ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/254/26

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рязанова 19" (далі - ОСББ) про зобов`язання останнього надати позивачеві належним чином засвідчені копії таких документів: протоколи загальних зборів співвласників ОСББ за період 2023-2025 рр.; протоколи зборів правління ОСББ за період 2023-2025 рр; виписку з журналу реєстрації протоколів зборів правління ОСББ за період 2023-2025 рр; договір на комплексне обслуговування будинку АДРЕСА_1 з ФОП Дідюк; договір на обслуговування ІТП будинку АДРЕСА_1 з компанією "Тепло КР" за період 2023-2025 pp; акти ревізійної комісії ОСББ за період 2023-2025 рр; результати підрахунку голосів за анкетами голосування до загальних зборів співвласників ОСББ за 2025 рік; платіжні та інші документи, що підтверджують участь голови ОСББ у форумі у 2025 році; кадрову документацію за період 2023-2025 рр (штрафні розклади, накази, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків ФО, і сум утриманого з них податку)).

2. 31.03.2026 Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення про відмову у позові.

3. 12.05.2026 Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою частково скасував це рішення й ухвалив у скасованій частині нове рішення про задоволення позовних вимог; зобов`язав ОСББ надати ОСОБА_1 інформацію про діяльність об`єднання шляхом забезпечення можливості ознайомлення з документами та самостійного виготовлення копій (фотокопій) документів, які вимагав останній, крім виписки з журналу реєстрації протоколів зборів правління ОСББ за період 2023-2025 рр і договору на комплексне обслуговування будинку АДРЕСА_1 з ФОП Дідюк. Присудив до стягнення з ОСББ на користь ОСОБА_1 3 328 грн судового збору за подання позовної заяви, 4 993,35 грн судового збору за подання апеляційної скарги та витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн, понесені останнім під час апеляційного перегляду.

4. ОСББ оскаржувало цю постанову до Верховного Суду, у касаційній скарзі просило її скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

5. ОСОБА_1 зі свого боку у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін. Заявляв, що очікує понести у суді касаційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу і попередній орієнтовний розрахунок їх складає 15 000 грн, які просить стягнути з ОСББ.

6. У поданій 31.08.2026 до суду касаційної інстанції заяві ОСББ просило стягнути з ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, - у сумі 15 000 грн, апеляційної інстанції, - у розмірі 8 000 грн, касаційної інстанції, - у сумі 5 000 грн. Додало копію договору від 10.03.2026 про надання правничої допомоги, укладеного з адвокатом Лівицьким Олександром Миколайовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 10.08.2015 № 2961, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Дніпропетровської області від 06.08.2015 № 45; копії рахунків - фактур від 10.03., 17.04.2026, виставлені адвокатом для оплати ОСББ за надану правничу допомогу у судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій; копії актів від 31.03., 12.05., 29.05.2026 приймання-передачі послуг; копії платіжних інструкцій від 12.03., 20.04., 29.05.2026 про перерахування ОСББ адвокату вартості послуг за надану правничу допомогу у судах першої (15 000 грн), апеляційної (8 000 грн) і касаційної інстанцій (5 000 грн); копії детальних описів наданих послуг від 31.03., 12.05., 29.05.2026, у яких відображені види виконаних робіт, витрачений на них час і вартість.

7. 01.09.2026 Верховний Суд ухвалив постанову, згідно з якою касаційну скаргу ОСББ задовольнив частково, скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 904/254/26 у частинах зобов`язання ОСББ надати ОСОБА_1 інформацію про діяльність об`єднання шляхом забезпечення можливості ознайомлення з договором на обслуговування ІТП будинку № 19 з компанією "Тепло КР" за період 2023- 2025 рр і самостійного виготовлення копій (фотокопій) з нього та стягнення з ОСББ на користь ОСОБА_1 13 000 грн витрат на правничу допомогу, понесених ним під час апеляційного перегляду цієї справи. Справу у цих частинах направив на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду. В іншій частині оскаржувану постанову залишив без змін.

8. 01 та 03.09.2026 ОСОБА_1. звернувся до Верховного Суду з клопотанням і заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі, просив стягнути з ОСББ на його користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000 грн, понесені ним у суді касаційної інстанції. Додав копію договору від 16.12.2025 про надання йому правової (правничої) допомоги, укладеного з адвокатом Шеметом Ігорем Олеговичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 03.07.2020 ДП № 4851, виданого Радою адвокатів Дніпропетровської області; додаткову угоду до цього договору від 11.08.2026, у якій адвокат Шемет І. О. і ОСОБА_1. домовилися про те, що адвокат зобов`язується надати ОСОБА_1 правову допомогу у цій справі на стадії касаційного провадження, вартість послуг адвоката визначили у розмірі 15 000 грн; копію акта від 28.08.2026 приймання-передачі робіт (послуг) і детальний опис робіт (наданих послуг), у яких відображені види виконаних робіт, витрачений на них час і вартість; квитанцію про перерахування ОСОБА_1. адвокату 15 000 грн за правничу допомогу.

9. 07.09.2026 ОСББ надіслало заперечення проти вимог ОСОБА_1 і просило відмовити йому повністю. Аргументувало тим, що:

- підготовка відзиву на касаційну скаргу не потребувала повторного комплексного опрацювання вже відомих представнику позивача нормативних положень і правових висновків Верховного Суду, а також формування нової правової позиції у тій частині спору, у якій постанова апеляційного суду залишена без змін;

- повторне наведення у відзиві на касаційну скаргу нормативних положень та правових висновків, які вже досліджені судом апеляційної інстанції та відповідали сформованій позиції позивача, не може ототожнюватися з виконанням нового самостійного обсягу правничої роботи;

- за деталізацією заявника підготовка та подання відзиву тривали одну годину, вартість чого визначено у сумі 7 000 грн, тоді як три години консультації оцінено у 3 000 грн, дві години аналізу судової практики у 4 000 грн, а одна година участі у судовому засіданні у 1 000 грн, але додаткова угода не передбачає окремих погодинних ставок залежно від виду правничої допомоги, а визначає загальну вартість послуг. Наведений у детальному описі розподіл не містить об`єктивного критерію, який би пояснював істотну різницю у вартості одиниці часу за окремими видами робіт. Тому заявлена вартість підготовки та подання відзиву у розмірі 7 000 грн за одну годину роботи не підтверджена обставинами, які би свідчили про відповідність такого розміру фактичній складності, обсягу та характеру виконаної правничої роботи, а тому не може бути покладена на ОСББ у заявленому розмірі без оцінки її співмірності за критеріями статті 126 ГПК України;

- детальний опис не містить конкретизації змісту тригодинної консультації, переліку питань, які потребували окремого опрацювання, так само як не містить переліку нової судової практики, пошук якої здійснювався у межах заявлених двох годин;

- зазначена в акті тривалість послуги "участь у судовому засіданні - одна година" не відповідає тривалості судового засідання, яка становила 30 хв. 30 сек.;

- додатковою угодою від 11.08.2026 передбачено надання правничої допомоги у цій справі на стадії касаційного провадження, однак наступним положенням цієї ж угоди визначено, що вартість послуг у розмірі 15 000 грн встановлена за надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції;

- квитанція про оплату послуг адвоката не дає можливості належним чином ідентифікувати учасників платіжної операції, банк або іншого надавача платіжних послуг і перевірити документ за зазначеним на ньому номером, у зв`язку з чим саме по собі не є достатнім підтвердженням фактичної сплати ОСОБА_1. 15 000 грн за професійну правничу допомогу.

10. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

11. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина четверта цієї ж статті).

12. 09.09.2026 Верховний Суд постановив ухвалу, у якій повідомив учасників справи, що питання про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат відбудеться у порядку письмового провадження без їх повідомлення.

13. 12.09.2026 ОСОБА_1 надіслав до заперечення проти вимог ОСББ, просив відмовити у їх задоволенні повністю. Звернув увагу на те, що з переліку його позовних вимог Верховний Суд поставив під сумнів і направив на новий розгляд лише одну вимогу про договір на обслуговування ІТП будинку № 19 з компанією "Тепло КР", тоді як у частині інших задоволених апеляційним господарським судом вимог постанова залишена без змін. Крім того у скасованій частині Верховний Суд не ухвалив рішення про відмову ОСОБА_1 у позові та не визнав позицію ОСББ правильною по суті спору, а направив справу на новий розгляд. Фактично ОСББ просить покласти на ОСОБА_1 усі витрати, понесені ОСББ протягом розгляду справи в усіх судових інстанціях, незважаючи на те, що переважна частина позовних вимог ОСОБА_1 , задоволених судом апеляційної інстанції, після касаційного перегляду залишилася без змін, а касаційна скарга ОСББ у цих частинах - без задоволення. Вважає, що заявлені ОСББ вимоги про покладення на ОСОБА_1 судових витрат повністю є явно непропорційним фактичному результату касаційного перегляду справи та не відповідає справедливому розподілу судових витрат.

Розглянувши заяву ОСББ, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ судового збору у судах апеляційної і касаційної інстанцій

14. Як убачається з постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026, скаржником до суду апеляційної інстанції був ОСОБА_1 , який не погоджувався з рішенням місцевого господарського суду про відмову йому у позові.

15. У зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасуванням рішення суду першої інстанції частково, задоволенням його позовної вимоги про зобов`язання ОСББ надати інформацію про діяльність об`єднання шляхом забезпечення можливості ознайомлення з документами та самостійного виготовлення копій (фотокопій) витребуваних ОСОБА_1 усіх документів, окрім виписки з журналу реєстрації протоколів зборів правління ОСББ за період 2023-2025 рр. і договору на комплексне обслуговування будинку АДРЕСА_1 з ФОП Дідюк, суд апеляційної інстанції присудив до стягнення з ОСББ на користь ОСОБА_1 3 328 грн судового збору за подання позовної заяви та 4 993,35 грн судового збору за подання останнім апеляційної скарги, витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн, понесені скаржником під час апеляційного перегляду.

16. Тож саме ОСОБА_1 при зверненні з апеляційною скаргою був платником судового збору і внаслідок задоволення судом апеляційної інстанції його немайнової вимоги про обов`язок ОСББ надати йому перелік документів суд поклав судовий збір за подання ОСОБА_1 позову і апеляційної скарги на останнього. Відповідно ОСББ не було платником судового збору і скаржником до суду апеляційної інстанції і тому безпідставно вимагає стягнення його з ОСОБА_1 .

17. Твердження ОСББ у поясненні, надісланому до Верховного Суду 13.08.2026, щодо непропорційного покладення апеляційним господарським судом на нього усіх сум судового збору, сплаченого ОСОБА_1 при поданні позовної заяви й апеляційної скарги, на тій підставі, що цей позов суд задовольнив частково, необґрунтовані.

18. Так, ОСОБА_1 у позові звертався з однією немайновою вимогою про витребування від ОСББ переліку документів і Центральний апеляційний господарський суд задовольнив цю вимогу, окрім обов`язку надання ОСББ ОСОБА_1 виписку з журналу реєстрації протоколів зборів правління ОСББ за період 2023-2025 рр. і договір на комплексне обслуговування будинку АДРЕСА_1 з ФОП Дідюк.

19. Відповідно заперечення ОСББ про недотримання судом пропорційності розподілу судового збору необґрунтовані, позаяк він сплачувався за одну немайнову позовну вимогу і при поданні апеляційної скарги також сплачувався як за одну немайнову позовну вимогу. Немайнова позовна вимога у вигляді зобов`язання відповідача надати позивачеві документи не залежить від кількості витребуваних документів і судовий збір не розраховується пропорційно їх кількості.

20. З цих самих підстав не підлягає відшкодуванню ОСББ і судовий збір, сплачений ним при зверненні з касаційною скаргою до Верховного Суду. Адже, як зазначалося раніше, Верховний Суд за його касаційною скаргою скасував постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2026 лише у частинах зобов`язання ОСББ надати ОСОБА_1 договір на обслуговування ІТП будинку № 19 з компанією "Тепло КР" за період 2023- 2025 рр і стягнення з ОСББ на користь ОСОБА_1 13 000 грн витрат на правничу допомогу, понесених ним під час апеляційного перегляду цієї справи. Справу у цих частинах направив на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду. В іншій частині оскаржувану постанову залишив без змін. Тобто суд касаційної інстанції погодився з апеляційним господарським судом про обов`язок ОСББ надати ОСОБА_1 усі зазначені у постанові цього суду документи, окрім одного - договору на обслуговування ІТП будинку № 19 з компанією "Тепло КР" за період 2023- 2025 рр, справу в цій частині скерував на розгляд суду апеляційної інстанції.

21. Але незалежно від того, що апеляційний господарський суд передчасно виснував про обов`язок ОСББ надати ОСОБА_1 цей документ, сплачений ОСББ при поданні касаційної скарги судовий збір за одну немайнову позовну вимогу у вигляді зобов`язання відповідача надати позивачеві документи не залежить від кількості витребуваних документів і судовий збір не розраховується пропорційно їх кількості.

22. Звідси підстав для покладення на ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору при поданні ОСББ касаційної скарги немає.

23. Додатково слід звернути увагу ОСББ, що саме ОСОБА_1 є стороною, на користь якої ухвалено рішення про надання йому усіх документів, окрім виписки з журналу реєстрації протоколів зборів правління ОСББ за період 2023-2025 рр, договору на комплексне обслуговування будинку АДРЕСА_1 з ФОП Дідюк і договору на обслуговування ІТП будинку АДРЕСА_1 з компанією "Тепло КР" за період 2023- 2025 рр (згідно з постановами судів апеляційної й касаційної інстанцій).

24. Оскільки у цій справі порушені права ОСОБА_1 через неправильні дії (бездіяльність) ОСББ, яке не надало позивачеві витребувані ним документи, а крім того судовий збір за одну немайнову вимогу не розраховується пропорційно кількості витребуваних документів, то покладення на ОСОБА_1 понесених ОСББ під час подання касаційної скарги витрат по сплаті судового збору суперечило би принципам справедливого розподілу витрат.

Стосовно стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ витрат на професійну правничу допомогу, понесених останнім у суді першої інстанції, - у сумі 15 000 грн, апеляційної інстанції, - у розмірі 8 000 грн, касаційної інстанції, - у сумі 5 000 грн

25. Як убачається з матеріалів справи, 08.06.2026 Господарський суд Днпропетровської області за заявою ОСББ присудив до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ витрати на правничу допомогу у розмірі 3 333,33 грн і це рішення 29.06.2026 набрало законної сили, про що зазначено у наказі від 06.07.2026, виданому на його виконання.

26. 19.05.2026 ОСББ зверталося до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн, понесених у суді апеляційної інстанції.

27. 25.05.2025 за наслідком розгляду цієї заяви суд апеляційної інстанції ухвалив додаткову постанову про залишення її без задоволення на тій підставі, що спір виник внаслідок неправильних дій саме ОСББ. Ця додаткова постанова також набрала законної сили з дня її ухвалення й оскаржена до суду касаційної інстанції не була.

28. Отже розподіл витрат ОСББ на професійну правничу допомогу, понесених останнім у суді першої й апеляційної інстанціях, вже відбувся і його вимоги наразі безпідставні.

29. ОСББ також просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені у касаційної інстанції, у сумі 5 000 грн.

30. Однак колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цієї вимоги з тих же самих підстав, про які йдеться у пунктах 20-24 цієї додаткової постанови, адже саме ОСОБА_1. є стороною, на користь якої ухвалено рішення, і спір у цій справі виник саме внаслідок неправильних дій ОСББ. Відповідно покладення на ОСОБА_1 понесених ОСББ у суді касаційної скарги витрат на професійну правничу допомогу суперечило би принципам справедливого розподілу витрат.

Розглянувши заяву ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про часткове її задоволення з огляду на таке.

31. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення витрат.

32. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

33. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

34. Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

35. Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті у порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 названого Закону.

36. Як зазначалося раніше, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 надав докази, перелік яких зазначений у пункті 8 цієї додаткової постанови.

37. Слід звернути увагу на те, що надані ОСОБА_1. докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі, адже він має бути доведений, документально обґрунтований і відповідати критерію розумної необхідності цих витрат.

38. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Детально розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

39. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. У такому випадку на підставі частини п`ятої-сьомої, дев`ятої статті 129 ГПК України суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому мають бути указані, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково і мотивуванням такого висновку. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну їх необхідність для конкретної справи (правова позиція Верховного Суду у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

40. У пункті 5.44. постанови від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

41. Слід також звернути увагу на висновки Верховного Суду, відповідно до яких витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи має бути сплачена (постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також постанова Верховного Суду від 22.01.2021 у справи № 925/1137/19).

42. У розгляді заяви ОСОБА_1 колегія суддів ураховує, що правова позиція сторін у цій справі у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій не змінювалась і адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги (висновки Верховного Суду у постанові від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20 і додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

43. Ураховуючи наведені вище критерії, зокрема, реальності адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, а також зважаючи на фактичні обставини цієї справи, співмірність цих витрат до предмета спору, результату касаційного перегляду, заявлений останнім розмір цих витрат не є співмірним і таким, що повністю не відповідає принципам справедливості, розумності та реальності їх розміру. Тобто не має характеру співмірності зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, наданих у цій справі.

44. Адже в акті приймання-передачі робіт (послуг), у якому визначено загальну їх вартість 15 000 грн за супроводження цієї справи у суді касаційної інстанції, й відображено види виконаних робіт, зазначено, що вартість адвокатських послуг, що полягали у консультації стосовно складання і подання відзиву на касаційну скаргу, склала 3 000 грн, на що витрачено 3 години часу, тоді як на підготовку і подання відзиву на касаційну скаргу адвокат витратив 1 годину часу, вартість якої склала 7 000 грн. Тож непропорційною є визначена до сплати ОСОБА_1 вартість послуг адвоката згідно з витраченим часом на їх надання. Крім того зі змісту відзиву на касаційну скаргу не вбачається, що адвокат здійснював додаткове вивчення спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду.

45. Тому за наслідками здійсненої оцінки розміру витрат, понесених ОСОБА_1 на правову допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції, зважаючи на критерії, установлені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, керуючись статтями 2, 80, 123, 126, 129 цього ж Кодексу, враховуючи обсяг виконаних робіт із урахуванням фактичних обставин справи, а також беручи до уваги критерії, про які йшлося вище, колегія суддів дійшла висновку не присуджувати до відшкодування ОСББ усю заявлену ОСОБА_1 суму витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.

46. Звідси заяву ОСОБА_1 слід задовольнити частково, стягнувши з ОСББ на його користь 13 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд