ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 620/15750/24

Вступ

У цій справі спірним є питання наявності у членів сім`ї військовослужбовця, який помер унаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, права на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Основна проблематика полягає у визначенні умов призначення такої допомоги та з`ясуванні, чи є встановлений військово-лікарською комісією зв`язок захворювання із захистом Батьківщини достатнім для її виплати, чи необхідне також підтвердження причинного зв`язку смерті військовослужбовця з пораненням, контузією, травмою або каліцтвом, отриманими за обставин, передбачених зазначеною постановою.

1. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 звернулися з позовом до Міністерства оборони України, треті особи: відділ-служба у справах дітей Коропської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просили:

- визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 травня 2024 року № 43/975 про призначення неповнолітній дитині ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого солдата ОСОБА_4 - її батька, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023) у сумі 2 013 000,00 грн;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити неповнолітній дитині ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу як члену сім`ї загиблого солдата ОСОБА_4 - її батька, внаслідок захворювання, що призвело до смерті, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 15 000 000,00 грн у рівних частинах кожному члену сім`ї загиблого та здійснити доплату одноразової грошової допомоги в розмірі 6 493 500,00 грн з урахуванням виплаченої суми;

- визнати протиправним та скасувати пункт 7 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17 травня 2024 року № 43/975 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого солдата ОСОБА_4 - її сина, внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2 013 000,00 грн;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як члену сім`ї загиблого солдата ОСОБА_4 - її сина, внаслідок захворювання, що призвело до смерті, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 15 000 000,00 грн у рівних частинах кожному члену сім`ї загиблого та здійснити доплату одноразової грошової допомоги з урахуванням виплаченої суми в розмірі 6 493 500,00 грн.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 було відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію, висловленою Верховним Судом, зокрема у постанові від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23, виходив з того, що з огляду на зміст пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», загибель військовослужбовця Збройних Сил України в період дії воєнного стану сама по собі не є достатньою умовою для виплати одноразової грошової допомоги в разі його загибелі. Така умова повинна враховуватися у взаємозв`язку з іншими умовами, що передбачені абзацом шостим пункту 2 цієї постанови для виплати одноразової грошової допомоги сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).

4. ОСОБА_4 помер у період воєнного стану (07 травня 2023 року), перебуваючи на території бойових дій, під час відпочинку на наступний день після виконання бойового завдання, унаслідок гострої серцевої недостатності, гострої ішемічної хвороби серця, а не унаслідок отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва).

5. Суд першої інстанції вказав, що за наведеного правового регулювання встановлені у цій справі обставини не дають підстав для висновку про наявність у позивачів права на отримання одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 7 рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформленого протоколом від 17 травня 2024 року № 43/975, яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , призначено одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, з урахуванням правової оцінки, викладеної у цій постанові, та прийняти щодо них рішення відповідно до вимог закону.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

7. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції, посилаючись на правові висновки, Верховного Суду, викладені у постановах від 17 липня 2024 року у справі № 600/548/23-а та від 22 серпня 2024 року у справі № 380/9868/23, виходив з того, що Міністерство оборони України безпідставно застосувало у спірних правовідносинах положення постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та відмовило у призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, хоча спірні правовідносини підпадають під регулювання постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

8. Суд першої інстанції не мав правових підстав обмежуватися лише посиланням на постанову Верховного Суду від 29 березня 2024 року у справі № 440/3321/23, не надавши оцінки наступним постановам Верховного Суду, ухваленим у подібних правовідносинах, які містили інший підхід до вирішення відповідної категорії спорів, зокрема постанові Верховного Суду від 22 серпня 2024 року у справі № 380/9868/23.

9. За наявності кількох постанов Верховного Суду, ухвалених у подібних правовідносинах, суд повинен не лише формально послатися на одну з них, а й мотивовано пояснити, чому саме відповідний правовий висновок підлягає застосуванню до конкретних установлених обставин справи.

10. Оскільки такого аналізу рішення суду першої інстанції не містить, його висновки щодо застосування норм матеріального права не можуть вважатися достатньо обґрунтованими.

11. Спірне рішення Міністерства оборони України не забезпечує справедливого балансу між цілями державного регулювання та правом позивачів на ефективний соціальний захист, гарантований статтею 17 Конституції України, а тому не відповідає критерію пропорційності, визначеному частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

12. Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, неправильно визначив правове значення встановлених обставин та неправильно застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин. Помилковість висновків суду першої інстанції полягає не у неправильному встановленні фактичних обставин, а у неправильній юридичній кваліфікації вже встановлених фактів.

13. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Міністерство оборони України звернулося із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року залишити в силі

14. Судами попередніх інстанцій установлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Коропського районного управління юстиції Чернігівської області 12 січня 2010 року.

15. Відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_4 є мати ОСОБА_1 та батько ОСОБА_5 .

16. Згідно із довідкою військової частини НОМЕР_2 від 25 травня 2022 року № 2024 ОСОБА_4 перебував на військовій службі по мобілізації.

17. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 про, що 12 травня 2023 року складено актовий запис № 122, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 виданим 12 травня 2023 року Коропським відділом реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

18. Смерть ОСОБА_4 настала у населеному пункті Ямпіль Донецької області, в зоні бойових дій, унаслідок захворювання, визначеного як «гостра серцева недостатність. Інші форми гострої ішемічної хвороби серця», що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть від 10 травня 2023 року № 1631/НЕ та довідкою про причини смерті.

19. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 07 травня 2023 року № 924 призначено службове розслідування нещасного випадку з метою уточнення причин та умов смерті у травні 2023 року ОСОБА_4 .

20. З акту проведення розслідування нещасного випадку (смерті) затвердженого 03 червня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_4 близько 22:00 год. 06 травня 2023 року повернувся до підрозділу після виконання бойового завдання та відразу ліг відпочити. 07 травня 2023 року близько 11:00 було виявлено, що ОСОБА_4 лежав у ліжку без ознак життя.

21. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 03 червня 2023 року № 1117 смерть (нещасний випадок) ОСОБА_4 настала 07 травня 2023 року у місці розташування взводу протитанкових керівних ракет смт. Ямпіль Донецької області, унаслідок гострої серцевої недостатності, ішемічної хвороби серця. В стані алкогольного сп`яніння, чи під дією наркотичних засобів або психотропних речовин не перебував. Смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

22. ОСОБА_4 у період з 02 липня 2022 року по 25 серпня 2022 року, з 09 вересня 2022 року по 05 грудня 2022 року, з 11 лютого 2023 року по 17 лютого 2023 року, з 15 березня 2023 року по 07 травня 2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджено довідкою від 18 червня 2023 року № 1952-Д.

23. З витягу з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 02 серпня 2023 року № 2450 встановлено, що захворювання ОСОБА_4 - «гостра серцева недостатність. Інші форми гострої ішемічної хвороби серця», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 пов`язане із захистом Батьківщини.

24. ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 - дочка ОСОБА_4 13 грудня 2023 року звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

25. ОСОБА_1 - матір ОСОБА_4 13 грудня 2023 року звернулася із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.

26. Відповідно до витягу з протоколу від 17 травня 2024 року № 43/975 засідання комісії Міністерства оборони України з питань розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 матері та дочці померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_4 призначено одноразову грошову допомогу в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, в якому настала смерть (2023), в сумі 2 013 000,00 грн у рівних частинах кожному.

27. ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 03 червня 2024 року № 5/1138с повідомив перше відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 про результати розгляду заяви матері та доньки ОСОБА_4 .

28. На банківські рахунки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 07 червня 2024 року були зараховані кошти у сумі 1 006 500,00 грн.

29. Не погодившись з рішенням Міністерства оборони України в частині визначення розміру одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, у розмірі 2 013 000,00 грн замість 15 000 000,00 грн, позивачі звернулися до суду з позовом.

30. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду, сформульованих у постанові від 16 червня 2026 року у справі № 620/10029/24 щодо застосування частини третьої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції Закону України № 2489-IX від 29 липня 2022 року та абзацу першого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

31. Відзиву на касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відділ-служба у справах дітей Коропської селищної ради, ІНФОРМАЦІЯ_1 не подали.

32. Згідно зі змістом частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

34. Частиною першою статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

34. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

35. Пунктом 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

36. Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1);

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (підпункт 2);

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (підпункт 3).

37. Підпунктом «а» пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

38. Одноразова грошова допомога є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім`ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби.

39. Пунктом третім статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що розмір та порядок призначення і виплати такої допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

40. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

41. Пунктом 1 Порядку № 975 встановлено, що цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

42. Згідно з пунктом 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

43. Пункти 4 та 5 Порядку № 975 містять положення, аналогічні пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» положення щодо категорій осіб, члени сімей яких набувають право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті (загибелі) та аналогічні пункту 1 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» положення щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка виплачується членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста.

44. Отже, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядок № 975 є нормативно-правовими актами, що регулюють призначення і виплату одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, у тому числі у випадках смерті, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

45. Суд також звертає увагу на те, що абзац другий пункту 3 статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було викладено в новій редакції згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо окремих питань виплати одноразової грошової допомоги» від 16 липня 2025 року № 4546-IX, положення якого відповідно до розділу II «Прикінцеві положення» застосовуються з 24 лютого 2022 року. Однак ці положення не змінюють необхідності встановлення передбачених законом умов для призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000,00 грн у кожному випадку смерті військовослужбовця, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.

Зазначеною нормою встановлено, що розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, у тому числі під час перебування в полоні (крім випадків добровільної здачі в полон), становить 15 000 000,00 грн.

46. Водночас предметом цього спору є правомірність рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 20 травня 2024 року № 43/975, тобто рішення, прийнятого до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо окремих питань виплати одноразової грошової допомоги». Тому оцінка законності оскаржуваного рішення здійснюється з урахуванням правового регулювання, чинного на момент його прийняття, правових підстав позову та виняткового характеру зазначеної грошової допомоги.

47. Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо окремих питань виплати одноразової грошової допомоги» не слугував правовою підставою для прийняття оскаржуваного рішення Комісії. При цьому судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 16 червня 2026 року у справі № 620/10029/24, вирішуючи питання щодо наявності права на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця, наголосила на необхідності дотримання умов, визначених пунктом 2 Постанови № 168, зокрема щодо характеру обставин отримання ушкодження та його причинного зв`язку з настанням смерті. Отже, законодавчі зміни, спрямовані на врегулювання окремих питань виплати одноразової грошової допомоги членам сімей військовослужбовців, які загинули або померли під час перебування в полоні, не змінюють правового регулювання спірних правовідносин, оскільки обставини цієї справи не пов`язані з перебуванням військовослужбовця в полоні.

48. У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).

49. Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

50. Згідно з пунктом 2 Постанови № 168 сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

51. Аналіз змісту пункту 2 Постанови № 168 свідчить про те, що Кабінет Міністрів України установив дві самостійні альтернативні підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000,00 грн:

- загибель особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, зокрема, військовослужбовця, у період дії воєнного стану;

- смерть військовослужбовця внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

52. У другому випадку юридично значущою є не лише безпосередня причина смерті, зазначена в медичних документах, а насамперед встановлений належними та допустимими доказами прямий причинний зв`язок між смертю військовослужбовця та пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168, а саме під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії проти України.

53. Тому слід відокремлювати випадки, коли захворювання є самостійною причиною смерті військовослужбовця, від випадків, коли смерть перебуває у прямому причинному зв`язку з документально підтвердженим пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом, отриманими у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони.

53. Отже, формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15 000 000,00 грн при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або в результаті поранення (контузії, травми, каліцтва)).

55. Такий підхід відповідає цільовому характеру підвищеної одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000,00 грн, яка є винятковою соціальною гарантією воєнного часу та має застосовуватися лише за умов, прямо визначених законодавцем. Її розширене застосування без належної правової підстави могло б призвести до необґрунтованого навантаження на Державний бюджет України, у тому числі на видатки, пов`язані із забезпеченням обороноздатності держави.

56. При цьому пункт 2 Постанови № 168 у редакції, чинній на 07 травня 2023, прямо не передбачав, що смерть військовослужбовця внаслідок захворювання є самостійною підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000,00 грн саме за абзацом шостим цього пункту, якщо не встановлено, що така смерть настала внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва.

57. Водночас такий висновок не означає, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, не породжує права членів його сім`ї на соціальний захист. Така смерть може бути підставою для призначення одноразової грошової допомоги за Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком № 975, якщо встановлено передбачені цими нормативно-правовими актами умови.

58. Особливе значення для цієї категорії спорів має те, що нормативне регулювання після виникнення спірних правовідносин зазнавало змін. У зв`язку з цим судам необхідно визначати редакцію нормативно-правового акта, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з урахуванням моменту виникнення права на допомогу, зокрема дати смерті військовослужбовця.

59. Тому при вирішенні спорів цієї категорії суди повинні розмежовувати три правові ситуації:

- перша - загибель військовослужбовця у період дії воєнного стану за обставин, які охоплювалися пунктом 2 Постанови № 168 у відповідній редакції;

- друга - смерть військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, травми чи каліцтва, отриманих за обставин, визначених абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168;

- третя - смерть військовослужбовця внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби або із захистом Батьківщини, яка може породжувати право на одноразову грошову допомогу за Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком № 975, але не охоплюється абзацом шостим пункту 2 Постанови № 168 без установлення прямого причинного зв`язку з пораненням, контузією, травмою чи каліцтвом (спеціальних умов, з якими законодавство пов`язує виникнення права саме на підвищену одноразову грошову допомогу у розмірі 15 000 000,00 грн).

60. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 червня 2026 року у справі № 620/10029/24 дійшла висновку про те, що висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 600/548/23-а та від 22 серпня 2024 року у справі № 380/9868/23, про те, що пункт 2 Постанови № 168 не обмежує виплату одноразової грошової допомоги лише випадками смерті від поранення (контузії, травми чи каліцтва), а охоплює випадки смерті військовослужбовця в період воєнного стану, пов`язані із захистом Батьківщини, включаючи смерть від захворювання, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні та відступила від цих висновків, сформулювавши такі правові висновки:

1. Положення пункту 2 Постанови № 168 підлягають застосуванню у системному взаємозв`язку з положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не можуть тлумачитися відокремлено від нього.

2. Право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168, виникає у разі загибелі військовослужбовця в період дії воєнного стану, а також у разі смерті військовослужбовця, щодо якої встановлено причинний зв`язок із пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони.

3. Сам по собі висновок військово-лікарської комісії про зв`язок захворювання із захистом Батьківщини або проходженням військової служби не є безумовною підставою для застосування пункту 2 Постанови № 168, якщо матеріалами справи не підтверджено обставин, з якими зазначена постанова пов`язує виникнення права на відповідну виплату.

4. Смерть військовослужбовця внаслідок захворювання не виключає можливості призначення одноразової грошової допомоги, якщо за медичними документами встановлено, що така смерть, незалежно від безпосереднього клінічного механізму її настання, перебуває у причинному зв`язку з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими за обставин, визначених пунктом 2 Постанови № 168.

5. За відсутності підстав для застосування пункту 2 Постанови № 168 питання призначення та виплати одноразової грошової допомоги вирішується відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку № 975, з урахуванням установлених ними підстав та умов надання відповідних соціальних гарантій.

61. Застосовуючи ці висновки в контексті обставин справи, Суд бере до уваги, що причиною смерті ОСОБА_4 була «гостра серцева недостатність. Інші форми гострої ішемічної хвороби серця», а згідно з витягом з протоколу засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців від 02 серпня 2023 року № 2450, захворювання ОСОБА_4 - «гостра серцева недостатність. Інші форми гострої ішемічної хвороби серця», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 пов`язане із захистом Батьківщини.

62. Саме по собі встановлення зв`язку захворювання та причини смерті із захистом Батьківщини не означає, що така смерть є загибеллю у розумінні абзацу першого пункту 2 Постанови № 168. За чинного законодавства поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті військовослужбовця в період дії воєнного стану чи при виконанні обов`язків військової служби.

63. Водночас суди не встановили та матеріали справи не містять доказів причинного зв`язку смерті ОСОБА_4 з пораненням (контузією, травмою чи каліцтвом), отриманими під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні заходів із національної безпеки і оборони.

64. За таких обставин передбачені пунктом 2 Постанови № 168 підстави для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15 000 000,00 грн відсутні.

65. Суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи рішення правовими висновками Верховного Суду, 65. викладеними в постановах від 17 липня 2024 року у справі № 600/548/23-а та від 22 серпня 2024 року у справі № 380/9868/23, не врахував, що судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановою від 16 червня 2026 року у справі № 620/10029/24 відступила від зазначених правових висновків.

66. Отже, застосувавши правові висновки, від яких Верховний Суд відступив, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про наявність у позивачів права на одноразову грошову допомогу в розмірі 15 000 000,00 грн.

67. Водночас члени сім`ї померлого військовослужбовця мають право на отримання соціальних гарантій та одноразової грошової допомоги у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядком № 975, а також, за наявності передбачених законом підстав, на реалізацію гарантій, запроваджених подальшими змінами до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

68. Суд бере до уваги, що смерть військовослужбовця від захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини або виконанням обов`язків військової служби, є обставиною, яка зумовлює особливо високий рівень соціального захисту членів його сім`ї. Водночас у межах цієї справи Суд вирішує питання не про наявність у позивачів права на соціальний захист загалом, а про наявність спеціальних умов для виплати саме у розмірі 15 000 000 грн за тією правовою підставою, яка була покладена в основу заявлених вимог та оскарженого рішення суб`єкта владних повноважень.

69. Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

70. Ураховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку, що у внаслідок неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2026 року підлягає скасуванню, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2025 року - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,