РІШЕННЯ Велика Палата Верховного Суду у справі № 990SСGС/3/25
- Згадані норми:
- Конституція України, ст. 131 · Закон «Про судоустрій і статус суддів», ст. 106 · Закон № 1798-VIII, ст. 50 · Закон «Про судоустрій і статус суддів», ст. 109
Швидкий пошук рішень і виділених правових позицій Великої Палати та касаційних судів Верховного Суду. Фільтруйте за галузями права, переглядайте повні тексти та копіюйте реквізити рішень для процесуальних документів.
AI-пошук судової практики та аналіз правових позицій під вашу ситуацію. Інструмент безкоштовний, без щомісячних платежів і посередників.
«Застосування критеріїв відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів, вироблених ЄСПЛ Для висновку про наявність у діях органів досудового розслідування ознак провокації, що має наслідком визнання доказів недопустимими, суд повинен застосувати критерїі відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів, вироблені ЄСПЛ. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/345»
«Щодо істотності порушення КПК у разі відсутності у матеріалах об’єднаного кримінального провадження постанов, що посвідчують повноваження прокурора та слідчого на участь у досудовому розслідуванні кримінального провадження, яке було розпочато пізніше Відсутність у матеріалах об’єднаного кримінального провадження постанов про визначення прокурора (групи прокурорів), слідчого (групи слідчих) та доручення слідчому провести досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке було розпочато пізніше, з огляду на зміст ст. 217 КПК не є таким порушенням вимог КПК, яке свідчить про здійснення досудового розслідування та процесуального керівництва неуповноваженими особами, адже у провадженні, яке розпочалося раніше, було визначено склад органу досудового розслідування та процесуального керівництва. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12769»
«Щодо кваліфікації розбою як такого, що вчинений за попередньою змовою групою осіб За наявності єдиної спільної мети та узгодженості дій обвинувачених, що свідчать про їхню попередню домовленість саме на вчинення розбою, виконання кожним з обвинувачених під час нападу різних дій (завдання ударів, вилучення речей) не може бути підставою для кваліфікації вчиненого за статтями закону, які передбачають відповідальність за окремі злочинні дії. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12241»
«Розгляд цивільного позову про відшкодування шкоди лише в межах заявлених до обвинуваченого вимог Якщо цивільні позови в межах кримінального провадження пред’явлено саме до конкретного обвинуваченого, суд першої інстанції, розглядає кримінальне провадження в межах пред’явленого йому обвинувачення та ухвалює щодо нього обвинувальний вирок, оцінює обґрунтованість цивільних позовів у межах заявлених позивачами вимог саме до нього з урахуванням положень статей128, 129 КПК. За змістом ч. 1 ст. 614 ЦК вина як підстава відповідальності за порушення зобов’язання – це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов’язання, зокрема для запобігання заподіянню шкоди. З огляду на це припис ч. 2 ст. 1188 ЦК застосовний не тоді, коли встановлена вина кожного з власників (володільців), наприклад, транспортних засобів, унаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки яких завдана шкода третій особі (тобто не тоді, коли встановлено невжиття залежних від цих власників (володільців) заходів для запобігання заподіянню такої шкоди), а тоді, коли поведінка кожного з власників (володільців) була неправомірною (зокрема, якщо кожен із них порушував правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, у зв’язку з чим відбулася вказана взаємодія та була завдана шкода третій особі). Встановлення неправомірності діяння кожного з власників (володільців), які спільно завдали шкоди третій особі внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, достатньо для покладення на цих власників (володільців) солідарного обов’язку з відшкодування шкоди. Суд у кримінальному провадженні проводить судовий розгляд лише щодо обвинуваченого в межах висунутого йому обвинувачення і не вирішує питання стосовно неправомірності діяння іншого учасника ДТП, якщо матеріали відносно якого було виділено в окреме провадження під час досудового розслідування. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14931»
«Умови призначення покарання за сукупністю вироків. Незастосування ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК у разі відбуття невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді штрафу на час ухвалення нового вироку. Покарання за сукупністю вироків за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 71 КК, може бути призначено судом за наявності двох умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено засудженим «після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання» за попереднім вироком; 2) на момент призначення покарання за новим вироком засудженим не відбуто частину покарання (основного та/або додаткового) за попереднім вироком. Відсутність хоча б однієї з цих умов виключає можливість застосування ч. 1 ст. 71 КК під час вирішення питання про призначення покарання за новим вироком. Якщо на момент вчинення особою нового кримінального правопорушення невідбутою частиною покарання за попереднім вироком було основне покарання у виді штрафу (ст. 53 КК), яке на час ухвалення нового вироку вже відбуто, порядок та правила призначення остаточного покарання за сукупністю вироків, визначені положеннями ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК, не застосовуються. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6664»
«Надання під час судового розгляду постанов керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування Постанови керівника органу досудового розслідування про визначення слідчого або групи слідчих, старшого групи слідчих, які здійснювали досудове розслідування, можуть бути надані прокурором та оголошені під час судового розгляду у випадку, якщо під час дослідження доказів в учасників провадження виникне сумнів у їх достовірності, з огляду на те, що ці докази було зібрано неуповноваженими особами. Якщо в суді першої інстанції це питання не ставилося, а виникло під час апеляційного чи касаційного розгляду, такі процесуальні документи можуть бути надані суду апеляційної чи касаційної інстанції в межах перевірки доводів, викладених в апеляційній чи касаційній скаргах. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/6871»
«Розмежування огляду місця події та обшуку, якщо особа добровільно видала речі, які були вилучені Якщо слідча дія проведена в обсязі, необхідному для досягнення мети, визначеної положеннями ч. 1 ст. 237 КПК, натомість дії, які були би характерні для обшуку, не вчинялися, оскільки фактично проведено лише огляд та вилучення речей, які надані особою добровільно, а вторгнення у сферу особистих прав та інтересів громадян, як і відшукування майна та його примусового вилучення, під час цієї слідчої дії не здійснювалося, то зазначене вказує на проведення огляду місця події, а не обшуку Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10844»
«Кваліфікація дій особи за ст. 110 КК у разі поширення публічних закликів про зміну меж території або державного кордону України в соціальній мережі Поширення публічних закликів про зміну меж території або державного кордону України в соціальній мережі «Одноклассники» кваліфікується за ч. 1 ст. 110 КК Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11572»
«Про кваліфікацію за ч. 3 ст. 110 КК дій депутата державної думи федеральних зборів рф, який голосував за визнання самопроголошених республік на території України та ратифікацію договорів про дружбу з ними Дії депутата державної думи федеральних зборів рф, який за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України, голосував за визнання самопроголошених республік на території України та ратифікацію договорів про дружбу з ними, що призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків внаслідок подальшого військового вторгнення, утворюють склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК. Відсутність в обвинувальному акті інформації про потерпілих осіб у такому кримінальному провадженні не впливає на встановлені судом обставини щодо наслідків від дій представника влади, не виключає та не спростовує їх Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12715»
«Про наявність попередньої змови групи осіб на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК Про наявність попередньої змови групи осіб свідчить те, що депутат державної думи рф спільно з більше ніж 360 депутатами цього органу, попередньо обговоривши винесені на голосування проєкти рішень, підтримав рішення про визнання самопроголошених республік і ратифікацію договорів про співпрацю з ними, що призвело до подальшого військового вторгнення та загибелі людей. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11892 Щодо визначення складу суду з урахуванням ч. 10 ст. 615 КПК Під час дії положень ч. 10 ст. 615 КПК в редакції Закону України від 14.04.2022 № 2201-IX кримінальне провадження здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів без можливості розгляду справи судом присяжних. Нероз'яснення цього права не є безумовною підставою для скасування вироку, якщо підготовче судове засідання, під час якого обвинувачений міг звернутися з клопотанням про розгляд справи судом присяжних, було проведено після набрання чинності відповідними положеннями КПК. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11916»
«Щодо можливості заміни захисника за призначенням без обґрунтованих підстав Особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/11518»
Виключна правова проблема, міжюрисдикційні спори
Спори з ТЦК, податковою, митницею, перерахунок пенсій
Банкрутство підприємств, договірні зобов'язання, корпоративні спори
Спадкові справи, аліменти, поділ майна, нерухомість
Кваліфікація правопорушень, запобіжні заходи, обшуки
Точний розрахунок за ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» для всіх інстанцій
Обчислення компенсації адвокатських витрат за ст. 137 ЦПК / 126 ГПК
Розрахунок за ст. 625 ЦКУ з офіційними індексами інфляції Держстату
Розрахунок неустойки за подвійною обліковою ставкою НБУ
Частка від доходу та гарантований мінімум на дитину 2026
Розрахунок бойових 30/100 тис. грн та одноразової допомоги
База судової практики PravoPro.com.ua містить постанови Великої Палати Верховного Суду та чотирьох касаційних судів (КГС, КАС, КЦС, ККС). Для перевірених матеріалів система окремо показує правовий висновок щодо застосування норм матеріального і процесуального права та формує бібліографічне посилання для процесуальних документів.
Висновки Верховного Суду щодо застосування норм права враховуються іншими судами. Для суб'єктів владних повноважень діє правило, визначене ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
В один клік копіюйте реквізити рішення для подальшої перевірки та включення у позовні заяви, відзиви й апеляційні скарги.
Рішення щодо аліментів, пенсій, штрафів, 3% річних чи збитків поєднані з відповідними юридичними калькуляторами PravoPro.
Знайдіть перевіреного адвоката у вашому місті зі спеціалізацією у відповідній судовій палаті та перевірте його свідоцтво у реєстрі ЄРАУ.