Швидкий пошук рішень і виділених правових позицій Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Фільтруйте за галузями права, переглядайте повні тексти та копіюйте реквізити рішень для процесуальних документів.
Шукаєте рішення під конкретну ситуацію клієнта?
AI-пошук судової практики та аналіз правових позицій під вашу ситуацію. Інструмент безкоштовний, без щомісячних платежів і посередників.
Касаційний господарський суд ВС·Суддя-доповідач: Краснов Є.В.
Правовий висновок:
«Суб'єкт цивільно-правової відповідальності за порушення вимог ведення лісового господарства
Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, які передбачають здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4342»
Збіг у тексті:доказами в розумінні статті 77 ГПК України; пунктом 6 частини 2 статті 242 КПК України передбачено, що розмір шкоди довкіллю визначається на підставі висновку експерта. Скаржник…же підстав не може бути прийнято до уваги посилання скаржника на статтю 242 КПК України та на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від
Збіг у тексті:кримінальному провадженні за правилами, визначеними КПК України, і при цьому застосовуються норми ЦПК України. За приписами статті 242 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний забезпечити…допущення порушень статей 75, 76 КПК України. Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Єресько Л.О.
Категорія спору:
Справи, що виникають з відносин публічної служби → звільнення з публічної служби
Згадані норми:
Закон № 1697-VII, ст. 51 · КАС України, ст. 328 · КАС України, ст. 341 · КАС України, ст. 2
Збіг у тексті:статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 12.1. В обґрунтування підстав касаційного оскарження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник…статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 13.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржниця
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Єресько Л.О.
Категорія спору:
Справи, що виникають з відносин публічної служби → звільнення з публічної служби
Згадані норми:
Закон № 1697-VII, ст. 51 · КАС України, ст. 328 · КАС України, ст. 341 · КАС України, ст. 2
Збіг у тексті:статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 12.1. В обґрунтування підстав касаційного оскарження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник…статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 13.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржниця
Касаційний адміністративний суд ВС·Суддя-доповідач: Єресько Л.О.
Категорія спору:
Справи, що виникають з відносин публічної служби → звільнення з публічної служби
Згадані норми:
Закон № 1697-VII, ст. 51 · КАС України, ст. 328 · КАС України, ст. 341 · КАС України, ст. 2
Збіг у тексті:статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 12.1. В обґрунтування підстав касаційного оскарження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник…статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 13.2. В обґрунтування підстав касаційного оскарження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржниця
Велика Палата Верховного Суду·Суддя-доповідач: Кравченко Станіслав Іванович
Правовий висновок:
«Рішення загальних зборів учасників товариства, яке можна вважати правочином у розумінні ст. 206-2 КК України
Кримінальне правопорушення, визначене ст. 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації, зокрема частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації та причинно-наслідковим зв’язком між діями та наслідками.
Вчинення правочину у розумінні ст. 206-2 КК України є дією, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може бути оформлено документально у вигляді рішення, акта, договору, протоколу тощо. Оцінювати правову природу того чи іншого рішення загальних зборів учасників товариства потрібно з огляду на те, на які правові наслідки воно спрямоване.
Якщо внаслідок ухваленого загальними зборами учасників товариства рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків певного кола осіб (наприклад, щодо виключення учасника з товариства, прийняття чи відмови у прийнятті спадкоємців померлого засновника (учасника) до складу учасників товариства; щодо перерозподілу часток у статутному капіталі товариства тощо), і водночас жодних інших правочинів не вчиняється, то саме таке рішення потрібно вважати правочином для застосування приписів ст. 206-2 КК України.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14878»
Збіг у тексті:частини другої статті 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності, визначених пунктом 2 частини першої статті 49 КК України. 14. Крім того, суд…експертизи є обов`язковим, виходячи з положень пункту 6 частини другої статті 242 КПК України. Апеляційний суд, на думку захисника, усупереч вимогам статті 419 КПК України
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Луганський Юрій Миколайович
Категорія спору:
Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи
Згадані норми:
КК України, ст. 187 · КК України, ст. 70 · КК України, ст. 71 · КК України, ст. 146
Збіг у тексті:ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право…ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Частиною 1 статті 242 КПК України передбачено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Ємець Олександр Петрович
Категорія спору:
Злочини проти життя та здоров'я особи
Згадані норми:
КК України, ст. 185 · КК України, ст. 115 · КК України, ст. 36 · КК України, ст. 50
Збіг у тексті:захисту не свідчить про порушення кримінального процесуального закону, оскільки підстави, передбачені статтею 242 КПК України, для призначення експертизи судами не встановлені, а достовірність даних, що міститься…суду достатньо вмотивований і відповідає вимогам ст. 420 КПК України. Призначене засудженому покарання відповідає визначеним у статтях 50, 65 КК України його меті та загальним засадам
Касаційний цивільний суд ВС·Суддя-доповідач: Коломієць Ганна Василівна
Правовий висновок:
«Підстави для відшкодування моральної шкоди внаслідок надмірної тривалості кримінального провадження
Надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір.
Встановивши факти тривалої протиправної бездіяльності посадових осіб органів прокуратури щодо проведення необхідної перевірки заяви позивача про злочин, надмірної тривалості досудового розслідування у кримінальному провадженні за її заявою (яка становила більше шести років), неодноразове прийняття слідчими прокуратури рішень про закриття кримінального провадження у спосіб, який для заявника демонструє ігнорування її доводів, дійшов обґрунтованого висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5623»
Збіг у тексті:Дніпровської обласної прокуратури відомостей до ЄРДР за поданою ним скаргою у визначеному КПК України порядку є належним захистом його прав, що свідчить про відсутність підстав для…для фіксації слідів ушкоджень, їх локалізації, давності та механізму виникнення (статті 223, 242 КПК України у системному зв`язку з обов`язком забезпечити належну процесуальну фіксацію
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Вус Світлана Михайлівна
Правовий висновок:
«Обставини, які вказують, що корупційний злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який діяв у пасивний спосіб
Кримінальна відповідальність за порушення заборони щодо надання неправомірної вигоди службовій особі настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що дає її саме такій особі, й у зв’язку з можливостями її посади, значущістю, статусністю та вагомістю цієї посади, переконана в тому, що мету, яку вона переслідує, буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає зазначена посадова особа. Обвинувачений усвідомлював, яку посаду обіймає член конкурсної комісії і саме у зв’язку з цим пропонував йому неправомірну вигоду. Зацікавленість обвинуваченого у вирішенні службовою особою його питання у незаконний спосіб підтверджується і протоколами про зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, де простежується направленість дій обвинуваченого на організацію безпосередньої зустрічі з останнім.
Відеозапис їх зустрічей, відповідно до якого поведінка і тон розмови обвинуваченого свідчить про встановлення саме ним умов службовій особі, у разі виконання яких він готовий надати неправомірну вигоду (розмір вигоди залежно від посади та час її надання може бути вирішено після позивного проходження конкурсу). З огляду на наведене, злочин був би вчинений обвинуваченим і без втручання органу досудового розслідування, який з початку досудового розслідування діяв у пасивний спосіб, не справляючи на обвинуваченого такого впливу, який би спонукав його до вчинення злочину.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14810
Службова особа як суб’єкт кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК
Службова особа як суб’єкт злочину повинна відповідати таким ознакам: інституція, яку представляє особа, належить до публічної; у відносинах з іншими людьми виступає не від себе (як працівник, професіонал у певній галузі), а як представник держави чи місцевого самоврядування, державного чи комунального підприємства, установи, організації; особа вправі визначати, чи буде (чи може і повинна) вона вчиняти певні службові дії у конкретній ситуації; повноваження особи поширюються на інших людей чи стосуються чужого майна; дії такої особи мають наслідки юридичного характеру.
Для визначення того, чи є особа службовою в розумінні ст. 369 КК, слід виходити із сукупності всіх обставин, які можуть свідчити про наявність чи відсутність ознак службової особи. Відсутність в особи однієї з таких ознак, наприклад підпорядкування їй інших осіб, або повноважень здійснювати керівництво трудовим колективом не може бути єдиною та вирішальною ознакою того, що особа не має службових повноважень, оскільки не виключено наявності в неї інших ознак службової особи.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/15064»
Збіг у тексті:досудового розслідування 24-годинного строку передачі прокурору протоколу (ч. 3 ст. 252 КПК України) про результати НСРД. Таке порушення не має суттєвого впливу на права підозрюваного…не містить неприродних пауз. Водночас суди не знайшли підстав, передбачених статтями 332, 242 КПК України, для призначення експертизи. Верховний Суд погоджується з такими висновками, оскільки вони
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Іваненко Ігор Володимирович
Правовий висновок:
«Правомірність огляду мобільного телефону, проведеного органом досудового розслідування під час огляду місця події за добровільною згодою власника
Огляд мобільного телефона, проведений органом досудового розслідування під час огляду місця події за добровільною згодою власника, який надав пароль доступу, без подолання систем логічного захисту, та дослідження інформації, що була наявна в мобільному телефоні, шляхом увімкнення телефона та огляду текстових повідомлень, які в ньому знаходилися й доступ до яких не був пов’язаний із наданням володільцем відповідного сервера (оператором мобільного зв’язку) доступу до електронних інформаційних систем, не порушує вимог КПК.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14608»
Збіг у тексті:містилась в телефоні ОСОБА_7 , отримано органом досудового розслідування без порушення вимог КПК України. Такий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема в постанові ККС ВС…не було наведено правових підстав для призначення судом експертизи, передбачених статтями 242, 332 КПК України. Також указано, що захисником не доведено, що для вирішення поставлених запитань
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Макаровець Алла Миколаївна
Правовий висновок:
«Самостійне залучення стороною захисту експерта під час судового розгляду
Можливість самостійного залучення стороною захисту експерта на договірних умовах для проведення експертизи є формою реалізації засади змагальності сторін та свободи в поданні ними своїх доказів як на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду. Оскільки закінчення дізнання в цьому кримінальному провадженні відбулося протягом двох годин від дня повідомлення особи про підозру, то самостійне залучення захисником експерта на договірних умовах для проведення експертизи телекомунікаційних систем під час судового розгляду відповідало формі реалізації засади змагальності сторін і права на захист та не суперечило приписам КПК.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12950»
Збіг у тексті:свою чергу нормами ч. 1 ст. 242 КПК України, до якої відсилають положення ст. 332 КПК України, визначено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами…захисту, не скористався своїми правами, передбаченими ч. 2 ст. 22, статтями 26, ст. 242 КПК України, і не звернувся до суду з клопотанням про проведення повторної
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Чистик Андрій Олегович
Правовий висновок:
«Відсутність у КПК вимоги дослівного викладу у вироку показань свідків
КПК не передбачає обов’язку суду дослівно викладати у вироку показання свідків. Таке джерело доказів суд відображає в тому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні. Якщо зі змісту технічних записів судових засідань випливає, що показання свідків викладено у вироку з достатньою повнотою, без зайвої деталізації, відображено сутнісну (змістовну) складову показань, що має значення для встановлення судом обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні за приписами ст. 91 КПК, то це свідчить про відсутність порушень вимог кримінального процесуального законодавства.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8011
Розбіжність інформації, викладеної в заяві про вчинення кримінального правопорушення та у витягу з ЄРДР. Необов’язковість внесення до ЄРДР відомостей про суб’єкта, який ухвалив процесуальне рішення. Роздруківка відомостей з ЄРДР.
Якщо в заяві про вчинення кримінального правопорушення та у витягу з ЄРДР не повністю збігається інформація, надана заявником, то це не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
Внесення до ЄРДР відомостей про суб’єкта, який ухвалив процесуальне рішення, є необов’язковим.
Роздруківка відомостей з ЄРДР не належить до кримінально-процесуальних рішень. Якщо з такої роздруківки випливає, що прокурор як користувач реєстру вніс до нього відомості за типом дії «повідомлення про підозру», однак у матеріалах кримінального провадження є доручення заступника Генерального прокурора ‒ керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури детективу вручити повідомлення про підозру судді у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, а також відповідні розписки про те, що саме детектив вручив письмове повідомлення про підозру судді, то це не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8016
Відсутність вимог у КПК щодо необхідності зазначення у протоколі огляду та вручення грошових коштів посилання на те, що така слідча дія проводиться на виконання рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину
Незазначення детективом у протоколі огляду та вручення грошових коштів відомостей про те, що вказаний огляд та вручення особі, яка залучена до проведення слідчої дії, грошей проводилися на виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, не впливає на правильність ухваленого рішення, оскільки не свідчить, що відповідна слідча дія проводилася не на підставі вказаної постанови. У статтях 104 і 237 КПК не передбачено вимог щодо необхідності зазначати у протоколі огляду та вручення грошових коштів посилання на те, що така слідча дія проводиться на виконання рішення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину.
Законодавство України не передбачає обов’язку складати кожного дня протоколи огляду та вручення грошових коштів особі, яка залучена для проведення певних слідчих дій, чи повернення цих коштів працівникам правоохоронного органу, якщо такі кошти не були використані в день їх вручення.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8017
Відсутність окремого протоколу про перебіг та результати контролю за вчиненням злочину з огляду на наявність у матеріалах справи протоколів про результати проведення НСРД
Відсутність окремого протоколу про перебіг та результати контролю за вчиненням злочину з огляду на одночасну наявність у матеріалах справи протоколів про результати проведення такої НСРД, як аудіо- і відеоконтроль особи, а також протоколу огляду та вручення грошових коштів і протоколу проведення обшуку сама собою не свідчить про порушення вимог кримінального процесуального законодавства. У вказаних документах і на доданих до них носіях відео- та аудіозаписів у їх сукупності відображено всю необхідну інформацію, яка стосується результатів контролю за вчиненням злочину. Їх перегляд надає можливість зрозуміти перебіг проведення такої дії, встановити, чи були перевірені під час її проведення справжні наміри обвинуваченої особи та чи відбулося спостереження за її поведінкою і прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8022
Відсутність у КПК вимоги щодо окремого оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД
КПК не містить вимоги щодо окремого оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД. Відсутність у матеріалах кримінального провадження рішення про таке залучення із зазначенням даних про особу, яка залучала іншу особу до конфіденційного співробітництва, не свідчить про наявність порушень КПК, які могли призвести до ухвалення незаконного та/або необґрунтованого рішення.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8023
Отримання від особи згоди на її залучення до конфіденційного співробітництва й участь у НСРД. Виключне право прокурора приймати рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
День і час отримання від особи згоди на її залучення до конфіденційного співробітництва й участь у НСРД кримінальний процесуальний закон не пов’язує з тим, чи було на момент отримання такої згоди наявне рішення слідчого судді про дозвіл на проведення аудіо- та відеоконтролю особи, оскільки виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину, натомість слідчий суддя здійснює судовий контроль за законністю проведення цієї дії, а не за підготовчими діями сторони обвинувачення, спрямованими на підготовку до контролю за вчиненням злочину і проведенням спостереження, відео- та аудіоконтролю особи.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/8024
Щодо правових наслідків не долучення носія інформації з відеозаписом обшуку у зв`язку з його пошкодженнями
Положення частин 7 і 8 ст. 236 КПК (у редакції на час проведення обшуку) при обшуку надають слідчому, прокурору право проводити відеозапис. Необхідність дослідження відеозапису обшуку зазвичай виникає, коли захист оскаржує відповідність інформації щодо виявлених коштів неправомірної вигоди, відображеної у протоколі обшуку, реальним подіям. Якщо сторона захисту, цього не оспорювала й поняті власними підписами засвідчили правильність відображення у протоколі обшуку даних щодо його проведення та виявленої неправомірної вигоди в кабінеті судді, то відсутність носія інформації з відеозаписом обшуку не є підставою для визнання фактичних даних протоколу обшуку недопустимими доказами.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10831
Обмеження в пересуванні засудженої під час обшуку не може свідчити про фактичне затримання особи як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК
Обмеження в пересуванні засудженої під час обшуку не може свідчити про фактичне затримання особи як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК, яка надає слідчому, прокурору право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10854»
Збіг у тексті:сторони захисту щодо порушення вимог ст. 247 КПК України. Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 247 КПК України (у редакції, чинній на момент звернення до…заяв про провокацію злочину КПК України не передбачена, то відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Огурецький Василь Петрович
Правовий висновок:
«Обов’язковість проведення експертизи для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням
Обов`язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об`єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою ч. 1 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені ч. 2 цієї норми.
Імперативність п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 1261-VII щодо призначення експертизи у кожному кримінальному провадженні для визначення розміру збитків, завданих кримінальним правопорушенням, має обмежений характер, оскільки не стосується тих випадків, коли предметом злочину є гроші або інші цінні папери, що мають грошовий еквівалент, а також коли розмір матеріальних збитків, шкоди, заподіяних кримінальним правопорушенням, можливо достовірно встановити без спеціальних знань, а достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування.
У решті випадків сторона обвинувачення на стадії досудового розслідування зобов`язана незалежно від наявності інших доказів, за допомогою яких можливо встановити розмір матеріальних збитків, звернутися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта (а в редакції Закону № 187-IX - залучити експерта).
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/972»
Збіг у тексті:справі до 16 жовтня 2019 року статті 242, 243 КПК діяли в редакції Закону № 1261-VII та Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII…язковість залучення експерта у випадках, передбачених ч. 2 ст. 242 КПК. У ч. 2 ст. 242 КПК у редакції Закону № 187-IX положення про обов`язковість
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Макаровець Алла Миколаївна
Правовий висновок:
«Щодо безпосереднього огляду речових доказів у судовому засіданні
Безпосередній огляд речових доказів у судовому засіданні не є тотожним безпосередньому дослідженню доказів, наданих сторонами кримінального провадження, які підтверджують або спростовують винуватість особи. Вирішення питання про необхідність огляду речових доказів під час судового розгляду належить до компетенції суду, який може дійти висновку про можливість проведення такого огляду з власної ініціативи або ж за мотивованим клопотанням сторін.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12245»
Збіг у тексті:окупацію частини території України; - виправдування, визнання правомірною збройної агресії росії проти України, а також виправдування, визнання правомірною, заперечення тимчасової окупації частини території України. У касаційній скарзі…242, 243, КПК України вплинули на проведення експертного дослідження та зміст складеного за його результатом висновку; - відповідно до ст. 87 КПК України призвели до допущення істотного
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Фомін Сергій Борисович
Категорія спору:
Злочини у сфері службової діяльності
Згадані норми:
КК України, ст. 366 · КК України, ст. 367 · КПК України, ст. 373 · КПК України, ст. 94
Збіг у тексті:інтересам окремих юридичних осіб (частиною 1 статті 367 КК України) або тяжких наслідків (частиною 2 статті 367 КК України); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю…для визнання цього доказу неналежним. Згідно з частиною 2 статті 242 КПК (у редакції Закону України від 13 травня 2014 року № 1261- VII) слідчий або прокурор
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Анісімов Герман Миколайович
Правовий висновок:
«Факт лише перебування у злочинному середовищі не утворює складу злочину за ст. 255-1 КК
Склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255-1 КК (Встановлення або поширення злочинного впливу), утворюють дії особи, спрямовані на умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу, а не сам по собі факт перебування особи у певному статусі в злочинному середовищі.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14356
Суб’єкти, які повинні засвідчувати додатки до протоколів слідчих дій. Допустимість протоколу огляду місця події у разі засвідчення фототаблиць, долучених до протоколу, лише спеціалістом
Додатки до протоколів (фототаблиці, схеми) слідчих дій повинні бути засвідчені або слідчим, або прокурором, або спеціалістом, або іншими особами, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків, хоча це не виключає можливості засвідчення додатку кількома особами. Засвідчення фототаблиць, долучених до протоколу огляду місця події, лише спеціалістом, який їх виготовив, не свідчить про недопустимість такого доказу в розумінні ст. 89 КПК.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14470
Можливість вручення копії ухвали слідчого судді про проведення обшуку домоволодіння особі, присутній під час проведення цієї слідчої дії, за відсутності власника, користувача, володільця житла
За відсутності власника, користувача, володільця житла копія ухвали слідчого судді про проведення обшуку домоволодіння може бути вручена іншій присутній під час проведення цієї слідчої дії особі. Таке вручення не свідчить про порушення порядку проведення обшуку і не є підставою для визнання протоколу обшуку недопустимим доказом.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14498»
Збіг у тексті:ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2026 року м. Київ справа
Касаційний кримінальний суд ВС·Суддя-доповідач: Фомін Сергій Борисович
Правовий висновок:
«Притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 КК) (відсутність підстав для призначення державної соціальної допомоги)
З огляду на положення ч. 1 ст. 61 Конституції України, ч. 1 ст. 2, частин 1, 3 ст. 3 КК, саме собою встановлення в Законі № 1768-ІІІ механізму повернення органу соціального захисту надміру виплачених коштів не виключає притягнення особи до кримінальної відповідальності за шахрайство (ст. 190 цього Кодексу) за умови, якщо в діянні особи є всі елементи складу вказаного кримінального правопорушення і під час звернення за державною соціальною допомогою не було жодних правових підстав для її призначення цій особі.
Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/721»
Збіг у тексті:злочином, з огляду на приписи пункту 6 частини 2 статті 242 Кримінального процесуального закону України (далі – КПК), а також звуко-, відеозапису проголошення судового рішення. Заперечень на…обговоривши доводи у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків. Відповідно до статті 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При
Єдина практика Верховного Суду: офіційні правові висновки та стандарти ДСТУ
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
01
Врахування висновків Верховного Суду
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
02
Цитати за стандартами ДСТУ
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
03
Зв'язок із 50 калькуляторами
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Кваліфікована правова допомога
Потрібен адвокат для ведення вашої справи у суді?
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.
