Швидкий пошук рішень і виділених правових позицій Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Фільтруйте за галузями права, переглядайте повні тексти та копіюйте реквізити рішень для процесуальних документів.
AI-пошук судової практики та аналіз правових позицій під вашу ситуацію. Інструмент безкоштовний, без щомісячних платежів і посередників.
«Порядок повернення платникові суми адміністративно-господарського штрафу, постанову про застосування якого скасував адміністративний суд ВП ВС відступила від правового висновку КГС ВС від 10 липня 2019 року у справі № 489/6624/15-ц щодо порядку повернення платникові суми адміністративно-господарського штрафу, постанову про застосування якого скасував адміністративний суд, визначивши, що суму штрафу, перераховану до бюджету на підставі постанови про застосування такого стягнення, яку надалі адміністративний суд визнав протиправною та скасував, можна стягнути на користь платника згідно зі статею 1212 ЦК України як безпідставно утримувану. На такі правовідносини не поширюються приписи ЦК України про відшкодування шкоди та Порядку № 787 Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9729 Юрисдикція спору про повернення з Державного бюджету України коштів, які були сплачені як адміністративно-господарський штраф Позовні вимоги суб’єкта господарювання щодо повернення з Державного бюджету України коштів, які були сплачені як адміністративно-господарський штраф, але після скасування постанови про застосування штрафу знаходяться у бюджеті без достатньої правової підстави, підлягають розгляду у порядку господарського судочинства Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9814»
«Виконання судового рішення у випадку включення державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації У випадку включення державного підприємства до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на таку юридичну особу (державне підприємство) не поширюються гарантії виконання державою судового рішення згідно із частиною другою статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Кредитор вправі задовольнити свої вимоги за рахунок активів боржника у виконавчому провадженні з урахуванням особливостей приватизації такого підприємства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8831 Порушення державою обов`язку забезпечити виконання чинного судового рішення у розумний строк Порушення державою обов`язку забезпечити виконання чинного судового рішення у розумний строк не є підставою для покладення на неї боргу, який за цим рішенням учасник цивільного обороту має сплатити кредиторові. Останній може претендувати на отримання від держави компенсації за неналежне виконання нею позитивного матеріального обов`язку з виконання чинного рішення суду. Розмір такої компенсації залежить від багатьох чинників, зокрема, від поведінки кредитора, боржника, держави, їхнього становища, складності виконавчого провадження тощо Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8832»
«З ВІДСТУПОМ! Щодо можливості визначення судом розміру статутного капіталу та часток учасників ТОВ Ухвалення судом рішення про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю не є втручанням у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства. КП КГС ВС відступає від висновків, викладених у постанові КГС ВС від 31.08.2022 у справі № 924/700/21 щодо неможливості судом втручатися в компетенцію загальних зборів, що є підставою для відмови в позові. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11449 Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача - колишнього учасника товариства, що був виключений, у спорі з учасниками, які вступили до товариства Витребування (переведення прав) частки не є єдино можливим способом захисту прав позивача у спорі з учасниками, які вступили до товариства. Навпаки такі способи захисту застосовуються у чітко визначених законом випадках, зокрема: якщо відповідач незаконно заволодів часткою позивача (належним способом захисту є витребування частки у особи, що незаконно заволоділа без відповідної правової підстави відповідно до ст. 387 ЦК України); якщо порушено переважне право учасником на придбання частки (належним способом захисту є переведення прав покупця); якщо частка була набута безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом захисту є витребування від добросовісного набувача у всіх випадках відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України); якщо частка була набута оплатно в особи, яка не мала права його відчужувати (належним способом є витребування від добросовісного набувача у випадках, передбачених у ч.1 ст. 388 ЦК України). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14366»
«Набуття у власність або користування у неконкуретний спосіб на підставі ч.2 ст.134 ЗК України земельної ділянки під самочинним будівництвом Об’єкт незавершеного будівництва, збудований на земельній ділянці, що на час будівництва не була відведена для цієї мети, є самочинним будівництвом, на яке особа, яка його здійснила, не набуває право власності. Державна реєстрація права власності на такий об’єкт недобросовісним набувачем не означає виникнення права власності на цей об’єкт, а тому така особа не може претендувати на набуття земельної ділянки під цим будівництвом у власність чи користування у неконкурентний спосіб на підставі абзацу другого частини другої статті 134 Земельного кодексу України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7552 Нікчемність договору купівлі-продажу земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт самочинного будівництва Об’єкт незавершеного будівництва, збудований на земельній ділянці, що на час будівництва не була відведена для цієї мети, є самочинним будівництвом, на яке особа, яка його здійснила, не набуває право власності. Державна реєстрація права власності на такий об’єкт недобросовісним набувачем не означає виникнення права власності на цей об’єкт, а тому така особа не може претендувати на набуття земельної ділянки під цим будівництвом у власність чи користування у неконкурентний спосіб на підставі абзацу другого частини другої статті 134 Земельного кодексу України. Договір купівлі-продажу земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт самочинного будівництва, укладений без дотримання конкурентних засад, є нікчемним згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України як такий, що спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7553»
«Застосування статті 1212 ЦК України у випадку збереження особою без достатніх правових підстав виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком Якщо тлумачити приписи статті 1212 Цивільного кодексу України телеологічно, тобто згідно з їхніми цілями, то до випадків безпідставного набуття та збереження майна належить також збереження особою без достатніх правових підстав у себе виплати, яку вона відповідно до закону мала віддати (перерахувати) іншій особі згідно з покладеним на неї за законом обов`язком (зменшення обов`язку). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6517 Cтягнення МТСБУ з страховика винуватця ДТП суми відшкодування, яку МТСБУ виплатило потерпілому у ДТП, вважаючи на момент такої виплати, що винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність МТСБУ, яке виплатило потерпілому у ДТП відшкодування, вважаючи на момент такої виплати, що винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, але згодом дізналося про протилежне, має право на стягнення з страховика винуватця ДТП суми відповідного відшкодування відповідно до статті 1212 ЦК України. МТСБУ не позбавлене можливості звернутися з такою вимогою у судовому порядку безвідносно наявності відповідного (досудового) звернення. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6518 Стягнення МТСБУ з винуватця ДТП визначеної у договорі суми франшизи МТСБУ, яке виплатило потерпілому у ДТП відшкодування, вважаючи на момент такої виплати, що винуватець ДТП не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, але згодом дізналося про протилежне, на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України МТБСУ може стягнути визначену у договорі суму франшизи з винуватця ДТП, який безпідставно зберіг ці кошти у себе. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6806»
«Порядок прийняття рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця учасника товариства Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо порядку прийняття рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця учасника товариства, визначивши, що рішення про відмову у прийнятті до товариства спадкоємця приймають більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства, включно з голосами, які припадають на частку учасника, який помер, хоча цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Єдиний учасник товариства, який володіє меншою часткою у статутному капіталі, не може скликати загальні збори та відмовити у прийнятті до товариства спадкоємців померлого учасника, котрий володів більшою часткою у статутному капіталі. Спадкоємці останнього, які виявили бажання брати участь у діяльності товариства, не можуть бути позбавлені права участі в ньому Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6667»
«Ефективний спосіб захисту порушеного права держави на земельну ділянку, на якій розташовані пам'ятки археології Оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу з державної власності у комунальну власність земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, за іншим цільовим призначенням (землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства) є ефективним способом захисту порушеного права та інтересів держави, якщо подальше відчуження земельної ділянки не відбулося, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника. Скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме лише приведе до усунення порушення прав держави на особливо цінні об`єкти археологічної спадщини Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9997 Правовий режим земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології Частина перша статті 54 ЗК України, як і частина шоста статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначає правовий режим земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології. Проте, на відміну від частини шостої статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», стаття 54 ЗК України стосується земельних ділянок, на яких розташовані або можуть бути розташовані об`єкти культурної спадщини, в тому числі і об`єкти археологічної спадщини. Тож стаття 54 ЗК України врегульовує правовий режим усіх ділянок такої категорії земель як землі історико-культурного призначення незалежно від виду пам`яток, які на них розташовані (пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби). Натомість приписи частини шостої статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» стосуються окремої підкатегорії із категорії земель історико-культурного призначення, а саме земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, та запроваджують особливий правовий режим такої підкатегорії земель історико-культурного призначення, а також передбачають щодо них особливу охорону з боку держави. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9998»
«Порядок проведення оцінки нерухомого майна у виконавчому провадженні ВП ВС відступила шляхом уточнення від правового висновку КАС ВС щодо порядку проведення оцінки нерухомого майна у виконавчому провадженні, визначивши, що проведення оцінки майна – об`єкта нерухомості повинно здійснюватися з обов`язковим призначенням для оцінки суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання відповідно до положень абзацу другого частини третьої статті 57 та статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі постанови виконавця Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7545»
«Щодо порядку передання в оренду під час воєнного стану невитребуваних паїв та нерозподілених земельних ділянок Нерозподілені земельні ділянки / невитребувані земельні частки (паї), які належали на праві колективної власності колективним сільськогосподарським підприємствам чи кооперативам, не перебувають ані в державній, ані в комунальній власності, а фактично залишаються в режимі земель колективної власності, очікуючи визначення їхнього приватного власника або переходу у власність територіальної громади відповідно до закону. У таких правовідносинах органи місцевого самоврядування діють не як власники земельних ділянок, а як їхні тимчасові розпорядники, а тому процедури, встановлені для розпорядження землями державної чи комунальної власності, не можна вважати обов’язковими під час розпорядження цими об’єктами земельних прав, якщо це прямо не визначено законом. Під час дії воєнного стану земельне законодавство визначає дві окремі процедури передачі згаданих об’єктів земельних прав в оренду: звичайну (ст. 13 Закону № 899-ІV) та спрощену (укладення договорів відповідно до пп. 2 п. 27 розділу X «Перехідні положення» ЗК України). Жодна із наведених процедур не встановлює обов’язкового проведення земельних торгів для передачі в оренду нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14876»
«Юрисдикція спору за позовом ФОПа щодо неналежного виконання укладеного з ним договору, предметом якого є надання послуг з централізованого спостереження, реагування та обслуговування систем тривожної і охоронної сигналізації Спір за позовом фізичної особи-підприємця щодо неналежного виконання укладеного з позивачем договору, предметом якого є надання послуг з централізованого спостереження, реагування та обслуговування систем тривожної і охоронної сигналізації, встановлених на об`єкті позивача, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2673»
«Порядок зміни розміру орендної плати за землю у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки З моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки. З огляду на викладене ВП ВС конкретизує свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель», статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10679 Набрання чинності додаткової угоди до договору оренди землі, підписаного сторонами до 1 січня 2013 року Додаткова угода за своєю юридичною природою є правочином, який вносить зміни до вже існуючого договору. Додаткова угода до договору оренди землі, підписана сторонами до 1 січня 2013 року (до внесення законодавчих змін щодо скасування необхідності реєстрації самого договору оренди), набирає чинності для сторін договору не раніше здійснення її державної реєстрації, якщо сторони в тексті додаткової угоди не пов’язуватимуть момент набрання її чинності з подією, яка настане пізніше. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11636»
«Застосування п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України та ч. 2 ст. 651 ЦК України при розірванні договору оренди землі Систематична несплата орендної плати (два або більше випадків) у повному обсязі є самостійною підставою для розірвання договору відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, натомість загальне правило частини другої статті 651 ЦК України підлягає застосуванню коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним. ВП ВС конкретизувала свій висновок, викладений в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 про те, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають правила частини другої статті 651 ЦК України. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11368 Значення виплати заборгованості з орендної плати після пред`явлення позову про розірвання договору оренди землі Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати). ВП ВС відступила від висновків ВСУ, викладених у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 910/16306/13 (№ 3-211гс14), та висновків КГС ВС, викладених у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 921/383/15-г/17 щодо значення виплати заборгованості з орендної плати, зокрема, після пред’явлення позову про розірвання договору оренди землі. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11369 Наслідки систематичної повної несплати орендної плати та часткової несплати Несплата орендної плати в розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України охоплює випадки лише повної несплати орендної плати, у строки, визначені договором. Натомість часткова несплата (недоплата) орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України, якщо таке порушення умов договору буде кваліфіковане як істотне. ВП ВС відступила шляхом конкретизації від висновку, викладеного у постановах ОП КЦС ВС від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц, у постановах КГС ВС від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 20 грудня 2022 року у справі № 914/1688/21 та в постановах КЦС ВС від 20 листопада 2019 року у справі № 549/178/17, від 10 листопада 2021 року у справі № 175/642/19, від 10 серпня 2022 року у справі № 426/6529/20 про те, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11370 Співвідношення загальних та спеціальних норм законодавства при вирішенні питання про розірвання договору оренди землі у зв'язку із систематичною несплатою орендної плати Оскільки на практиці систематична несплата орендної плати може бути повною або частковою (недоплата), то цілком очевидно, що законодавець врегулював відносини оренди землі з огляду на те, що специфічні підстави припинення права оренди землі, зокрема за систематичну повну несплату орендної плати за землю, визначені відповідними нормами ЗК України, а нормами ЦК України надається можливість додаткової оцінки саме часткової несплати (недоплати) орендної плати за землю та її кваліфікації як істотного порушення договору в контексті з`ясування наявності підстав для його розірвання. До того ж потрібно враховувати, що коли норма закону закінчується словами «якщо інше не встановлено законом або договором» (або інше подібне формулювання), як от в частині першій статті 651 ЦК України, то це означає, що правила спеціального закону або домовленість сторін договору можуть скасувати дію відповідної загальної правової норми шляхом запровадження іншого правила поведінки, розрахованого на ту ж саму фактичну ситуацію, на яку була розрахована така норма. Утім, у частині другій статті 651 ЦК України використано дещо іншу формулу закінчення «та в інших випадках», що дозволяє зробити висновок, що правило, викладене у цій правовій нормі, не може бути скасоване (ані спеціальним законодавством, ані домовленістю сторін), а може бути винятково доповнене - спеціальним законодавством або домовленістю сторін. Отже, приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14687»
«Щодо припинення зобов’язання внаслідок прийняття покупцем повернутої продавцем суми попередньої оплати за товар без заперечень Саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку. Водночас повернення попередньої оплати не завжди є односторонньою відмовою від договору. Якщо таке повернення прийняте покупцем без заперечень і він тривалий час не вимагав виконання зобов’язання, це свідчить про погодження сторін на припинення зобов’язання за домовленістю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13901 Наслідки повернення суми попередньої оплати за товар з ініціативи продавця за наявності заперечень покупця У разі прийняття покупцем повернутої з ініціативи продавця суми попередньої оплати взаємні зобов`язання сторін вважаються припиненими за домовленістю сторін (частина перша статті 604 ЦК України). Однак, повернення суми попередньої оплати, у тому числі після закінчення строку договору купівлі-продажу (поставки), здійснене з ініціативи продавця (за відсутності передбачених законом або договором підстав), не має наслідком припинення зобов`язання продавця передати (поставити) товар, якщо покупець без невиправданої затримки недвозначно заперечив проти такого повернення і висунув вимогу передати (поставити) товар (наприклад, направив продавцю претензію, лист, подав позов до суду тощо). Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13902»
Виключна правова проблема, міжюрисдикційні спори
Спори з ТЦК, податковою, митницею, перерахунок пенсій
Банкрутство підприємств, договірні зобов'язання, корпоративні спори
Спадкові справи, аліменти, поділ майна, нерухомість
Кваліфікація правопорушень, запобіжні заходи, обшуки
Точний розрахунок за ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» для всіх інстанцій
Обчислення компенсації адвокатських витрат за ст. 137 ЦПК / 126 ГПК
Розрахунок за ст. 625 ЦКУ з офіційними індексами інфляції Держстату
Розрахунок неустойки за подвійною обліковою ставкою НБУ
Частка від доходу та гарантований мінімум на дитину 2026
Розрахунок бойових 30/100 тис. грн та одноразової допомоги
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.
