ПОСТАНОВА
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю.,Коваленко Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №380/14728/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ГУ ПФУ на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Носа С.П., суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо обмеження його пенсії максимальним розміром (10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність) починаючи з 01.03.2020 та виплати пенсії з 01.01.2025 із застосуванням понижуючих коефіцієнтів в супереч вимог пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - постанова №1);
зобов`язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату його пенсії без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.03.2020 та без застосування понижуючих коефіцієнтів з 01.01.2025;
стягнути з ГУ ПФУ на його користь різницю між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо обмеження з 01.03.2020 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов`язано ГУ ПФУ провести з 01.03.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. 05.03.2026 позивач подав до суду першої інстанції заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій просив зобов`язати ГУ ПФУ у встановлений судом строк подати звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025, в обґрунтування якої позивач зазначив, що ГУ ПФУ здійснило нарахування пенсії в неналежному розмірі.
4. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено та зобов`язано ГУ ПФУ протягом 30 днів з дня отримання зазначеної ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №380/14728/25 разом з письмовими доказами на підтвердження повного виконання судового рішення.
5. 14.04.2026 ГУ ПФУ подало звіт про виконання судового рішення, у якому зазначило, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі № 380/14728/25 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2020 без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат. Доплата пенсії за період з 01.03.2020 до 30.11.2025, нарахована на виконання зазначеного судового рішення, становить 6077,15 грн. Водночас ГУ ПФУ зауважило, що виплата перерахованих на виконання судових рішень пенсій здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідну мету бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, згідно з розписом державного бюджету та помісячним розписом доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України. При цьому виплати проводяться одержувачам, включеним до відповідного переліку станом на перше число місяця, що передує місяцю здійснення виплати.
6. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 встановлено ГУ ПФУ новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №380/14728/25 - протягом одного місяця з дня отримання зазначеної ухвали.
7. 25.05.2026 відповідач подав до суду звіт про виконання рішення суду, у якому зазначив, що оскільки при перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі № 380/14728/25 невірно враховано суму доплати на виконання судового рішення (без врахуванням суми доплати на виконання попереднього судового рішення, а саме рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі № 380/18888/24) ГУ ПФУ вдруге здійснено перерахунок пенсії позивача на виконання судового рішення у справі №380/14728/25, про що повідомлено ОСОБА_1 листом від 06.02.2026 № 6586-4767/Щ-03/8-1300/2, до якого було додано відповідні рішення про перерахунки пенсії. Враховуючи наведене, ГУ ПФУ зазначило, що ним вжито всіх можливих (конкретних) заходів для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №380/14728/25 в межах покладених судом зобов`язань, та відповідно до вимог чинного на момент виконання судового рішення законодавства, пенсійна виплата, обрахована на виконання судового рішення виплачується в повному розмірі, а виплата заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат за судовим рішенням, проводиться відповідно до вимог Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 (далі - Порядок №821).
8. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 встановлено ГУ ПФУ новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №380/14728/25 - протягом одного місяця з дня отримання зазначеної ухвали.
9. ГУ ПФУ подало апеляційну скаргу на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 у справі №380/14728/25.
10. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ПФУ на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 у справі №380/14728/25 на підставі пункту 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
11. Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026, відповідач 28.08.2026 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
12. Верховний Суд ухвалою від 18.09.2026 відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
13. 29.09.2026 на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції, якою встановлено відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №380/14728/25 в силу приписів частини шостої статті 382-1 КАС України не підлягає оскарженню, у зв`язку з чим дійшов висновку, що у відкритті апеляційного провадження в цій справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України.
IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
15. Касаційна скарга ГУ ПФУ обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину шосту статті 382-1 КАС України, поширивши передбачене нею обмеження права на апеляційне оскарження на ухвалу суду першої інстанції від 24.06.2026, якою після розгляду поданого звіту про виконання судового рішення встановлено новий строк для подання звіту. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції помилково не врахував те, що слід розмежовувати ухвалу про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, яка постановляється вперше, та ухвалу, постановлену за результатами розгляду такого звіту, а тому безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження. У зв`язку із цим скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
16. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. Зазначає, що ухвала суду першої інстанції від 24.06.2026 про встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення не підлягає апеляційному оскарженню відповідно до частини шостої статті 382-1 КАС України. Крім того позивач наголошує на тому, що відповідач не виконав судового рішення в частині перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, а подання касаційної скарги спрямоване на ухилення від його виконання.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, виходить з такого.
18. Відповідно до частини другої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
19. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (частина третя статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України).
20. Відповідно до частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження; 28) залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 цього Кодексу; 29) відмови у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення; 30) прийняття або відмови у прийнятті звіту суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення.
21. Пунктом 1 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
22. Предметом оскарження в цій справі є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу суду першої інстанції, якою не прийнято звіт ГУ ПФУ про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №380/14728/25 та встановлено відповідачу новий строк для подання звіту про виконання цього судового рішення.
23. При постановленні оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції керувався тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена в порядку статті 382-1 КАС України, за правилами частини шостої якої, така ухвала суду першої інстанції не підлягає апеляційному оскарженню.
24. Верховний Суд вважає такий висновок суду апеляційної інстанції помилковим з огляду на таке.
25. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах урегульовано статтею 381-1 КАС України, за правилами якої судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
26. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
27. Згідно з частинами першою-третьою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
28. Частинами п`ятою та шостою статті 382-1 КАС України встановлено, що ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 цього Кодексу.
29. Порядок ухвалення судового рішення за результатами розгляду звіту про виконання судового рішення визначено статтею 382-3 КАС України.
30. Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
31. Аналіз положень статтей 382-1 та 382-3 КАС України дає підстави для висновку про те, що законодавець установив обмеження права на апеляційне оскарження ухвали, якою суд уперше зобов`язує суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Водночас це обмеження не поширюється на ухвали суду, постановлені за наслідком розгляду поданого суб`єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення.
32. З матеріалів справи видно, що 25.05.2026 ГУ ПФУ подало до суду першої інстанції черговий звіт, у якому повідомило про проведення перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №380/14728/25 з урахуванням доплати, нарахованої на виконання іншого судового рішення, ухваленого в іншій справі, та зазначило, що заборгованість з нарахованої пенсії виплачується позивачеві відповідно до Порядку № 821. За результатами розгляду цього звіту суд першої інстанції постановив ухвалу від 24.06.2026, якою встановив відповідачу новий строк для подання звіту про виконання рішення суду в цій справі.
33. Отже, ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 постановлена не на стадії первісного вирішення питання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт, а після подання та розгляду такого звіту.
При цьому та обставина, що в резолютивній частині ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 зазначено лише про встановлення нового строку для подання звіту, не означає, що суд першої інстанції не вирішував питання про прийняття вже поданого звіту. З огляду на те, що зазначену ухвалу постановлено за результатами розгляду звіту ГУ ПФУ від 25.05.2026, встановлення нового строку для подання звіту за своїм процесуальним змістом свідчить про те, що поданий звіт не був прийнятий судом як належне підтвердження виконання судового рішення. Отже, фактично суд першої інстанції відмовив у прийнятті цього звіту та зобов`язав відповідача повторно звітувати про виконання судового рішення.
34. За таких обставин Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції помилково ототожнив ухвалу про первісне зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення з ухвалою, постановленою за результатами розгляду вже поданого звіту, якою фактично відмовлено в його прийнятті та встановлено новий строк для подання звіту.
35. Застосовуючи частину шосту статті 382-1 КАС України, суд апеляційної інстанції, не врахувавши відмінностей між процесуальними рішеннями, прийнятими в порядку статті 382-1 та 382-3 КАС України, дійшов помилкового висновку про те, що ухвала суду першої інстанції від 24.06.2026 не підлягає апеляційному оскарженню та як наслідок незаконно відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 299 КАС України.
36. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
37. За правилами частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
38. Враховуючи наведене, з огляду на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2026 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 353, 356 КАС України, Суд -
