Швидкий пошук рішень і виділених правових позицій Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Фільтруйте за галузями права, переглядайте повні тексти та копіюйте реквізити рішень для процесуальних документів.
Шукаєте рішення під конкретну ситуацію клієнта?
AI-пошук судової практики та аналіз правових позицій під вашу ситуацію. Інструмент безкоштовний, без щомісячних платежів і посередників.
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Радишевської О.Р.
Категорія спору:
військової служби
Згадані норми:
КАС України, ст. 123 · КАС України, ст. 122 · КАС України, ст. 350 · КАС України, ст. 3
Збіг у тексті:на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то…підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). 30. З урахуванням
Касаційний господарський суд ВС·Суддя-доповідач: Булгакова І.В.
Категорія спору:
Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000) → поставки товарів, робіт, послуг
Згадані норми:
ЦК України, ст. 551 · ЦК України, ст. 617 · ЦК України, ст. 624 · ЦК України, ст. 3
Збіг у тексті:статті 551, статті 617, частини першої статті 624 ЦК України та частини другої статті 218, статті 233 ГК України без урахування висновків щодо застосування цих норм…статті 551, статті 617, частини першої статті 624 ЦК України та частини другої статті 218, статті 233 ГК України без урахування висновків щодо застосування цих норм
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Жука А.В.
Правовий висновок:
«Про обчислення строків звернення до суду при вирішенні спорів щодо стягнення заробітної плати (грошового забезпечення) у зв’язку з набуттям чинності змінами до статті 233 КЗпП України
Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України в редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то в такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце в період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023.
Здійснено відступ від висновків, викладених колегіями суддів ВП КАС ВС:
- у постановах від 29.01.2025 у справі № 500/6880/23 та від 28.08.2024 у справі № 580/9690/23, щодо застосування статті 233 КЗпП у редакції, що набула чинності з 19.07.2022, оскільки саме вона була чинною на момент звернення позивачів до суду із позовом;
- у постановах від 23.01.2025 у справі № 400/4829/24 та від 20.11.2023 року у справі № 160/5468/23, про те, що у випадках звільнення військовослужбовця з військової служби та у разі невиплати йому частини грошового забезпечення, на отримання якого він мав право під час проходження служби, перебіг строку звернення починається саме з дати його звільнення з цієї служби;
- у постанові від 12.09.2024 у справі № 200/5637/23, у якій Верховний Суд зазначив, що строки для звернення до суду, які передбачені у статтею 233 КЗпП, закінчилися з припиненням дії карантину.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11816»
Збіг у тексті:на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то…року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). 44. Такий
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Радишевської О.Р.
Категорія спору:
військової служби
Згадані норми:
КАС України, ст. 123 · КАС України, ст. 122 · КАС України, ст. 353 · КАС України, ст. 3
Збіг у тексті:на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то…підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Файдюка В.В.
Категорія спору:
військової служби
Згадані норми:
КАС України, ст. 169 · КАС України, ст. 122 · КАС України, ст. 123 · КАС України, ст. 353
Збіг у тексті:на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то…підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту
Збіг у тексті:оскаржуваних судових рішеннях в частині застосування приписів статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України, зменшивши заявлену до стягнення пеню, а висновки судів попередніх судових інстанцій…перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій щодо застосування статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України та які не можуть вважатися подібними з фактичними обставинами, що
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Крат Василь Іванович
Категорія спору:
Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин
Згадані норми:
Конституція України, ст. 43 · Конституція України, ст. 44 · Закон № 2136-IX, ст. 3 · ЦК України, ст. 3
Збіг у тексті:неуповноваженою особою; ОСОБА_1 не навів поважних причин недотримання ним передбаченого статтею 233 КЗпП України строку на звернення до суду з позовом про захист порушеного права…від 11 липня 2024 року у справі № 990/156/23 вказала, що норми статті 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника
Збіг у тексті:зменшення суми штрафу застосували до спірних правовідносин приписи статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах…справі №906/540/22). 8.79. Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові
Касаційний господарський суд ВС·Суддя-доповідач: Малашенкова Т.М.
Категорія спору:
Інші розрахунки за продукцію
Згадані норми:
Конституція України, ст. 61 · Конституція України, ст. 59 · Конституція України, ст. 131 · Конституція України, ст. 43
Збіг у тексті:те, що за змістом частини першої статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) під…зменшення відповідно до норм статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, то в цій частині доводи ТОВ "ЛДК УКРАЇНА" підлягають відхиленню як такі, що
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Загороднюка А.Г.
Правовий висновок:
«Строк звернення до суду охоплює час, необхідний для отримання додаткової інформації про проведений розрахунок з працівником при звільненні
Якщо звернення до суду обґрунтовано положеннями частини другої статті 233 КЗпП України, якою для подання позову встановлено тримісячний строк і чітко унормовано момент початку перебігу такого строку - одержання «письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні», водночас суди перевірили і достеменно встановили момент отримання позивачем грошового атестата, який у межах спірних правовідносин підпадає під визначення такого «письмового повідомлення», то тримісячний строк звернення до суду, установлений цією ж нормою, слід пов'язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому у спірний період сум. Однак в ці три місяці належить включати й період від дня отримання позивачем грошового атестата до вчинення ним будь-яких інших юридично значимих дій, що слугують меті звернення до суду з позовом у порядку, передбаченому частиною другою статті 233 КЗпП України. Таким чином, у частині другій статті 233 КЗпП України законодавець визначив строк у три місяці, протягом якого звільнена особа має право вжити заходів щодо отримання необхідної інформації, пов'язаної з оплатою праці, та за необхідності звернутися до суду.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14487»
Збіг у тексті:отже, пропустив тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України, та не навів поважних причин пропуску такого строку, зокрема, не надав доказів…статті 233 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX. З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Соколова В.М.
Правовий висновок:
«Про застосування судами строків статті 233 КЗпП України з урахуванням строку дії карантину
Аналіз статті 233 КЗпП України у зіставленні з пунктом 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України дає підстави дійти висновку, що строки для звернення до суду, які передбачені у статті 233 КЗпП України, були продовжені на строк дії карантину. Тобто якщо під час дії карантину на всій території України існували чи виникли підстави (з якими пов`язується відлік строку) для звернення до суду за вирішенням трудового спору, то строк на це звернення не обмежувався строками, які визначені у статті 233 КЗпП України, а продовжувався на строк дії карантину. З припиненням дії карантину - якщо строк, встановлений у статті 233 КЗпП України, був «прив`язаний» до нього - закінчується і строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору.Згідно обставин цієї справи: тримісячний строк, визначений статтею 233 КЗпП України, розпочав свій перебіг 19 липня 2022 року і мав би закінчитися 19 жовтня 2022 року, якби не приписи пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України, на підставі яких цей строк був продовжений до 30 червня 2023 року.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10969»
Збіг у тексті:строк звернення до суду із позовом про виплату заробітної плати регламентується статтею 233 КЗпП України і складає три місяці саме з дня, коли працівник дізнався або…обмежувалося будь-яким строком, а з 19 липня 2022 року встановлений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк на звернення до суду був продовжений на строк дії
Збіг у тексті:912/2427/21 (що за змістом частини першої статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) під…зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Желєзного І. В.
Категорія спору:
військової служби
Згадані норми:
Конституція України, ст. 58 · КАС України, ст. 341 · КАС України, ст. 122 · КАС України, ст. 353
Збіг у тексті:на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то…року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). 48. Такий
Збіг у тексті:отже позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України, та при цьому не навів поважних причин пропуску такого строку, зокрема…статті 233 КЗпП України у редакції Закону №2352-IX. З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Радишевської О.Р.
Категорія спору:
військової служби
Згадані норми:
Конституція України, ст. 43 · Конституція України, ст. 55 · Конституція України, ст. 152 · КАС України, ст. 122
Збіг у тексті:на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то…підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту
Велика Палата Верховного Суду·Суддя-доповідач: Банаська О. О.
Правовий висновок:
«Щодо тлумачення змісту правочину
Тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.
Суд може тлумачити правочин, розглядаючи справу за будь-якою позовною вимогою, що слідує із цього правочину, або за окремим позовом, предметом якого є вимога про тлумачення правочину.
У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні правила тлумачення змісту правочину, які умовно можна поділити на три рівні.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першим підходом не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (у разі безрезультатності перших двох) є врахування: а) мети правочину; б) змісту попередніх переговорів; в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою); г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11301
Щодо тлумачення поняття пені (ч. 3 статті 549 ЦК України)
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частини друга, третя статті 549 ЦК України).
Текстуальне тлумачення положень статті 549 ЦК України свідчить, що законодавець у цій нормі пов`язує визначення пені як виду неустойки з такими кваліфікуючими ознаками як її обчислення:
1) за кожен день прострочення виконання;
2) у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11302
Щодо формулювання в господарському договорі про стягнення пені "за кожний день прострочення" установленням іншого, ніж визначено ч. 6 ст. 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій
Застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує її механізм визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11303
Щодо зменшення штрафних санкцій (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України)
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, свідчать про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11304»
Збіг у тексті:порядку частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 ГК України; ? яка сума судового збору має бути сплачена особою за подання апеляційної…зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом
Збіг у тексті:оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, а саме: частину першу статті 233 ГК України та частину третьої статті 551 ЦК України та порушив норми процесуального…зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом
Збіг у тексті:справі № 922/1248/24 висновок щодо застосування норм частини 3 статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України та статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України…зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом
Збіг у тексті:на момент чинності дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то…року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»; - з урахуванням
Збіг у тексті:на момент чинності дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то…року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»; - з урахуванням
Єдина практика Верховного Суду: офіційні правові висновки та стандарти ДСТУ
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
01
Врахування висновків Верховного Суду
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
02
Цитати за стандартами ДСТУ
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
03
Зв'язок із 50 калькуляторами
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Кваліфікована правова допомога
Потрібен адвокат для ведення вашої справи у суді?
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.
