ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 560/15275/25

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ від 28.07.2025 № 965220193037 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з довідкою Херсонського апеляційного суду від 16.09.2024 №12-23/121/24.

зобов`язати ГУ ПФУ здійснити йому з 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді відставці з урахуванням відомостей, зазначених у довідці Херсонського апеляційного суду від 16.09.2024 №12-23/121/24, з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. ОСОБА_1 , не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на нього.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у цій справі.

5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2026 на підставі пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зупинено апеляційне провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі № 520/26972/24.

6. 03.08.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2026 у справі №560/15275/25, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, позивач просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду.

7. Верховний Суд ухвалою від 19.08.2026 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із Сьомого апеляційного адміністративного суду.

8. Розпорядженням керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09.10.2026 №1337/0/78-26 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 06.10.2026 № 2047/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».

9. Протоколом повторного розподілу справи від 09.10.2026 визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи: Рибачук А.І.↗- головуючий суддя, судді: Коваленко Н.В.↗, Бучик А.Ю.↗

10. Зупиняючи апеляційне провадження в цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №520/26972/24, в якій спірним є питання правомірності дій Державної судової адміністрації України та Другого апеляційного адміністративного суду щодо застосування показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн для визначення базового розміру посадового окладу судді, що також є спірним у цій справі. Вважаючи що правовідносини у зазначеній справі та справі, що розглядається є подібними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 520/26972/24 на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України.

11. Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що предметом спору в цій справі є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі оновленої довідки, виданої уповноваженим органом на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі № 420/13141/24, яке набрало законної сили. Скаржник зазначає, що його звернення до органу Пенсійного фонду України стосувалося виключно проведення такого перерахунку, а тому питання щодо застосування відповідного показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб при визначенні суддівської винагороди не є предметом розгляду в цій справі, оскільки вже вирішене судовим рішенням у справі № 420/13141/24, яке набрало законної сили.

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшов таких висновків.

13. Положеннями статті 236 КАС України розмежовано підстави, за яких суд має право зупинити провадження, а також, з настанням яких, суд зобов`язаний вчинити таку процесуальну дію.

14. Перелік цих підстав є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

15. У частині другій зазначеної вище статті процесуального закону визначено перелік підстав, за яких суд має право зупинити провадження у справі.

16. Так, відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

17. Аналіз пункту 5 частини другої статті 236 КАС України свідчить про те, обов`язковою умовою для зупинення провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального закону є перегляд у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою або Великою Палатою Верховного Суду судового рішення в іншій справі, правовідносини в якій є подібними до тих, що виникли у справі, у якій вирішується питання про зупинення провадження.

18. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

19. Зважаючи на наведені приписи процесуального закону, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд (зокрема, і Велика Палата Верховного Суду) висловлює правові висновки у справі з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

20. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин і оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі.

21. Встановлюючи обов`язковим врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, частина п`ята статті 242 КАС України презюмує застосування норм права саме у подібних правовідносинах.

22. У постанові від 19.05.2020 (справа № 910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

23. Надаючи оцінку підставам, на які послався апеляційний суд ухвалюючи рішення про зупинення провадження у цій справі, колегія суддів зазначає таке.

24. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 08.04.2026 прийнято до розгляду справу №520/26972/24 за позовом ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, Другого апеляційного адміністративного суду про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, у якій вирішується питання про наявність або відсутність підстав для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постанові від 24.04.2025 в справі № 240/9028/24.

При цьому, слід зазначити, що у справі №520/26972/24 спірні правовідносини стосуються обрахунку розміру суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення діючої судді Другого апеляційного адміністративного суду.

25. Натомість, у справі, яка розглядається, предмет спору стосується перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема, наявності у пенсійного органу підстав для здійснення такого перерахунку, у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 з урахуванням відомостей наведених в оновленій довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді станом на 01.01.2024, виданій на підставі судового рішення.

26. Отже, відмінність спірних правовідносин та фактичних обставин у справі №520/26972/24 та у справі, що розглядається, виключає можливість застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зазначеній справі під час розгляду цього спору, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про подібність правовідносин у цих справах та наявність підстав для зупинення провадження на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України.

27. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах про визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема, у постановах від 03.03.2026 у справі №600/5380/24, від 10.03.2026 у справі №620/15453/24, від 17.06.2026 у справі №280/4259/25 та від 16.07.2026 у справі №340/6616/24.

28. Враховуюче наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції помилково визнав правовідносини у справі №520/26972/24 подібними до правовідносин у справі, що розглядається, та, як наслідок, безпідставно зупинив апеляційне провадження на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України. Це призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

29. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

30. Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд