ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/606/26

1.1. ФГ «ГАЙ» звернулося до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом №122363 засідання комісії з розгляду актів про порушення Чугуївського РРЕ АТ «Харківобленерго» від 10.02.2026 (далі - рішення Комісії).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Комісії є незаконним та необґрунтованим.

2.1. Господарський суд Харківської області рішенням від 21.05.2026, яке Східний апеляційний господарський суд постановою від 28.07.2026 залишив без змін, у задоволенні позову відмовив.

3.1. ФГ «ГАЙ» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.05.2026 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2026, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Узагальнені доводи касаційної скарги (нова редакція)

4.1. З посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає про те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували пункти 8.2.5, 8.2.6, підпункт 2 пункту 8.4.8. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) щодо визначення періоду нарахування необлікованої електричної енергії, пункт 8.4.12. ПРРЕЕ та висновки Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕКП) щодо неправильності періоду нарахування, без врахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 04.11.2025 у справі №910/13644/24, від 20.05.2026 у справі №902/118/25, від 25.02.2025 у справі №925/365/24.

4.2. З посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо комплексного застосування підпункту 2 пункту 8.4.8. ПРРЕЕ у взаємозв`язку з пунктами 8.4.6., 8.4.7. та 8.4.12. ПРРЕЕ у ситуації, коли самовільне підключення з порушенням схеми обліку було виявлено після виходу з ладу засобу комерційного обліку, при цьому матеріали справи не містять належного доказу моменту виникнення самовільного підключення, а період нарахування автоматично визначено від останньої технічної перевірки до дня виявлення порушення. Скаржник також зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання: чи може оператор системи застосувати підпункт 2 пункту 8.4.8. ПРРЕЕ та включити до розрахунку весь період від останньої технічної перевірки до дня виявлення порушення без встановлення, на підставі належних і достатніх доказів, що саме протягом цього періоду існувало самовільне підключення та здійснювалося необліковане споживання, якщо між датою останньої перевірки та датою виявлення порушення відбулася аварійна подія - вихід лічильника з ладу. Крім того відсутній висновок Верховного Суду щодо питання: чи є достатнім для застосування підпункту 2 пункту 8.4.8. ПРРЕЕ лише встановлення факту самовільного підключення на дату перевірки, без встановлення факту його існування протягом усього періоду, за який здійснено розрахунок, якщо зібрані у справі докази містять суперечності щодо моменту виникнення такого підключення.

4.3. З посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України скаржник зазначає, що на порушення вимог статті 86 ГПК України суди попередніх інстанцій не надали належної та повної оцінки доказам у справі.

5.1. У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін як такі, що прийняті з дотриманням норм права.

6.1. ФГ «Гай» 01.01.2019 приєдналося до умов договору споживача про надання послуг розподілу електричної енергії, шляхом підписання 10.12.2018 заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

6.2. Відповідно до пункту 1.1 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

6.3. Відповідачем 31.10.2025 здійснено перевірку вузла обліку електричної енергії (02 картоплесховище) із заміною лічильника та встановлено прилад обліку №090613. Акт про пломбування №279 від 31.10.2025 (електричний лічильник №090613) позивач підписав без зауважень та прийняв на відповідальне зберігання зазначені в ньому позиції.

6.4. Під час проведення контрольного огляду вузла обліку електричної енергії, який використовується ФГ «Гай» та встановлений за адресою: Харківська область, Чугуївський р-н, с. Новий Бурлук (картоплесховище), 05.01.2026 представники Товариства виявили факт порушення вимог ПРРЕЕ, а саме підпункту 6 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ - виконано самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано споживачем не приховано (пункт 6 Акта). За результатами огляду складено Акт про порушення №122363 від 05.01.2026.

6.5. Акт складений в присутності представника споживача - Ківшар С.А., зауважень до працівників Товариства не має. Додатковими відомостями зазначено, що виконав самовільне підключення електропостачання, що було виконано аварійне відключення електропостачання (згорів прилад обліку 31.12.2025). В Акті зафіксовано схему електроживлення споживача, точку самовільного підключення, заводський номер засобу вимірювання 090613.

6.6. В присутності представника ФГ «Гай» 10.02.2026 відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ.

6.7. Відповідно до протоколу №122363 від 10.02.2026 комісія з розгляду акта про порушення №122363 від 05.01.2026 вирішила, що пункт порушення ПРРЕЕ, який зафіксовано в акті №122363 від 05.01.2026, відповідає підпункту 6 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, затвердженої Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312. Величину розрахункового добового споживання електричної енергії W доб вирішено визначити згідно з пунктом 8.4.12. ПРРЕЕ. Період розрахунку зазначено - з 01.11.2025 до 05.01.2026, а саме 66 діб. Пропускна здатність проводу перерізом 25 мм. Потужність 59,166 кВт. Режим роботи 1 зміна 8 год. Вихідні дні - Добове споживання електроенергії Wдоб : 473 кВт/год. Обсяг та вартість необлікованої електричної енергії складає 31240 кВт/год. на суму 576504,01 грн. Ківшар Сергій Андрійович від підпису протоколу відмовився.

6.8. У зв`язку з відмовою Ківшара Сергія Андрійовича від підпису протоколу та отримання рахунку на відшкодування вартості необлікованої електроенергії №13232 за лютий 2026 року, Товариство засобами поштового зв`язку направило ФГ «Гай» зазначений рахунок, а також протокол засідання комісії з розгляду акта про порушення №122363 від 10.02.2026.

6.9. У позові ФГ «Гай» посилається на недостовірність оспорюваного акта та здійснених розрахунків необлікованої електричної енергії.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №922/606/26 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М.↗ (головуючої), Власова Ю.Л.↗, Бенедисюка І.М.

7.2. Верховний Суд ухвалою від 14.09.2026 відкрив касаційне провадження у справі №922/606/26 за касаційною скаргою ФГ «ГАЙ» на підставі пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України.

7.3. Склад суду змінений відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

7.4. Від ФГ «ГАЙ» 21.10.2026 до Суду надійшли додаткові пояснення у справі з додатками. Верховний Суд це питання вирішив протокольною ухвалою.

7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій.

8.1. Предметом касаційного перегляду у цій справі є рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову, та постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатом перегляду рішення суду першої інстанції.

8.2. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.

8.3. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.4. При цьому, самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження покладається на скаржника.

8.5. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі, зокрема, пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

8.6. Щодо доводів касаційної скарги за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, Верховний Суд виходить з того, що:

- зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності;

- касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) спірні питання виникли у подібних правовідносинах; (2) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду.

8.7. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у пунктах 25, 26, 32 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

8.8. Щодо до того, що вважається правовим висновком Верховний Суд застосовує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц.

8.9. У цьому аспекті Верховний Суд також звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19.06.2022 у справі №910/22/24 (див. пункти 8.27.-8.32.).

8.10. Щодо питання застосування норми права та їх неврахування судами попередніх інстанцій, Верховний Суд застосовує висновки щодо тлумачення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, які містяться, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.03.2026 у справі №916/5633/23, в якій, зокрема, означено таке:

- підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови;

- неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі;

- для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків у подібних правовідносинах.

8.11. Верховний Суд виходить також з того, що досліджуючи доцільність посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: (1) чи є правовідносини подібними та (2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а крізь призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних нормативно-правових актів.

8.12. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц виснувала, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та надавати оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду у кожній конкретній справі.

8.13. Так, за доводами касаційної скарги, суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, які викладені у низці постанов Верховного Суду (див. пункт 4.1.1. цієї постанови).

8.14. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, колегія суддів виходить з такого.

8.15. У справі, що переглядається, предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначено, що на об`єкті картоплесховище ФГ «Гай» виявлено порушення, передбачене підпунктом 6 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: виконано самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Позивач вважає вказане рішення незаконним.

8.15.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач у встановленому законом порядку виявив порушення споживачем, передбачене підпунктом 6 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку. Виявлене порушення належним чином зафіксовано в акті №122363 від 05.01.2026 в присутності представника споживача, який не мав заперечень щодо виявленого порушення та до роботи працівників Товариства. Зазначений акт був розглянутий на засіданні комісії також в присутності представника споживача. За результатами засідання комісії постановлено рішення про притягнення споживача до відповідальності за виявлене порушення. Під час розгляду справи позивач не довів підстав для скасування оспорюваного рішення комісії.

8.15.2. Суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, в оскаржуваній постанові виходив з того, що факт вчинення позивачем порушення, яке передбачене підпунктом 6 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ доведений Товариством належними, достатніми та допустимими доказами, яким надано об`єктивну оцінку судом першої інстанції, і наявність факту такого порушення не спростовано позивачем.

8.16. У справі №910/13644/24, на яку посилається скаржник, розглядався спір про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, 3 % річних та інфляційних втрат, у зв`язку з порушенням відповідачем ПРРЕЕ, що виявилося у самовільному підключенні електроустановок, струмоприймачів електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи з порушенням схеми обліку, яке зафіксовано в акті про порушення та підтверджено рішенням комісії з розгляду вказаного акта.

8.16.1. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість заявлених вимог та задовольнили позовні вимоги в повному обсязі. Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий розгляд до цього ж суду, у постанові від 04.11.2025 зазначив, що переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на порушення норм процесуального права не надав жодної оцінки доводам відповідача в апеляційній скарзі про помилковість здійсненого позивачем розрахунку обсягу та вартості електроенергії через неправильне визначення виду порушення ПРРЕЕ в акті про порушення та застосування неналежних вихідних даних, зокрема періоду, за який здійснено нарахування, величини потужності самовільного підключення; не перевірив і не надав оцінки правильності здійсненого позивачем розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а саме: чи здійснений він з дотриманням положень ПРРЕЕ чи навпаки, зокрема, й щодо обґрунтованості періоду, за яких здійснювався розрахунок, способу визначення потужності.

8.16.2. Також Верховний Суд зазначив, що суд обмежився лише застереженням про те, що незначні дефекти акта про порушення не можуть спростувати порушення споживачем ПРРЕЕ. Водночас, вказавши про те, що акт про порушення підписаний уповноваженим представником споживача/відповідача (ОСОБА_1), суд апеляційної інстанції таких своїх висновків не мотивував та не аргументував, тоді як відповідач стверджував про те, що на час проведення технічної перевірки та складання акта про порушення споживач або його уповноважений представник були відсутні; вказана у акті особа (ОСОБА_1) не є його працівником, не мала повноважень на підписання акта від імені споживача та надання пояснень з приводу виявлених порушень.

8.17. У справі №902/118/25 предметом позову було визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення, яким встановлено порушення підпункту 10 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ, а саме: неузгодження з оператором систем нових підключень та переобладнань внутрішньої електропроводки, здійснювались з метою збільшення споживання електричної потужності, а саме самовільне підключення торговельного комплексу лінією живлення СІП 4х35 не прихованим методом, таким чином електрична енергія споживалась, але не обліковувалась.

8.17.1. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якої погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що надані позивачем докази у їх сукупності не доводять факту порушення відповідачем ПРРЕЕ під час складання акта про порушення. Залишаючи без змін судові рішення, Верховний Суд у постанові від 20.05.2025 дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій належним чином дослідили питання щодо правомірності акта про порушення як доказу вчинення позивачем правопорушення у сукупності з іншими доказами та дійшли обґрунтованого висновку про його відповідність вимогам ПРРЕЕ. Також Суд зазначив, що період, за який відповідачем здійснено розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, визначено в межах шести календарних місяців, що передували дню виявлення порушення (підпункт 2 пункт 8.4.12. ПРРЕЕ). З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, визначений відповідачем період нарахування вартість необлікованої електричної енергії відповідає вимогам ПРРЕЕ, характеру виявленого порушення та фактичним обставинам справи.

8.18. Колегія суддів зазначає, у справі №902/118/25 актом про порушення було зафіксовано порушення споживачем підпункту 10 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ, а у справі №922/606/26, що переглядається, оператором системи розподілу було виявлено порушення позивачем підпункту 6 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ. Крім того, як установили суди у справі №902/118/25, період (14.04.2024 до 15.10.2024), за який здійснено розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, визначено оператором системи розподілу в межах шести календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, а у справі №922/606/26, що переглядається, суди встановили, що Товариство здійснило розрахунок вартості необлікованої електричної енергії за період з 01.11.2025 до 05.01.2026, тобто менше шести місяців.

8.19. У справі №925/365/24 предметом позову було визнання незаконним і скасування рішення комісії, яким повторно розглянуто акт про порушення, яким встановлено порушення, передбачене підпунктом 6 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановки (струмоприймачів) позивача до електричної мережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку шляхом підключення до ввідного автоматного вимикача перед електролічильником.

8.19.1. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, вказавши на те, що акт про порушення правомірно повторно розглянутий комісією на підставі рішення суду впродовж розумного строку. Суд апеляційної інстанції, навпаки, вважав відсутніми у відповідача підстав для повторного розгляду акта про порушення, а тому скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив.

8.19.2. Верховний Суд у постанові від 25.02.2025 погодився з висновками місцевого господарського суду. Верховний Суд виходив, зокрема, з того, що місцевий господарський суд в своєму рішенні вказав на те, що рішенням суду в іншій справі не спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачкою. Отже, у оператора системи відсутні правові підстави для скасування акта про порушення в розумінні положень абз. 5 пункту 8.2.7. ПРРЕЕ. Окрім того, наголосив, що виправлення у акті про порушення в графі поперечної площі перерізу кабелю є порушенням вимоги пункту 8.2.5. ПРРЕЕ щодо недопустимості виправлень чи підчищень в акті про порушення, проте не є підставою для визнання акта недійсним. Верховний Суд зазначив, що в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції відсутній висновок про спростування споживачкою факту безоблікового споживання нею електричної енергії, виявленого і зафіксованого в акті про порушення, тому суд апеляційної інстанції формально пославшись на виявлені дефекти форми і змісту акта про порушення, допустив невірне застосування положень ПРРЕЕ, оскільки не встановив фактів, які б спростовували виявлене порушення, а також не встановив наявності підстав для визнання акта недійсним. Верховний Суд також вказав на те, що суд апеляційної інстанції, за встановлених у цій справі обставин, належним чином не спростував висновок суду першої інстанції про наявність у комісії підстав для повторного розгляду акта про порушення на підставі рішення суду.

8.20. Колегія суддів зазначає, у справі №925/365/24 суди встановили, що попереднє рішення комісії, яким розглянуто акт про порушення скасоване в судовому порядку, оскільки воно не відповідало вимогам пунктів 8.2.5, 8.2.6, 8.4.12 ПРРЕЕ. Вказане відбулося внаслідок того, що в протоколі засідання комісії відповідача з розгляду актів про порушення вказаний переріз кабелю, яким виконано самовільне підключення, - 5,6 кв.мм, що не відповідає зазначеному в акті про порушення та вимогам пункту 8.2.6. ПРРЕЕ, а також в розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії застосовано показник сили струму, який відповідає перерізу мідного проводу (кабелю) 25 кв.мм і не відповідає величинам цього показника, вказаним в акті про порушення та в протоколі засідання комісії відповідача з розгляду актів про порушення, а також вимогам пункту 8.4.12. ПРРЕЕ. У справі ж №922/606/26, що переглядається, в акті про порушення та протоколі засідання комісії з розгляду актів про порушення вказано один й той самий переріз кабелю, яким виконано самовільне підключення та наявність будь-яких дефектів в акті про порушення судами попередніх інстанцій не встановлено.

8.21. Верховний Суд виходить з того, що як свідчить зміст оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій зроблені відповідні висновки на підставі встановлених ними фактичних обставин у цій конкретній справі, виходячи зі змісту позовних вимог, обставин цієї справи, наданих сторонами доказів у справі. Відмінність у результаті є наслідком різниці фактичних обставин кожної справи і залежить від доказування сторін. Суди попередніх інстанцій при вирішенні цього спору, дослідили та оцінили предмет позову, окреслені у позові підстави позову, надані та зібрані у справі докази, які в ній наявні, за правилами статті 86 ГПК України, з урахуванням статей 73- 79 ГПК України, і дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

8.22. Таким чином, надаючи оцінку доводам скаржника щодо не врахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, означених у пункті 4.1. цієї постанови, необхідно зазначити, що відповідні правові позиції Верховного Суду, пов`язані з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та у наведених скаржником постановах суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення.

8.23. Cправи, на які посилається скаржник, демонструють очевидну різноманітність обставин (підстав та чинників), різність доказової бази, які бралися судами до уваги та вплинули на рішення Верховного Суду, що ухвалені за наслідками перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та які не є схожими з обставинами, встановленими судами у справі, що переглядається, що вказує на неподібність правовідносин насамперед за змістовим критерієм, означеним у пунктах 25, 26, 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19. В наведених скаржником справах Верховний Суд сформував висновки на підставі конкретних обставин, які встановлювалися господарськими судами під час дослідження питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії, стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

8.24. Варто також зауважити, що у пункті 7.10. постанови від 01.09.2020 у справі №907/29/19 (провадження №12-17гс20) Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

8.25. Відтак, проаналізувавши зміст наведеної вище постанови Верховного Суду за критеріями подібності, ураховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в тому числі крізь призму наявності/відсутності підстав вважати, що має місце неврахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах не так (у інший спосіб), колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги не зводяться до неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених у означених скаржником постановах (пункт 4.1. цієї постанови), у подібних правовідносинах, і не свідчать про подібність правовідносин, хоча й за схожого правового регулювання спірних правовідносин у сфері постачання електричної енергії, що має місце в цій справі, а зводяться до незгоди з оцінкою судами наявності підстав для відмови у задоволенні позову, що свідчить про неподібність цих справ зі справою, що переглядається з точки зору фактично-доказової бази, юридично-значущих фактів та обставин справи, встановлених судами, і тому застосування норм права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказане для порівняння судові рішення Верховного Суду - релевантним до обставин цієї справи.

8.26. Суд звертає увагу на те, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

8.27. Колегія суддів, також виходить з того, що за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду висновки щодо застосування норм права суд формулює, виходячи з конкретних обставин справи. (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (провадження №14-67цс20, пункт 68), від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц (провадження №12-13гс22, пункт 149), від 04.07.2023 у справі №373/626/17 (провадження №14-201цс21, пункт 51)).

8.28. Касаційна інстанція відхиляє посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм права, викладених у зазначених скаржником постановах Верховного Суду за відсутності подібності правовідносин.

8.29. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

8.30. Отже, Верховний Суд встановив, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду (пункт 4.1. цієї постанови) та, на які покликається скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі №922/606/26.

8.31. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.

8.32. Верховний Суд встановив необґрунтованість наявності підстави касаційного оскарження - пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України з огляду на відсутність подібності правовідносин, що є підставою для закриття касаційного провадження у справі №922/606/26 в цій частині.

8.33. Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася.

8.34. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, викладеним у пунктах 4.2., 4.3. цієї постанови, колегія суддів виходить з такого.

8.35. Правовідносини, що виникають між учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311, а також умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на умовах яких позивач приєднався до договору з відповідачем.

8.36. Відповідно до пункту 1.1.1. ПРРЕЕ ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

8.37. Згідно з пунктом 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

8.38. Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі (абз. 1 пункту 2.1.5. ПРРЕЕ).

8.39. Як установлено судами попередніх інстанцій, 01.01.2019 позивач приєднався до умов договору споживача про надання послуг розподілу електричної енергії, шляхом підписання 10.12.2018 заяви-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.

8.40. Відповідно до підпунктів 3, 4, 10 пункту 5.1.1. ПРРЕЕ оператор системи має право: проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору; перевіряти схеми приєднання струмоприймачів споживача, які беруть участь у регулюванні навантаження в електромережі, а також перевіряти працездатність установлених у споживача пристроїв протиаварійної автоматики та інших пристроїв, що забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі.

8.41. За змістом підпунктів 1, 4, 5, 6, 8, 19, 20 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

8.42. Відповідно до пункту 8.1.1. ПРРЕЕ учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів.

8.43. Споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів (частина третя статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

8.44. Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики тощо.

8.45. Згідно з пунктом 1.1.2. ПРРЕЕ необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

8.46. За змістом пункту 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

8.47. Відповідно до підпункту 8.2.6. ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2. глави 8.4. цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

8.48. Як установлено судами попередніх інстанцій, 05.01.2026 складений Акт про порушення №122363, в якому зафіксовано порушення ФГ «Гай» ПРРЕЕ на об`єкті споживача (картоплесховище), а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку (підпункт 6 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ).

8.49. Акт складений уповноваженими представниками Товариства у присутності представника споживача, який не мав заперечень щодо виявленого порушення та до роботи працівників Товариства.

8.50. За змістом підпункту 6 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

8.51. Суди попередніх інстанцій встановили, що випадок самовільного підключення електроустановок позивача до електричної мережі оператора системи розподілу відбулося шляхом підключення в точку самовільного підключення проводом перерізом 25 мм (з порушенням схеми обліку - підпункт 6 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ), точка самовільного підключення вказана на схемі електроживлення споживача. Під час вилучення зразку кабелю, його було запаковано в пакет, який був опломбований пломбою №11553752; зріз проводів здійснювався бокорізами інв. №39264420209. Під час проведення перевірки здійснювалась фото та відеофіксація, докази чого надані відповідачем.

8.52. За умовами пункту 8.4.6. ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 6- 8 пункту 8.4.2. цієї глави, положення цієї глави застосовуються за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі (крім випадків, передбачених цим пунктом).

В акті про порушення зазначаються відомості про дії представників оператора системи, вжиті для виявлення місця підключення (наприклад, використання спеціальних технічних засобів (із зазначенням їх типу та способу застосування), здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та/або демонтажу приладів чи їх захисних панелей тощо).

У разі визнання споживачем факту здійснення самовільного підключення та ненадання оператору системи доступу до приміщень об`єкта споживача та/або дозволу здійснювати на його об`єкті демонтаж будівельних конструкцій та/або оздоблювальних матеріалів для виявлення місця підключення, про що зазначається в акті про порушення, положення цієї глави застосовуються без виявлення місця підключення. У цьому разі в акті про порушення зазначається ділянка електричної мережі, до якої здійснено самовільне підключення.

У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5- 8 пункту 8.4.2 цієї глави, зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місця вилучення зразків позначаються на схемі.

8.53. Суди зазначили, що з акта про порушення вбачається, що самовільне підключення виконано споживачем не приховано. Точка на схемі, де було вилучено зразок кабелю або комутаційний апарат також відображена в акті.

8.54. Щодо правильності здійсненого відповідачем розрахунку вартості необлікованої електричної енергії суди попередніх інстанцій виходили з такого.

8.55. Відповідно до пункту 8.4.9. ПРРЕЕ у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1- 4 пункту 8.4.2. цієї глави, розрахований обсяг споживання необлікованої електричної енергії споживачем протягом розрахункового періоду (місяця) має бути зменшений на обсяг електричної енергії, спожитий споживачем у цьому періоді за точкою (точками) комерційного обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, відповідно до даних комерційного обліку електричної енергії.

В інших випадках розрахований обсяг необлікованої електричної енергії не зменшується.

8.55.1. Як установили суди попередніх інстанцій, розрахунок обсягу електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ на підставі акта про порушення №122363 від 05.01.2026 здійснено у відповідності до пункту 8.4.12. ПРРЕЕ, а саме відповідно до формул 8 та 10.

8.55.2. Потужність самовільного підключення визначена виходячи із з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі згідно з главою 1.3. ПУЕ, а саме виходячи із струму який може протікати через провідники якими було виконане самовільне підключення та параметри яких зазначені в акті про порушення.

8.55.3. Добовий обсяг електричної енергії визначено шляхом перемноження часу самовільного підключення (визначено відповідно до глави 8.4. ПРРЕЕ) на потужність самовільного підключення.

8.55.4. Кількість днів протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог ПРРЕЕ визначено відповідно до підпункту 2 пункту 8.4.8. з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення. В цьому випадку останньої технічної перевірки, яка відбулася 31.10.2025.

8.55.5. Враховуючи наведене, внаслідок порушення споживачем підпункту 6 пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач правомірно провів нарахування за період з 01.11.2025 до 05.01.2026. При цьому суд першої інстанції врахував, що у паспорті точки розподілу електричної енергії сторони визначили режим роботи електроустановок цілодобовий.

8.55.6. Згідно з пунктом 8.4.7. ПРРЕЕ розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години (кВт·год) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт·год); величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (Wдоб, кВт·год); кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д,день).

Оператор системи щомісяця оприлюднює в засобах масової інформації та/або на власному офіційному вебсайті інформацію про середню ціну купівлі електричної енергії на балансуючому ринку протягом календарного місяця (Ц, грн/кВт·год).

Під час проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії не враховується наявність у споживача пільг з оплати спожитої електричної енергії.

8.55.7. За висновками судів, відповідно до ПРРЕЕ для розрахунку вартості спожитої безоблікової електроенергії береться не тариф на електроенергію для непобутових споживачів, а середня ціна купівлі електричної енергії на балансуючому ринку протягом календарного місяця.

8.55.8. Суд першої інстанції встановив, що відповідно до даних опублікованих на офіційному вебсайті АТ Харківобленерго:

1) середня ціна купівлі електричної енергії Оператором системи розподілу АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» на балансуючому ринку протягом листопада 2025 року склала 9,741385875000 грн/кВт*год (без ПДВ);

2) середня ціна купівлі електричної енергії Оператором системи розподілу АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» на балансуючому ринку протягом грудня 2025 року склала 14,288547165821 грн./кВт*год (без ПДВ);

3) середня ціна купівлі електричної енергії Оператором системи розподілу АТ «ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» на балансуючому ринку протягом січня 2026 року склала 14,586258170421 грн./кВт*год (без ПДВ).

8.55.9. У період з 01.11.2025 до 05.01.2026 обсяг та вартість необлікованої електричної енергії нараховано у розмірі: 31240 кВт*год. на суму 576 504,01 грн. Як встановили суди попередніх інстанцій, вказаний розрахунок, позивач належними та допустимими доказами не спростував.

8.56. Водночас, такі висновки судів є передчасними з огляду на таке.

8.57. Відповідно до пункту 8.4.8. ПРРЕЕ кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил):

1) у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1- 3 (у частині пошкодження/відсутності засобів вимірювальної техніки та/або пломб, та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені пломби) або у підпункті 4 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;

2) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;

3) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або набуття споживачем права власності/користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;

4) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без укладення договору з оператором системи, - з дня останньої технічної перевірки або огляду електричної мережі, до якої було здійснено самовільне підключення, або набуття споживачем права власності/користування на об`єкт (якщо технічну перевірку або огляд у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості календарних днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;

5) у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного в підпункті 5 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку), або відключення електроустановки споживача (якщо контрольний огляд засобу комерційного обліку та/або технічна перевірка у період з дати відключення електроустановки споживача до дати виявлення порушення не були проведені) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;

6) у разі виявлення у споживача порушення, зазначеного в підпункті 8 пункту 8.4.2 цієї глави, - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

У разі виявлення у споживача порушення цих Правил, яке представники оператора системи не мали можливості виявити під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку, в акті про порушення зазначаються причини відсутності цієї можливості та спосіб виявлення порушення.

Кількість робочих днів електроустановки непобутового споживача визначається виходячи з умов договору споживача з оператором системи.

Для споживачів, у яких відсутні договірні відносини з оператором системи, та побутових споживачів за робочий день приймається календарний день.

У разі фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється виходячи з цієї кількості днів, але не більше загальної кількості днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

8.58. За змістом пункту 8.4.12. ПРРЕЕ у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6- 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою

W доб.с.п. = P с.п. ·t вик.с.п.,(8)деP с.п.-потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формуламиу разі підключення до однієї фази

(9)у разі підключення до трьох фаз

(10)деI-сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи: з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А; з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначеної виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ), А. У разі непроведення вимірів поперечної площі перерізу всіх проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, потужність самовільного підключення (P с.п., кВт) визначається виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр електропроводки, згідно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (за умови, що зазначена сила струму менша сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі). За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об`єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;U ном.фаз.-номінальна фазна напруга, кВ;-косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки приймається рівним 0,9;t вик.с.п.-час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Комутаційні апарати, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі, можуть вилучатися оператором системи для направлення їх на експертизу для встановлення фактичної сили струму їх спрацювання, про що зазначається в акті про порушення.

8.59. Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, зосередившись саме на оцінці акта про порушення, поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося питання правильності здійсненого Товариством розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, а саме: чи здійснений він з дотриманням положень ПРРЕЕ чи навпаки, зокрема, й щодо обґрунтованості періоду, за яких здійснювався розрахунок, способу визначення потужності.

8.60. Тобто суд апеляційної інстанції мав дослідити розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, оформлений протоколом, на відповідність вимогам пунктів 8.4.8. та 8.4.12. глави 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ, зокрема, в частині режиму роботи (кількості робочих днів) електроустановки (об`єкта) споживача відповідно до умов договору та розрахунку потужності самовільного підключення.

8.61. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

8.62. Верховний Суд зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.

8.63. Верховний Суд ураховує, що, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

8.64. Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

8.65. Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

8.66. У мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункт 5 частини четвертої статті 238 ГПК України).

8.67. Зі змісту постанови апеляційного суду не вбачається, що суд, з урахуванням положень статей 86, 269 ГПК України, врахував всі наявні в матеріалах справи докази та доводи сторін, та правильно застосував пункти 8.4.8. та 8.4.12. глави 8.4. розділу VIII ПРРЕЕ.

8.68. З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права (зокрема, статей 86, 236- 238, 269 ГПК України), що мало своїм наслідком неповне з`ясування обставин цієї справи, ураховуючи предмет і підстави позову, характер спірних правовідносин, за наявними у справі доказами, доводами та запереченнями сторін.

8.69. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 ГПК України, він не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №912/3192/18, від 12.11.2019 у справі №911/3848/15, від 02.07.2019 у справі №916/1004/18 тощо).

8.70. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги в цій частині частково знайшли своє підтвердження.

8.71. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права (статті 86, 236, 237, 269 ГПК України), що мало своїм наслідком не встановлення обставин, на підставі наданих сторонами доказів, що є визначальними, вагомими і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

8.72. Інші доводи касаційної скарги не впливають на висновок Верховного Суду щодо порушення судом апеляційної інстанції вказаних вище норм права процесуального права під час ухвалення судового рішення, та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а тому Судом не перевіряються, з огляду на означене у цій постанові.

8.73. Верховний Суд вважає не прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище міркування Верховного Суду, наведені у цій постанові.

8.74. Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування цього судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

8.75. Учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

9.1. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

9.2. Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

9.3. Доводи ФГ «ГАЙ» про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли часткове підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 8 цієї постанови.

9.4. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

9.5. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

9.6. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, то за таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ФГ «ГАЙ» з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 3, 4 статті 287 ГПК України, задовольнити частково, постанову суду у справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9.7. Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід звернути увагу на викладене у розділі 8 цієї постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

10. Судові витрати

10.1. У Верховного Суду відсутні правові підстави для розподілу судового збору, сплаченого ФГ «ГАЙ» за подання касаційної скарги, оскільки Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, а скасовує постанову суду апеляційної інстанції та передає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, тому за результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо понесених судових витрат.

Керуючись статтями 129, 296, 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд