ПОСТАНОВА
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю.,Коваленко Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 520/29017/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Подобайло З.Г., суддів: Чалого І.С., Семененко М.О.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Держприкордонслужби щодо невиготовлення та ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУПФУ в Харківській області) оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 основного розміру пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Держприкордонслужбу підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що з 2022 року отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону № 2262-XII, розмір якої визначається із грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, яке повинне визначатися з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Проте відповідач як уповноважений орган протиправно відмовив у підготовці та наданні до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.07.2025, а тому він вважає, що така відмова порушує його право на отримання ним пенсії у визначеному чинним законодавством розмірі.
2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 10.02.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність Держприкордонслужбу щодо виготовлення та направлення до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025.
Зобов`язав Держприкордонслужбу підготувати та надати до ГУ ПФУ в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 18.06.2025 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.07.2025 основного розміру пенсії ОСОБА_1 . У задоволені решти позовних вимог відмовив.
3. Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 29.04.2026 рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.
4. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Верховний Суд ухвалою від 16.06.2026 відкрив касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. 25.06.2026 від Держприкордонслужби до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувану позивачем постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Харківській області та з 20.01.2022 отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника відповідно до Закону №2262-XII у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення загиблого сина - військовослужбовця ОСОБА_2 .
На виконання рішення суду у справі №520/24386/24, Держприкордонслужбою видано довідку про розмір грошового забезпечення від 28.02.2025 №11/23067-суд для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 28.06.2023, яку складено відповідно до Постанови №704, виходячи з розрахункової величини - розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 - 2684 грн.
08.10.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виготовити та направити до ГУ ПФУ в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії з 01.07.2025 відповідно до пункту 4 Постанови № 704, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025.
Відповідач листом повідомив позивача про відсутність правових підстав для видачі оновленої довідки станом на 18.06.2025, тому, вважаючи такі дії протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що з 18.06.2025 - з дати набрання чинності судовим рішенням у справі № 320/29450/24 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Тобто, з 18.06.2025 грошове забезпечення для розрахунку пенсії має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, а саме станом на 01.01.2025 згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» - 3028,00 грн.
9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025, порівняно з розміром прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024, не змінився, а відтак підвищення грошового забезпечення не відбулося. Як наслідок, у відповідача відсутні підстави для формування та видачі позивачу довідки для перерахунку його пенсії у зв`язку зі зміною грошового забезпечення за 2025 рік.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
10. Касаційна скарга позивача обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 704 у подібних правовідносинах без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24 щодо наявності в органів, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, правових підстав для видачі таких довідок із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
11. У відзиві на касаційну скаргу Держприкордонслужба зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв`язку з чим відповідач просить залишити цю касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також ураховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
13. У справі, яка розглядається, спір виник у зв`язку з відмовою відповідача підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення загиблого сина позивача - військовослужбовця ОСОБА_2 станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії позивача у зв`язку із втратою годувальника з 01.07.2025 із застосуванням для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025.
14. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
15. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, та членів їх сімей визначає Закон № 2262-ХІІ.
16. Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2262-ХІІ члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
17. Статтею 29 Закону № 2262-ХІІ визначено умови призначення пенсій у разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
18. Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні, з урахуванням передбачених цією статтею особливостей.
19. Розміри пенсій у разі втрати годувальника визначено статтею 36 Закону № 2262-ХІІ залежно від обставин загибелі (смерті) годувальника та категорії членів його сім`ї, які мають право на відповідну пенсію.
20. Отже, пенсія у зв`язку із втратою годувальника, призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, обчислюється з урахуванням грошового забезпечення загиблого (померлого) годувальника, а тому визначення належного розміру такого забезпечення має значення для обчислення та перерахунку пенсії членів його сім`ї.
21. Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення військовослужбовців є положення статей 43 та 63 Закону № 2262-ХІІ.
22. Згідно із частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення з урахуванням відповідних складових у розмірах, установлених законодавством, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
23. Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
24. Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначено Порядком № 45, згідно з пунктом 1 якого пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
25. Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв Постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та визначено порядок обчислення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
26. Пунктом 4 Постанови № 704 у первісній редакції передбачалося визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
27. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, відповідно до яких розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначалися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018.
28. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704.
29. Надалі Кабінет Міністрів України 12.05.2023 прийняв Постанову № 481, пунктом 2 якої внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, установивши, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
30. Отже, з 20.05.2023 Постановою № 481 змінено порядок визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом установлення фіксованої розрахункової величини замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
31. Водночас згідно із частинами першою - третьою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
32. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Такий підхід викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 та від 10.01.2023 у справі №340/507/22.
33. Питання щодо застосування пункту 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481 до правовідносин, пов`язаних із видачею довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, вже було предметом розгляду Верховного Суду.
34. Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.10.2025 у справі № 600/3516/24-а та від 22.10.2025 у справі № 420/3824/25, щодо відсутності в період дії Постанови № 481 правових підстав для видачі довідок із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
35. У зазначеній постанові судова палата дійшла висновку, що до правовідносин, пов`язаних з оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2024 відповідно до Постанови № 704, під час обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481.
36. Судова палата виходила, зокрема, з того, що встановлення Постановою № 481 фіксованої розрахункової величини у розмірі 1762 грн замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, не узгоджується з правовим регулюванням, яке передбачає застосування цього державного соціального стандарту для визначення розмірів посадових окладів.
37. Аналогічний підхід до застосування пункту 4 Постанови № 704 під час вирішення спорів щодо оформлення довідок про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 застосовано Верховним Судом у постановах від 12.06.2026 у справі №420/34153/25 та від 17.09.2026 у справі № 520/33178/25.
38. Водночас колегія суддів ураховує, що постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі № 320/29450/24 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, якими було визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови № 481, та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
39. Колегія суддів зазначає, що предметом судового розгляду у справі № 320/29450/24 була правомірність прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови № 481, зокрема, дотримання встановленої процедури її прийняття, наявність у Кабінету Міністрів України повноважень щодо встановлення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема базової величини для визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.
Отже, у справі № 320/29450/24 суд надавав оцінку законності дій Кабінету Міністрів України під час прийняття нормативно-правового акта в межах доводів та вимог, викладених у позовній заяві в зазначеній справі, тоді як у справі, що розглядається, предметом спору є правомірність відмови уповноваженого органу в підготовці та направленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
40. Таким чином, зазначені справи не є тотожними за предметом спору. Висновок Верховного Суду у справі № 320/29450/24 щодо наявності в Кабінету Міністрів України повноважень установлювати розміри грошового забезпечення військовослужбовців не є визначальним при вирішенні спорів, пов`язаних із видачею довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оскільки ключовим у таких правовідносинах є питання застосування пункту 4 Постанови № 704.
Вирішення цього питання повинно здійснюватися з урахуванням положень статті 7 КАС України та правового висновку судової палати, викладеного у постанові від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24.
41. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд, зокрема, у постановах від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19 та від 10.01.2023 у справі №340/507/22, неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
42. Повертаючись до обставин справи, яка розглядається, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 з 20.01.2022 отримує пенсію у зв`язку із втратою годувальника у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення загиблого сина - військовослужбовця ОСОБА_2 .
43. На виконання судового рішення у справі № 520/24386/24 відповідачем видано довідку про розмір грошового забезпечення від 28.02.2025 № 11/23067-суд для перерахунку пенсії позивача з 28.06.2023, у якій для визначення відповідних складових грошового забезпечення застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн.
44. Звертаючись 08.10.2025 до відповідача із заявою про підготовку та направлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025, позивач просив визначити її складові із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025 у розмірі 3028 грн.
45. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 порівняно з його розміром станом на 01.01.2024 не змінився, у зв`язку з чим підстави для видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відсутні.
46. Проте такий висновок суду апеляційної інстанції не враховує встановлених у справі обставин щодо розрахункової величини, застосованої відповідачем під час оформлення раніше виданої довідки про розмір грошового забезпечення, а також правових висновків Верховного Суду щодо застосування пункту 4 Постанови № 704.
47. Так, із установлених судами обставин убачається, що раніше видана відповідачем довідка складена із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2023 у розмірі 2684 грн, тоді як позивач просить видати довідку із застосуванням відповідної розрахункової величини, установленої законом на 01.01.2025 у розмірі 3028 грн.
48. Отже, обґрунтовуючи відсутність підстав для видачі довідки незмінністю розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб протягом 2024- 2025 років, суд апеляційної інстанції не врахував, що предметом звернення позивача було визначення розміру грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини, відмінної від тієї, яка була використана відповідачем під час оформлення попередньої довідки.
49. Колегія суддів зауважує, що незмінність розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році порівняно з 2024 роком сама собою не свідчить про відсутність у позивача права на отримання довідки із застосуванням належної розрахункової величини, якщо така величина не була врахована під час визначення грошового забезпечення, на підставі якого обчислюється його пенсія.
50. При цьому дата, станом на яку позивач просить визначити розмір грошового забезпечення, не може ототожнюватися з датою виникнення права на застосування відповідної розрахункової величини виключно внаслідок набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/29450/24.
Правові підстави для оформлення довідки підлягають визначенню відповідно до законодавства, яке регулює спірні правовідносини, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права.
51. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що судовим рішенням у справі №520/24408/24, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2024.
52. Водночас у справі, яка переглядається, предметом заявлених вимог є підготовка та направлення довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії з 01.07.2025. Отже, зазначені вимоги стосуються іншої дати визначення грошового забезпечення та іншого періоду перерахунку пенсії, ніж вимоги, заявлені позивачем у справі № 520/24408/24.
53. За наведених обставин висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для видачі позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення не ґрунтується на повному врахуванні встановлених обставин справи та наведеного правового регулювання.
54. З огляду на висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 4 Постанови № 704, викладені у постанові судової палати від 17.02.2026 у справі № 520/5814/24, а також підхід, застосований Верховним Судом у постановах від 12.06.2026 у справі №420/34153/25 та від 17.09.2026 у справі № 520/33178/25, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для оформлення відповідної довідки.
55. Натомість суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача підготувати та направити до органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 із застосуванням для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2025, та зазначенням відповідних складових грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача.
56. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
57. Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 , скасування постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2026 та залишення в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2026.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355 КАС України, Верховний Суд
