ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 922/3414/19
- Згадані норми:
- Конституція України, ст. 6 · Конституція України, ст. 129 · Конституція України, ст. 66 · ЦК України, ст. 614
Швидкий пошук рішень і виділених правових позицій Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Фільтруйте за галузями права, переглядайте повні тексти та копіюйте реквізити рішень для процесуальних документів.
AI-пошук судової практики та аналіз правових позицій під вашу ситуацію. Інструмент безкоштовний, без щомісячних платежів і посередників.
«Встановлення процесуальних фільтрів (пункт 24 частини першої статті 255 та пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України) виключило можливість оскарження ухвал про зміну способу та порядку виконання судових рішень до касаційного суду Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних обмежень доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження, як правило, вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб. За таких обставин об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що приписи статті 287 ГПК України виключають можливість оскарження ухвал про зміну способу та порядку виконання судових рішень до касаційного суду. Відповідно пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Водночас немає й підстав для відступу у зв'язку з цим від правового висновку Верховного Суду у справі № 904/5492/15 (ухвала від 08.11.2018 і постанова від 22.01.2019). Як вбачається зі змісту відповідної ухвали Верховного Суду від 08.11.2018, відкриття та здійснення касаційного провадження у зазначеній справі було зумовлене тим, що на вирішення касаційного суду в ній було винесено питання, яке мало фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і відтак за підставами відкриття та розгляду відповідна справа не була подібна до справи № 17/32. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4468»
«Право податкового органу, який не набув статусу учасника справи, на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, відкритій у загальному порядку за заявою кредитора Податковий орган, який не набув статусу учасника справи (насамперед статусу кредитора, але не виключно), має право на оскарження ухвали суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, ліквідацію банкрута та закриття провадження у справі (тобто в частині, що не стосується розгляду заявленого податковим органом клопотання) лише за умови доведення ним факту прийняття такого судового рішення про його права та/або обов’язки. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11692 Про обов’язок боржника як платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, пов’язані з проведенням позапланової перевірки Стаття 78 ПК України визначає порядок та підстави проведення документальних позапланових перевірок. Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 зазначеного Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації; порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. У межах проведення такої перевірки у платника податку виникає обов’язок надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, пов’язані з предметом перевірки, після її початку (пункт 85.2 статті 85 ПК України). Підчас проведення перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово- господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (пункт 85.4 статті 85 ПК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14855»
«Щодо повноважень суду касаційної інстанції скасовувати рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі Повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України), суд касаційної інстанції здійснює незалежно від вимог та доводів касаційної скарги, а також незалежно від того, чи звернулась з касаційною скаргою особа, про права, інтереси та (або) обов`язки якої суд нижчої інстанції ухвалив рішення. ВП ВС відступила від висновку, викладеного у постановах КЦС ВС від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19, від 05 квітня 2023 року у справі № 521/8184/20 про те, що скасування судових рішень на підставі п. 8 ч. 1 ст. 411 ЦПК України можливе саме за скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси; проте така особа не скористалась своїм правом на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також схожих висновків у постанові КГС ВС від 03 вересня 2020 року у справі № 910/17662/19. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13909 Рішення, що прийняте про права, інтереси та (або) обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі Висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи можуть міститись в мотивувальній та резолютивній частині рішення. Ці висновки мають різне значення. Саме резолютивна частина рішення містить присуд, який в силу обов`язковості судового рішення як конституційної засади судочинства є обов`язковим до виконання. Тобто рішенням суду про права, інтереси та (або) обов'язки особи, не залученої до участі у справі, є рішення, резолютивна частина якого містить обов'язковий до виконання присуд, спрямований на таку особу. ВП ВС відступила шляхом уточнення від висновків, викладених у постанові ОП КГС ВС від 21 лютого 2019 року у справі № 908/1141/15-г та постанові ВП ВС від 03 квітня 2024 року у справі № 916/4093/21 (п. 108) у частині посилання на те, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у його мотивувальній частині містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13913 Визначення суб’єктного складу у справах за позовами прокурора про оспорення передання органом місцевого самоврядування майна у приватну власність Звертаючись до суду з позовом, прокурор має визначити, на захист яких саме інтересів він звертається – інтересів держави в цілому чи інтересів територіальної громади. Якщо прокурор звертається з позовом, який має на меті оспорити передання органом місцевого самоврядування майна у приватну власність особи, то залежно від того, на захист якого інтересу подано позов (держави в цілому як власника чи територіальної громади як власника), має бути визначено позивача і коло відповідачів. Якщо прокурор захищає суто інтереси територіальної громади, то вона в особі відповідного органу місцевого самоврядування є позивачем за таким позовом, навіть якщо за твердженням прокурора, саме внаслідок незаконних дій (рішення, правочину) цього органу порушено інтереси громади. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13914 Щодо необхідності оспорювання правочину про відчуження майна як підстави для його витребування У випадку, коли майно, відчужене за правочином, намагається повернути собі сторона цього правочину, то вона для цього повинна мати підставу діяти всупереч власному волевиявленню, втіленому у цьому правочині, тобто мають бути підстави для визнання правочину недійсним і він має бути визнаний судом недійсним. Натомість, якщо власник домагається у суді повернення йому майна, яке вибуло з його володіння поза його волею, стало предметом правочинів з відчуження, стороною яких він не був, належним способом захисту є лише витребування цього майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13916 Врахування судом факторів, з якими закон пов’язує можливість віндикації майна (ст. 388 ЦК України), стосовно кожного набувача у ланцюгу набувачів цього майна Фактори, з якими закон (стаття 388 ЦК України) пов’язує можливість віндикації майна, є добросовісність (недобросовісність) набувача майна, та наявність обставин, за яких витребування можливе також у добросовісного набувача. Кожен з цих факторів досліджується послідовно стосовно кожного набувача у ланцюгу набувачів, якщо про існування відповідних обставин стверджує сторона, яка несе тягар їх доведення. Тобто якщо майно було набуто добросовісним набувачем за відплатним правочином і за положеннями статті 388 ЦК України воно не могло бути витребуване у цієї особи власником, то подальше розпорядження цією особою майном (в тому числі відчуження його за безвідплатним правочином) не створює підставу для витребування у нового набувача. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13917»
Виключна правова проблема, міжюрисдикційні спори
Спори з ТЦК, податковою, митницею, перерахунок пенсій
Банкрутство підприємств, договірні зобов'язання, корпоративні спори
Спадкові справи, аліменти, поділ майна, нерухомість
Кваліфікація правопорушень, запобіжні заходи, обшуки
Точний розрахунок за ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» для всіх інстанцій
Обчислення компенсації адвокатських витрат за ст. 137 ЦПК / 126 ГПК
Розрахунок за ст. 625 ЦКУ з офіційними індексами інфляції Держстату
Розрахунок неустойки за подвійною обліковою ставкою НБУ
Частка від доходу та гарантований мінімум на дитину 2026
Розрахунок бойових 30/100 тис. грн та одноразової допомоги
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.