ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 180/1173/16-а

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 21.05.2021 заяву міського голови м. Марганець Боровика Г.В. про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення задоволено повністю, постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12.09.2016 у справі №180/1173/16-а скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАНДШАФТ" подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

11.11.2021 третя особа подала клопотання, в якому просила поновити строк на апеляційне оскарження, зазначаючи, що апеляційну скаргу подано повторно після її повернення судом апеляційної інстанції через невеликий проміжок часу. Вперше її подано з дотриманням строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, поважних причин пропуску строку відповідачем не зазначено.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, третя особа подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що ТОВ "Ландшафт" із первинною апеляційною скаргою звернулось до суду апеляційної інстанції у межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строку на таке оскарження, а тому скаржником добросовісно виконано процесуальний обов`язок щодо дотримання строків на апеляційне оскарження. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Вказує, що повторне подання апеляційної скарги відбулось одразу, через три дні після отримання ухвали про повернення, що підтверджує намір оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Cуду від 23.12.2021 відкрито касаційне провадження.

Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просять відмовити у її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18.

Колегія суддів не заперечує факт того, що повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторно звернутися з апеляційною скаргою. Проте строки на апеляційне оскарження автоматично не можуть бути поновленими.

Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що первинна апеляційна скарга подана скаржником у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, однак ухвалою апеляційного суду від 20.08.2021 повернута, з підстав пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Копію ухвали від 20.08.2021 отримано скаржником 31.08.2021, що свідчить відповідна розписка, а 06.09.2021 було вдруге подано апеляційну скаргу.

Скаржник стверджує, що після повернення апеляційної скарги, поданої вперше, протягом розумних строків вчинив усі можливі дії пов`язані із повторною подачею апеляційної скарги. За таких обставин, на переконання заявника, останній не допустив необ`єктивного зволікання з подання апеляційної скарги.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо своєчасної реалізації права на апеляційне оскарження.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Неспроможність третьої особи належним чином організувати роботу при первинному поданні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не визнав поважною причиною пропущення строку на апеляційне оскарження. Наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд звертає увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №160/13869/20.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -