Судова практика Верховного Суду: правові позиції

«Про відсутність в авіаційної компанії обов’язку щодо сплати державного збору на підставі підзаконного нормативного-правового акту Обов’язок щодо сплати державного збору до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях не виникає в авіаційної компанії (авіаперевізника), якщо відсутні підстави, визначені виключно законом, а не підзаконним нормативно-правовим актом, в тому числі визнаним незаконним. Відповідно, Державна авіаційна служба України не має повноважень щодо нарахування такого збору в рахунках-фактурах та право щодо стягнення заборгованості з його сплати. Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 19.02.2020 у справі № 826/16485/16, від 18.03.2020 у справі № 826/15268/17, від 24.04.2020 у справі № 826/7916/17, від 27.05.2020 у справі № 826/15210/16, щодо можливості застосування положення пункту 5 додатку розділу ІІ Положення № 819, наявності права у позивача вимоги про стягнення державного збору з авіаперевізника на підставі норми цього Положення, яке діяло раніше до визнання його нечинним в контексті спірних правовідносин, та, як наслідок, обов’язку відповідача їх виконувати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8804»

«Про оприлюднення на офіційному вебсайті міської ради рішення про затвердження ставок місцевих податків і зборів Рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є регуляторним актом і на таке рішення поширюються положення Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Оприлюднення на офіційному вебсайті міської ради рішення про затвердження ставок місцевих податків і зборів вважається офіційним оприлюдненням та пов’язується з моментом набрання ним чинності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/1708»

«Про звільнення з публічної служби за процедурою очищення влади (люстрації) Застосовані люстраційним законодавством заходи не можуть вважатися заходами юридичної відповідальності, оскільки не є санкцію за конкретне протиправне діяння. Їхня мета полягала у відновленні довіри до органів державної влади, а не притягненні до відповідальності відповідних посадових осіб. Заходи такої суворості як звільнення з посади із забороною займати посаду на 10 років не можуть застосовуватись до державних службовців лише через те, що вони залишились на своїх посадах державної служби після обрання нового глави держави, без аналізу індивідуальної поведінки таких осіб та встановлення зв'язку із узурпацію влади, підривом основ національної безпеки і оборони України або протиправного порушення прав і свобод людини. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів ВП КАС ВС у постанові від 05.06.2019 у справі № 826/7019/16, про те, що перебування більше року на посаді/посадах, які зазначені в частині першій статті 3 Закон України від 16.09.2014 № 1682-VII «Про очищення влади», передбачає безумовне застосування заборон, передбачених частиною третьою статті 1 Закону №1682-VII, оскільки при вирішенні цієї категорії справ застосуванню підлягають положення статті 8 Конвенції, тлумачення якої надано у справі «Полях та інші проти України». Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2325»

«Про обсяг документів і обмеження повноважень в порядку самопредставництва від імені суб'єкта владних повноважень Обмеження повноважень, зазначені в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій, не спростовують можливості діяти такій особі від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, навіть у разі наявності таких обмежень. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів СП КАС ВС у постанові від 11.12.2023 у справі № 200/658/21-а та у інших, про те, що за умови обмеження в ЄДР певних повноважень особа (працівник), яка вчиняє дії від імені юридичної особи, не може уважатися такою, що діє в порядку самопредставництва юридичної особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11177»

«Про стаж роботи суддів судів загальної юрисдикції, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки До стажу роботи суддів судів загальної юрисдикції, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, не зараховується час роботи на посадах науково-педагогічних працівників. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегією суддів ВП КАС ВС у постанові від 13.08.2020 у справі № 280/2917/19, про те, що під час обчислення стажу позивача, який дає право на одержання надбавки до посадового окладу судді за вислугу років та додаткової відпустки має бути зараховано стаж наукової роботи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4532»

«Про юрисдикцію спорів щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель Спори щодо оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, які прийняті за наслідками розгляду скарг учасників торгів, поданих у процедурах публічних закупівель, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, чи укладено між замовником та учасником договір за наслідками цієї процедури. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів ВП КАС ВС у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10147/18 та від 14.05.2020 у справі № 640/10608/19, у яких, закриваючи провадження у справі, предметом спору у якій є незгода суб'єкта господарювання із рішенням АМК України в особі Колегії, у зв'язку з недотриманням процедури закупівлі через невідповідність вимогам тендерної документації та, відповідно, визнання переможцем торгів, дотримувався підходу, що з огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини, які встановлені судами попередніх інстанцій, відповідно до яких на момент оскарження рішення Колегії АМК України між замовником та одним із учасників публічних закупівель укладено договір за наслідками цієї процедури, дійшов висновку, що позов спрямований на захист прав у сфері господарських правовідносин, а не публічно-правових відносин, що виключає можливість його розгляду та вирішення в порядку адміністративного судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4533»

«Про відсутність об’єктивно непереборних обставин у разі невиконання військовою частиною обов’язку щодо перевірки процесуальних документів в електронному кабінеті Посилання військової частини на велике навантаження, яке пов`язане з тим, що вона є стороною у значній кількості справ, що перебувають у провадження судів різних юрисдикцій, а тому постійно перевіряти інформацію щодо кожної судової справи на предмет надходження процесуальних документів без повідомлення в підсистемі «Електронний суд» в електронному кабінеті одній посадовій особі фізично практично не можливо, зважаючи на необхідність виконання інших поставлених завдань, - не є обставиною, яка є об`єктивно непереборною та не залежить від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язаною з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11405»

«Про зарахування на пільгових умовах періоду участі в антитерористичній операції для призначення поліцейському пенсії за вислугу років Період участі поліцейського в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. Основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України. Законодавчий термін «календарна вислуга років» не виключає можливість пільгового обчислення цієї вислуги років на підставі підзаконного акту. Здійснено відступ від висновку, викладеного колегіями суддів СП КАС ВС у постановах від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17, про те, що стаття 17 Закону № 2262-XII визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії. Вказаним законом чітко передбачено, що пенсія за вислугу років призначається при наявності відповідної кількості років та визначено виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років. Суд не здійснив застосування підзаконних нормативно-правових актів, що передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2007»