ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 552/7810/14-ц

У серпні 2018 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулось до суду із заявою про виправлення помилки у виконавчому документі.

21 та 24 лютого 2020 року 2020 року ОСОБА_1 подав через суд першої інстанції тотожні апеляційні скарги на ухвали Придніпровського районного суду м. Черкаси (без зазначення дати).

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 13 березня 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_1 визнано неподаними з підстав відсутності предмета апеляційного оскарження та повернуто скаржнику.

Апеляційний суду виходив з того, що ОСОБА_1 оскаржуються ухвали суду, яких не існує, тобто відсутній предмет апеляційного оскарження. Відсутність процесуального документу, який оскаржується в апеляційній скарзі, позбавляє апеляційний суд можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.

Аргументи учасників справи

У квітні 2020 рокуОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу апеляційного суду скасувати.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд незаконно повернув його апеляційну скаргу, чим позбавив його доступу до суду та порушив право гласності, оскільки він не був викликаний на судове засідання належним чином.

Межі та підстави касаційного перегляду

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у цій справі.

В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

За змістом частин першої та другої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, а також ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені рішення або ухвала, що оскаржується.

Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 у апеляційних скаргах просить скасувати ухвали суду першої інстанції (без зазначення дат) про відмову в забезпеченні доказів за клопотаннями від 17 вересня 2018 року, від

03 жовтня 2018 року, від 22 квітня 2018 року та від 20 лютого 2020 року та постановити нові ухвали.

Однак оскаржувані ухвали в матеріалах справи відсутні. Перша ухвала суду першої інстанції у справі № 552/7810/14-ц є ухвала від 04 вересня 2018 року про зупинення провадження у справі до вирішення заяви про відвід, поданої ОСОБА_1 . Остання ухвала, що постановлялась судом першої інстанції у цій справі, є ухвала від 18 вересня 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення помилки в ухвалі Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 вересня 2018 року, якою вирішувалась заява ОСОБА_1 про відвід судді Скляренко В. М. Всі інші ухвали суду стосуються лише вирішення заяв ОСОБА_1 про відвід.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесений до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень та матеріали справи підтверджують висновок апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого єправо доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від

21 грудня 2010 року).

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Встановивши, що відсутній предмет апеляційного оскарження і це позбавляє апеляційний суд можливості вирішити питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції правильно повернув апеляційні скарги ОСОБА_1 . Аналогічний висновок наведений в ухвалах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 711/4283/19, від 25 листопада 2019 року у справі № 711/4283/19, від 04 лютого 2021 року у справі № 711/4170/19.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

Колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що він не був належним чином викликаний у судове засідання, оскільки процесуальні питання щодо відкриття апеляційного провадження вирішуються без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та без проведення судового засідання.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,