ПОСТАНОВА
судді-доповідача Стародуба О.П.,
суддів Стеценка С.Г., Кравчука В.М.
у справі №580/2799/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати з 01.03.2024 пенсії з урахуванням індексації, проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова №185), щомісячної доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713) без обмеження її максимальним розміром;
- зобов`язати відповідача виплачувати з 01.03.2024 пенсію з урахуванням індексації згідно з Постановою №185 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати відповідача виплачувати з 01.03.2024 пенсію з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до вказаної постанови Уряду України без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позов, позивач покликався на те, що після перерахунку пенсії з 01.03.2024 відповідач припинив виплачувати щомісячну доплату до пенсії та обмежив пенсію максимальним розміром та не у повному розмірі виплачує йому індексацію за 2024 рік та щомісячну доплату до пенсії. Вважає, що така бездіяльність відповідача суперечить нормам законодавства.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою обласної МСЕК №2 до акта огляду серії 10 ААВ №949382.
Протоколом від 18.04.2014 в пенсійній справі № 2304005474 (МНС) підтверджується, що позивачу з 10.04.2014 призначена пенсія за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Перерахунком пенсії в пенсійній справі №2304005474 (МНС) підтверджується, пенсія позивача перерахована з 01.07.2021, а щомісячна доплата до пенсії відповідно до Постанови № 713 становила 2000,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) з 01.07.2021 - 11 802,44грн.
Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2023, що набрало законної сили 22.07.2023, у адміністративній справі № 580/3857/23 між тими ж сторонами визнано протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові провести нарахування та виплату позивачу з 01.10.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до пункту 1 Постанови №713 та зобов`язано відповідача здійснити з 01.10.2021 нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до пункту 1 Постанови №713 з урахуванням вже виплачених сум.
Для виконання відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.10.2021 та нарахував щомісячну доплату до пенсії відповідно до вказаної вище постанови Уряду, що підтверджується відповідним перерахунком пенсії в пенсійній справі позивача.
Згідно з розрахунком пенсії в пенсійній справі позивача станом на 14.03.2024 відповідач провів перерахунок пенсії з 01.03.2024, основний розмір пенсії 67% грошового забезпечення у розмірі 18 453,31грн, з урахуванням індексації - 24 036,77грн, з урахуванням доплати - 26 036,77грн. Індексація базового ОСНП 2024 (22536,77 * 0,0796) - 1500,00грн. Щомісячна доплата до пенсії відповідно до Постанови КМУ №713 - 2000,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 26 036,77 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 23 610,00 грн.
Покликаючись на бездіяльність відповідача щодо виплати з 01.03.2024 пенсії із урахуванням її індексації, невиплати щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, позивач звернувся до суду з позовом.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, під час її перерахунку з 01.03.2024.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати з 01.03.2024 пенсію ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, та виплатити її з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021, а не норми Закону №3668-VI, у зв`язку з чим, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача під час її перерахунку з 01.03.2024 на підставі Постанови №185, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
При цьому, суд першої інстанції встановив, що відповідач на виконання рішення суду провів перерахунок пенсії позивача з 01.10.2021 та нарахував щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до вказаної вище постанови Уряду, що підтверджується відповідним перерахунком пенсії. У подальшому відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024 та нарахував щомісячну доплату до пенсії відповідно до постанови КМУ №713 в сумі 2000,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що належним і ефективним способом повного відновлення порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження йому розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, під час перерахунку з 01.03.2024 йому пенсії, тобто активної поведінки, а не бездіяльності щодо невиплати пенсії з урахуванням індексації, проведеної відповідно до Постанови №185, щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови №713, як оскаржує позивач.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплачувати з 01.03.2024 пенсію із урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 без обмеження її максимальним розміром.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 зупинено провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №320/8511/23.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що 09.01.2024 Київським окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 320/8511/23, яким:
- визнано протиправним та нечинним в абзаці першому пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» застосування обмеження максимального розміру пенсії, визначеного законом;
- визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень.
Станом на 09.07.2024 рішення суду у справі №320/8511/23 законної сили не набрало.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що предмет спору у справі №320/8511/23 безпосередньо стосується правовідносин, з приводу яких, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду із позовом, а тому, наявні підстави для зупинення провадження у справі, що розглядається, оскільки позивач вважає протиправним, зокрема, обмеження розміру індексації пенсії 1 500,00 грн, як це передбачено абзацом 2 пункту 10 Постанови № 168, яка є предметом оскарження у справі №320/8511/23
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про зупинення провадження у справі, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на те, що правовідносини, щодо яких виник спір у цій справі та у справі №320/8511/23 не є подібними, оскільки позовними вимогами у справі, що розглядається є не оскарження розміру індексації, проведеної відповідно до Постанови №168 а її виплата, як і виплата щомісячної доплати до пенсії, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі.
Копію ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги та доданими до неї матеріалами відповідач отримав 23.08.2024, однак останній не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2018 у справі №9901/314/19 у питанні застосування пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України сформувала наступні висновки:
«Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:
- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі;
- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.».
Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що в якості підстави позову, позивач покликається на протиправне обмеження відповідачем розміру індексації пенсії 1500 грн, як це передбачено абзацом 2 пункту 10 Постанови №168, яка є предметом оскарження у справі №320/8511/23.
Водночас, зі змісту позовних вимог та встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що предметом оскарження у цій справі, серед іншого, є протиправна, на думку позивача, виплата відповідачем з 01.03.2024 пенсії та передбаченої Постановою №713 доплати з обмеженням їх максимального розміру.
При цьому, свої вимоги позивач обґрунтовує з покликанням на Постанову №185, якою, серед іншого, врегульовано питання індексації пенсійних виплат у 2024 році.
Натомість, предметом регулювання Постанови № 168, окремі положення якої оскаржуються у справі №320/8511/23, є питання індексації пенсійних виплат у 2023 році, який не охоплюється позовними вимогами, у справі, яка розглядається.
Висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивач вважає протиправним, зокрема, обмеження розміру індексації пенсії 1 500,00 грн, як це передбачено абзацом 2 пункту 10 Постанови №168 є безпідставним, оскільки позовні вимоги у цій справі не містять таких обґрунтувань.
За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції щодо наявності об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №320/8511/23 не можна визнати обґрунтованими.
Інших підстав для зупинення провадження у справі судом апеляційної інстанції не зазначено.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За правилами частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,