ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 420/38869/25

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Одеській області (далі - відповідач, Управління СБУ, скаржник), в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - постанова КМУ № 704), із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX (далі - Закон № 3460-IX) та Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX (далі - Закон № 4059-IX), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови КМУ № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії у відсоткових розмірах, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів установлених окладів станом на 2024 та 2025 роки, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року;

зобов`язати Управління Служби безпеки України в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року та 18 червня 2025 року відповідно до вимог статей 9, 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, положень постанови КМУ № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00 грн), встановленого Законами № 3460-IX та № 4059-IX, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 і 14 до постанови КМУ № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії у відсоткових розмірах, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів установлених окладів станом на 2024 та 2025 роки, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року та з 01 липня 2025 року.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови КМУ № 481, яким внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ № 704. На думку позивача, зміни, внесені пунктами 1 і 2 постанови КМУ № 481, з 18 червня 2025 року не підлягають застосуванню. У зв`язку із цим позивач вважає, що Управління Служби безпеки України в Одеській області зобов`язане підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року та 18 червня 2025 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та положень постанови КМУ № 704.

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Одеській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року. Зобов`язано відповідача підготувати та надати відповідну довідку із зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року (3028 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 14 до постанови КМУ № 704, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення перерахунку пенсії з 1 липня 2025 року. У задоволенні решти позовних вимог, зокрема щодо підготовки та надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2024 року, відмовлено.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, яке набрало законної сили 18 червня 2025 року, визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови КМУ № 481, яким внесено зміни до пункту 4 постанови КМУ № 704 щодо визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи з фіксованої розрахункової величини 1762 грн. У зв`язку із цим суд дійшов висновку, що з 18 червня 2025 року підлягає застосуванню попередня редакція пункту 4 постанови КМУ № 704, яка передбачає визначення відповідних складових грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. З огляду на зазначене суд визнав, що позивач набув право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для проведення перерахунку пенсії з 1 липня 2025 року відповідно до статей 43, 51, 63 Закону № 2262-ХІІ.

5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року рішення суду першої інстанції змінено, позовні вимоги задоволено повністю.

6. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що положення пункту 4 постанови КМУ № 704 у редакції постанови КМУ № 481, якими встановлено фіксовану розрахункову величину 1762 грн для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, не відповідають нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.

7. При цьому суд урахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, відповідно до якого під час визначення розміру грошового забезпечення станом на 1 січня 2024 року підлягає застосуванню пункт 4 постанови КМУ № 704 у первісній редакції, що передбачає використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а не фіксованої величини 1762 грн. З огляду на зазначене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача як станом на 1 січня 2024 року, так і станом на 18 червня 2025 року, із застосуванням відповідних показників прожиткового мінімуму та тарифних коефіцієнтів згідно з постановою КМУ № 704.

8. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Управління СБУ звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року й ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

9. Обґрунтовуючи підставу для касаційного оскарження судового рішення, відповідач зазначив, що вона подана на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та наголошує, що на момент звернення з цією касаційною скаргою відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування відповідних норм Закону № 2262-XII, Постанови КМУ № 704 у правовідносинах, які виникли у зв`язку з рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24, про визнання протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» від 12 травня 2023 року № 481 (далі - постанова КМУ № 481) в частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704.

10. Водночас скаржник зазначає, що на момент розгляду цієї справи Кабінетом Міністрів України не внесено жодних змін до пункту 4 постанови КМУ № 704, а розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб продовжують визначатися шляхом множення розміру 1762 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до цієї постанови.

11. Скаржник наголошує на необхідності формування Верховним Судом правового висновку щодо застосування відповідних положень законодавства у зв`язку з набранням законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, зокрема щодо можливості оформлення та видачі довідки про розмір грошового забезпечення станом на іншу дату, ніж 01 січня відповідного календарного року.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

12. Касаційна скарга надійшла до суду 15 квітня 2026 року.

13. Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 420/38869/25, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

14. Ухвалою Верховного Суду від 28 жовтня 2026 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 29 жовтня 2026 року.

15. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

16. Від учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження від 29 квітня 2026 року позивачем не отримано, у зв`язку із тим, що поштове відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором № R067161205270 повернуто за закінченням терміну зберігання.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

17. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.

18. ОСОБА_1 звернувся до Управління Служби безпеки України в Одеській області із заявою щодо підготовки та надання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року та 18 червня 2025 року для проведення перерахунку його пенсії.

19. Однак відповідач відмовив у підготовці та наданні таких довідок, посилаючись на відсутність з 01 березня 2018 року підвищення розмірів грошового забезпечення діючих військовослужбовців у частині збільшення посадових окладів та окладів за військовими званнями.

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

23. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

24. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.

25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Законом, що визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, є Закон №2262-XII.

27. Згідно із Законом №2262-XII держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

28. Відповідно до пункту 3 статті 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) (European Social Charter (Revised), ETS No. 163) держави зобов`язуються прагнути поступового підвищення рівня системи соціального забезпечення. Зазначене положення, прийняте Україною як обов`язкове, підлягає врахуванню під час тлумачення національного законодавства у сфері пенсійного забезпечення.

29. Частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

30. Згідно із частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-XII у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, установлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

31. Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, у зв`язку із введенням у дію цього Закону, проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

32. Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

33. За змістом частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

34. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).

35. Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію згідно із зазначеним Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

36. Відповідно до пункту 2 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

37. Пунктом 3 Порядку №45 передбачено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

38. Отже, системний аналіз наведених положень законодавства свідчить, що правовою підставою для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або запровадження нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій у встановлених законодавством розмірах. При цьому необхідним документом для проведення такого перерахунку відповідним органом Пенсійного фонду України є довідка про розмір грошового забезпечення, підготовлена уповноваженим органом, із зазначенням складових грошового забезпечення, що підлягають урахуванню під час перерахунку пенсії.

39. Частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII (Закон №2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

40. 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову КМУ №704, відповідно до якої, серед іншого, затвердив тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

41. Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ №704, в первинній редакції від 30 серпня 2017 року станом на дату її прийняття, установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

42. З 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ №103), якою пункт 4 Постанови КМУ №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

43. Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)" передбачено використання "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".

44. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним пункт 6 Постанови КМУ №103, яким пункт 4 Постанови КМУ №704 викладений у новій редакції.

45. Унаслідок скасування пункту 6 постанови КМУ № 103 відновилося застосування попередньої редакції пункту 4 постанови КМУ № 704, яка передбачала визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, та відповідного тарифного коефіцієнта.

46. 12 травня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704, виклавши абзац перший в такій редакції:

47. « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

48. Пунктом 3 Постанови КМУ № 481 установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

49. Постанова КМУ № 481 набрала чинності 20 травня 2023 року.

50. Отже, з дня набрання чинності постановою КМУ № 481 Кабінет Міністрів України запровадив нову розрахункову величину для визначення посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням - фіксовану суму 1762 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.

51. Разом із тим, суд бере до уваги, що законність постанови Кабінету Міністрів України № 481 була предметом судового розгляду.

52. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, пункт 2 постанови КМУ № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704 визнано протиправним та нечинним.

53. Статтею 265 КАС України визначено наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

54. Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

55. Верховний Суд у постанові від 4 квітня 2024 року у справі № 320/2796/23 зазначив, що нормативно-правовий акт, на відміну від індивідуального акта, у разі визнання його протиправним втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Такий підхід спрямований, зокрема, на забезпечення принципу правової визначеності та стабільності правового регулювання.

56. Отже, з набранням 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24 настали передбачені частиною другою статті 265 КАС України правові наслідки визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704, якими було запроваджено застосування фіксованої розрахункової величини 1762 грн для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

57. Водночас постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано й ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

58. У цій постанові Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базову розрахункову величину для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

59. Верховний Суд також звернув увагу на правову природу пункту 2 постанови КМУ № 481 як положення про внесення змін до іншого нормативно-правового акта та дійшов висновку про відсутність установлених судами попередніх інстанцій правових підстав для визнання неправомірними дій Кабінету Міністрів України під час прийняття зазначеної постанови.

60. Колегія суддів ураховує наведені висновки Верховного Суду, а також те, що предметом судового розгляду у справі № 320/29450/24 були правомірність дій Кабінету Міністрів України під час прийняття постанови № 481 та належність обраного позивачем способу судового захисту.

61. Натомість у справі, що переглядається, предметом спору є правомірність відмови Управління СБУ в Одеській області в підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року та 18 червня 2025 року.

62. Отже, висновки Верховного Суду у справі № 320/29450/24 мають значення для визначення застосовного нормативного регулювання, проте зазначеною постановою безпосередньо не вирішувалося питання щодо обов`язку уповноваженого державного органу оформлювати довідки про розмір грошового забезпечення за заявами осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону № 2262-XII.

63. Колегія суддів ураховує, що європейська інтеграція України має безпосереднє конституційне підґрунтя. Абзацом п`ятим преамбули Конституції України підтверджено європейську ідентичність Українського народу та незворотність європейського і євроатлантичного курсу України; пунктом 5 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України віднесено, зокрема, реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі; частиною третьою статті 102 Конституції України Президента України визначено гарантом реалізації цього курсу; пунктом 1-1 статті 116 Конституції України на Кабінет Міністрів України покладено забезпечення його реалізації.

64. Правові та організаційні засади наближення національного законодавства до права Європейського Союзу визначено, зокрема, Законом України від 18 березня 2004 року № 1629-IV «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» та постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2026 року № 438 «Про затвердження Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)».

65. У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на сформовані в практиці Суду Європейського Союзу загальні принципи правової визначеності (legal certainty), захисту правомірних очікувань (legitimate expectations) та належного адміністрування (good administration), які мають значення для передбачуваності діяльності публічної влади та захисту прав особи. Водночас у Хартії основоположних прав Європейського Союзу (Charter of Fundamental Rights of the European Union, 2012/C 326/02) стаття 34 присвячена соціальному забезпеченню та соціальній допомозі (Social security and social assistance), а стаття 41 закріплює право на належне адміністрування (Right to good administration).

66. Значення верховенства права, незалежності правосуддя, захисту основоположних прав та реформи державного управління для європейської інтеграції України підтверджується відкриттям 15 червня 2026 року переговорного кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Cluster 1: Fundamentals), що охоплює, зокрема, главу 23 «Судова влада та основоположні права» (Judiciary and fundamental rights). У межах підготовки до переговорного процесу розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 року № 475 схвалено Дорожню карту з питань верховенства права (Rule of Law Roadmap), Дорожню карту з питань реформи державного управління (Public Administration Reform Roadmap) та Дорожню карту з питань функціонування демократичних інституцій (Roadmap on the Functioning of Democratic Institutions).

67. У Робочому документі служб Європейської Комісії «Звіт щодо України за 2025 рік» (Commission Staff Working Document - Ukraine 2025 Report, SWD(2025) 759 final, від 4 листопада 2025 року, підрозділ 2.1.2 «Public administration reform») розглянуто стан реформи державного управління, зокрема впровадження Закону України «Про адміністративну процедуру». Крім того, підпункт «h» пункту 2 статті 3 Регламенту (ЄС) 2024/792 Європейського Парламенту та Ради від 29 лютого 2024 року про створення інструменту Ukraine Facility (Regulation (EU) 2024/792 establishing the Ukraine Facility) визначає серед спеціальних цілей підтримки України зміцнення верховенства права, демократії та незалежності судової влади, а стаття 5 цього Регламенту встановлює відповідні передумови надання підтримки.

68. Наведені акти та документи відображають євроінтеграційний контекст розвитку правової системи України. Водночас відповідно до статті 51 Хартії її положення адресовані інституціям, органам, установам та агенціям Європейського Союзу, а також державам-членам під час реалізації права ЄС. Отже, у спірних правовідносинах, які не належать до сфери застосування права ЄС, положення Хартії та практика Суду Європейського Союзу можуть враховуватися як порівняльно-правові орієнтири, а не як безпосередні підстави вирішення спору. При цьому належить застосовувати відповідні норми Конституції та законодавства України і враховувати застосовні правові висновки Верховного Суду.

69. При цьому колегія суддів виходить із необхідності розмежування правових наслідків набрання 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, його подальшого скасування та матеріально-правових підстав для оформлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на відповідні дати.

70. У рішенні від 16 березня 2006 року у справі Rosmarie Kapferer v Schlank & Schick GmbH (C?234/04, ECLI:EU:C:2006:178, пункти 20- 22) Суд Європейського Союзу наголосив на фундаментальному значенні принципу остаточності судових рішень для стабільності правовідносин і належного здійснення правосуддя. Суд також зазначив, що право ЄС не встановлює загального обов`язку національного суду відступати від внутрішніх процесуальних правил для перегляду остаточного рішення лише через можливу невідповідність такого рішення праву ЄС.

71. Наведений підхід підкреслює необхідність розмежування юридичної сили судового рішення та передбачених законом процесуальних механізмів його перегляду. У справі, що розглядається, відповідне розмежування має значення для оцінки наслідків рішення, яке набрало законної сили 18 червня 2025 року, і його подальшого скасування 16 липня 2026 року. При цьому конкретні наслідки такого скасування визначаються українським законодавством.

72. Оцінюючи позовні вимоги щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, колегія суддів виходить із необхідності встановлення нормативного регулювання, яке підлягало застосуванню до правовідносин у відповідний період, та визначення належного способу захисту права позивача.

73. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 (пункти 44- 48) зробила висновок, що під час оформлення довідки станом на 01 січня 2024 року розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням визначаються з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року. Цей висновок не пов`язаний із судовими рішеннями у справі № 320/29450/24, тому їх скасування постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року на нього не впливає.

74. Водночас оформлення довідки не вирішує питання про наявність підстав, дату та розмір перерахунку пенсії. Ці питання вирішує орган Пенсійного фонду України відповідно до законодавства, застосовного до відповідних правовідносин, зокрема з урахуванням частини другої статті 265 КАС України, за якою нормативно-правовий акт втрачає чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Отже, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зобов`язав відповідача оформити довідку станом на 01 січня 2024 року, не визначаючи дати та розміру перерахунку пенсії.

75. Оцінюючи правомірність відмови відповідача в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року, колегія суддів зазначає таке.

76. Статтею 7 Закону № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028 грн.

77. Колегія суддів ураховує, що зазначений розмір прожиткового мінімуму не збільшився порівняно з 2024 роком. Проте у спірних правовідносинах вимога про оформлення довідки станом на 18 червня 2025 року пов`язана не зі зміною встановленого законом розміру прожиткового мінімуму протягом 2025 року, а з правовими наслідками набрання зазначеної дати законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24.

78. Як зазначено вище, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, було визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови КМУ № 481 у частині внесення змін до пункту 4 постанови КМУ № 704.

79. У зв`язку із набранням зазначеним судовим рішенням законної сили на той момент настали наслідки, передбачені частиною другою статті 265 КАС України.

80. Застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2025 року, замість фіксованої величини 1762 грн зумовлювало зміну розрахункових розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII враховуються під час визначення розміру пенсійного забезпечення.

81. Питання правових наслідків визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 у справах щодо відмови уповноважених органів у підготовці довідок про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року для перерахунку пенсій з 1 липня 2025 року вже було предметом розгляду Верховного Суду.

82. Зокрема, у постанові від 12 червня 2026 року у справі № 420/34153/25 Верховний Суд розглянув спір за позовом особи, яка отримувала пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, до Управління СБУ в Одеській області щодо відмови у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.

83. Вирішуючи зазначений спір, Верховний Суд виходив з того, що внаслідок визнання нечинним пункту 2 постанови КМУ № 481 усунуто нормативне обмеження щодо застосування фіксованої розрахункової величини 1762 грн для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.

84. За висновком Верховного Суду, застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2025 року, замість зазначеної фіксованої величини зумовлює збільшення розрахункових розмірів відповідних складових грошового забезпечення, а отже, виникнення підстав для оформлення оновленої довідки відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII.

85. Аналогічний підхід до застосування положень статей 43, 63 Закону № 2262-XII та пункту 4 постанови КМУ № 704 у правовідносинах, що виникли після 18 червня 2025 року, застосовано Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2026 року у справі № 520/33178/25.

86. Крім того, у постанові від 14 жовтня 2026 року у справі № 520/32962/25 Верховний Суд, оцінюючи правомірність відмови Адміністрації Державної прикордонної служби України у видачі аналогічної довідки, зазначив, що у спірних правовідносинах збільшення розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями відбулося не внаслідок зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році порівняно з 2024 роком, а внаслідок визнання нечинними положень постанови КМУ № 481, які передбачали застосування фіксованої величини 1762 грн, що відповідала розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленому на 1 січня 2018 року. Таким чином, зміна застосовуваної розрахункової величини була зумовлена усуненням у судовому порядку відповідного нормативного обмеження, а не законодавчим підвищенням прожиткового мінімуму протягом 2025 року.

87. Також Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2026 року у справі № 420/30726/25 вирішив спір щодо відмови Управління СБУ в Одеській області в оформленні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року.

88. Зазначені постанови від 17 вересня, 14 та 20 жовтня 2026 року ухвалені після касаційного перегляду справи № 320/29450/24, за результатами якого 16 липня 2026 року скасовано судові рішення про визнання нечинним пункту 2 постанови № 481.

89. Скасування 16 липня 2026 року судових рішень у справі № 320/29450/24 не впливає на обов`язок оформити довідку станом на 18 червня 2025 року, оскільки правомірність відмови оцінюється за нормативним регулюванням, чинним на дату виникнення спірних правовідносин.

90. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що доводи скаржника про відсутність фактичного підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для оформлення довідки станом на 18 червня 2025 року.

91. Вирішальне значення для оформлення довідки має нормативно визначений порядок обчислення складових грошового забезпечення, а не лише факт здійснення виплат діючим військовослужбовцям у відповідних розмірах.

92. Колегія суддів також відхиляє доводи скаржника про неможливість оформлення довідки станом на 18 червня 2025 року з огляду на те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб установлюється законом на 1 січня календарного року.

93. Дата встановлення прожиткового мінімуму визначає розмір розрахункової величини, яка підлягає застосуванню під час обчислення відповідних складових грошового забезпечення. Натомість дата оформлення довідки пов`язана з обставинами, які можуть зумовлювати зміну порядку такого обчислення.

94. Тому встановлення прожиткового мінімуму законом на 1 січня календарного року не виключає можливості оформлення довідки станом на іншу дату за наявності відповідних правових підстав.

95. У справі, що переглядається, визначення 18 червня 2025 року як дати, станом на яку позивач просить оформити довідку, пов`язане з набранням зазначеної дати законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24.

96. Отже, дата, на яку законом установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, та дата, станом на яку оформлюється довідка про розмір грошового забезпечення, мають різне юридичне значення.

97. Колегія суддів звертає увагу, що оформлення довідки про розмір грошового забезпечення та здійснення перерахунку пенсії є різними за своїм правовим змістом діями, які належать до компетенції різних суб`єктів владних повноважень.

98. Довідка про розмір грошового забезпечення засвідчує відомості про його складові, які можуть бути використані органом Пенсійного фонду України під час вирішення питання про обчислення або перерахунок пенсії.

99. Оформлення та направлення відповідної довідки не означає автоматичного виникнення права на отримання пенсійних виплат у певному розмірі та не визначає періоду, за який такі виплати підлягають здійсненню.

100. Відповідно до статей 43, 51 і 63 Закону № 2262-XII питання про наявність підстав для перерахунку пенсії, його розмір та строки проведення вирішуються з урахуванням установлених законом умов і нормативного регулювання, яке підлягає застосуванню до відповідного періоду.

101. Таким чином, обов`язок уповноваженого державного органу надати документ, що містить відомості про грошове забезпечення, необхідно відрізняти від обов`язку органу Пенсійного фонду України здійснити відповідний перерахунок пенсії.

102. За змістом частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII перерахунок призначених пенсій здійснюється у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

103. Отже, під час вирішення питання про перерахунок пенсії орган Пенсійного фонду України зобов`язаний установити наявність передбачених законодавством підстав для такого перерахунку, визначити належні до застосування складові грошового забезпечення та часові межі відповідних виплат.

104. Під час вирішення питання про перерахунок пенсії на підставі довідки станом на 18 червня 2025 року орган Пенсійного фонду України враховує, зокрема, постанову Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 і визначений частиною другою статті 265 КАС України момент втрати чинності нормативно-правовим актом.

105. Водночас зазначені обставини не змінюють предмета судового розгляду у справі, що переглядається, оскільки позовні вимоги заявлено до Управління СБУ в Одеській області, яке не здійснює призначення, обчислення та виплату пенсії позивачу.

106. З огляду на зазначене колегія суддів наголошує, що вирішення питання про обов`язок відповідача оформити довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року та 18 червня 2025 року не передбачає встановлення судом остаточного розміру його пенсії або визначення періодів її виплати в перерахованому розмірі.

107. Такий підхід забезпечує розмежування компетенції органу, уповноваженого оформлювати документи про розмір грошового забезпечення, та органу Пенсійного фонду України, який вирішує питання пенсійного забезпечення відповідно до законодавства.

108. Оцінюючи доводи касаційної скарги про відсутність фактичного підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців станом на 18 червня 2025 року, колегія суддів зазначає таке.

109. Право на оформлення довідки для перерахунку пенсії не може ставитися у залежність виключно від фактичного здійснення відповідним державним органом виплат діючим військовослужбовцям у розмірах, визначених із застосуванням належної розрахункової величини.

110. Оцінюючи правові підстави для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, колегія суддів ураховує як правові наслідки набрання 18 червня 2025 року законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24, так і подальше скасування цього рішення постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року. Водночас зазначений касаційний перегляд не стосувався безпосередньо обов`язку уповноваженого державного органу оформити довідку для перерахунку пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII.

111. У цьому контексті колегія суддів ураховує правовий підхід Європейського суду з прав людини, викладений у рішенні від 8 жовтня 2026 року у справі «Cherkasov and Kuzin v. Ukraine» (заяви № 72982/17 і № 74407/17, п. 38, 42- 45), відповідно до якого вимога законності втручання у пенсійні права передбачає достатню чіткість і передбачуваність правового регулювання, зокрема належне вирішення судами суперечностей між положеннями закону та підзаконного нормативно-правового акта.

112. Статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028 грн, що перевищує фіксовану величину 1762 грн, передбачену постановою КМУ № 481.

113. Отже, застосування належної розрахункової величини зумовлює збільшення розрахункових розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які є складовими грошового забезпечення, що враховуються під час перерахунку пенсії відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-XII.

114. Таким чином, доводи скаржника про відсутність підстав для оформлення зазначеної довідки у зв`язку з незмінністю розміру прожиткового мінімуму протягом 2025 року, відсутністю фактичного підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців та неприйняттям Кабінетом Міністрів України окремого рішення про його підвищення не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції

115. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

116. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

117. Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що суд апеляційної інстанції правильно вирішив спір щодо оформлення довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року та 18 червня 2025 року, застосувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

118. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не свідчать про неправильне застосування ним норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови.

119. За таких обставин касаційна скарга Управління СБУ в Одеській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року - без змін.

120. Оскільки суд касаційної інстанції залишає постанову суду апеляційної інстанції без змін, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд