ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 127/33597/24

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Позов мотивований тим, що 02 травня 2024 року вона дізналася про прийняття виконавчим комітетом Вінницької міської ради рішення № 1021 від 25 квітня 2024 року «Про упорядкування нумерації (адреси) об?єкта нерухомого майна, (житлового будинку) за адресою по АДРЕСА_1 », у якому зазначено, що, враховуючи неодноразові колективні звернення мешканців, користувачів та власників житлових та нежитлових приміщень щодо приведення у відповідність адреси житлового будинку АДРЕСА_1 (наявні варіанти нумерації даного будинку в правовстановлюючих документах, виданих в різні періоди часу, АДРЕСА_3 ), з урахуванням рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 29 грудня 1988 року № 422 «Про затвердження актів Державних комісій про прийняття до експлуатації закінчених будівництвом 140 квартирного житлового будинку АДРЕСА_4 та вбудовано-прибудованих приміщень», з метою приведення у відповідність документів, рішень виконавчого комітету виконавчий комітет міської ради вирішив: 1. Визначити, що адреса житлового будинку на АДРЕСА_1 є єдиною вірною присвоєною адресою об?єкта нерухомого майна відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 29 грудня 1988 року №422 «Про затвердження актів Державних комісій про прийняття до експлуатації закінчених будівництвом 140-квартирного житлового будинку АДРЕСА_4 та вбудовано-прибудованих приміщень»; 2. Виконавчим органам Вінницької міської ради та комунальним підприємствам міської ради вжити усіх необхідних заходів щодо приведення документів, рішень виконавчого комітету, в яких зазначена адреса житлового будинку № 16-А , АДРЕСА_3 у відповідність до п.1 даного рішення; 3. Визначити єдиною вірно присвоєною адресою - АДРЕСА_1 для всіх правовстановлюючих документів громадян з адресами житлового будинку АДРЕСА_3 . Департаменту адміністративних послуг міської ради внести відповідні зміни до реєстру Вінницької міської територіальної громади та здійснювати повноваження у сфері декларування та реєстрації місця проживання з урахуванням п. З цього рішення; 5. Рекомендувати власникам нерухомого майна привести у відповідність до п. 3 даного рішення правовстановлюючі документи на об?єкти нерухомості, що знаходяться за адресою на АДРЕСА_1 .

На замовлення відповідача відповідна інформація внесена до «Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва».

06 серпня 2024 року з метою досудового врегулювання спору вона звернулась з листом на ім?я голови Вінницької міської ради та просила Вінницьку міську раду визнати незаконним і скасувати рішення, яким вирішено змінити адресу 105-ти квартирного житлового будинку АДРЕСА_2 і об?єднати з 35-тиквартирним житловим будинком АДРЕСА_1 , проте таке рішення прийнято з чисельними порушеннями Конституції України та законодавства України, рішень Вінницької міської ради, а також з порушенням прав та законних інтересів співвласників квартир багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 .

Відповідач листом від 23 серпня 2024 року без будь-якого обґрунтування та пояснення мотивів прийняття рішення рекомендував позивачу звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

На час прийняття рішення відповідач достовірно був обізнаний про існування правового спору з питань адрес, присвоєних відповідачем домоволодінню АДРЕСА_3 , і відповідачем не враховано вимоги співвласників квартир 105-тиквартирного будинку АДРЕСА_1 не змінювати вказану поштову адресу.

Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради прийнято з порушеннями повноважень виконавчого органу місцевого самоврядування, так як зміна адреси будинку можлива лише на підставі рішення суду. Відповідач не може скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, так як відповідно до приписів цих рішень співвласники квартир будинку здійснили державну реєстрацію права приватної власності на квартири, і співвласники квартир заперечують проти їх зміни.

ОСОБА_1 просила суд:

визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1021 від 25 квітня 2024 року «Про упорядкування нумерації (адреси) об`єкта нерухомого майна (житлового будинку) за адресою по АДРЕСА_1 »;

зобов`язати виконавчий комітет Вінницької міської ради вчинити дії щодо подання відомостей до «Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» про скасування рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1021 від 25 квітня 2024 «Про упорядкування нумерації (адреси) об`єкта нерухомого майна, (житлового будинку) за адресою по АДРЕСА_1 »;

визнати незаконними та скасувати рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів від 29 грудня 1988 року № 422 «Про затвердження актів Державних комісій про прийняття до експлуатації закінчених будівництвом 140 квартирного житлового будинку АДРЕСА_4 та вбудовано-прибудованих приміщень» в частині встановлення у словосполученнях «140 квартирного житлового будинку №43-44 » та у слові «будинок» замість відповідно «140 квартирного житлового будинку №43-44 », «домоволодіння».

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 11 листопада 2025 року, закрито провадження у справі. Роз`яснено позивачу, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вирішення питання про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси чи зміни адреси належить до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради. Враховуючи суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності, суд вважає, що між сторонами виник публічно-правовий спір, і саме адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спір виник з приводу незаконної, на думку ОСОБА_1 , зміни (дублювання) виконавчим комітетом Вінницької міської ради адреси будинку на АДРЕСА_1 , внаслідок чого позивач звернулася до суду із позовом щодо оскарження рішень виконавчого комітету місцевої ради. Відтак спір у цій справі виник за участю суб`єкта владних повноважень у зв`язку з виконанням наданих йому законом владних управлінських функцій. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вказаний спір є публічно-правовим, в зв`язку з чим його слід розглядати в порядку адміністративного судочинства.

ОСОБА_1 помилково вважає, що спір у цій справі виник із майнових відносин приватноправового характеру, і її позиція в цій частині є необґрунтованою.

Аргументи учасників справи

24 листопада 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 - адвокат Путілін Є. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржуваним позивачем рішенням № 1021 від 25 квітня 2024 року визначено єдиною вірною адресою для всіх правовстановлюючих документів громадян адресу: АДРЕСА_1 та рекомендовано власникам нерухомого майна привести у відповідність правовстановлюючі документи, а отже, необхідним є вчинити дії власниками майна щодо перереєстрації права власності у державних реєстраторів за цією визначеною адресою. Саме в результаті прийняття вказаного рішення порушується (не визнається, оспорюється) право власності позивача, тому має місце спір позивача про цивільне право з цією особою, яка і має бути належним відповідачем у спорі про скасування рішення.

З предмета та підстав позову, викладених у позовній заяві, вбачається, що позивач звернувся до суду з метою захисту порушеного (на його думку) права власності на квартиру, тобто спір виник із майнових відносин приватноправового характеру, існування якого не залежить від додержання вимог законодавства при здійсненні присвоєння поштової адреси.

Визначивши відповідачем у справі особу, яка є стороною спору про цивільне право, позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права, який відповідно до наданого ним обґрунтування вважає належним та ефективним у межах наявного спору саме з відповідачем.

Навіть у листі виконавчого комітету Вінницької міської ради від 23 серпня 2024 року, що слугував підставою для подачі позову до суду, відповідач посилається на те, що позивач може захистити своє право шляхом подання позову до суду в порядку, визначеному ЦПК України.

Спір про захист права конкретної особи на майно чи житло є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних правовідносин, але їхня участь у цих відносинах не змінює характеру (суті) спірних правовідносин, не перетворює такий спір на публічно-правовий і не дозволяє поширювати на них положення адміністративної юрисдикції.

Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом другим частини другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Пунктом 1-1 частини першої статті 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, скасовується: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради. У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, скасування адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад (абзаци 1, 2, 4 частини п`ятої статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта 263 ЦПК України).

До адміністративної юрисдикції відносяться справи, які виникають зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити зі змісту права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах: від 13 березня 2019 року у справі № 202/30/17 (провадження № 14-643цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 826/5806/17 (провадження № 11-290апп19), від 23 листопада 2021 року у справі №175/1571/15 (провадження № 14-51цс21).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №1519/2-787/11 (провадження № 14-48цс18) зроблено висновок, що «спори, які виникають за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовими».

Схожі висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15 травня 2018 року у справі № 463/4564/16-а (провадження № 11-346апп18), від 30 травня 2018 року у справі № 464/5495/13-ц (провадження № 14-92цс18), від 11 червня 2019 року у справі № 917/375/18 (провадження № 12-12гс19).

У постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №441/1625/15-а вказано, що «вирішення питання про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси належить до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради».

Спірні правовідносини в цій справі зумовлені реалізацією відповідачем повноважень щодо прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування чи анулювання адрес об`єктів нерухомого майна, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».Аналіз змісту позову ОСОБА_1 свідчить, що таке звернення обґрунтоване захистом законних інтересів співвласників квартир багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 , тобто невизначеного кола осіб, а не захистом своїх приватних прав та інтересів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що спір у цій справі виник за участю суб`єкта владних повноважень з метою реалізації наданих йому законодавством владних управлінських функцій, а тому є публічно-правовим. Тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що позов ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду