Судова практика Верховного Суду: правові позиції

«Обмеження права на оспорювання батьківства особою, яка знала про відсутність біологічного споріднення Особа, записана батьком дитини на підставі спільної заяви, не має права оспорювати своє батьківство, якщо на момент реєстрації їй було відомо про відсутність біологічного споріднення з дитиною або вона надала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14158»

«Щодо питання, які позовні вимоги є належним та ефективним способом захисту прав міноритарних акціонерів у процедурі примусового викупу акцій (сквіз-ауту) Міноритарний акціонер може звертатися з позовом про стягнення справедливої компенсації за примусово вилучені акції як до покупця, так і до його афілійованих осіб, кінцевого бенефіціарного власника та емітента. У таких правовідносинах підлягає застосуванню доктрина «підняття корпоративної завіси», оскільки відповідачі фактично становлять єдину економічну групу, їхні інтереси збігаються, а вигодонабувачем є кінцевий бенефіціарний власник. Застосування доктрини є виправданим для досягнення справедливого результату та полегшення виконання судового рішення. Спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/12148 Захист прав міноритарного акціонера після завершення процедури сквіз-ауту здійснюється компенсаційними способами, а не через оскарження рішення наглядової ради Визнання права міноритарного акціонера на справедливу компенсацію за примусово вилучені акції у процедурі сквіз-ауту є належним способом захисту, передбаченим статтями 16 ЦК України та 20 ГК України, спрямованим на встановлення правової визначеності щодо розміру компенсації та забезпечення балансу інтересів акціонерів. Колишній міноритарний акціонер, який буде розуміти, що під час проведення процедури примусового викупу акцій наглядовою радою не була визначена справедлива компенсація за викуплені в нього акції, у подальшому має вибір – звернутися до товариства та / або мажоритарного акціонера з позовом про стягнення збитків або про стягнення набутого без достатньої правової підстави (безпідставне збагачення за рахунок недоплати міноритарному акціонеру) за ст.1212 ЦК. Визнання недійсним рішення наглядової ради про затвердження ринкової вартості акцій є належним, але неефективним способом захисту у випадку, коли процедура сквіз-ауту вже завершена, акціонер втратив право власності на акції, а захист його майнових прав має здійснюватися компенсаційними способами без оскарження рішення наглядової ради. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/14422»

«Самостійний захист обвинуваченим своїх прав та інтересів у кримінальному провадженні, де участь захисника не є обов'язковою Особа є вільною у своєму виборі щодо залучення захисника в кримінальному процесі у разі, коли участь останнього не є обов’язковою для реалізації та захисту таких прав. У кримінальному провадженні де участь захисника не є обов'язковою, реалізація обвинуваченим свого права на захист у спосіб захищати свої права та інтереси самостійно не заборонена кримінальним процесуальним законом, не є порушенням конституційних прав та свобод і не вказує на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/3125 Кваліфікація проникнення у нічний час на територію закритої, огородженої тераси непрацюючого кафе (ч. 3 ст. 185 КК) Якщо жодних об’єктивних причин для проникнення у нічний час на територію закритої, огородженої тераси непрацюючого кафе у особи не було, висновок суду про те, що таке проникнення вчинено з метою крадіжки є правильним. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/4104»

«Визнання недійсними загальних зборів акціонерів з підстав недотримання порядку скликання загальних зборів акціонерів у частині зміщення часу їх проведення Виникнення непередбачуваних обставин, які перешкоджають проведенню загальних зборів акціонерів у визначений у повідомленні про їх скликання час, не є підставою для висновку про законність проведення загальних зборів акціонерів в інший час за відсутністю повідомлення про це всіх акціонерів товариства, які з’явилися у визначені день, час та місце проведення загальних зборів та пройшли відповідну реєстрацію. Водночас неможливість належного повідомлення (від незалежних на те причин) осіб, що не з’явилися на першочергову реєстрацію проведення загальних зборів, не може автоматично слугувати підставою для визнання таких загальних зборів незаконними, а всіх прийнятих на їх зборах рішень – недійсними. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/10364»

«Щодо належного відповідача у справі про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вилучення з Державного реєстру прав запису про право власності на спірне майно, поновлення запису про право іпотеки на спірне майно Належним відповідачем у справі, в якій позивачем заявлено вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, вилучення з Державного реєстру прав запису про право власності на спірне майно, поновлення запису про право іпотеки на спірне майно, має бути особа, право якої зареєстровано та оспорюється позивачем, а також особа, якій фактично пред'явлено позовну вимогу про поновлення запису про право іпотеки позивача щодо її майна. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2313 Момент виникнення та період дійсності іпотеки Іпотека як забезпечувальне зобов’язання, похідне від основного зобов’язання, за загальним правилом виникає з моменту проведення її державної реєстрації у Державному реєстрі прав та є дійсною до моменту припинення основного зобов’язання у встановленому законом порядку. Джерело: База правових позицій Верховного Суду — https://lpd.court.gov.ua/legal-position/2348»