ПОСТАНОВА
головуючого Бущенко Аркадій Петрович,
6. Апеляційний суд мотивував свій висновок тим, що на час повторного апеляційного перегляду справи обстановка навколо обвинуваченого суттєво змінилася: 02 червня 2025 року йому встановлено 3 групу інвалідності, а згідно з даними системи «Резерв+» він отримав відстрочку від мобілізації до 23 жовтня 2026 року за пунктом 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а 15 вересня 2025 року працевлаштувався.
Вимоги і доводи касаційної скарги
7. Прокурор, посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті 438 КПК, просить скасувати оскаржену ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
8. Він стверджує, що надання відстрочки через 2 роки після вчинення злочину автоматично не анулює суспільну небезпеку діяння та особи, а положення статті 48 КК застосовано безпідставно.
9. ОСОБА_11 надіслав заяву про розгляд справи без його участі.
Підстави розгляду кримінального провадження Об`єднаною палатою
10. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду ухвалою від 30 квітня 2026 року[1] передала цю справу на розгляд Об`єднаної палати на підставі частини 2 статті 434-1 КПК, у зв`язку з необхідністю відступити від висновку Першої судової палати в постанові від 26 березня 2026 року у справі № 681/123/25.
11. Колегія суддів вважає, що сам по собі факт надання обвинуваченому чи засудженому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у тому числі його бронювання на період мобілізації та на воєнний час, не свідчить про такі зміни у поведінці чи способі життя особи, які б унеможливлювали вчинення нею нового кримінального правопорушення або істотно знижували ризик протиправної поведінки в майбутньому.
Позиції учасників касаційного розгляду
12. У судовому засіданні сторона обвинувачення підтримала доводи касаційної скарги.
13. Сторона захисту заперечила проти касаційної скарги прокурора.
14. Іншим учасникам було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
15. Перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи сторін, Об`єднана палата дійшла таких висновків.
16. Згідно зі статтею 48 КК особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
17. Системний аналіз цієї норми свідчить, що в її основу покладено причинно-наслідковий зв`язок між втратою суспільної небезпечності діяння, що має бути прямим наслідком об`єктивної «зміни обстановки», або ж втратою суспільної небезпечності особою.
18. Поняття «зміна обстановки» в розумінні статті 48 КК охоплює об`єктивні, суттєві та тривалі зміни у зовнішньому соціально-економічному, воєнному чи політичному середовищі, які об`єктивно усувають той стан загрози або шкоди, що існував на момент вчинення правопорушення.
19. У кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 336 КК, об`єктом кримінально-правової охорони є порядок комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період. Захист Вітчизни є конституційним обов`язком громадян (стаття 65 Конституції України).
20. Ухилення від призову за мобілізацією є правопорушенням проти порядку забезпечення обороноздатності держави. Об`єктивна обстановка цього злочину визначається дією воєнного стану та загальної мобілізації в державі. Доки воєнний стан і мобілізаційні потреби держави тривають, обстановка залишається незмінною.
21. Надання військовозобов`язаному відстрочки від призову, у тому числі внаслідок його бронювання підприємством, становить строковий адміністративний інститут, спрямований на регулювання поточних потреб економіки чи державної служби.
22. Отримання такої відстрочки після вчинення злочину, передбаченого статтею 336 КК, не усуває суспільної небезпечності вчиненого нею діяння, яким вже завдано істотної шкоди комплектуванню Збройних Сил України в критичний момент часу, і не втрачає своєї протиправності та суспільної небезпеки від того, що особа згодом змінила свій адміністративний статус.
23. Зміни у приватному житті, сімейному чи майновому стані, працевлаштуванні, а також набуття особою після вчинення злочину певного адміністративно-правового статусу належать до характеристики особи обвинуваченого, але самі по собі не означають «зміни обстановки».
24. Положення статті 48 КК можуть застосовуватися і в разі, якщо особа, яка вчинила правопорушення, перестала бути суспільно небезпечною, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що об`єктивно унеможливлюють вчинення нею нового кримінального правопорушення або із великою долею ймовірності свідчать про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь.
25. Набуття адміністративного статусу за загальним правилом не свідчить про втрату суспільної небезпечності особою, що вчинила згадане правопорушення. Відстрочка виступає тимчасовим імунітетом від призову, але не відображає внутрішньої позитивної трансформації особи чи усунення ризику повторного невиконання свого обов`язку в майбутньому.
26. Разом із тим, винятком із цього правила можуть бути випадки, коли надання відстрочки безпосередньо пов`язане з таким фізичним чи психічним станом особи (зокрема, тяжким захворюванням, травмою, розладом здоров`я чи психіки, встановленням інвалідності), який об`єктивно унеможливлює вчинення нею цього кримінального правопорушення в майбутньому.
27. У таких ситуаціях якісна й незворотна зміна фізичного чи психічного стану людини створює об`єктивну відсутність спроможності бути залученою до проходження військової служби, а відтак - і повторити ухилення від мобілізаційного обов`язку. Саме ця обставина дає суду підстави констатувати, що особа внаслідок настання цих факторів втратила суспільну небезпечність як потенційний суб`єкт повторного посягання на порядок комплектування війська.
28. В інших випадках обставини, що зумовили надання особі відстрочки від призову (наприклад, працевлаштування, сімейні обставини тощо) не свідчать про втрату суспільної небезпечності діянням або особою й не можуть бути підставою для застосування статті 48 КК.
29. Водночас такі інші обставини, що стали підставою для надання особі відстрочки від призову можуть бути належно враховані судом першої чи апеляційної інстанцій під час призначення покарання або ж вирішення питання про звільнення від його відбування з випробуванням на підставі статті 75 КК.
30. У даному провадженні апеляційний суд, звільняючи обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі статті 48 КК, посилався на факт встановлення йому 3 групи інвалідності, отримання відстрочки, працевлаштування та дійшов помилкового висновку про зміну обстановки в розумінні статті 48 КК. Ухвала не містить обґрунтування тому, що в суспільстві чи державі відбулися такі зміни, що дають підстави сприймати ухилення від призову на військову службу під час мобілізації як таке, що втратило суспільну небезпечність.
31. Водночас, апеляційний суд обмежився лише формальною констатацією наявності відстрочки та групи інвалідності, проте не дослідив і не мотивував належним чином, чи є цей фізичний чи психічний стан обвинуваченого таким, що дійсно й об`єктивно унеможливлює вчинення ним правопорушення, передбаченого статтею 336 КК, в майбутньому через втрату особою суспільної небезпечності.
32. За таких обставин апеляційний суд припустився неправильного застосування статті 48 КК та порушив вимоги статей 370, 419 КПК щодо належного мотивування судового рішення, у зв`язку з чим ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого належить врахувати викладене та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Висновок
Отримання особою після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (стаття 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») не становить «зміни обстановки» й не свідчить про втрату суспільної небезпечності вчиненим діянням в розумінні статті 48 КК.
Випадки, коли надання відстрочки безпосередньо пов`язане з таким фізичним чи психічним станом особи, який об`єктивно унеможливлює вчинення нею цього кримінального правопорушення в майбутньому, може слугувати підставою для висновку про втрату особою суспільної небезпечності.
В інших випадках обставини, що зумовили надання особі відстрочки від призову можуть бути враховані судом під час призначення покарання або вирішення питання про звільнення від його відбування з випробуванням.
З огляду на викладене, керуючись статтями 433, 434, 434-2, 436, 438, 441, 442 КПК, об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду