ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 200/8162/24

14. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2025 та залишити в силі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2025.

15. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм п. 2.3 розд. 2 Положення про організацію в Міністерстві оборони України з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, пп. «а» п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», а також на необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.06.2025 у справі № 360/665/24 та застосованого судом апеляційної інстанції під час розгляду справи № 200/8162/24.

Позивач вважає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для зарахування до його пільгового стажу для призначення пенсії за віком згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду проходження служби в районі проведення антитерористичної операції до стажу служби в розрахунку один місяць за три місяці служби, а також неправомірно застосував положення Постанови № 393 в редакції від 16.02.2022 до правовідносин, які виникли раніше.

16. Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2026 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України.

17. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 25.02.2026.

18. Верховний Суд перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

19. Згідно з ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

20. Як убачається з матеріалів справи, спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV та не зарахуванням до необхідного для такого призначення пільгового стажу періодів проходження військової служби у заявленому позивачем кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці служби.

21. Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

22. Стаття 24 цього ж Закону визначає періоди, з яких складається страховий стаж.

23. Частиною першою цієї статті передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

24. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина третя).

25. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (частина четверта).

26. Особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії встановлює стаття 14 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII), згідно з якою працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

27. Згідно зі статтею 57 Закону № 1788-XII військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

28. Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу".

29. Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п`ятий статті 1 Закону України від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

30. Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

31. Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

32. Частиною другою статті 1-2 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перебачено, що у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

33. Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

34. Відповідний порядок пільгового обчислення вислуги років визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»» (далі - Порядок № 393).

35. У редакції підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393, чинній у періоди безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції у 2016- 2017 роках, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховувався до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах у кратності один місяць служби за три місяці.

36. Підставою для відкриття касаційного провадження стало, зокрема, обґрунтування скаржником необхідності відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.06.2025 у справі № 360/665/24 та застосованого судом апеляційної інстанції у цій справі.

37. У постанові від 19.06.2025 у справі № 360/665/24 Верховний Суд зробив такий висновок:

«Статтею 17-1 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) також передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України 17.07.1992 прийняв постанову № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок № 393), пунктом 3 якого встановлено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Варто зауважити, що пункт 3 Порядку № 393 до 19.02.2022 був викладений у такій редакції: до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час.

Однак, Кабінет Міністрів України постановою від 16.02.2022 № 119 (набрала чинності 19.02.2022) вніс зміни до згаданого пункту, внаслідок чого пільгове обчислення календарної вислуги можливе тільки для визначення розміру пенсії, а не її призначення.

З урахуванням того, що на момент звернення ОСОБА_2 до відповідача із заявою про призначення пенсії (23.04.2024) пункт 3 Порядку № 393 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що періоди проходження військової служби з 19.06.2022 по 22.04.2024 підлягають зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, в календарному обчисленні, тобто повної кількості календарних днів.»

38. Отже, наведений висновок стосується обчислення стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за заявою, поданою під час дії пункту 3 Порядку № 393 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119.

39. Надалі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі № 640/13694/22 визнано протиправними та нечинними пункт 4, підпункт 1 пункту 5, пункти 6 і 7 змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119. Зокрема, це стосується зміни абзацу першого пункту 3 Порядку № 393, якою пільгове обчислення пов`язано з визначенням розміру пенсії.

40. У постанові від 13.05.2026 у справі № 420/21549/25 Верховний Суд зазначив:

« 28 серпня 2025 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/13694/22 визнано протиправними та нечинними:

- пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- підпункт 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393»;

- пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393».

30. Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 08 грудня 2025 року у справі № 440/254/25).

31. Суд зазначає, що статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

32. Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

33. Постановою № 393 (у відновленій редакції) визначено, зокрема порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

34. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

35. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а.

36. Враховуючи викладене, вислуга років, з врахуванням часу служби, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах (06 років 05 місяців 04 дні), є календарною одиницею виміру та повинна бути врахована до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12, 17 та 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови № 393 (в редакції, що діяла до внесення змін згідно Постанови № 119 і яка діє наразі).»

41. Враховуючи зазначене, колегія суддів бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.05.2026 у справі № 420/21549/25, щодо застосування Порядку № 393 у редакції, що діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 та була відновлена внаслідок визнання відповідних положень цих змін протиправними та нечинними. Відповідно до наведеного підходу пільгове обчислення періодів служби враховується не лише для визначення розміру пенсії, а й для встановлення права на її призначення.

42. У справі, що переглядається, зазначені висновки підлягають урахуванню у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV, статті 57 Закону № 1788-XII та абзацу другого пункту 1 статті 8 Закону № 2011-XII. Стаття 57 Закону № 1788-XII відсилає до порядку пільгового обчислення строків військової служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям, а частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV передбачає застосування пільгового порядку обчислення стажу, встановленого законодавством, що діяло раніше, для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах.

43. Отже, з урахуванням наведеного правового регулювання та висновків Верховного Суду у справі № 420/21549/25, позивач має право на зарахування спірних періодів безпосередньої участі в антитерористичній операції у 2016- 2017 роках до пільгового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393.

44. Та обставина, що на час звернення позивача за призначенням пенсії відповідні положення змін, затверджених постановою № 119, формально були чинними, не є достатньою підставою для відмови в такому зарахуванні. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.05.2026 у справі № 420/21549/25, суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які суперечать Конституції та законам України, незалежно від того, чи були такі положення визнані нечинними. Відтак йдеться не про надання зворотної дії судовому рішенню від 28.08.2025, а про застосування до спірних правовідносин норм вищої юридичної сили з урахуванням наведеного висновку Верховного Суду.

45. Оцінюючи доводи скаржника про необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.06.2025 у справі № 360/665/24, колегія суддів виходить із такого.

46. Постанову Верховного Суду у справі № 360/665/24 ухвалено 19.06.2025, тобто до визнання постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі № 640/13694/22 протиправними та нечинними відповідних положень змін, затверджених постановою № 119. Тому висновок у справі № 360/665/24 сформульовано з урахуванням редакції пункту 3 Порядку № 393, яка передбачала пільгове обчислення періодів служби лише для визначення розміру пенсії, та без оцінки правових наслідків подальшого визнання відповідних змін протиправними та нечинними.

47. Натомість під час вирішення цієї справи Суд ураховує як постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі № 640/13694/22, так і висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.05.2026 у справі № 420/21549/25, щодо застосування відновленої редакції Порядку № 393 та неприпустимості застосування положень підзаконного нормативно-правового акта, які суперечать закону.

48. За таких обставин застосування у цій справі наведених висновків не потребує відступлення від висновку, викладеного у постанові від 19.06.2025 у справі № 360/665/24, оскільки питання про правові наслідки визнання відповідних положень змін протиправними та нечинними не було і не могло бути предметом оцінки Верховного Суду під час ухвалення зазначеної постанови. Вирішення спору з урахуванням таких наслідків не є переглядом попереднього висновку за незмінного правового регулювання.

49. Отже, підстав для відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 19.06.2025 у справі № 360/665/24, колегія суддів не вбачає. Водночас цей висновок не може бути підставою для відмови у задоволенні заявлених у цій справі вимог без урахування подальшого визнання відповідних положень змін, затверджених постановою № 119, протиправними та нечинними і правової позиції Верховного Суду у справі № 420/21549/25.

50. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зарахування спірних періодів безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції до пільгового стажу із розрахунку один місяць служби за три місяці. Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у позивача такого права, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

51. Отже, висновки суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

52. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

53. Зважаючи, що позивач від сплати судового збору звільнений, підстави для розподілу судового збору відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, КАС України, Верховний Суд