ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/17757/25

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 14 липня 2025 року, просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1122/7 від 09 червня 2025 року «Про призначення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27 червня 2025 року № 1839/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 »;

- зобов`язати технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» - відновити доступ додержавному реєстратору Вільхівської сільської ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

1.1. В обґрунтування позову зазначала, що за наказом від 09 червня 2025 року № 1122/27 відповідачем призначено проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № № 65939471, 65095890, 65851303, 65631288, 65160704, 64249843, 65551470. За наслідками перевірки Міністерством юстиції України прийнято наказ від 27 червня 2025 року № 1839/5, який слугував підставою для тимчасового блокування державному реєстратору Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. На думку позивачки, оскаржувані накази прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та підлягають скасуванню як незаконні, оскільки перевірка призначена без належних для цього правових підстав, з порушенням процедури її проведення, а застосоване відповідачем до позивача стягнення не відповідає принципу обґрунтованості та пропорційності.

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України №1122/7 від 09 червня 2025 року «Про призначення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 ».

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27 червня 2025 року №1839/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 ».

Зобов`язано технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» - відновити доступ додержавному реєстратору Вільхівської сільської ради ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

3.1. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що призначаючи проведення камеральної перевірки реєстраційних дій без зазначення в наказі конкретної правової підстави, керуючись лише інформацією, наданою в листі громадської організації, без зазначення фактів вчинення порушень законодавства, відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, відповідач діяв з суттєвим порушенням процедури проведення перевірки.

Так, відповідачем в наказі від 09 червня 2025 року № 1122/7, акті від 27 червня 2025 року № 2886/19.1.1/25, наказі від 27 червня 2025 року № 1839/5 зазначено лише посилання на статтю 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядок №990 без посилань на конкретний пункт, та відповідно підставу проведення перевірки. При цьому, позивач не отримавши копії листа громадської організації, була позбавлена можливості надати обґрунтовані пояснення з приводу вчинених реєстраційних дій, а зауваження державного реєстратора щодо безпідставності призначеної перевірки проігноровано відповідачем. Наведене свідчить про порушення відповідачем, зазначених під час прийняття спірного наказу від 09 червня 2025 року № 1122/7 критеріїв, визначених частиною другою статті 2 КАС України, тобто наказ прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких обставин рішення про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 від 27 червня 2025 року № 1839/5, яким державному реєстратору тимчасового заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, прийнято внаслідок реалізації безпідставного наказу, не відповідає приписам чинного законодавства України, порушує права позивача та підлягає скасуванню як протиправне.

Оскільки анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав є наслідком прийняття Міністерством юстиції України відповідного наказу, який визнаний судом протиправним, суди також дійшли висновку, що належним захистом порушених прав та інтересів позивача є зобов`язання технічного адміністратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відновити доступ державному реєстратору Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

4.1. Наказом Міністерства юстиції України № 1122/7 від 09 червня 2025 року відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб-підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року за № 990 (зі змінами), за результатом розгляду листа громадської організації «Антикорупційний фронт Слобожанщини» від 14 квітня 2025 року (вх. № 63269-33-25 від 14 квітня 2025 року), прийнято рішення про проведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № № 65939472, 65095890, 65851303, 65631288, 65160704, 64249843, 65551470, для чого було утворено відповідну комісію у визначеному складі.

4.2. За результатами проведеної камеральної перевірки Комісією складено акт № 2886/19.1.1/25 від 27 червня 2025 року, в якому встановлено:

1) щодо заяви 1 про державну реєстрацію прав від 20 березня 2024 року за № 65939472, поданої ОСОБА_2 , державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25 березня 2025 року № 78015229, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав № 3111878563120 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 59169534). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 не отримано відомості з Єдиної державної системи у сфері будівництва про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна. При цьому у заяві-1 відсутні відомості об`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси. Крім того в Державному реєстрі прав відсутня інформація про зареєстроване право власності на земельну ділянку, на якій збудовано житловий будинок № 16. Таким чином державним реєстратором ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), пунктів 12, 40, 77, 79 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553) (далі - Порядок №1127), оскільки проведено державну реєстрацію припинення прав за відсутності відомостей про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

2) щодо заяви 2 про державну реєстрацію прав від 08 лютого 2025 року № 65095890, поданої ОСОБА_3 , державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 лютого 2025 року № 77264209, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №3086888663120 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та проведено державну реєстрацію прав власності за заявниками (номери записів №58559678, 58559730, 58559789, 58559582). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 не отримано відомості з Єдиної державної системи у сфері будівництва про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію. При цьому у заяві 2 відсутні відомості про реєстраційний номер документа та про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництва об`єкта в експлуатацію. Крім того, державним реєстратором ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок № 51 на праві спільної часткової власності за ОСОБА_3 (13/100 частки, 48/100 частки), ОСОБА_4 (13/100 частки) та ОСОБА_5 (13/100 частки) за відсутності письмової згоди або договору, укладеного між співвласниками. Таким чином, державним реєстратором ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону № 1952-IV, пунктів 12, 40, 77, 78, 80-1 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: за відсутності відомостей про прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; без письмової згоди всіх співвласників закінченого будівництвом об`єкта на проведення його реконструкції; без письмової заяви співвласників про визначення розміру часток, справжність підписів на якій засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат», або договору, укладеного такими співвласниками відповідно до законодавства.

3) щодо заяви 3 про державну реєстрацію прав від 17 березня 2025 року № 65851303, поданої ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26 березня 2025 року № 78029601, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав № 3112340063120 на об`єкт нерухомого майна - квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 та проведено державну реєстрацію права власності за заявниками (номери записів 59180540, 59180589, 59180633) та сформовано витяги з Державного реєстру прав № № 419691444, 419691895, 419692355. Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 17 березня 2025 року направлено запит про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 58739 до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01 січня 2013 року. При цьому, не отримавши інформацію про зареєстровані речові права до 01 січня 2013 року, зареєстровано право власності на квартиру за заявниками. Таким чином, державним реєстратором ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18 Закону № 1952-IV, пункту 12 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без отримання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01 січня 2013 року; поза процедурою державної реєстрації, здійснено виправлення права власності, яким порушено принцип внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом.

4) щодо заяви про державну реєстрацію прав від 05 березня 2025 року № 65631288 (далі - заява 4), поданої ОСОБА_9 , державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 березня 2025 року № 77745458, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №3102994663140 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_4 , та проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 58951119). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18, 23 Закону № 1952-IV, пунктів 12, 14 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав без направлення відповідного запиту до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01 січня 2013 року;

5) щодо заяви про державну реєстрацію прав від 11 лютого 2025 року № 65160704 (далі - заява 5), поданої ОСОБА_12 в інтересах Вільхівської сільської ради (код ЄДРПОУ 04396667), державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 лютого 2025 року № 77303055, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав № 3088250063120 на об`єкт нерухомого майна - будівлю, виробничу будівлю котельні літ. «А-1», розташовану за адресою: АДРЕСА_5 та проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 58591605). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18, 23 Закону № 1952-IV, пунктів 12, 14, 40, 49 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без направлення відповідного запиту до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01 січня 2013 року; без документа, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам.

6) щодо заяви про державну реєстрацію прав від 28 листопада 2024 року № 64249843 (далі - заява 6), поданої ОСОБА_10 , державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 грудня 2024 року № 76383486, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №3054448863120 на об`єкт нерухомого майна - житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_6 та проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 57811893). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18 Закону № 1952-IV, пунктів 12, 40 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без направлення відповідного запиту до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01 січня 2013 року.

7) щодо заяви про державну реєстрацію прав від 28 лютого 2025 року № 65551470 (далі - заява 7), поданої ОСОБА_11 , державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 березня 2025 року № 77644933, на підставі якого відкрито розділ у Державному реєстрі прав №3099630263120 на об`єкт нерухомого майна - садовий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_7 та проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 58869366). Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18 Закону № 1952-IV, пунктів 12, 40 Порядку №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без направлення відповідного запиту до органу, який проводив оформлення та/або реєстрацію прав про надання інформації, необхідної для державної реєстрації прав, що виникли до 01 січня 2013 року; на підставі документів, які не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Також в акті перевірки вказано про отримані пояснення від державного реєстратора ОСОБА_1 від 20 червня 2025 року (вх.№106646-33-25 від 23 червня 2025 року), які, на думку Комісії, не спростовують допущені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав.

4.3. Наказом Міністерства юстиції України №1839/5 від 27 червня 2025 року «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_1 тимчасово заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 (один) місяць та виконання цього наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

При визначенні заходу відповідальності за встановлені порушення у сфері державної реєстрації Комісія, яка проводила перевірку, виходила з того, що основними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом, а тому порушення, які полягають у недотриманні встановленого законодавством порядку і процедур належної перевірки відповідних фактів, створюють загрозу гарантіям непорушності права власності та існуючого правопорядку. Зважаючи на встановлені факти допущених порушень законодавства у сфері державної реєстрації прав, враховуючи, що до державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців не застосовувались заходи відповідальності у вигляді тимчасового блокування/анулювання доступу до Державного реєстру прав, керуючись принципами законності, обґрунтованості, рівності, розумності та пропорційності, Комісія вважає, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_1 заходів відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строк на 1 (один) місяць є виправданим та співмірним ступеню вчинених порушень, а також достатнім для попередження нових порушень і зловживань у сфері державної реєстрації прав.

5. Не погоджуючись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2026 року Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить вказані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

5.1. Підставами касаційного оскарження вказано:

1) неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

Зокрема, Міністерство юстиції України посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25 листопада 2025 року у справі №320/381/24, від 23 липня 2025 року у справі №380/12799/24, від 02 липня 2025 року у справі №320/11900/24, від 25 січня 2019 року у справі №820/5866/17, від 29 серпня 2022 року у справі №160/4731/20 щодо застосування статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у взаємозв`язку з вимогами пунктів 14, 131 Порядку здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990 (далі - Порядок №990);

2) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України). При цьому скаржник зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 4 Порядку №990, а саме щодо правомірності призначення Міністерством юстиції України камеральної перевірки на підставі відомостей, отриманих, зокрема з листа громадської організації;

3) судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України). Міністерство юстиції України, посилаючись на вимоги пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, зазначає, що судами не було перевірено доводи Міністерства юстиції України щодо суті виявлених за результатами проведення камеральної перевірки порушень законодавства у сфері державної реєстрації, допущених державним реєстратором ОСОБА_1, та не надано оцінки твердженням і доводам відповідача стосовно встановлених порушень. Вказані порушення процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та призвело до порушення судами норм матеріального права

5.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності мотивів у акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуваний наказ. На його переконання такі мотиви містяться в акті перевірки як підставі для прийняття рішення про результати проведеної перевірки і їх викладення у тексті наказу про застосування до державного реєстратора - приватного нотаріуса стягнення не є обов`язковим. Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 25 листопада 2025 року у справі № 320/381/24, від 23 липня 2025 року у справі № 380/12799/24, від 02 липня 2025 року у справі № 320/11900/24, від 25 січня 2019 року у справі № 820/5866/17 та від 29 серпня 2022 року у справі №160/4731/20.

5.3. Зазначаються Міністерством юстиції України також доводи про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для проведення за обставин цієї справи камеральної перевірки з посиланням на абзац 2 статті 37-1 Закону № 1952-IV та пункт 4 Порядку № 990. Скаржник вказує, що камеральну перевірку проведено відповідно до підпункту 4 пункту 4 Порядку № 990 внаслідок отримання відомостей під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації. Такі відомості містило звернення ГО «Антикорупційний центр Слобожанщини» від 14 квітня 2025 року, яке вказувало на порушення позивачкою вимог законодавства під час здійснення реєстраційних дій щодо нерухомого майна.

5.4. Щодо порушення норм процесуального права скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій взагалі не встановлювали обставин справи на наявність чи відсутність при здійсненні ОСОБА_1 реєстраційних дій порушень вимог законодавства у відповідній сфері, не оцінювали з цього приводу надані докази. Суди лише обмежилися констатацією процедурних порушень, яких Міністерство, на його переконання, не допускало.

6. Позивачкою не надано відзив на касаційну скаргу, ухвалу про відкриття касаційного провадження нею отримано 20 березня 2026 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-3 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

8. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

9. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV), який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

11. В розумінні пункту 1 частини першої статті 10 Закону № 1952-IV громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав, є державним реєстратором, тобто особою, яка здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з частиною першою статті 11 цього Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

12. Відповідно до частини першої статті 37-1 Закону № 1952-IV контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

13. На переконання колегії суддів касаційного суду конструкція вказаної норми, а саме наявність уточнюючого члена речення «у тому числі», вказує на те, що частина перша статті 37-1 Закону № 1952-IV передбачає контроль у сфері державної реєстрації прав Міністерством юстиції України не лише виключно шляхом здійснення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав, а й іншими, встановленими законодавством способами.

14. Так, частиною четвертою зазначеної статті визначено, що Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.

15. На виконання вказаної норми права постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1125), затверджено Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

16. Цей Порядок визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

17. За пунктом 3 Порядку № 990 основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є:

перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень;

запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів;

визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора;

аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз`яснень.

18. Відповідно до пункту 4 Порядку № 990 контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом:

1) розгляду звернень відповідно до Закону України "Про звернення громадян";

2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України "Про статус народного депутата України";

4) перевірки відомостей, отриманих Мін`юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації;

5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах;

7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та претендують на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора) у суб`єкта державної реєстрації, крім Мін`юсту чи його територіального органу. Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації не проводиться щодо осіб, які раніше виконували функції державного реєстратора, перебуваючи у трудових відносинах із суб`єктом державної реєстрації, крім Мін`юсту чи його територіального органу. Тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, не проводиться щодо осіб, які виконували функції державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, перебуваючи у трудових відносинах із Мін`юстом чи його територіальним органом у період після 1 травня 2016 р. не менше ніж три місяці.

19. При цьому принагідно зазначити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону № 1952-IV до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав належить здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

20. Відповідно до пунктів 9-11 Порядку № 990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.

Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі - комісія).

Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки.

21 . Відтак, отримавши під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації, зокрема під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, відомостей про порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Мін`юст має право призначити камеральну перевірку державного реєстратора.

22. У цій справі суди попередніх інстанцій встановили, що до відповідача від Громадської організації «Антикорупційний фронт Слобожанщини» 14 квітня 2025 року надійшло звернення, яке містило відомості про порушення позивачкою як державним реєстратором вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно. За відсутності законодавчого визначення переліку відомостей про порушення і шляхів їх отримання, Колегія суддів вважає, що розгляд такого звернення відповідачем охоплюється поняттям здійснення державного контролю у вказаній сфері та, за наявності достатніх фактичних обставин, отримані відомості про порушення можуть бути підставою для призначення камеральної перевірки державного реєстратора.

23. За такого правового регулювання правовідносин, щодо яких виник спір, та обставин справи колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм пункту 5 частини першої статті 7, частини 1 статті 37-1 Закону № 1952-IV у їх сукупності з нормами пунктів 3, 4, 9-11 Порядку № 990. Висновки ж судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем порядку призначення камеральної перевірки наказом № 1122/7 від 09 червня 2025 року, що має наслідком визнання протиправним та скасування прийнятого за наслідками такої перевірки наказу № 1839/5 від 27 червня 2025 року, не ґрунтуються на зазначених вище нормах права.

24. У зв`язку з наведеним вище колегія суддів касаційного суду зауважує, що відповідно до частини другої статті 37-1 Закону № 1952-IV за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 14 Порядку № 990 за результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

25. Відтак колегія суддів констатує, що законодавець, наділяючи Мін`юст функціями контролю у сфері державної реєстрації прав та визначаючи порядок застосування ним заходів впливу до державних реєстраторів, зобов`язав його як контролюючий орган мотивувати таке рішення як щодо обставин наявності порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації, так і щодо застосованих до реєстратора заходів впливу. На вказане неодноразово звертав увагу Верховний Суд, зокрема і в постановах від 23 липня 2025 року у справі № 380/12799/24, від 02 липня 2025 року у справі № 320/11900/24.

26. У справі, яка розглядається, суди попередніх інстанцій не встановлювали наявності чи відсутності у діях позивачки порушень законодавства у сфері державної реєстрації прав, зокрема статей 3, 10, 18, 23, 24 Закону № 1952-IV та Порядку № 1127, а ухвалюючи оскаржені рішення про визнання протиправним і скасування наказу відповідача № 1839/5 від 27 червня 2025 року виходили лише з порушення порядку призначення камеральної перевірки. Не аналізували і не оцінювали обставини, вказані щодо цього відповідачем у акті перевірки від 27 червня 2025 року, хоч учасники справи наводили відповідні доводи і заперечення, надавали докази.

27. Приписи статей 9, 242 КАС України визначають завданням суду під час розгляду справи ухвалення законних і обґрунтованих рішень. Такими є лише рішення, які ухвалені судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а також рішення, ухвалені на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Проте у будь якому випадку такі рішення не повинні ґрунтуватися на не спростованих сумнівах.

28. Однак вказаним нормам процесуального права судові рішення, що оскаржуються, не відповідають, а зазначені вище висновки судів попередніх інстанцій є передчасними. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

29. Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу на те, що встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

30. Отже, Верховний Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору судам необхідно встановити всі обставини справи, з цього приводу належним чином дослідити наявні докази, а у разі потреби, витребувати додаткові. Також надати оцінку всім аргументам, які учасники справи наводять в обґрунтування своїх вимог та заперечень. За наслідками встановлених обставин і перевірки їх доказами зробити висновок про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

31. За наведених обставин суди попередніх інстанцій внаслідок вказаних порушень норм КАС України, не дослідивши зібрані у справі докази, допустили порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи та відповідно ухвалення судового рішення щодо правильного застосування у правовідносинах, щодо яких виник спір у цій справі, норм Закону № 1952-IV та Порядку № 990.

32. Зазначене відповідно до частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування ухвалених судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди попередніх інстанцій допустили порушення вказаних вище норм процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -