ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 200/4753/20-а

1. ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати протокол комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.12.2019 № 174 в частині відмови в призначенні одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу як особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок отримання захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

2. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 24.06.2020, яке Перший апеляційний адміністративний суд постановою від 29.09.2020 залишив без змін, позов ОСОБА_1 задовольнив повністю:

- визнав протиправним і скасував рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яке наведене в протоколі від 5 грудня 2019 року № 174, у частині відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги;

- зобов`язав Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок отримання захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 в позові.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відповідно до контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу від 18 липня 2017 року, укладеного між Міністерством оборони України, в особі командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 , та позивачем строком на три роки, позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 28.08.2018.

5. Згідно з довідкою від 10 травня 2019 року № 757 позивач в період з 24.10.2017 по 03.11.2017, з 03.11.2017 по 09.11.2017, з 23.11.2017 по 06.12.2017, з 20.12.2017 по 12.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції с. Лоскутівка Луганської області.

6. Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 08.05.2019 № 134 солдата ОСОБА_1 , звільненого наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2019 № 95-РС за пп. «б» п. 2 ч. 5 ст. 26 (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби) Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з 08.05.2019 виключено зі списків особового складу частини, що також підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_3 .

7. Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 032254, виданою Обласною медико-соціальною експертною комісією № 1 (м. Краматорськ), ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках на 08.05.2019 складає 25 відсотків. Захворювання пов`язане із захистом Батьківщини. Датою огляду зазначено 15 серпня 2019 року.

8. Крім того, матеріали справи містять: свідоцтво про хворобу № 635 від 16.04.2019, в якому наведені відомості про наявність у позивача захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини; витяг з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України від 29.12.2017 № 826, яким вирішено вважати захворювання солдата ОСОБА_1 таким, що пов`язане з виконання обов`язків військової служби; довідку від 14.03.2018 № 537 про обставини захворювання, отриманого позивачем 06.11.2017.

9. 15.10.2019 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

10. 31.10.2019 ІНФОРМАЦІЯ_2 поданий до відповідача висновок за № 11/1137 і відповідні документи щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги. Зазначено, що командування вважає, що позивач має право на отримання вказаної допомоги в розмірі 25 % 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності.

11. Згідно з Актом огляду Обласної медико-соціальної експертної комісії від 15.08.2019 № 1 щодо позивача, датою надходження документів і датою початку експертизи є 18 липня 2019 року.

12. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 05.12.2019 № 174, комісією відмовлено в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки його звільнено з військової служби 08.05.2019, а 15.08.2019 встановлена ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.

13. Листом ІНФОРМАЦІЯ_2 № 11/1372 від 20.12.2019 позивач повідомлено про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оскільки його звільнено з військової служби 08.05.2019, а 15.08.2019 встановлена ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби.

14. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що довідкою огляду МСЕК позивачу встановлено втрату працездатності внаслідок захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби з 08.05.2019. Враховуючи, що позивач був звільнений з військової служби з 08.05.2019, то відповідачем безпідставно було відмовлено у призначенні позивачеві грошової допомоги з мотивів порушення позивачем тримісячного строку після звільнення з військової служби.

16. У своїй касаційній скарзі відповідач, посилаючись на п. 7 частини 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011) та норми Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975), зазначає, що на момент встановлення позивачу ступеня втрати професійної працездатності, чинним законодавством не було передбачено виплати одноразової грошової допомоги звільненим військовослужбовцям військової служби за контрактом у разі встановлення останнім ступеня втрати професійної працездатності після спливу тримісячного строку після звільнення зі служби, а тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги.

17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

18. Частиною 1 статті 16 Закону № 2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

19. Згідно з п. 7 частини 2 статті 16 Закону № 2011 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби.

20. Пунктом 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

21. Ключовим правовим питанням у справі є правильність застосування до спірних правовідносин п. 7 частини 2 статті 16 Закону № 2011 та відповідних пунктів Порядку №975.

22. Суди встановили, що позивача звільнено з військової служби 08.05.2019, а 15.08.2019, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, йому встановлена ступінь втрати працездатності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

23. Відповідач наполягає, що зазначене є підставою для відмови позивачу у виплаті грошової допомоги.

24. Колегія суддів вважає такі доводи відповідача хибними з огляду на таке.

25. Суди встановили, що документи позивача надійшли до МСЕК ще 18 липня 2019 року, а до цього позивач проходив ряд обстежень задля підтвердження факту захворювання.

26. Тобто, позивач вчинив всі можливі дії з метою отримання відповідної довідки МСЕК у строки, визначені законодавством. На переконання Суду, в цьому конкретному випадку позивач не має зазнавати жодних негативних наслідків від того, що огляд не відбувся до 08.08.2019.

27. Подібна за змістом правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.08.2019 у справі №826/7472/18.

28. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

29. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -