ПОСТАНОВА
суддів Стародуб О.П., Єзеров А.А., Берназюк Я.О.
судді - Єзеров А.А., Берназюк Я.О.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 (судді - Василенко Я.М., Ганечко О.М., Кузьменко В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у виготовленні нової довідки про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням премії у розмірі 100%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50% та надбавки за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50% відповідного грошового забезпечення, а також щодо відмови у направленні такої нової довідки до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області для подальшого перерахунку пенсії;
- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку йому пенсії із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50 відсотків та надбавки за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50 відсотків відповідного грошового забезпечення, а також премії у розмірі 100 відсотків.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у довідці безпідставно не зазначено усі складові його грошового забезпечення.
РІШЕННЯ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням премії у розмірі 100%, надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50% та надбавки за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50% відповідного грошового забезпечення, а також щодо відмови у направленні такої нової довідки до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області для подальшого перерахунку пенсії.
Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку гр. ОСОБА_1 пенсії із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за особливо важливі завдання у розмірі 50 відсотків, надбавки за оперативно-розшукову діяльність у розмірі 50 відсотків відповідного грошового забезпечення та премії у розмірі 100 відсотків.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Апеляційну скаргу Міністерство внутрішніх справ України подало 31.03.2023 (відповідно до поштового штампу на конверті).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 у зв`язку з надходженням до суду апеляційної скарги Міністерства внутрішніх справ України витребувано з Київського окружного адміністративного суду адміністративну справу №320/9420/21.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на звернення до суду із заявою про поновлення строків з наданням доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, в тому числі належних доказів про отримання ним оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 відмовлено у задоволенні заяви Міністерства внутрішніх справ України про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2022.
Відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що із заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження не вбачається наявності обставин, що вплинули на можливість своєчасного подання відповідачем апеляційної скарги і унеможливили її подання у встановлений законодавством строк.
Cуд виходив з того, що оскільки повний текст судового рішення був складений та оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16.01.2023, то відповідач мав можливість ознайомитись з рішенням суду першої інстанції та звернутись до суду з дотриманням строку апеляційного оскарження. В свою чергу, обставин, які перешкоджали йому ознайомитись з повним тестом судового рішення та звернутись до суду апеляційної інстанції у встановлений законодавством строк апелянтом не наведено.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З ухваленим рішенням суду апеляційної інстанції не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, просив ухвалу суду від 29.03.2024 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для відкриття провадження у справі та розгляду апеляційної скарги Міністерства.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на те, що Міністерство було позбавлено можливості у встановлений законодавством строк звернутись до суду з апеляційною скаргою, оскільки копія рішення суду першої інстанції на його адресу не надходила.
Наголошує на тому, що станом на день ухвалення рішення суду першої інстанції - 22.12.2022 у МВС була відсутня електронна пошта в Електронному кабінету ЄСІТС, а також офіційна електронна адреса, призначена для отримання від суду процесуальних документів. В силу положень статті 251 КАС України, суд першої інстанції мав обов`язок направити йому копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку строку на апеляційного оскарження, був би день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Водночас вказаного судом першої інстанції зроблено не було. В свою чергу, судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права в частині з`ясування дня вручення рішення суду першої інстанції та, відповідно, безпідставно відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою з покликанням на можливість ознайомлення з рішенням суду першої інстанції в ЄДРСР.
Наголошує на безпідставності покликань апеляційного суду про можливість ознайомлення з оскаржуваним рішенням на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень з 16.01.2023, оскільки це не звільняє суд від обов`язку надсилання судових рішень сторонам у справі.
Також покликається на порушення апеляційним судом строків вирішення питання залишення апеляційної скарги без руху, оскільки вирішення вказаного питання та постановлення за наслідками його вирішення відповідної ухвали, в порушення вимог статті 298 КАС України, відбулось більше ніж через 9 місяців після надходження апеляційної скарги до суду.
Позивач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу (частина 3 статті 295 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відлік процесуального строку, з яким положення статті 295 КАС України пов`язує можливість вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, напряму залежить від дня вручення судового рішення, який встановлюється за вилами ст. 251 КАС України.
За правилами частини 5 статті 251 КАС України (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття судом першої інстанції рішення) учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Частиною 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини 11 статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
За наведеного правового регулювання, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Як в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, так і в касаційній скарзі відповідач наголошував на відсутності у нього на дату ухвалення рішення суду першої інстанції офіційної пошти в Електронному кабінету ЄСІТС, а також офіційної електронної адреси, призначеної для отримання від суду процесуальних документів.
У постановах від 04.05.2022 у справі №120/2583/21-а, від 09.06.2022 у справі №320/11945/20 та від 07.07.2022 у справі №120/4298/21-а Верховний Суд дійшов висновку, що «…аналіз приписів КАС України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку наданого строку на оскарження, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.»
Крім того, питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом. Зокрема, у постановах від 31.10.2019 у справі №760/22516/18, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20, від 31.03.2021 у справі №240/13092/20, від 09.04.2021 у справі №500/90/19, від 17.06.2021 у справі №420/2097/20, від 01.07.2021 у справі №802/118/17-а, від 22.07.2021 у справі №340/141/21 та від 26.01.2022 у справі №240/12515/20 Верховний Суд зазначив про необхідність застосування саме положень підпункту 15.15 пункту 15 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України та вручення судових рішень судами в паперовій формі.
У постанові від 17.01.2019 у справі №804/8774/17 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Зміст частин другої і третьої статті 295 КАС України свідчить про те, що несвоєчасне отримання судового рішення є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження в силу закону і в такому випадку строк апеляційного оскарження підлягає обов`язковому поновленню на підставі відповідної заяви. В такому випадку доведенню підлягає лише час отримання копії судового рішення.
Таким чином, якщо під час вирішення питання відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, однак протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду, такий строк підлягає безумовному поновленню на підставі відповідної заяви, незалежно від наявності інших поважних причин його пропуску.»
У постанові від 25.02.2021 у справі № 679/219/20 Верховний Суд зазначив наступне:
«..Вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 251 КАС України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівняно до дня вручення судового рішення, а тому посилання суду апеляційної інстанції на те, що про наявність ухвали про повернення скаржник мав змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту її оприлюднення, тобто з 02 вересня 2020 року, є помилковими. Можливість дізнатися про постановлену апеляційним судом ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень є лише правом заявника.
37. При цьому, оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.»
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою (заява від 09.02.2024 а.с. 81) відповідач покликався на те, що станом на 31.03.2023 - дату звернення до суду з апеляційною скаргою, копію рішення суду першої інстанції він не отримував, що підтверджується листом Департаменту документообігу та контролю МВС від 08.02.2024 №6691/09. Про існування такого дізнався із адвокатського запиту Глазунова А.Р., який діє в інтересах позивача, від 13.03.2023 вих. №1 та зареєстрованого в МВС 14.03.2023 за №316А3.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки про доставку судового рішення електронною поштою від 13.01.2023, складеної секретарем судового засідання, надсилання копії рішення суду першої інстанції від 22.12.2022 особам, які беруть участь у справі, зокрема, суб`єктам владних повноважень, здійснювалось за їх офіційними адресами електронної пошти. При цьому довідка містить інформацію щодо отримання такого рішення лише ГУПФУ у Київській області (а.с. 35-36).
Що стосується направлення копії рішення МВС України, то відповідно до наявного в матеріалах справи супровідного листа від 16.01.2023 (а.с. 37), така направлена на адресу Міністерства засобами поштового зв`язку.
Водночас доказів отримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції матеріали справи не містять.
Суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в подальшому ухвалу про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження та відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, не врахував та не перевірив ту обставину, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання відповідачем копії рішення суду першої інстанції рекомендованим листом із повідомленням про вручення, поклавши обов`язок надання таких доказів на відповідача, за умови, коли останній наголошував на неотриманні такого рішення.
За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати обґрунтованими.
Також необґрунтованим є покликання суду апеляційної інстанції на можливість ознайомлення з рішенням суду за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки, відповідно до наведених вище висновків Верховного Суду, оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок направлення судом копій судових рішень учасникам справи.
Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі
За таких обставин, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2024 підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд -