ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 524/1081/25

Описова частина

1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовомдо Приватного акціонерного товариства «Кременчукгаз» (далі - ПрАТ «Кременчукгаз»), у якому просив скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення

ПрАТ «Кременчукгаз» про задоволення Акта про порушення № 503/24-07-Л від 05 липня 2024 року, а також стягнути з відповідача на свою користь 900 000,00 грнвідшкодування завданої моральної шкоди.

2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що наприкінці червня 2024 року він виявив, що лічильник газу «G6» № 253140 перестав працювати, зокрема став видавати періодичні стуки, про що він вчасно повідомив відповідача за номером телефону 104.

3. Спеціалісти ПрАТ «Кременчукгаз» двічі з`являлися за викликом позивача.

4. Під час першого візиту 01 липня 2024 року було проведено огляд лічильника, пломб, здійснено опломбування вузла обліку газу та повідомлено позивача, що лічильник непрацездатний та буде замінено через 2-3 дні. Водночас комісія передала показники лічильника газу за червень 2024 року, на підставі яких була сформована квитанція про оплату комунальних послуг.

5. Під час другого візиту, який мав місце 05 липня 2024 року, спеціалісти ПрАТ «Кременчукгаз» повторно провели обстеження лічильника газу без відповідних на це підстав, розпломбували його без складання акта про зняття пломби та склали Акт про порушення № 503/24-07-Л, в якому зазначили про наявність ознак несанкціонованого втручання споживача у роботу лічильника, порушення цілісності: металевих пломб завода-виробника лічильника газу; прозорої кришки облікового механізму лічильника газу; пломб-наклейок

№ 0018378 та № 0018379; вгнутість корпусу лічильника (наявність вгнутості на верхній частині лічильника газу).

6. На переконання позивача, безпідставність висновків Акта про порушення № 503/24-07-Л підтверджується:

фактом розпломбування вузла обліку газу, опломбованого комісією, яка провела обстеження цього лічильника 01 липня 2024 року, без складення акта про розпломбування вузла обліку газу з метою приховання незаконності проведення повторного обстеження лічильника газу та розбіжності результатів обстеження цього лічильника комісіями відповідача;

висновками криміналістичної експертизи щодо того, що металічні пломби заводу-виробника не порушені, що суперечить викладеним в Акті висновкам про наявність ознак порушення цілісності металевих пломб заводу-виробника;

зображеннями 9, 14 висновку та фотофіксацією лічильника газу, переданого ним відповідачу за допомогою застосунку «Вайбер» 02 лютого 2024 року, яким підтверджується маскування відповідачем пломбами-наклейками тріщини скла облікового механізму лічильника газу № 253140. На переконання позивача місцезнаходження тріщини підтверджує, що вона виникла внаслідок удару, нанесеного зверху, сила якого передалася на суматор облікового механізму, внаслідок чого вісь суматора вийшла з посадочного місця. Висновок експерта про те, що споживач вивів вісь суматора з посадочного місця металевою смужкою товщиною 0,4 мм та шириною 1,6 мм (тобто з фольги) ґрунтується на припущеннях, оскільки виведення вісі суматора з посадочного місця фольгою товщиною 0,4 мм і шириною 1,6 мм є нереальним;

висновком криміналістичної експертизи про те, що порушена цілісність однієї пломби-наклейки відповідача, натомість в Акті про порушення № 503/24-07-Л вказано на ознаки порушення цілісності двох пломб-наклейок.

7. Також позивач зазначає, що акт про встановлення на лічильнику газу

№ 253140 пломб-наклейок відповідач не складав, на зберігання споживачу не передавав. У період із 05 липня 2024 року пломби-наклейки знімалися і наклеювалися представниками відповідача неодноразово (що підтверджується актом про розпломбування, фотофіксацією лічильника газу від 07 липня 2024 року, зображенням 1 лічильника в опломбованій упаковці).

8. Пломба № 113955998 ПрАТ «Кременчукгаз», якою був опломбований пакет з лічильником, порушена, що підтверджується зображенням 3 висновку, а висновок експерта про відсутність пошкоджень пломби не відповідає дійсності; до висновку експерта не додано лист відповідача про надання згоди на проведення дослідження руйнівним методом.

9. Окрім того, позивач звертає увагу на те, що наявність вгнутості глибиною 4 мм корпусу лічильника не може бути доказом несанкціонованого втручання споживача в роботу лічильника, оскільки наявність або відсутність цього під час передачі лічильника не перевірялася, коли ці вгнутості виникли, не встановлено.

10. Таким чином, позивач вважає, що обставини відсутності пошкоджень полімерної пломби ПрАТ «Кременчукгаз» № 123444409 у порядку пункту 7 глави 20 розділу Х Кодексу газорозподільчих систем (далі - Кодекс ГРС) підтверджено висновком експертної комісії цього товариства, викладеним в Акті від 05 липня 2024 року, натомість комісія з розгляду актів про порушення

ПрАТ «Кременчукгаз» неправомірно послалася на експертний висновок, складений з численним порушеннями.

11. На переконання позивача, комісія з розгляду актів про порушення

ПрАТ «Кременчукгаз» мала врахувати наявність розбіжностей у результатах обстеження лічильника та сумнівів у цьому випадку на користь нього як слабшої сторони.

12. Звертаючи увагу на висловлені у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 464/3789/17) висновки, позивач зазначав, що порушення відповідачем умов договору про надання послуг з газопостачання щодо проведення повірки лічильника газу, неправомірні дії виконавця послуг щодо припинення постачання природного газу, умисне намагання перекласти на нього вину за вихід із ладу лічильника, встановленого з очевидним дефектом, замаскованим пломбами-наклейками, безпідставні звинувачення його у порушенні цілісності пломб-наклейок, заводських металевих пломб лічильника, захисного скла, складання Акта про порушення, задоволення цього акта та безпідставне нарахування штрафних санкцій за відсутності доказів вчинення ним дій щодо зменшення показників лічильника газу викликали в нього та його рідних негативні емоції, зокрема, порушення сну, безпорадність, розчарування, занепокоєння, біль, тривогу, невизначеність.

13. Вищезазначене негативно вплинуло на стан здоров`я позивача як особи, яка страждає гіпертонічною хворобою та перебуває під наглядом сімейного лікаря, а тому вважав наявними підстави для відшкодування на його користь завданої моральної шкоди.

14. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 05 травня 2026 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення ПрАТ «Кременчукгаз» в частині задоволення Акта про порушення № 503/24-07-Л від 05 липня

2024 року.

В іншій частині позову відмовлено.

15. Скасовуючи рішення комісії з розгляду актів про порушення ПрАТ «Кременчукгаз» у частині задоволення акта про порушення № 503/24-07-Л від 05 липня 2024 року, районний суд, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ПрАТ «Кременчукгаз» не довело належними та допустимими доказами факту необлікування обсягу спожитого природного газу комерційним вузлом обліку, зокрема часткового обліку або обліку з порушенням вимог законодавства. Відтак суди дійшли висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення як такого, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства України.

16. Водночас суди попередніх інстанцій не вбачали підстав для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки він не надав доказів на підтвердження втрат немайнового характеру, спричинених моральними чи фізичними стражданнями або іншими негативними явищами. Зокрема, доводи позивача про погіршення стану здоров`я та звернення до сімейного лікаря не підтверджені жодними доказами.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. У червні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19 червня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 травня 2026 року у вказаній справі.

18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 19 червня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи та надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

19. У касаційній скарзі заявник просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

20. Підставою касаційного оскарження вказує неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 рок у справі № 464/3789/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 362/2385/18, від 29 квітня 2026 року у справі № 348/2343/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

21. На переконання заявника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що в ході судового розгляду не встановлено умисних протиправних дій або грубих порушень з боку працівників ПрАТ «Кременчукгаз», які б виходили за межі їх обов`язків по контролю за енергоносіями.

22. Заявник зауважує, що, відповідно до сталої практики Верховного Суду саме по собі відключення його від газопостачання у весняно-зимовий період є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки це зумовило необхідність докладати додаткові зусилля для пристосування та організації побуту, спричинило дискомфорт і порушило звичний уклад повсякденного життя. На переконання заявника, зазначені обставини свідчать про завдання йому моральної шкоди та є підставою для її відшкодування.

Відзив на касаційну скаргу від іншого учасника до Верховного Суду не надходив

Фактичні обставини справи, встановлені судами

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг розподілу природного газу за адресою:

АДРЕСА_1 , надавачем яких є ПрАТ «Кременчукгаз», за типовим договором про надання населенню послуг з газопостачання від 20 жовтня 2014 року (а.с.17-20).

24. Згідно з Актом про порушення № 503/24-07-Л від 05 липня 2024 року групою контролю ВОГ та РзБПГ ПрАТ «Кременчукгаз» у складі інженера та двох слюсарів встановлено порушення пунктів 5, 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, зокрема, наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ (механічні сліди дії стороннього предмету чи предметів, виявлено сліди характерні для тих, що могли утворитися в результаті механічної дії стороннього предмету чи предметів на охоронну стрічку в місцях з`єднання скла відлікового механізму та корпусу лічильнику газу). У акті зазначено про виявлення механічного пошкодження (наявність ознак навмисного втручання) лічильника, зокрема: зверху вдавлено корпус лічильника, тріщина на склі відлікового механізму; охоронна стрічка № 001837 має ознаки відклеювання та перенаклеювання; заводська пломба на склі відлікового механізму з правої сторони має ознаки пошкодження; в місцях кріплення заводських пломб знаходиться невідома речовина. Акт підписано споживачем ОСОБА_1 з поміткою, що зауваження в першому екземплярі (а.с.5).

25. Працівниками ПрАТ «Кременчукгаз» 05 липня 2024 року проведено розпломбування лічильника позивача «Октава Г-6» № 253140, про що складено відповідний акт, який підписано споживачем ОСОБА_1 (а.с.12).

26. Також 05 липня 2024 року позивачеві припинено газопостачання, про що складено акт № 530/24, який підписано споживачем (а.с.21).

27. Згідно з протоколом від 05 липня 2024 року лічильник газу «Октава Г-6» та пломби № 12344409, № 0018378, № 0018379 направлено на експертизу.

У змісті протоколу також зазначено, що датою останньої повірки лічильника газу є 15 серпня 2015 року (а.с.125).

28. 09 липня 2024 року комісією ПрАТ «Кременчукгаз» у складі радника голови правління з метрології, старшого інженера-метролога, інженера-метролога та інженера групи контролю ВОГ проведено експертизу лічильника газу, належного ОСОБА_1 , про що складено акт № 1074-07/24.

29. Відповідно до висновків комісії під час проведення останньої виявлено, що заводська пломба має ознаки порушення; ліпкі стрічки ПрАТ «Кременчукгаз» № 0018378 та № 0018379 мають ознаки відклеювання, а пломба № 0018379 була переклеєна на інше місце; корпус ЗВТ на верхній частині має вм`ятину. Лічильник «Октава G-6» № 253140 з показником 01837 опломбовано в пакет, встановлено пломбу № 11395998. Лічильник відправлено на криміналістичну експертизу (а.с.15).

30. Полтавським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром за результатами проведеного трасологічного експертного дослідження складено висновок експертного дослідження від 19 серпня 2024 року

№ ЕД-19/117-24/11944-ТР, відповідно до якого в результаті проведеного дослідження лічильника газу «G6» № 253140, та пломби «ПАТ КРГ КГ 12344409» встановлено:

1. При дослідженні зовнішньої поверхні частин корпусу лічильника газу «G6»

№ 253140, 07.99» та корпусу облікового механізму встановлено, що на поверхні корпусу та захисного покриття облікового механізму маються сліди, механізм утворення яких характерний для слідів експлуатаційного характеру, та сліди механічних пошкоджень утворені в результаті дії сторонніх предметів.

2. При дослідженні пломб та пломбувальних елементів на поверхні лічильника газу «G6» № 253140, 07.99» встановлено:

- сигнальна пломба-наклейка «УВАГА! ОПЛОМБОВАНО ПАТ КРЕМЕНЧУКГАЗ»

№ 0018378, яка знаходилась з лівої, верхньої сторони облікового механізму, частково відділялась від поверхні лічильника газу;

- сигнальна пломба-наклейка «УВАГА! ОПЛОМБОВАНО ПАТ КРЕМЕНЧУКГАЗ»

№ 0018379, яка знаходилась з лівої, нижньої сторони облікового механізму, відділялась від поверхні лічильника газу і на момент дослідження не виконує своїх сигнальних, захисних функцій;

- цілісність металевих пломб, які фіксують захисну кришку вікна облікового механізму лічильника газу з правої та лівої сторони, не порушена, слідів стороннього втручання, зняття та перепломбування не виявлено.

3. У результаті дослідження внутрішніх деталей облікового механізму лічильника газу «G6» № 253140, 07.99» встановлено:

- у внутрішній частині короба облікового механізму, під суматорним механізмом виявлено чужорідний предмет, який являє собою металеву стрічку ?-образної форми, шириною 1,6 мм, товщиною - 0,4 мм, довжина без урахування вигинів - 58 мм;

- вісь, на якій зібрані передаточні шестерні суматорів виведена з посадочного місця, що надає можливість зовнішнього впливу на роботу облікового механізму;

- на поверхнях частин облікового механізму, а саме, на шестернях суматорів, виявлені сліди, які свідчать про втручання в роботу облікового механізму сторонніх предметів.

4. Цілісність конструкції пломби «ПАТ КРГ КГ 12344409» порушена. Зовнішня поверхня пломби має пошкодження зі слідами механічної дії сторонніх предметів, внутрішня конструкція пломби має сліди хімічної або термічної дії, механічні пошкодження. На момент дослідження внесені в конструкцію пломби зміни надають можливість заміни пломбу вального елементу (а.с.61-77).

31. 12 серпня 2024 року оператором ГРМ складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на підставі розглянутого акта про порушення № 503-07/24Л, відповідно до якого ОСОБА_1 належало сплатити оператору ГРМ 79 580,86 грн (а.с.6).

32. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

33. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

34. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

35. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

36. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

37. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

38. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

39. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

40. Предметом спору у справі, що переглядається в касаційному порядку, є вимоги про скасування рішення комісії ПрАТ «Кременчукгаз» у частині задоволення акта про порушення № 503/24-07-Л від 05 липня 2024 року, а також про стягнення з відповідача 900 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

41. Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішення комісії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ПАТ «Кременчукгаз» не довело належними та допустимими доказами факту необлікування обсягу спожитого природного газу комерційним вузлом обліку, що є підставою для скасування рішення комісії про задоволення акта про порушення.

42. Водночас суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження втрат немайнового характеру, спричинених моральними чи фізичними стражданнями або іншими негативними явищами.

43. Звертаючись до суду касаційної інстанції, заявник фактично обґрунтовував наявність підстав для відшкодування моральної шкоди тим, що рішення комісії про порушення було скасовано через відсутність підтвердженого факту несанкціонованого втручання споживача в роботу засобу вимірювальної техніки (лічильника газу).

44. Відтак, на переконання заявника, неправомірні дії відповідача, які полягали у припиненні газопостачання та складенні акта-розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу, самі по собі свідчать про наявність підстав для відшкодування йому моральної шкоди.

45. В іншій частині судові рішення заявником не оскаржується.

46. Колегія суддів не погоджується із вищевказаними доводами заявника з огляду на наступне.

47. Відповідно до частини першої та пункту 9 частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

48. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

49. Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

50. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначила, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

51. За загальним правилом, зобов`язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. Водночас, одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.

52. За змістом частин першої та другої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

53. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

54. За положеннями статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її завдання - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 612/3521/16-ц).

55. За змістом статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної шкоди.

56. Відтак, для відшкодування моральної шкоди необхідно встановити та довести наявність усіх складових елементів цивільного правопорушення. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

57. Причинно-наслідковий зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без будь-яких додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння.

58. Вищезазначені висновки сформульовані Верховним Судом, зокрема, в постановах від 05 жовтня 2022 року в справі № 766/9484/20, від 07 травня

2026 року в справі № 760/20755/24

59. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

60. Обґрунтовуючи право на відшкодування моральної шкоди, позивач посилався на погіршення стану свого здоров`я внаслідок неправомірних дій відповідача, у зв`язку з чим був змушений звернутися до сімейного лікаря.

61. Водночас, незважаючи на вищезазначене обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди позивачем не було надано до суду належних та допустимих доказів глибини та тривалості моральних страждань, які б відповідали заявленій до відшкодування сумі у розмірі 900 000,00 грн.

62. При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що сама по собі незгода з рішенням комісії не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

63. Рішення комісії було скасоване через недостатність доказів і недотримання встановленої форми, однак під час судового розгляду не встановлено умисних протиправних дій або грубих порушень з боку працівників ПрАТ «Кременчукгаз», які виходили б за межі виконання їхніх посадових обов`язків із контролю за обліком енергоносіїв.

64. Складання акта про порушення є реалізацією повноважень оператора ГРМ, а правомірність його складення, як і наявність або відсутність підстав для здійснення нарахування, підлягали подальшому дослідженню, зокрема, у судовому порядку.

65. Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).

66. Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

67. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

68. У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести суду факт прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - обов`язок спростувати розмір існуючої заборгованості.

69. Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

70. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

71. Відповідно до частини першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

72. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

73. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

74. Відтак, урахувавши, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження глибини та тривалості моральних страждань позивача, погіршення стану його здоров`я та звернення до сімейного лікаря, на які позивач посилався, обґрунтовуючи вимогу про відшкодування на його користь завданої моральної шкоди, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення цієї вимоги.

75. Підсумовуючи, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло б призвести до неправильного вирішення справи та у значній мірі зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

76. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).

77. Додатково колегія суддів зауважує, що судові рішення оскаржувались заявником виключно в частині відмови у задоволенні вимоги про відшкодування завданої моральної шкоди, а тому не були предметом оцінки касаційним судом в іншій частині.

78. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

79. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду