Судова практика Верховного Суду: правові позиції

«Про підставу для видачі посвідчення про право користування пільгами для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті під час проходження служби Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий військовим комісаріатом. На Міністерство оборони України покладений обов’язок забезпечити виготовлення бланків посвідчень у необхідній кількості та видачу їх військовими комісаріатами членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1902»

«Про застосування положень пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» Дія Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» спрямована на врегулювання відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів та передбачає внесення змін до податкового законодавства та за своєю метою та змістом цей Закон покликаний врегулювати саме податкові, а не будь-які інші правовідносини, зокрема і ті, які виникають у сфері містобудівної діяльності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4918»

«Про вимоги до рішення про тимчасове припинення обігу харчових продуктів Рішення про тимчасове припинення обігу харчових продуктів ухвалюється в разі, якщо такий обіг становить загрозу для життя та/або здоров’я людини. Рішення про тимчасове припинення обігу харчових продуктів повинно обмежувати відповідну господарську діяльність лише в частині, що є необхідною та достатньою для усунення загрози для життя та/або здоров’я людини, і має визначати, який конкретний вид діяльності підлягає тимчасовому припиненню та з використанням якої потужності (її частини). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8305»

«Порядок розгляду депутатського запиту депутата місцевої ради Зі змісту статей 21 та 22 Закону України від 11.07.2002 №93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» вбачається, що правова природа депутатського запиту полягає в схваленні радою вимоги депутата місцевої ради до визначених законодавством осіб з питань, які віднесені до відання ради. Порядок розгляду депутатського запиту передбачає обов`язкове направлення його органу або посадовій особі, до яких звернуто депутатський запит, отримання радою офіційної відповіді на запит і тільки потім, за необхідності, його розгляд на пленарному засіданні ради та прийняття рішення. Отож оголошення усного депутатського запиту депутата Васильківської міської ради на черговій сесії Васильківської міської ради не може бути підставою для прийняття рішення ради про скасування рішення виконавчого комітету цієї ж ради, без дотримання встановленої законодавством та Регламентом процедури його ухвалення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8134»

«Про підставу для відмови у затвердженні проекту землеустрою Єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Здійснено відступ від висновку, викладеного у постановах від 27.01.2021 у справі № 560/1334/19 та від 01.02.2021 у справі № 560/1282/19, про те, що член фермерського господарства має право отримати безоплатно у власність частину земельної ділянки, що перебуває у користуванні фермерського господарства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4752»

«Про порядок та реалізацію повноважень суб`єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди Порядок та реалізація повноважень суб`єктом владних повноважень щодо демонтажу тимчасової споруди залежить від виду об`єкта, що підлягає демонтажу. Орган місцевого самоврядування має повноваження приймати рішення про демонтаж об`єктів, якщо такі належать до тимчасових споруд у розумінні Правил благоустрою. Якщо об`єкт не є тимчасовою спорудою, його може бути примусово знесено в порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», за судовим рішенням, ухваленим за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4938»

«Про дозвільний орган з питань розміщення реклами Згідно з положеннями Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2013 року № 2067, дозвіл на розміщення зовнішньої реклами видається на підставі розпорядження виконавчого органу міської ради. Отже, дозвільним органом є виконавчий комітет міської ради, а робочим органом з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами є Департамент економічного розвитку міської ради (як правонаступник Департаменту економічної політики міської ради). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4231»

«Про відповідальність за використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин За використання найманої праці в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору у фізичної особи-підприємця настає відповідальність у вигляді штрафу. Отже, факт допуску особи до роботи без оформлення трудового договору має встановлюватися інспектором праці під час інспекційного відвідування та від таких осіб має бути відібране пояснення. Інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке належить до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлені факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об’єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2185»

«Про застосування частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Положення частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняють до затвердження відповідної містобудівної документації саме передачу (надання) у власність чи користування особам земельних ділянок, проте, вказана норма не містить заборони у наданні відповідних дозволів на розроблення проектів землеустрою, які є лише початком процедури відведення певної земельної ділянки у власність чи користування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5523»

«Про терміни застосування адміністративно- господарських санкцій Стаття 250 Господарського кодексу України встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть застосовуватися до суб’єкта господарювання протягом шести місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік із дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби та митні органи. При прийнятті Інспекцією з питань захисту прав споживачів (відповідачем) спірного рішення ним не були враховані терміни застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України, а саме: санкції застосовані поза межами граничного річного строку їх застосування від моменту вчинення порушення. Застосування до суб’єкта господарювання адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу після спливу одного року з дня його вчинення є неправомірним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4248»

«Необхідність встановлення судом порушення прав та інтересів позивача та належного способу захисту під час розгляду справи Під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7074»

«Про підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючою довідкою та за результатами атестації робочих місць Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із за-ходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові та безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах. Атестація має проводитися в передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1715»

«Про інформацію, яка не є рекламою та не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами У разі, якщо на вивісці міститься інформація, яка не містить закликів до придбання конкретного товару чи отримання послуг позивача, вона не є інформацією, призначеною сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтересу щодо юридичної особи чи конкретного товару (послуг), що поставляється / надається підприємством, а тому не є рекламою та не потребує спеціального дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4227»

«Про застосування спеціальних санкцій у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Міністерство економічного розвитку і торгівлі України має право застосовувати до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальні санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності в разі порушення такими суб’єктами Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та/або пов’язаних із ним законів України, що встановлюють заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій на підставі відповідного подання уповноважених органів, яке містить визначені законом реквізити. Переведення суб’єкта на індивідуальний режим ліцензування після спливу тримісячного строку застосування тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності є правомірним за умови відсутності підстав для зміни або скасування спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4239»