ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 233/3744/17

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати дії посадових осіб відповідача щодо неврахування його трудового стажу за період з 15.08.1997 по 12.01.2009 для обчислення йому допомоги по безробіттю незаконними;

-зобов`язати посадових осіб відповідача врахувати його трудовий стаж в період з 15.08.1997 по 12.01.2009 для обчислення йому допомоги по безробіттю.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у період з 15.08.1997 по 17.04.2013 перебував на службі в управлінні Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, що підтверджується копією трудової книжки.

На звернення позивача наказом відповідача від 18.07.2017 №НТ 170718 відповідно до статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» надано статус безробітного з 18.07.2017.

Наказом відповідача від 25.07.2017 №НТ 170725 позивачу призначено допомогу по безробіттю відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22, частини 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як застрахованій особі з урахуванням стажу від 2 до 6 років - 55% середньої заробітної плати (доходу) (360 к.д.).

Трудовий стаж позивача в ОВС в період з 15.08.1997 по 12.01.2009 не був зарахований відповідачем для обчислення допомоги по безробіттю.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо не врахування зазначеного періоду для обчислення допомоги по безробіттю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що дії відповідача щодо неврахування його трудового стажу за період з 15.08.1997 по 12.01.2009 для обчислення йому допомоги по безробіттю є незаконними.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 19.09.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до п.п. 1, 2 розділу III Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності затверджено Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 №613 (далі - Порядок № 613), страховий стаж обчислюється центрами зайнятості за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.2011, з урахуванням, зокрема, за період з 01.01.2011 - страхового стажу, обчисленого центрами зайнятості за даними Державного реєстру. Проходження служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової служби), особами рядового та начальницького складу, які проходили військову службу у військових частинах та органах, які виплачують грошове забезпечення, зараховуються на підставі довідки (довідок) з військового комісаріату, військової частини або іншого формування, утвореного відповідно до законів України, яке виплачує грошове забезпечення, про строки проходження служби, які включаються до страхового стажу, у періодах після запровадження страхування на випадок безробіття, а саме починаючи з 13.01.2009.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що дії відповідача щодо не врахування трудового стажу позивача в ОВС за період з 15.08.1997 по 12.01.2009 при прийнятті наказу від 25.07.2017 №НТ 170725 про призначення допомоги по безробіттю є такими, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законами України, тобто є правомірними.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обгрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що суди дійшли помилкових висновків щодо відсутності законодавчих підстав для задоволення його позовних вимог, оскільки незалежно від того чи сплачувались роботодавцем за нього соціальні внески до 13.01.2009 чи ні, його трудовий стаж для нарахування допомоги по безробіттю повинен рахуватися з моменту прийняття на службу в ОВС, а не з 13.01.2009.

Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

За правилами пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Положення зазначеної статті кореспондуються з положеннями статті 238 КАС України в чинній редакції, за правилами пункту 4 частини 1 якої суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у справі №233/101/17 оскаржував неправомірні, на його думку, дії Костянтинівського центру зайнятості щодо перерахунку допомоги по безробіттю не в повному обсязі та зобов`язання повторно провести перерахунок допомоги по безробіттю з урахуванням трудового стажу в період з 15.08.1997 по 30.06.2015, з 08.07.2015 з виплатою недоотриманих сум з 08.07.2015.

В судовому засіданні, яке відбулось 30.06.2017 позивач зменшив позовні вимоги та просив зобов`язати відповідача здійснити повторний перерахунок допомоги по безробіттю з врахуванням трудового стажу за період з 15.08.1997 по 13.01.2009 з виплатою недоотриманих сум з 08.07.2015, оскільки в іншій частині спір вирішено.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28.02.2017 у справі №233/101/17 провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 , що стосуються повторного перерахунку допомоги по безробіттю з врахуванням трудового стажу в період з 15.08.1997 по 30.06.2015 з 08.07.2015, з виплатою недоотриманих сум з 08.07.2015 – закрито.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28.02.2017 у справі №233/101/17 в частині закриття провадження у справі скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14.07.2017 у справі №233/101/17 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Костянтинівського міського центру зайнятості про зобов`язання здійснити повторний перерахунок допомоги по безробіттю з врахуванням трудового стажу за період з 15.08.1997 по 13.01.2009 з виплатою недоотриманих сум з 08.07.2015.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 також просить визнати незаконними дії посадових осіб відповідача щодо неврахування до його трудового стажу період з 15.08.1997 по 12.01.2009 для обчислення йому допомоги по безробіттю та зобов`язати врахувати такий для обчислення йому допомоги по безробіттю.

Порівняння цих вимог з вимогами, які розглядалися у справі №233/101/17, свідчить про те, що вони стосуються одного й того самого питання – врахування трудового стажу позивача для визначення розміру допомоги по безробіттю, крім того, спірний період у справі, що розглядається – 15.08.1997-12.01.2009, охоплюється спірним періодом у справі №233/101/17 - 15.08.1997 по 13.01.2009.

Доказів, які б відрізняли справу яка розглядається від справи №233/101/17, рішення у якій набрало чинності, в частині підстав позову, в т.ч. щодо підстав для обчислення допомоги по безробіттю на підставі зверення 18.07.2017, не надано, і судами у цій справі досліджувались тіж обстаивни із застосовуванням тих же норми права, що і в справі №233/101/17.

Враховуючи, що питання врахування трудового стажу позивача за період з 15.08.1997 по 12.01.2009 для призначення допомоги по безробіттю вирішено судовим рішенням у справі №233/101/17, яке набрало законної сили, за правилами статті 157 КАС України (в редакції до 15.12.2017) та ст. 238 КАС України в чинній редакції провадження у справі №233/3744/17 підлягає закриттю.

За правилами пункту 5 частини першої статті 349, частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 238, 345, 349, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,