ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 760/12801/17

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства оборони України (далі – відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2) про:

- визнання протиправними дій відповідачів щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи; стягнення з відповідачів на користь позивача одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на день встановлення інвалідності в сумі 674 842 грн.;

- зобов`язання відповідачів призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу по інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до постанови КМ України № 975 від 25 грудня 2013 року та статей 16, 16-3 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

2. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 16.01.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018, позов задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;

- зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

В задоволенні позову в частині вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 – відмовлено

3. У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, 1964 року народження, проходив військову службу в лавах Збройних Сил з 02.04.1983 по 28.04.1985 та брав участь у бойових діях в республіці Афганістан з 27.06.1983 по 28.04.1985.

5. Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 2450 від 02.07.2015, поранення голови, лівої руки, правої ноги, контузія головного мозку у 1984 році старшого сержанта у відставці ОСОБА_1 пов`язані з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

6. Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК від 29.11.2016 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 25.11.2016 (поранення, контузія), причина інвалідності – поранення та контузія пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

7. Позивач звернувся до відповідача 2 з відповідним пакетом документів щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІ групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби.

8. Відповідач 2 запропонував позивачу надати документ, який свідчив би про причини та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

9. У травні 2017 року позивач звернувся до відповідача 1 з заявою щодо розгляду документів і прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

10. Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 22.06.2017 №248/3/6/2188 надав позивачу відповідь про те, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 не було подано документ, який би свідчив про причини та обставини поранення. Після надходження таких документів вони будуть подані на розгляд комісії Міністерства оборони України для прийняття рішення.

11. Вважаючи зазначені дії відповідачів незаконними, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що військовий комісаріат, до якого звертався позивач, повинен був підготувати висновок та направити документи до Міністерства оборони України.

У разі відсутності деяких документів або наявності неточностей, військовий комісаріат мав зазначити про них у висновку, який направляється до Міністерства оборони України. Після того, як відповідач 2 не направив документи позивача до Міністерства оборони України, позивач звернувся до вказаного міністерства з заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги.

Відповідач 1 надав позивачу відповідь про те, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 не було подано документи про причини та обставини поранення. Тобто, як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до розпорядника бюджетних коштів через військовий комісаріат у встановленому Законом порядку, а відповідач 2 в порушення вимог Порядку № 975 не направляв міністерству його документи.

Оскільки питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги Міністерством оборони України фактично розглянуто не було, суди дійшли висновку, що для захисту прав позивача необхідно зобов`язати відповідача розглянути питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення.

13. Відповідач-1 у касаційній скарзі зазначає, що позивач не надав доказів перебування на військовій службі у Збройних Силах України, а інвалідність особи, яка проходила військову службу у Збройних Силах інших країн, не дає права на отримання допомоги в порядку, встановленому законодавством України.

Наголошує на тому, що позивачем не подано документів, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а тому ОСОБА_1 не має права на отримання грошової допомоги.

14. Позивач проти задоволення касаційної скарги заперечив, просить суд рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.

15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких мотивів.

16. Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

17. Статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

18. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

19. Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

20. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, прийнятою відповідно до пункту 2 статті 16-2 та пункту 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – Порядок №975).

21. При цьому, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 встановлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги:

допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст. 1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 р. № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255);

допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

22. Відповідно до пункту 3 Поряду №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:

- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

- у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

23. На день звернення позивача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» діяв Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (далі – Порядок №975), а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.

24. Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів – військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі – розпорядник бюджетних коштів).

25. Відповідно до пункту 13 Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

26. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

27. Виходячи з наведеного, Порядком №975 встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу стосовно виплати одноразової грошової допомоги, та перелік документів, зазначений в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

28. Суди вірно зазначили, що Департамент фінансів Міністерства оборони України не наділений повноваженнями прийняття рішень стосовно призначення одноразової грошової допомоги, а лист від 22.06.2017 №248/3/6/2188 не може вважатися рішенням Міністерства оборони України.

29. Таким чином, оскільки питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги Міністерством оборони України фактично розглянуто не було, суди дійшли обґрунтованого висновку, що для захисту прав позивача, необхідно зобов`язати відповідача-1 розглянути питання щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення.

30. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі №806/986/16, від 03.04.2018 у справі №750/5581/17, від 12.11.2018 у справі №727/715/17 та від 15.04.2019 у справі №760/20801/16-а.

31. Щодо доводів відповідача про відсутність у позиваач права на отримання грошової допомоги, то такі можуть бути розглянуті судом лише після прийняття відповідного рішення, передбаченого Порядком №975 (за умови оскарження особою такого рішення в судовому порядку).

32. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

33. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд –