ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 460/815/22

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Департамент ДВС МЮ України), в якому просив:

- визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮ України, які виразилися у несвоєчасному направленні на адресу позивача повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 23 грудня 2021 року ВП № НОМЕР_1;

- визнати протиправним та скасувати повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Григорян О.Г. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 23 грудня 2021 року ВП НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 23 грудня 2021 року ВП НОМЕР_1 з підстав непідвідомчості виконавчого документа ґрунтується на суб`єктивній думці відповідача. Також вказує про те, що старший державний виконавець Григорян О.Г. вчасно не направила на його адресу повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, що свідчить про порушення частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 23 грудня 2021 року ВП НОМЕР_1. Визнано протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які виразилися у несвоєчасному направленні на адресу позивача повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 23 грудня 2021 року ВП НОМЕР_1.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Департаментом ДВС МЮ України подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2022 року у задоволенні клопотання Департаменту ДВС МЮ України про звільнення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту ДВС МЮ України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року у цій справі № 460/815/22 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року, Департаментом ДВС МЮ України подано касаційну скаргу.

Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 460/815/22 скасовано ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2022 року, справу № 460/815/22 направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду, оскільки суд апеляційної інстанції постановляючи ухвалу від 20 травня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху належним чином не вирішив заявлене клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та не встановив належний спосіб усунення такого недоліку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року визнано неповажними підстави вказані у клопотанні Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про поновлення строку апеляційного оскарження. У задоволенні клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про поновлення строку апеляційного оскарження відмовлено. Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року у справі № 460/815/22 за цим позовом залишено без руху. В ухвалі зазначено, що вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.

На виконання зазначеної ухвали апелянтом подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що в судовому засіданні 04 лютого 2022 року представник відповідача не був присутнім, а повний текст оскаржуваного рішення отримано 14 лютого 2022 року. При цьому апеляційна скарга подана 21 лютого 2022 року. Окрім того, скаржник послався на введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року та звернув увагу апеляційного суду на рекомендації Ради Суддів України щодо продовження процесуальних строків, які поможливості продовжуються до закінченння воєнного стану.

про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року. У заяві вказував, що початком перебігу процесуальних строків для оскарження рішення від 04 лютого 2022 року у справі № 460/815/22 апелянт вважав 14 лютого 2022 року, оскільки повний текст рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року він отримав у вказану дату, що підтверджується відстеженням по трекінгу Укрпошти за № 3300105835684 та поштовим конвертом. Відтак останній день для подання апеляційної скарги, на його переконання, було 24 лютого 2022 року.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2023 року визнано неповажними підстави, вказані у клопотанні Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про поновлення строку апеляційного оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року у цій справі.

Відмовляючи у відкритті провадження суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до журналу судового засідання від 04 лютого 2022 року, під час проголошення повного тексту оскаржуваного судового рішення представник відповідача Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Корольчук Н.І. був присутній (а.с. 113-114), тому покликання скаржника на ту обставину, що представник відповідача не був присутнім під час оголошення судом свого рішення є неправдивими та спростовуються матеріалами справи. Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року є 14 лютого 2022 року. Проте апеляційну скаргу подано з пропуском десятиденного строку для подачі апеляційної скарги, встановленого частиною 6 статті 287 КАС України.

Також суд апеляційної інстанції вказував на те, що апелянтом не доведено наявність обставин, що об`єктивно та непереборно перешкоджали йому вчинити певні процесуальні дії у встановлений строк з урахуванням умов, які діють під час запровадження на території України воєнного стану.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2023 року і направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Скаржник стверджує, що при винесенні рішення не враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 грудня 2022 року у справі № 922/3804/20, відповідно до якого, як стверджує скаржник, якщо апеляційний суд ухвалою повернув апеляційну скаргу без розгляду через несплату судового збору, то після скасування такої ухвали Верховним Судом апеляційний суд не може повторно залишити скаргу і повернути її вже з інших підстав (пропуск строку на її подання).

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.

Рух касаційної скарги

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження на увалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року призначено справу до розгляду.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від вказаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною є практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Надаючи оцінку клопотанню апелянта про поновлення строку, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскаржуване рішення у цій справі проголошено судом першої інстанції 04 лютого 2022 року, проте апеляційну скаргу подано 21 лютого 2022 року, тобто поза межами встановленого статтею 287 КАС України процесуального строку. Із матеріалів справи апеляційний суд установив, що під час проголошення 04 лютого 2022 року повного тексту оскаржуваного рішення був присутній представник Департаменту ДВС МЮ України, а тому підстави, які зазначає відповідач в обґрунтування поважності причин пропущеного строку на апеляційне оскарження не свідчать про їх поважність.

Щодо посилання скаржника на запровадження воєнного стану, Суд зазначає, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року на 90 діб.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Однак саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Відмовляючи у відкриття провадження, суд апеляційної інстанції посилання відповідача на обставини введення воєнного стану відхилив, оскільки апелянтом не зазначено, які конкретні обставини зробили неможливим вчасне подання апеляційної скарги у цій справі до 14 лютого 2022 року включно та до запровадження воєнного стану 24 лютого 2023 року.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аргументи відповідача не спростовують висновків апеляційного суду про ненаведення скаржником поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження у період до 14 лютого 2022 року включно.

Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 380/22655/21, від 06 грудня 2022 року у справі №160/195/22.

Процесуальними нормами КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Верховний Суд також враховує, що судом апеляційної інстанції для заявника були забезпечені умови, за яких відповідач як суб`єкт владних повноважень не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд