ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 320/17677/24

У квітні 2024 року ТОВ «Парі Рітейл» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати підпункт 3.9. пункту 3 рішення Київської міської ради II Сесії IX Скликання «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва» від 02.11.2023 №7240/7281, наступного змісту: «сплатити кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з розрахунком, який є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки»,

- визнати неправомірними дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради щодо здійснення попереднього розрахунку розміру коштів з методикою розрахунку, відповідно до підпункту 3.9. пункту 3 рішення від 02.11.2023 №7240/728 щодо земельної ділянки на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташованій на ній по 29.02.2024, який є додатком до листа Департаменту КМДА № 05708-3872 від 21.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що підпункт 3.9 пункту 3 рішення Київської міської ради від 02.11.2023 №7240/7281 порушує майнові права позивача, фактично зобов`язавши повторно виконати обов`язок щодо внесення плати за користування земельною ділянкою під належним товариству об`єктом нерухомості за весь період, починаючи з моменту набуття останнього у власність. Натомість, наявність умов для виникнення кондикційних зобов`язань має бути доведена, що, на думку позивача, відповідачами не досліджено та не виконано.

Крім того, позивач покликався на те, що товариством, за період оформлення документації для укладання договору оренди з Київською міською радою, вже сплачено земельний податок, що відповідачами взагалі не враховано.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу належить на праві власності адміністративна нежитлова будівля загальною площею 9951,3 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 51, на підставі договору купівлі-продажу будівлі №2463, укладеного 21.12.2012 з ПАТ «Судноплавна компанія «Укррічфлот». Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.06.2014.

Позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням від 14.03.2013 за вх. 08/3837 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,33 га, розташованою на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва, для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель.

Листом Департаменту від 18.03.2014 № 057027-2625 позивача повідомлено, що за результатами розгляду клопотання ТОВ «Парі Рітейл» від 14.03.2013 № К-20796 з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва, підготовлено та погоджено відповідний проект рішення Київської міської ради, який опрацьовується відповідно до Регламенту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

У подальшому ТОВ «Парі Рітейл» повторно подано аналогічне клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою від 28.01.2019.

За результатами розгляду клопотання ТОВ «Парі Рітейл» про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою Київською міською радою прийнято рішення від 30.07.2020 № 326/9405, яким ТОВ «Парі Рітейл» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі м. Києва орієнтовною площею 0,33 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва) в оренду на 10 років для експлуатації та обслуговування адміністративної будівлі згідно з планом-схемою (додаток до рішення).

У подальшому, Департаментом розглянуто технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, подану ТОВ «Парі Рітейл» через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) із заявою від 17.05.2021 № 50371-005760228-031-03 та повідомлено про необхідність усунення ряду зауважень, а саме:

- затвердити печаткою замовника підпис уповноваженої особи на титульній сторінці;

- додати підтвердження виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт у місцевій системі координат УСК-2000;

- провести обов`язкову державну експертизу технічної документації землеустрою щодо інвентаризації земель відповідно до статті 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації».

Надалі, розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель (з врахуванням попередніх зауважень) та заяву ТОВ «Парі Рітейл» від 13.01.2022 № 64025-00661199-031-03 Київською міською радою прийнято рішення від 02.11.2023 № 7240/7281, яким вирішено:

1. затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАРІ РІТЕЙЛ» для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі м. Києва;

2. передати ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАРІ РІТЕЙЛ», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,3252 га (кадастровий номер 8000000000:85:328:0003) для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі (код виду цільового призначення - 03.10, для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку) на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13 червня 2014 року, номер запису 6408115 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, заява ДП від 13 січня 2022 року № 64025- 006611999-031-03, справа № 314129257).

3. ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПАРІ РІТЕЙЛ»:

3.1 виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України;

3.2 у місячний строк надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки;

3.3. питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку

3.4 забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки;

3.5 виконати вимоги, викладені в листах Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22 квітня 2020 року № 4627/0/09/19-20, Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20 липня 2020 року № 066-2403, Головного управління Держгеокадастру у м. Києві від 06 травня 2020 року № 97-26-0.32-1576/35-20, Міністерства культури та інформаційної політики України від 20 грудня 2021 року № 15238/6.11.1;

3.6 під час використання земельної ділянки дотримуватися обмежень у її використанні, зареєстрованих у Державному земельному кадастрі;

3.7 питання сплати відновної вартості зелених насаджень або укладення охоронного договору на зелені насадження вирішувати відповідно до рішення Київської міської ради від 27 жовтня 2011 року № 384/6600 «Про затвердження Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва» (зі змінами і доповненнями);

3.8 у разі необхідності проведення реконструкції чи нового будівництва питання оформлення дозвільної та проектно-кошторисної документації вирішувати в порядку, визначеному законодавством України;

3.9 сплатити кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з розрахунком, який є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки.

На підставі рішення Київської міської ради від 02.11.2023 №7240/7281, Департаментом підготовлено проект договору оренди земельної ділянки та попередній розрахунок орендної плати і, відповідно, суми коштів, що підлягають сплаті ТОВ «Парі Рітейл», відповідно до пункту 3.9 рішення Київської міської ради від 02.11.2023 № 7240/7281.

У зв`язку із виникненням розбіжностей між сторонами щодо формулювання окремих умов зазначеного договору оренди земельної ділянки, позивач неодноразово звертався із заявами щодо зміни та узгодження його окремих умов.

За результатами опрацювання Департаментом зазначених заяв, ТОВ «Парі Рітейл» повідомлено наступне:

- листами Департаменту від 06.02.2024 № 05716-1660, від 09.04.2024 № 05716-4837 повідомлено, що розрахунок коштів за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, передбачений пунктом 3.9 рішення від 02.11.2023 № 7240/7281, може бути здійснений Департаментом після укладення договору оренди цієї земельної ділянки з відповідним обов`язком для Товариства щодо такого розрахунку у договорі оренди;

- листом Департаменту від 06.02.2024 № 05716-1660 повідомлено, що оскільки ТОВ «Парі Рітейл» надано витяг № НВ-9900128052024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформований 03.01.2024, Департаментом вживаються заходи для отримання витягу з урахуванням коефіцієнта індексації за 2023 рік.

- листом від 23.02.2024 № 05716-2498 повідомлено, що Департаментом підготовлено проект договору та здійснено розрахунок розміру орендної плати за цю земельну ділянку від 15.02.2024 № НГО/2024-62429, а також направлено Позивачу зазначений проект договору оренди земельної ділянки та розрахунок розміру орендної плати;

- листом Департаменту від 02.04.2024 № 05708-4447 щодо врахування попередньо сплачених коштів за користування земельною ділянкою до суми остаточного розрахунку повідомлено, що Департамент не є контролюючим органом у сфері оподаткування, уповноваженим на проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків, контроль своєчасності подання платниками податків передбаченої законом звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів згідно з положеннями статті 191 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із підпунктом 3.9 пункту 3 рішення Київської міської ради та похідними діями Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради щодо здійснення попереднього розрахунку розміру коштів з методикою розрахунку відповідно до підпункту 3.9 пункту 3 рішення від 02.11.2023 №7240/728, який є додатком до листа Департаменту КМДА №05708-3872 від 21.03.2024, позивач звернувся до суду.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано підпункт 3.9 пункту 3 рішення Київської міської ради II Сесії IX Скликання «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл» земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі на вул. Нижній Вал, 51 у Подільському районі міста Києва» від 02.11.2023 №7240/7281, наступного змісту: «сплатити кошти за користування земельною ділянкою з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на ній, до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з розрахунком, який є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки».

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладання договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є, за своїм змістом, кондикційними.

Також суд першої інстанції виходив з того, що підпункт 3.9 пункту 3 рішення Київської міської ради містить лише посилання на обов`язок сплати коштів без обґрунтування з боку органу місцевого самоврядування порушення або обмеження його речових прав на земельну ділянку саме внаслідок стягнення з позивача, як фактичного землекористувача, безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати; не містить розрахунку таких коштів; не містить обґрунтування періоду, за який такі кошти мають бути стягнені, не зазначено розмір ділянки, тобто не доведено правомірність застосування до правовідносин статті 1212 ЦК України при прийнятті рішення від 02.11.2023 №7240/7281.

Суд дійшов висновку про те, що доводи органу місцевого самоврядування про наявність у ТОВ "Парі Рітейл" кондикційних зобов`язань є передчасним та такими, що порушують права та інтереси позивача, оскільки спірний пункт позбавляє права позивача на заперечення такого обов`язку та визначеної суми.

Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання неправомірними дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради щодо здійснення попереднього розрахунку розміру коштів з методикою розрахунку, суд першої інстанції виходив з того, що Департаментом правомірно та у межах повноважень вчинялись дії на виконання підпункту 3.9 пункту 3 рішення Київської міської ради від 02.11.2023 №7240/7281, доводів щодо порушення процедури вчинення Департаментом відповідних дій позивачем не зазначено, натомість оцінка здійсненому фактичному розрахунку заборгованості та надання оцінки підстав такого нарахування в рамках даного спору судом не надавалась.

Суд дійшов висновку, що скасування підпункту 3.9 пункту 3 рішення Київської міської ради від 02.11.2023 №7240/7281 має наслідком припинення похідних дій Департаменту, що є повним та фактичним відновленням прав та інтересів позивача та не потребує додаткового визнання дій Департаменту протиправними.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 скасовано в частині задоволених позовних вимог та ухвалено нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Парі Рітейл» в цій частині відмовлено.

Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не заперечує свого обов`язку сплати коштів за користування земельною ділянкою за період до моменту реєстрації права оренди на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що першочергове значення має те, що сума коштів, які має сплатити позивач за користування земельною ділянкою за період до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку, повинна бути вказана в розрахунку, який є невід`ємною частиною саме договору оренди земельної ділянки.

Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що правовідносини щодо укладення договору оренди земельної ділянки не охоплюються предметом позову у цій справі та покликався на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі № 910/6404/24, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025, де вирішувався спір між тими самими сторонами щодо стягнення з позивача безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір щодо суми коштів, які має сплатити позивач за користування земельною ділянкою за період до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку повинен вирішуватись при укладенні між Київською міською радою та ТОВ «Парі Рітейл» договору оренди земельної ділянки.

З постановою суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що у Київської міської ради відсутнє право через власне одноособове владне управлінське рішення встановлювати майбутньому орендарю землі обов`язок щодо плати за землю за період до укладення договору оренди землі, оскільки таке питання може бути вирішено тільки судом через кондикційну природу таких відносин (а не зобов`язальну), що і було по суті вже вирішено господарським судом у справі №910/6404/24 (про стягнення коштів за користування землею до укладення договору).

Також покликається на те, що незгода з підпунктом спірного рішення, та відповідно розрахунком, який буде здійснений після укладання договору, є єдиним способом захисту позивачем свого порушеного права, яке вичерпає свою дію після укладання договору оренди земельної ділянки. За відсутності відповідного оскарження рішення органу місцевого самоврядування, тобто згоди з ним, позивач автоматично погоджується і з умовами договору оренди землі, що у подальшому призводить до втрати позивачем права вимагати виключення відповідного пункту з договору як незаконного, включаючи його додатки/додаткові угоди.

Також покликається на те, що головною підставою для оскарження є саме відсутність у відповідача права на беззаперечне одноосібне встановлення для позивача обов`язку зі сплати коштів за користування землею до укладення договору оренди, оскільки такі відносини є кондикційними та підлягають доведенню через суд.

Також покликається на те, що про протиправність оскаржуваного підпункту рішення Київської міської ради також свідчить рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі №910/6404/24, яким стягнуто з ТОВ «Парі Рітейл» на користь Київської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Нижній Вал, 51 міста Києва у сумі 3 0297 83,07 грн.

Також покликається на те, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/13213/24 за позовом ТОВ "Парі Рітейл" до Київської міської ради про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки в редакції, викладеній в прохальній частині позову, і тому, висновки апеляційного суду у справі, що розглядається (№320/17677/24), щодо законності підпункту спірного рішення міської ради, поставили в залежність можливість доведення позивачем у справі №910/13213/24 наявності підґрунтя для укладання договору оренди з органом місцевого самоврядування в редакції, яка запропонована позивачем та відповідає нормам закону.

Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі № 21-1115во10, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 815/5585/15, у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 822/450/16, від 10.02.2021 у справі №640/14623/20, від 18.03.2021 у справі №826/3932/17, від 19.05.2021 у справі № 826/13229/16, від 21.12.2021 у справі №370/2759/18, від 14.02.2022 у справі № 210/3729/17, від 28.07.2022 у справі № 640/31850/20, від 22.08.2019 у справі №288/1557/16-а, від 18.08.2022 у справі № 540/421/21, від 09.04.2024 у справі № 180/1173/16-а; від 14.03.2023 у справі №140/13065/21.

Також покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах в контексті законної можливості органу місцевого самоврядування включення до свого рішення про передачу землі комунальної власності в оренду пункту, який засвідчує факт кондикційних відносин, а також наявності повноважень на підставі закону органу місцевого самоврядування на імперативне включення такого пункту.

Просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Копія ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї документами доставлені до електронних кабінетів відповідачів 10.08.2025 о 15:03 (Київська міська рада) та 10.08.2025 о 15:08 (Департамент земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації), що підтверджується довідками суду, однак останні не скористалися правом подати відзив на касаційну скаргу.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

В питанні застосування статті 1212 ЦК України Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16 сформувала наступний висновок:

«… До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України…».

Ключовим доводом касаційної скарги позивача є відсутність у відповідача права на беззаперечне одноосібне встановлення для нього обов`язку зі сплати коштів за користування землею до укладення договору оренди, оскільки такі відносини є кондикційними та підлягають доведенню через суд.

Водночас, зміст наведених законодавчих норм та висновків Верховного Суду вказують на те, що відповідач як власник земельної ділянки, щодо якої виникли спірні у цій справі правовідносини, вправі вимагати сплату коштів за користування земельною ділянкою за період, який тривав до моменту реєстрації права її оренди, а формування такої вимоги в оскаржуваному у цій справі рішенні відповідача не свідчить про те, що останній діяв протиправно та поза межами своїх повноважень.

При цьому, саме по собі оскаржуване рішення відповідача (його підпункту 3.9) не зумовлює виникнення в позивача обов`язку сплати спірних сум, оскільки по-перше такий обов`язок визначено саме законом, а по-друге розмір таких сум підлягає доведенню і особа, яка користувалась ділянкою, вправі заперечувати як проти такого розміру, так і проти наявності в неї обов`язку з їх сплати в цілому.

Той факт, що зазначені відносини є кондикційними не виключає можливість їх вирішення у позасудовий спосіб в разі, якщо їх учасниками буде погоджено всі істотні умови та досягнуто згоду щодо добровільної сплати спірних сум.

Крім того, наявність в рішенні відповідача про передачу земельної ділянки в оренду оскаржуваного підпункту, не замінює обов`язок зі сплати коштів за користування нею власником об`єкта нерухомого майна до оформлення права оренди з кондикційного на зобов`язальний чи якийсь інший, оскільки в разі невиконання вимог цього пункту та відсутності згоди щодо добровільної сплати спірних сум, відповідач все одно буде змушений звернутись до суду, надавши докази такого користування та розрахунок коштів, які підлягають сплаті.

Зрештою, відповідач так і вчинив, про що свідчить наявність господарської справи №910/6404/24.

Після прийняття оскаржуваного у справі, яка розглядається, рішення, відповідач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "ПАРІ РІТЕЙЛ" безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,3252 га по вул. Нижній Вал, 51 у м. Києві за період з 01.01.2021 по 02.05.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у вказаній справі, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.04.2025, позовні вимоги задоволено частково.

До того ж, предметом оскарження у справі, яка розглядається, є рішення Київської міської ради від 02.11.2023, натомість провадження у справі №910/6404/24 за позовом Київської міської ради було відкрите більш ніж через пів року - лише 31.05.2024.

Таким чином, станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного у справі, яка розглядається, рішення, провадження у справі №910/6404/24 відкрите ще не було, відтак висновки та рішення судів у справі №910/6404/24 не можуть слугувати доказом його протиправності, як помилково вважає позивач.

За таких обставин доводи позивача про те, що відповідач беззаперечно, в одноосібному порядку визначив в оскаржуваному підпункті рішення обов`язок зі сплати коштів за користування земельною ділянкою та позбавив його права заперечувати проти нього, також є безпідставними.

Крім того, укладення договору оренди ґрунтується на принципі свободи договору, який, серед іншого, передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).

Той факт, що станом на час розгляду цієї справи договір оренди, який, серед іншого, також передбачає обов`язок позивача сплатити спірні кошти, не укладений, і щодо питання його укладення триває судовий спір у господарській справі №910/13213/24, також спростовує доводи позивача про те, що прийнявши оскаржуване рішення, відповідач вирішив питання їх сплати одноосібно та позбавив позивача права заперечувати проти сплати спірних коштів.

З цих же мотивів безпідставними є також покликання позивача на те, що неоскарження ним рішення відповідача (підпункту 3.9) означатиме його згоду з ним і з умовами договору оренди та в подальшому призведе до втрати права вимагати виключення відповідного пункту з договору оренди.

Покликання позивача в обґрунтування доводів щодо протиправності викладеної у підпункті 3.9 оскаржуваного рішення відповідача вимоги про сплату спірних коштів на те, що відповідач включив таку ж вимогу до умов договору оренди, також є безпідставним, оскільки порядок укладення договорів та погодження їх умов є автономним процесом, який може бути (і в нашому випадку, вже є у справі №910/13213/24) самостійним предметом спору, відтак його оцінка не може бути здійснена в рамках цієї справи.

Під час розгляду справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що за змістом оскаржуваного пункту рішення відповідача, сума коштів, яку має сплатити позивач за користування земельною ділянкою за період до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку, повинна бути вказана в розрахунку, який є невід`ємною частиною саме договору оренди земельної ділянки, однак правовідносини щодо укладення договору оренди земельної ділянки не охоплюються предметом позову у цій справі.

Зважаючи на такі обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення відповідача з тих підстав, що спір щодо суми коштів, які має сплатити позивач за користування земельною ділянкою за період до моменту реєстрації права оренди на земельну ділянку повинен вирішуватись при укладенні між Київською міською радою та ТОВ «Парі Рітейл» договору оренди земельної ділянки.

За наслідками апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції прийняв правильне по суті рішення про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позовних вимог, однак обмежився висновками лише щодо порядку вирішення спору про суми коштів, які має сплатити позивач за користування земельною ділянкою.

За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні в частині доповнення мотивів відмови у задоволенні позовних вимог з врахуванням висновків Верховного Суду у цій постанові.

Інші доводи касаційної скарги позивача є похідними, стосуються обставин, які не є ключовими у цій справі і загального висновку за наслідками розгляду касаційної скарги не спростовують.

Покликання позивача в обґрунтування підстав касаційного оскарження висновки у постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі № 21-1115во10, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 815/5585/15, у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 822/450/16, від 10.02.2021 у справі №640/14623/20, від 18.03.2021 у справі №826/3932/17, від 19.05.2021 у справі № 826/13229/16, від 21.12.2021 у справі №370/2759/18, від 14.02.2022 у справі № 210/3729/17, від 28.07.2022 у справі № 640/31850/20, від 22.08.2019 у справі №288/1557/16-а, від 18.08.2022 у справі № 540/421/21, від 09.04.2024 у справі № 180/1173/16-а; від 14.03.2023 у справі №140/13065/21, є безпідставним, оскільки такі висновки зроблені за правовідносин, які не є подібними до спірних, у справі яка розглядається, стосуються загальних підходів щодо права звернення до суду і висновків у справі, яка розглядається, не спростовують.

Також безпідставним є покликання позивача в обґрунтування доводів касаційної скарги на висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 21.11.2018 у справі №429/12773/12 та від 29.01.2019 у справі №910/20323/17, оскільки такі висновки стосуються питань юрисдикції, натомість, у справі, яка розглядається, таке питання не поставало, судами попередніх інстанцій публічно-правовий характер спору не заперечувався і справу розглянуто по суті.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 351 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.