ПОСТАНОВА Касаційний кримінальний суд ВС у справі № 521/12715/19
- Категорія спору:
- Злочини проти життя та здоров'я особи
- Згадані норми:
- КК України, ст. 118 · КК України, ст. 115 · КК України, ст. 49 · КК України, ст. 12
Швидкий пошук рішень і виділених правових позицій Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Фільтруйте за галузями права, переглядайте повні тексти та копіюйте реквізити рішень для процесуальних документів.
AI-пошук судової практики та аналіз правових позицій під вашу ситуацію. Інструмент безкоштовний, без щомісячних платежів і посередників.
«Характеристика суб’єктивної сторони хуліганства (ст. 296 КК) Суб’єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства – це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13315»
«Відмежування хуліганства (ст. 296 КК) від інших злочинів Хуліганство відрізняється від інших злочинів спрямованістю умислу, мотивами, цілями винного та обставинами вчинення ним кримінально караних дій. Дії, що супроводжувалися заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені винним щодо знайомих (членів сім’ї, родичів, сусідів та ін.), і були викликані особистими неприязними стосунками, певними діями потерпілих тощо, кваліфікують як хуліганство лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. При цьому грубе порушення громадського порядку передбачає недотримання встановлених правил поведінки у громадських місцях. Оцінювати порушення як грубе слід з урахуванням кількості його учасників, території, на якій мало місце порушення, кількості потерпілих, тривалості порушення тощо. Наявність особистих неприязних стосунків між особами само по собі ще не свідчить про відсутність хуліганського мотиву в діях обвинуваченої особи, адже для визначення мотиву злочинних дій потрібно враховувати їх характер та спосіб вчинення, причини, що спонукали особу вчинити певні дії, поведінку обвинуваченого та потерпілих до і під час події. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/13364»
«Кваліфікація дій щодо надання завідомо неправдивої інформації банкам або іншим кредиторам з метою одержання кредитів, вчинене шляхом здійснення активних дій (ст. 222 КК) Надання завідомо неправдивої інформації банкам або іншим кредиторам з метою одержання кредитів, вчинене шляхом здійснення активних дій, наприклад, обман кредиторів, який супроводжується використанням підроблених або сфальсифікованих документів, охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 222 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7724»
«Щодо можливості заміни захисника за призначенням без обґрунтованих підстав Особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11518»
«Звільнення позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, від сплати судового збору під час розгляду справи. Повернення помилково сплаченого судового збору Відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільнені від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Потерпілий (позивач), який сплатив судовий збір за вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні, має право звернутися до суду, на рахунок якого сплачений судовий збір, із заявою про повернення помилково сплаченого судового збору, у тому числі повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання, пов’язаного з процесуальними витратами, у порядку статей 537, 539 КПК. При цьому стягнення із засудженого судового збору не допускається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/7835»
«Кваліфікація дій за ч. 1 ст. 140 КК. Недбале та несумлінне ставлення до своїх професійних обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді смерті породіллі Дії лікаря акушера-гінеколога у складі консиліуму лікарів, що був скликаний після раптового погіршення стану потерпілої особи після пологів, які полягають у невиконанні професійних обов'язків, передбачених відповідною посадовою інструкцією лікаря, внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення (невжиття заходів до зупинки кровотечі у потерпілої особи, проведення інших медичних маніпуляцій, що порушують клінічні протоколи, затверджені Міністерством охорони здоров’я України), перебувають у причинному зв’язку з настанням смерті потерпілої особи, незважаючи на необережну поведінку інших лікарів, які входили до цього консиліуму, яких також було притягнуто до кримінальної відповідальності за ст. 140 КК. Лікар акушер-гінеколог є медичним працівником, суб’єктом складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 140 КК. Покладення на нього додаткових обов’язків завідувача пологовим відділенням лікарні та нез’ясування судами попередніх інстанцій того, які саме обов’язки керівника відділення було порушено засудженим, не впливають на кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 140 КК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9373 Право рідної сестри на відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, незалежно від факту спільного проживання Рідна сестра померлої у результаті вчинення кримінального правопорушення особи, може бути визнана потерпілою у кримінальному провадженні та має право на відшкодування моральної шкоди, навіть якщо вона не проживала з загиблою особою однією сім’єю. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14910»
«Щодо апеляційного оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження, постановленої лише щодо частини пред’явленого обвинувачення Ухвала про закриття кримінального провадження, яка постановлена лише щодо частини пред’явленого обвинувачення, підлягає оскарженню в апеляційному порядку, до ухвалення судових рішень, передбачених ч. 1 ст. 392 КПК, щодо іншої частини інкримінованих особі діянь. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/9873 Щодо дії у часі Закону №3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП. Врахування розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, установленого на час вчинення правопорушення при визначенні вартості викраденого майна Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12265»
«Кваліфікація дій особи у випадку нанесення тілесних ушкоджень потерпілому з особистих мотивів та не у громадському місці Спричинення обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому, який є його родичем (двоюрідним братом), під час конфлікту, що виник з особистих спонукань та відбувся не в громадському місці (у приміщенні зачиненого магазину в компанії знайомих осіб), свідчить про відсутність у діях обвинуваченого складу хуліганства (ст. 296 КК). Такі дії слід кваліфікувати за відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти життя та здоров’я особи. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5178 Встановлення вартості речі, пошкодженої у результаті вчинення кримінального правопорушення Факт купівлі нової речі замість тієї, що була пошкоджена в результаті вчинення кримінального правопорушення, не доводить ринкової вартості пошкодженої речі на момент вчинення відповідного правопорушення, а тому за відсутності в матеріалах кримінального провадження відомостей, на підставі яких можна встановити вартість пошкодженої речі, суд обґрунтовано відмовив у стягненні її вартості під час задоволення цивільного позову. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5181»
«Притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 258-3 КК Для притягнення особи до кримінальної відповідальності за ст. 258-3 КК існування окремого судового рішення, рішення органу законодавчої чи виконавчої влади про визнання діяльності терористичною не вимагається. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/5589»
Виключна правова проблема, міжюрисдикційні спори
Спори з ТЦК, податковою, митницею, перерахунок пенсій
Банкрутство підприємств, договірні зобов'язання, корпоративні спори
Спадкові справи, аліменти, поділ майна, нерухомість
Кваліфікація правопорушень, запобіжні заходи, обшуки
Точний розрахунок за ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» для всіх інстанцій
Обчислення компенсації адвокатських витрат за ст. 137 ЦПК / 126 ГПК
Розрахунок за ст. 625 ЦКУ з офіційними індексами інфляції Держстату
Розрахунок неустойки за подвійною обліковою ставкою НБУ
Частка від доходу та гарантований мінімум на дитину 2026
Розрахунок бойових 30/100 тис. грн та одноразової допомоги
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.