ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 826/1831/18

Окружний адміністративний суд постановою від 31.08.2020 адміністративний позов ТОВ «Газова компанія «Альянс» задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення ГУ ДФС від 07.11.2017 №0182341309 про застосування штрафних санкцій у сумі 27' 869,05 грн та нарахування пені - 11' 387,20 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

09.09.2021 ГУ ДПС подало засобами поштового зв`язку до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції у цій справі.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28.09.2021 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

На цю ухвалу ГУ ДПС у грудні 2021 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на те, що застосований судом апеляційної інстанції порядок обчислення строку на апеляційне оскарження порушує його право на апеляційне оскарження судового рішення. Вказує, що не був присутній під час проголошення судового рішення, про прийняте судове рішення дізнався лише після його отримання 10.08.2021, що підтверджено штампом реєстрації вхідної кореспонденції контролюючого органу. Оскільки апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з моменту отримання повного рішення суду, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про пропуск ним річного строку без поважних причин та, відповідно, безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження. На підтвердження цих доводів відповідач наводить постанову Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №461/5908/18 (провадження №К/9901/14417/19), у якій суд касаційної інстанції, на думку відповідача, дійшов аналогічного правового висновку.

Верховний Суд ухвалою від 23.12.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.

Касаційний перегляд справи здійснено в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, правильність застосування судом апеляційної інстанції норми процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС встановлено, що учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до норми частини другої статті 299 КАС незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Аналіз законодавчих приписів процесуального закону свідчить, що норма частини другої статті 299 КАС деталізує наслідки подання апеляційної скарги прокурора, суб`єкта владних повноважень після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (за аналогією до частини п`ятої статті 333 КАС): за загальним правилом, відмова у відкритті апеляційного провадження; відкриття апеляційного провадження за умови додержання інших вимог до форми, змісту та порядку подання апеляційної скарги, якщо суб`єкт владних повноважень у справі не був повідомлений про судовий розгляд або не був залучений до участі у справі, але суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Встановлення законом граничних строків для оскарження судових рішень, зокрема для апеляційного оскарження, обумовлено необхідністю забезпечити правову визначеність у правовідносинах. Поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення одному з учасників справи безпосередньо вливає на правове становище іншого учасника.

Статтею 44 КАС передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними нормативними положеннями чітко окреслено процесуальну поведінку, зміст якої зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов`язків, встановлених законом, зокрема, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Як установлено з матеріалів справи судове рішення суду першої інстанції від 31.08.2020 прийнято в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (стаття 257 КАС). Інформації стосовно дати складання повного тексту рішення матеріали справи не містять, водночас згідно з положеннями статті 250 КАС датою складення повного судового рішення, прийнятого в порядку письмового провадження відповідно до статей 12, 257 - 263 КАС, є день його підписання всім складом суду. Рішення суду першої інстанції підписано суддею 31.08.2020. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер: 0105107027595) повний текст рішення ГУ ДПС отримало 09.08.2021 (а.с. 61 т.І), проте апеляційну скаргу було подано 09.09.2021, тобто, із пропуском річного строку на апеляційне оскарження з дня складення повного тексту судового рішення.

При цьому Верховний Суд враховує, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі від 28.02.2018 постановлена з додержанням вимог статей 126, 171, 248 КАС. При відкритті провадження у справі суд ухвалою від 28.02.2018 постановив про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та надав відповідачу строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За загальним правилом частини п`ятої статті 262 КАС адміністративний суд здійснює письмове провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Частина друга цієї статті Кодексу містить спеціальну норму про початок розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження - із відкриття першого судового засідання. Своєю чергою перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі (частина четверта статті 262 КАС). Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву (частина сьома статті 262 КАС). При цьому повідомлення (виклик) сторін при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду має дискреційний характер відповідно до норми частини шостої цієї статті та рішень Європейського суду з прав людини у справах "Vogt v. Germany" (§48), "Ґроппера радіо АГ" та інші проти Швейцарії" (§68), "Реквеньї проти Угорщини" (§34).

Як свідчать матеріали справи, 03.04.2018 відповідач реалізував своє право на подання відзиву на позовну заяву, 27.02.2020 - клопотання про заміну сторони правонаступником, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні матеріали справи не містять.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР), які є відкритими і загальнодоступними, повний текст рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2020 у даній справі надіслано судом до ЄДРСР 21.09.2020, зареєстровано 22.09.2020, оприлюднено 23.09.2020.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV (далі - Закон №3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відповідно до положень статті 3 цього Закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Реєстр - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі.

За приписами частин 1 та 2 статті 4 Закону №3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Отже, з 23.09.2020 відповідач мав можливість ознайомитися з текстом судового рішення суду першої інстанції та звернутися до апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в межах встановленого статтею 295 КАС строку, однак, такі дії з боку відповідач не були вчинені, що також вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника щодо судового рішення у даній справі.

У касаційній скарзі ГУ ДПС не доведено обставини, за наявності яких згідно з частиною другою статті 299 КАС, присічний строк не застосовується.

Постанова Верховного Суду, на яку в касаційній скарзі посилається ГУ ДПС, не прийнятна, оскільки у справі №461/5908/18 Верховний Суд у складі колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду аналізував норми статей 286, 295 КАС та їх застосування до інших обставин у справі (щодо права на апеляційне оскарження упродовж десятиденного строку з дня проголошення судових рішень у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності та відмови у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС), які не подібні до правовідносин порівняно з правовідносинами у цій справі (№520/10434/19).

Відтак, висновок суду апеляційної інстанції щодо підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідає правильному застосуванню норми частини другої статті 299 КАС.

Відповідно до частин першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права

Зважаючи на викладене, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження залишається без змін, як така, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд