ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 520/31751/25

1. У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , скаржник) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач, Адміністрація), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 липня 2025 року.

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262- ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262- ХІІ ) з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова КМУ № 704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт за посадою, яку займав ОСОБА_1 на час звільнення - слюсаря ремонтно-експлуатаційного взводу комендатури забезпечення регіонального управління Державної прикордонної служби України та з обов`язковим зазначенням надбавки за особливості проходження служби - 30% та премії у розмірі 525%, виходячи з визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 липня 2025 року пенсії ОСОБА_1 .

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 липня 2025 року. Вважаючи таку відмову протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року позов задоволено частково.

4. Визнано протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року.

5. Зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року відповідно до статей 43,63 Закону № 2262-ХІІ , постанови КМУ № 704 із визначенням у них посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

6. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 18 червня 2025 року, у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, яким визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, підлягає застосуванню пункт 4 постанови КМУ № 704 у первинній редакції, яка передбачає визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

З огляду на збільшення прожиткового мінімуму порівняно з розрахунковою величиною 1762 грн, установленою на 01 січня 2018 року, суд дійшов висновку про виникнення у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року відповідно до статей 43, 63 Закону № 2262-ХІІ.

Водночас суд відмовив у задоволенні вимог щодо зазначення у довідці конкретних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, оскільки довідку ще не виготовлено, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач неправильно визначить відповідні складові грошового забезпечення, у зв`язку із чим вимоги в цій частині є передчасними.

7. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року і ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Зазначив, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року порівняно з 01 січня 2024 року не змінився та становив 3028 грн, а отже, підвищення грошового забезпечення, яке зумовлювало б виникнення права на перерахунок пенсії у 2025 році, не відбулося. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для підготовки та направлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року.

9. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року і залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року.

10. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX (далі - Закон №4059-IX), пункту 4 постанови КМУ №704 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» від 12 травня 2023 року №481 (далі - Постанова КМУ №481)).

11. У касаційній скарзі позивач зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №4059-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідок про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням має відбуватися шляхом застосування пункту 4 постанови КМУ №704 у первісній редакції з використанням актуального прожиткового мінімуму (3028,00 грн), а не фіксованої розрахункової величини у розмірі 1762,00 грн, оскільки Закон №4059-IX має вищу юридичну силу. Таким чином, позивач вважає, що фактичне зростання прожиткового мінімуму у 2025 році є законною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01 липня 2025 року.

12. Позивач наголошує, що в правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24, відсутня заборона звертатись до суду з позовною заявою щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень підготувати та надати до пенсійного органу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень постанови КМУ №704, щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом №4059-IX на 01 січня, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, що обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

13. Крім того, позивач вважає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову з мотивів відсутності підвищення грошового забезпечення у 2025 році порівняно з 2024 роком, фактично відступив від усталеного підходу правозастосування та створив стан правової невизначеності.

При цьому у подібних правовідносинах щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2025 року, на думку скаржника, відсутній остаточний правовий висновок Верховного Суду після ухвалення постанови від 17 лютого 2026 року у справі №520/5814/24.

14. Обґрунтовуючи протиправність застосування обмежень, встановлених постановою КМУ № 481, скаржник посилається, зокрема, на постанову Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №553/3619/16-а, у якій зазначено, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

15. Касаційна скарга надійшла до суду 21 травня 2026 року.

16. Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 520/31751/25, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

17. Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 29 жовтня 2026 року.

18. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Адміністрація Державної прикордонної служби України заперечує проти її задоволення.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.

На переконання відповідача, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. У зв`язку із цим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

19. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 2262-XII.

20. 14 серпня 2025 року позивач через свого представника звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому просив, зокрема, підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року відповідно до примітки 1 додатка 1 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - постанова КМУ № 704), з урахуванням редакції пункту 4 постанови КМУ № 704, чинної на момент її прийняття, та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом станом на 01 січня 2025 року.

21. Листом від 22 серпня 2025 року № 09/65992-25-вих відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для підготовки та направлення до пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку його пенсії.

22. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з позовом.

23. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

24. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

25. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

26. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

27. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року не відповідає, а доводи касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на таке.

28. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Законом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон №2262-XII.

30. Згідно із Законом №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

31. Відповідно до пункту 3 статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) (European Social Charter (Revised), ETS No. 163) держави зобов`язуються прагнути поступового підвищення рівня системи соціального забезпечення. Зазначене положення, прийняте Україною як обов`язкове, підлягає врахуванню під час тлумачення національного законодавства у сфері пенсійного забезпечення.

32. Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

33. Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-XII у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, установлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

34. Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, у зв`язку із введенням у дію цього Закону, проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

35. Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

36. За змістом частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

37. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).

38. Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію згідно із зазначеним Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

39. Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

40. Пунктом 3 Порядку №45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

41. Отже, системний аналіз наведених положень законодавства свідчить, що правовою підставою для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або запровадження нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у встановлених законодавством розмірах. При цьому необхідним документом для проведення такого перерахунку відповідним органом Пенсійного фонду України є довідка про розмір грошового забезпечення, підготовлена уповноваженим органом, із зазначенням складових грошового забезпечення, що підлягають урахуванню під час перерахунку пенсії.

42. Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

43. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову КМУ №704, відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

44. Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ №704, в первинній редакції від 30 серпня 2017 року станом на дату її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

45. З 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ №103), якою пункт 4 Постанови КМУ №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

46. Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)" передбачено використання "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

47. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним пункт 6 Постанови КМУ №103, яким пункт 4 Постанови КМУ №704 викладений у новій редакції.

48. Унаслідок скасування пункту 6 постанови КМУ № 103 відновилося застосування попередньої редакції пункту 4 постанови КМУ № 704, яка передбачала визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, та відповідного тарифного коефіцієнта.

49. 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704, виклавши абзац перший в такій редакції:

« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

50. Пунктом 3 Постанови КМУ № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

51. Постанова КМУ № 481 набрала чинності 20 травня 2023 року.

52. Отже, з дня набрання чинності постановою КМУ № 481 Кабінет Міністрів України запровадив нову розрахункову величину для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням - фіксовану суму 1762 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

53. Разом із тим, суд бере до уваги, що законність постанови Кабінету Міністрів України № 481 була предметом судового розгляду.

54. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, пункт 2 постанови КМУ № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704 визнано протиправним та нечинним.

55. Статтею 265 КАС України передбачено наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

56. Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

57. Верховний Суд у постанові від 4 квітня 2024 року у справі № 320/2796/23 зазначив, що нормативно-правовий акт, на відміну від індивідуального акта, у разі визнання його протиправним втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Такий підхід спрямований, зокрема, на забезпечення принципу правової визначеності та стабільності правового регулювання.

58. Отже, з набранням 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 настали передбачені частиною другою статті 265 КАС України наслідки визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481, яким передбачалося застосування фіксованої розрахункової величини 1762 грн для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

59. Водночас постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. У цій постанові Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що Кабінет Міністрів України відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII наділений повноваженнями визначати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базову величину для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

60. Разом із тим Суд наголошує, що предметом судового розгляду у справі № 320/29450/24 була правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття постанови КМУ № 481 та обраного позивачем способу захисту. Натомість у справі, що переглядається, вирішується питання правомірності відмови уповноваженого державного органу в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.

61. Отже, висновки Верховного Суду у справі № 320/29450/24 підлягають урахуванню під час вирішення цього спору, проте зазначеною постановою безпосередньо не вирішувалося питання про наявність у пенсіонера права на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.

62. При цьому відмінність предметів судового розгляду сама по собі не усуває необхідності врахування висновків Верховного Суду від 16 липня 2026 року щодо повноважень Кабінету Міністрів України визначати розрахункову величину для обчислення грошового забезпечення. Вирішуючи питання правомірності відмови в оформленні довідки, суд має встановити наявність матеріально-правових підстав для її видачі, зокрема з урахуванням того, що на момент звернення позивача рішення про визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 набрало законної сили, а згодом було скасоване в касаційному порядку.

63. Таким чином, вирішуючи цей спір, колегія суддів виходить із необхідності забезпечення правової визначеності та ефективного судового захисту особи, яка звернулася за реалізацією права на отримання документа, необхідного для вирішення питання про подальший перерахунок пенсії.

64. Суд звертає увагу, що оформлення довідки про розмір грошового забезпечення та здійснення перерахунку пенсії є різними за своїм правовим змістом діями, які належать до компетенції різних суб`єктів владних повноважень.

65. Довідка засвідчує відомості про складові грошового забезпечення, які можуть бути використані органом Пенсійного фонду України під час вирішення питання про перерахунок пенсії. Її оформлення не означає автоматичного виникнення права на виплату пенсії в певному розмірі протягом необмеженого періоду та не звільняє пенсійний орган від обов`язку застосувати нормативне регулювання, чинне й належне до застосування у відповідних правовідносинах.

66. Відповідно до статей 43, 51 і 63 Закону № 2262-XII питання щодо наявності підстав для перерахунку пенсії, його розміру та строків проведення вирішуються з урахуванням установлених законом умов і нормативного регулювання, що підлягає застосуванню до відповідного періоду. При цьому орган Пенсійного фонду України повинен враховувати правові наслідки судових рішень, які мають значення для визначення застосовного нормативного регулювання.

67. Таким чином, вирішення у цій справі питання щодо обов`язку Адміністрації Державної прикордонної служби України підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року не передбачає визначення судом остаточного розміру його пенсії або встановлення періоду її виплати в перерахованому розмірі, у тому числі з урахуванням наслідків касаційного перегляду справи № 320/29450/24.

68. Такий підхід забезпечує реалізацію права особи на отримання необхідного документа та не допускає підміни судом повноважень органу Пенсійного фонду України, який зобов`язаний вирішувати питання розміру пенсійних виплат відповідно до законодавства.

69. Колегія суддів ураховує, що європейська інтеграція України має безпосереднє конституційне підґрунтя. Абзацом п`ятим преамбули Конституції України підтверджено європейську ідентичність Українського народу та незворотність європейського і євроатлантичного курсу України; пунктом 5 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України віднесено, зокрема, реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі; частиною третьою статті 102 Конституції України Президента України визначено гарантом реалізації цього курсу; пунктом 1-1 статті 116 Конституції України на Кабінет Міністрів України покладено забезпечення його реалізації.

70. Правові та організаційні засади наближення національного законодавства до права Європейського Союзу визначено, зокрема, Законом України від 18 березня 2004 року № 1629-IV «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» та постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 438 «Про затвердження Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)».

71. У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на сформовані в практиці Суду Європейського Союзу загальні принципи правової визначеності (legal certainty), захисту правомірних очікувань (legitimate expectations) та належного адміністрування (good administration), які мають значення для передбачуваності діяльності публічної влади та захисту прав особи. Водночас у Хартії основоположних прав Європейського Союзу (Charter of Fundamental Rights of the European Union, 2012/C 326/02) стаття 34 присвячена соціальному забезпеченню та соціальній допомозі (Social security and social assistance), а стаття 41 закріплює право на належне адміністрування (Right to good administration).

72. Значення верховенства права, незалежності правосуддя, захисту основоположних прав та реформи державного управління для європейської інтеграції України підтверджується відкриттям 15 червня 2026 року переговорного кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Cluster 1: Fundamentals), що охоплює, зокрема, главу 23 «Судова влада та основоположні права» (Judiciary and fundamental rights). У межах підготовки до переговорного процесу розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475 схвалено Дорожню карту з питань верховенства права (Rule of Law Roadmap), Дорожню карту з питань реформи державного управління (Public Administration Reform Roadmap) та Дорожню карту з питань функціонування демократичних інституцій (Roadmap on the Functioning of Democratic Institutions).

73. У Робочому документі служб Європейської Комісії «Звіт щодо України за 2025 рік» (Commission Staff Working Document - Ukraine 2025 Report, SWD(2025) 759 final, від 4 листопада 2025 року, підрозділ 2.1.2 «Public administration reform») розглянуто стан реформи державного управління, зокрема впровадження Закону України «Про адміністративну процедуру». Крім того, підпункт «h» пункту 2 статті 3 Регламенту (ЄС) 2024/792 Європейського Парламенту та Ради від 29 лютого 2024 року про створення інструменту Ukraine Facility (Regulation (EU) 2024/792 establishing the Ukraine Facility) визначає серед спеціальних цілей підтримки України зміцнення верховенства права, демократії та незалежності судової влади, а стаття 5 цього Регламенту встановлює відповідні передумови надання підтримки.

74. Наведені акти та документи відображають євроінтеграційний контекст розвитку правової системи України. Водночас відповідно до статті 51 Хартії її положення адресовані інституціям, органам, установам та агенціям Європейського Союзу, а також державам-членам під час реалізації права ЄС. Отже, у спірних правовідносинах, які не належать до сфери застосування права ЄС, положення Хартії та практика Суду Європейського Союзу можуть враховуватися як порівняльно-правові орієнтири, а не як безпосередні підстави вирішення спору. При цьому належить застосовувати відповідні норми Конституції та законодавства України і враховувати застосовні правові висновки Верховного Суду.

75. Повертаючись до вирішення спірних правовідносин, колегія суддів вказує, що у постанові від 22 листопада 2024 року у справі № 380/9113/23 Верховний Суд дійшов висновку, що зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік, є підставою для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, виходячи з розміру складових грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою КМУ № 704 та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

76. Крім того, як правильно наголошує скаржник, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 сформулював правовий висновок щодо застосування пункту 4 постанови КМУ № 704 у редакції постанови КМУ № 481.

77. Судова палата зазначила, що заміна прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини на фіксований показник 1762 грн не відповідає меті правового регулювання, запровадженого постановою КМУ № 704, яка полягала, зокрема, у встановленні залежності розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 1 січня відповідного календарного року.

78. При цьому судова палата виходила з того, що положення пункту 4 постанови КМУ № 704 у первинній редакції відповідали вимогам Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким запроваджено використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини для визначення посадових окладів окремих категорій працівників.

79. Таким чином, у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, вирішуючи спір щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2024 року, дійшов висновку про необхідність застосування під час визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями положень пункту 4 постанови КМУ № 704 у первинній редакції, яка передбачає використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не фіксованої розрахункової величини 1762 грн, запровадженої постановою КМУ № 481.

80. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року, пов`язавши виникнення такого права виключно зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році порівняно з 2024 роком. На переконання скаржника, унаслідок визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 під час визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням підлягає застосуванню пункт 4 постанови КМУ № 704 у первинній редакції, який передбачає використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, замість фіксованої розрахункової величини 1762 грн. Саме такі зміни у правовому регулюванні, на думку скаржника, зумовлюють виникнення права на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року.

81. Оцінюючи наведені доводи, колегія суддів звертає увагу, що питання правових наслідків визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 у справах щодо відмови уповноважених органів у підготовці довідок про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсій з 1 липня 2025 року вже було предметом розгляду Верховного Суду.

82. Зокрема, у постанові від 12 червня 2026 року у справі № 420/34153/25 Верховний Суд розглянув спір за позовом особи, яка отримувала пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, до Управління СБУ в Одеській області щодо відмови у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.

83. Вирішуючи зазначений спір, Верховний Суд виходив з того, що внаслідок визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 усунуто нормативне обмеження щодо застосування фіксованої розрахункової величини 1762 грн для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

84. За висновком Верховного Суду, застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2025 року, замість зазначеної фіксованої величини зумовлює збільшення розрахункових розмірів відповідних складових грошового забезпечення, а отже, виникнення підстав для оформлення оновленої довідки відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII.

85. Аналогічний підхід до застосування положень статей 43, 63 Закону № 2262-XII та пункту 4 постанови КМУ № 704 у правовідносинах, що виникли після 18 червня 2025 року, застосовано Верховним Судом у постановах від 17 вересня 2026 року у справі № 520/33178/25 та від 20 жовтня 2026 року у справі № 420/30726/25.

86. Крім того, у постанові від 14 жовтня 2026 року у справі № 520/32962/25 Верховний Суд, оцінюючи правомірність відмови Адміністрації Державної прикордонної служби України у видачі аналогічної довідки, зазначив, що у спірних правовідносинах збільшення розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями відбулося не внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році порівняно з 2024 роком, а внаслідок визнання нечинними положень постанови КМУ № 481, які передбачали застосування фіксованої величини 1762 грн, що відповідала розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленому на 1 січня 2018 року. Таким чином, зміна застосовуваної розрахункової величини була зумовлена усуненням у судовому порядку відповідного нормативного обмеження, а не законодавчим підвищенням прожиткового мінімуму протягом 2025 року.

87. Колегія суддів ураховує наведені правові висновки Верховного Суду, оскільки вони сформульовані у правовідносинах, подібних до тих, що є предметом розгляду в цій справі, за змістом спірних прав та обов`язків, підставами їх виникнення, предметом судового захисту та застосовним нормативним регулюванням. Підстав для застосування іншого правового підходу, враховуючи також постанову Верховного Суду від 14 жовтня 2026 року у справі № 520/32962/25, ухвалену після касаційного перегляду справи № 320/29450/24, у справі, що переглядається, колегія суддів не вбачає.

88. Оцінюючи доводи касаційної скарги щодо помилковості висновку суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для оформлення оновленої довідки з огляду на незмінність прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році порівняно з 2024 роком, колегія суддів також зазначає таке.

89. Враховуючи правові підстави для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, колегія суддів ураховує як правові наслідки набрання 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, так і подальше скасування цього рішення постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року. Водночас зазначений касаційний перегляд не стосувався безпосередньо обов`язку уповноваженого державного органу оформити довідку для перерахунку пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII.

90. У цьому контексті колегія суддів бере до уваги правовий підхід Європейського суду з прав людини, викладений у рішенні від 8 жовтня 2026 року у справі «Cherkasov and Kuzin v. Ukraine» (заяви № 72982/17 і № 74407/17, п. 38, 42- 45), відповідно до якого вимога законності втручання у пенсійні права передбачає достатню чіткість і передбачуваність правового регулювання, зокрема належне вирішення судами суперечностей між положеннями закону та підзаконного нормативно-правового акта.

91. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив із того, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року порівняно з 1 січня 2024 року не змінився, а тому підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, яке могло б зумовити виникнення права на перерахунок пенсії, не відбулося. Проте такий висновок не враховує, що заявлені позовні вимоги пов`язані не із законодавчим збільшенням прожиткового мінімуму у 2025 році, а зі зміною розрахункової величини, яка підлягала застосуванню для визначення складових грошового забезпечення після 18 червня 2025 року.

92. Колегія суддів зауважує, що набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 не зумовило встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Правове значення зазначеного рішення полягало у визнанні нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481, яким для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями було запроваджено фіксовану розрахункову величину 1762 грн.

93. Таким чином, судове рішення у справі № 320/29450/24 не встановлювало нового державного соціального стандарту та не змінювало розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом. Його правові наслідки стосувалися нормативного регулювання порядку обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а не величини прожиткового мінімуму як такого.

94. Отже, незмінність розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році порівняно з 2024 роком не спростовує наявності підстав для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року, оскільки такі підстави пов`язані не з підвищенням прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а з правовими наслідками набрання зазначеної дати законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, з урахуванням його подальшого касаційного перегляду. Суд апеляційної інстанції, обмежившись порівнянням розмірів прожиткового мінімуму за 2024 та 2025 роки, не врахував відмінності між законодавчим збільшенням цього показника та зміною нормативно визначеної розрахункової величини для обчислення складових грошового забезпечення.

95. Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 12 червня 2026 року у справі № 420/34153/25 та від 14 жовтня 2026 року у справі № 520/32962/25.

96. Щодо посилань скаржника на постанову Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а колегія суддів зазначає, що відповідно до викладеного в ній правового висновку підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначеної пенсії, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення Кабінету Міністрів України, про яке уповноважені державні органи повідомляють орган Пенсійного фонду України в установленому порядку.

97. Так, відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

98. Частиною другою статті 63 Закону № 2262-XII встановлено, що якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

99. Отже, положення частин першої та другої статті 63 Закону № 2262-XII передбачають можливість урахування під час перерахунку пенсії додаткових документів, поданих пенсіонером, а тому процедура оформлення довідок за списками, отриманими від органів Пенсійного фонду України, не є єдиним передбаченим законодавством механізмом документального забезпечення перерахунку пенсії.

100. Відтак відсутність відповідних списків, сформованих органом Пенсійного фонду України, не може бути достатньою підставою для відмови уповноваженого органу в оформленні довідки за наявності передбачених законом матеріально-правових підстав для її видачі.

101. У справі, що переглядається, позивач реалізував можливість звернення до уповноваженого державного органу через свого представника із запитом про підготовку та направлення оновленої довідки. Відтак питання правомірності відмови відповідача підлягає вирішенню насамперед з урахуванням наявності матеріально-правових підстав для оформлення відповідного документа, а не виключно процедури його підготовки за списками, сформованими органом Пенсійного фонду України.

102. Такий висновок узгоджується з частиною другою статті 4 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-IX «Про адміністративну процедуру», яка поширює принципи адміністративної процедури на діяльність адміністративних органів, що не вимагає прийняття адміністративних актів. Відповідно до принципу офіційності (стаття 16 цього Закону) адміністративний орган зобов`язаний встановлювати обставини, що мають значення для вирішення справи, і за необхідності самостійно витребовувати необхідні документи та відомості. Тому відсутність списків, сформованих органом Пенсійного фонду України, не звільняє уповноважений орган від обов`язку розглянути заяву пенсіонера по суті та за наявності визначених законом підстав оформити довідку.

103. Інше тлумачення призводило б до залежності реалізації права особи на належне пенсійне забезпечення виключно від здійснення органами державної влади внутрішніх організаційних процедур незалежно від наявності передбачених законом підстав для отримання довідки про розмір грошового забезпечення для подальшого перерахунку пенсії.

104. З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку, що відмова Адміністрації Державної прикордонної служби України в підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року не ґрунтується на належному застосуванні норм матеріального права.

105. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, не врахував відмінності між законодавчим підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб та зміною розрахункової величини, яка застосовується для визначення посадових окладів і окладів за військовими (спеціальними) званнями. Унаслідок цього суд дійшов помилкового висновку про відсутність у відповідача обов`язку оформити оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року. Натомість суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, застосував положення статей 43, 51, 63 Закону № 2262-XII у взаємозв`язку з пунктом 4 постанови КМУ № 704 та врахував правові наслідки набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24.

106. З огляду на викладене доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та неврахування правових висновків Верховного Суду знайшли своє підтвердження.

107. Колегія суддів додатково наголошує, що задоволення вимоги про оформлення та направлення довідки про розмір грошового забезпечення не означає вирішення питання про наявність у позивача права на перерахунок пенсії у відповідному розмірі за весь період після 18 червня 2025 року. Визначення правових підстав і часових меж такого перерахунку, зокрема з урахуванням правових наслідків постанови Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24, здійснюється органом Пенсійного фонду України відповідно до статей 43, 51 і 63 Закону № 2262-XII. Зазначені питання виходять за межі предмета спору в цій справі.

108. Так, у постанові від 9 лютого 2026 року у справі № 560/10644/24 Верховний Суд зазначив, що видача уповноваженим державним органом довідки про розмір грошового забезпечення не створює нового права на перерахунок пенсії, а є документальним підтвердженням складових грошового забезпечення, які підлягають урахуванню органом Пенсійного фонду України під час реалізації передбаченого законом обов`язку щодо перерахунку пенсії.

109. У рішенні від 7 листопада 2018 року у справі Dermod Patrick O'Brien v Ministry of Justice (C?432/17, ECLI:EU:C:2018:879, пункти 26- 27, 35) Суд Європейського Союзу розглянув питання застосування нового правового регулювання до пенсійних правовідносин, окремі елементи яких виникли до набрання ним чинності. Суд виходив із необхідності розмежування обставин, що сформувалися за попереднього законодавства, та майбутніх правових наслідків, які можуть підпадати під нове регулювання.

110. Цей підхід має порівняльно-правове значення для розмежування оформлення довідки про грошове забезпечення на певну дату та наступного визначення розміру пенсійних виплат. Водночас вирішення питання про період і розмір перерахунку пенсії належить здійснювати за правилами Закону № 2262-XII, а висновки Суду ЄС у зазначеній справі не встановлюють самостійної підстави для видачі відповідної довідки.

111. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

112. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для вирішення спору, надав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального права. Натомість суд апеляційної інстанції, скасовуючи законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, неправильно застосував положення статей 43, 51, 63 Закону № 2262-XII у взаємозв`язку з пунктом 4 постанови КМУ № 704 та не врахував правового значення зміни розрахункової величини для визначення складових грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.

113. За таких обставин касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року - скасуванню, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2026 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд