ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 824/131/21

ОПИСОВА ЧАСТИНА

У червні 2021 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (ПАТ «Укрнафта») звернулося до суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 26 лютого 2021 року у справі № 146/2019 за позовом Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd. (Шаньдунське товариство з обмеженою відповідальністю «Кежуйнафтообладнання») (Китайська Народна Республіка) до ПАТ «Укрнафта» про стягнення заборгованості.

На обґрунтування заяви посилалося на таке.

16 жовтня 2015 року ПАТ «Укрнафта» та Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd уклали контракт № 20/71 МТР, згідно з яким Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd зобов`язалося поставити товар (обладнання), а ПАТ «Укрнафта» його оплатити.

18 грудня 2015 року Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd склало ПАТ «Укрнафта» рахунок № НОМЕР_1 за поставку товару за контрактом.

10 травня 2018 року ПАТ «Укрнафта», ТОВ «Компанія «Кежуйнафтогазтех Україна» (далі - ТОВ «КНГТУ») та Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd уклали угоду № 01/01/11/556-ІН про заміну боржника (про переведення боргу) за контрактом, за яким усі зобов`язання перейшли до ТОВ «КНГТУ», у тому числі і щодо сплати 29 708,90 дол. США. Отже, з 10 травня 2018 року ПАТ «Укрнафта» припинило мати статус боржника за контрактом, натомість такий статус набуло ТОВ «КНГТУ».

Проте Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd. звернулося до МКАС при ТПП України з позовом до ПАТ «Укрнафта» про стягнення заборгованості за контрактом № 20/71 МТР.

Рішенням МКАС при ТПП України від 26 лютого 2021 року у справі № 146/2019 стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd. 29 708,90 дол. США заборгованості за контрактом та 2 982,53 дол. США на відшкодування витрат з оплати арбітражного збору, а всього 32 691,43 дол. США

Стягнення є безпідставним, оскільки у липні 2018 року саме позивач в особі представника ОСОБА_1 повідомив ПАТ «Укрнафта» про заміну кредитора на страхову компанію China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» відповідно до акта суброгації від 12 жовтня 2016 року № SCH002908-060600, за яким Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd відступила право вимоги виплати заборгованості за контрактами. Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd отримало страхове відшкодування від страховика China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» за контрактами, укладеними з ПАТ «Укрнафта».

Проте ні Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd, ні страховик не надали до арбітражного суду копій страхового поліса, а також інших первинних документів щодо акта суброгації від 12 жовтня 2016 року. Отже, з 12 жовтня 2016 року стороною контракту від 16 жовтня 2015 року № 20/71 МТР був страховик «China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure», тому МКАС при ТПП України не мав компетенції розглядати спір за позовом Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd, оскільки арбітражним застереженням, що міститься у контракті, передбачено, що до суду можуть бути передані спори між його сторонами.

Основна підстава для скасування рішення МКАС при ТПП України від 26 лютого 2021 року у справі № 146/2019 полягає у тому, що після відступлення прав вимоги на користь страховика компанія Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd припинила бути стороною контракту і арбітражного застереження. Рішення підлягає скасуванню на підставі третього абзацу пунктів 1, 2 частини другої статті34 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII «Про міжнародний комерційний арбітраж» (далі -№ 4002-XII) у зв`язку з тим, що воно містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди.

Крім того, оскаржуване рішення порушує публічний порядок України, оскільки суперечить рішенню Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2020 року у справі № 910/12464/19, яким позов ПАТ «Укрнафта» до ТОВ «КНГТУ» задоволено частково.

З урахуванням наведеного ПАТ «Укрнафта» просило скасувати рішення МКАС при ТПП Українивід 26 лютого 2021 року у справі № 146/2019.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року в задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, Київський апеляційний суд як суд першої інстанції виходив з того, що МКАС при ТПП України мав компетенцію для розгляду цього спору, а тому відсутні підстави для його скасування.

Суд відхилив твердження заявника про те, що рішення МКАС при ТПП України суперечить публічному порядку України, оскільки воно не відповідає рішенню Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2020 року у справі № 910/12464/19, яким позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» до ТОВ «КНГТУ» задоволено частково, навівши відповідні мотиви.

У листопаді 2021 року ПАТ «Укрнафта» подало до Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

На обґрунтування апеляційної скарги посилалося на те, що Київський апеляційний суд фактично погодився з висновком арбітражного суду про наявність в останнього компетенції розглядати спір між ПАТ «Укрнафта» та Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd, незважаючи на наявні у матеріалах справи докази того, що у 2016 році Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd отримало страхове відшкодування за контрактом і відступило у зв`язку з цим право вимоги за контрактом на користь страховика. Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd та страховик приховали від арбітражного суду та Київського апеляційного суду первинні документи щодо відступлення права вимоги за контрактом.

ПАТ «Укрнафта» надало суду допустимі докази, які переконливо свідчать про те, що право вимоги за контрактом перейшло до страховика ще у 2016 році, про що заявника було належно повідомлено у 2018 році. Докази, які ПАТ «Укрнафта» надало разом із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України, свідчать про помилковість висновків, викладених в ухвалі Київського апеляційного суду, та не відповідають їх обставинам справи.

Рішення МКАС при ТПП України від 26 лютого 2021 року у справі № 146/2019 підлягаєскасуванню на підставі третього абзацу пункту 1 частини другої статті 34 Закону № 4002-XII у зв`язку з тим, що рішення містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди.

Київський апеляційний суд у порушення статей 78 і 79 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) взяв до уваги докази, надані представником Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd у процесі судового розгляду справи, хоча вони є недопустимими та недостовірними.

Суд в оскаржуваній ухвалі не вирішив клопотання про залучення China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» (страховика) як учасника справи, а отже, залишив його поза увагою та не надав жодних мотивів щодо його відхилення.

Разом з апеляційною скаргою ПАТ «Укрнафта» подало до Верховного Суду клопотання про залучення страхової компанії China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» до участі у справі № 824/116/21 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки ухвала Київського апеляційного суду може вплинути на права та обов`язки China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure», яка не брала участі у справі, а також клопотання про витребування документів.

У січні 2022 року від Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому стягувач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін.

У відзиві посилається на таке. ПАТ «Укрнафта» неодноразово стверджувало на те, що за спірним контрактом від 16 жовтня 2015 року № 20/71-МТР здійснена страхова виплата China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» на користь Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd. За доводами заявника він був повідомлений про страхову виплату, відступлення права вимоги представником Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd ОСОБА_1 листом від 03 липня 2018 року, окрім цього, заявник отримав лист від 07 травня 2019 року за підписом того ж представника в інтересах Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd.

Проте наведене питання досліджувалося під час розгляду справи в комерційному арбітражі та Київському апеляційному суді. Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd надало вичерпні докази на підтвердження нездійснення виплати страхового відшкодування China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» на користь Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd за контрактом від 16 жовтня 2015 року № 20/71-МТР. Інформаційні листи від 03 липня 2018 року та 07 травня 2019 року відправлені особою, що не мала повноважень діяти від імені Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd.

Ці листи містять помилкові відомості щодо переліку контрактів для страхового відшкодування, що додатково встановлено рішенням МКАС при ТПП України від 26 лютого 2021 року.

Заявник не заперечує факту списання 18 грудня 2019 року заборгованості перед Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd, тобто вже після звернення кредитора до арбітражного суду.

Заявник також не заперечує, що він не здійснив оплати на користь Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd чи China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» за контрактом від 16 жовтня 2015 року № 20/71-МТР, а отже, підтвердив факт порушення своїх зобов`язань за згаданим контрактом.

Також ПАТ «Укрнафта» стверджує, що Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd не надала будь-якої інформації від China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» про отримання/неотримання страхового відшкодування за контрактом. Проте Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd кілька разів, на виконання вимог арбітражного суду, робило запити до China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» щодо страхових правовідносин між ними та Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd та надало листа від China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» від 05 серпня 2020 року, яким компанія підтвердила відсутність виплат, а відповідно отримання компенсації за контрактом від 16 жовтня 2015 року № 20/71-МТР, та необхідність здійснення погашення заборгованості за згаданим контрактом на користь Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd; лист від CIS DRS LLC (юридичний повірений China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure») від 10 листопада 2020 року, яким повідомлено про покриття комерційних ризиків страховим полісом № SCH002908-060600 за контрактами від 22 січня 2015 року № 20/23-МТР, від 03 серпня 2015 року № 20/1336-МТР, від 03 серпня 2015 року № 20/1337-МТР. Контракт від 16 жовтня 2015 року № 20/71-МТР не був застрахований China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure», а тому виплата страхового відшкодування у зв`язку з його невиконання неможлива.

Заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 34 Закону № 4002-XII: арбітражне рішення містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте цей пункт не стосується питання компетенції МКАС при ТПП України, а містить вказівку на межі арбітражної угоди. Тобто спір, що розглядається МКАС при ТПП України, має бути визначений арбітражною угодою і нею передбачений.

Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd звернулася до арбітражного суду МКАС при ТПП України на підставі арбітражного застереження у контракті від 16 жовтня 2015 року № 20/71-МТР (розділ 8) із заявою про стягнення з ПАТ «Укрнафта» заборгованості за поставлений товар та компенсацію витрат зі сплати арбітражного збору. Контракт від 16 жовтня 2015 року № 20/71-МТРта арбітражна угода є дійсними, немає будь-яких рішень уповноважених органів щодо його недійсності чи неукладеності.

Арбітражна угода охоплює всі спори й розбіжності, які можуть виникнути з контракту або у зв`язку з ним. Отже, Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd переконане, що МКАС при ТПП України вирішив спір, що передбачений арбітражною угодою та підпадає під її умови, рішення містить постанови з питань, що є в межах арбітражної угоди.

Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Частиною другою статті 24, частиною другою статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представника учасника справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзив на неї та наявні у справі матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

У справі встановлено, що 16 жовтня 2015 року між ПАТ «Укрнафта» (покупець) та Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd. (Шаньдунське товариство з обмеженою відповідальністю «Кежуйнафтообладнання») (продавець) укладено контракт № 20/71 МТР, за умовами якого покупець купує, а продавець продає обладнання згідно зі специфікаціями. Загальна сума за контрактом становить 20 108,90 дол. США (т. 1, а. с. 161-166).

Згідно з пунктом 8.2 зазначеного контракту усі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути з контракту або у зв`язку з ним, будуть вирішуватися шляхом переговорів. У разі неможливості врегулювання їх дружнім шляхом, спори і розбіжності підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до МКАС при ТПП України (т. 1, а. с. 165).

Рішенням МКАС при ТПП України від 26 лютого 2021 року у справі № 146/2019 стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd. (Китайська Народна Республіка) 29 708,90 дол. США заборгованості за контрактом та 2 982,53 дол. США на відшкодування витрат з оплати арбітражного збору, а всього 32 691,43 дол. США (т. 1, а. с. 65-122).

Відповідно до частин другої та четвертої статті 454 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.

Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.

Згідно зі статтею 2 Закону № 4002-XII арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України (додатки № 1 і № 2 до цього Закону).

Частиною першою статті 7 Закону № 4002-XII визначено, що арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв`язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Згідно з положеннями частини першої статті 20 Закону № 4002-XII сторони можуть на свій розсуд домовитись про місце арбітражу. У разі відсутності такої домовленості місце арбітражу визначається третейським судом з урахуванням обставин справи, включаючи фактор зручності для сторін.

Частиною першою статті 34 Закону № 4002-XII передбачено, що оспорювання в суді арбітражного рішення може бути проведено тільки шляхом подання клопотання про скасування згідно з пунктами 2 та 3 цієї статті.

Відповідно до статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом № 4002-XII.

Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або суд визначить, що: відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Тлумачення статті 459 ЦПК України свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року у справі № 761/45271/17 (провадження № 61-47547св18) зазначено, що рішення державного суду про скасування арбітражного рішення як результат розгляду справи про оспорювання цього рішення може бути винесено лише за наявності (доведеності) однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону № 4002-XII, частиною другою статті 459 ЦПК України. Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання арбітражного рішення шляхом подання клопотання про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності однієї з яких арбітражне рішення може бути скасоване.

Згідно зі статтею 5 Закону № 4002-XII з питань, що регулюються цим Законом, жодне судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено у цьому Законі.

Тобто, під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу, повноваження національного суду є обмеженими, зокрема, він не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу, вдаватися до його повної переоцінки.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Укрнафта», апеляційний суд, як суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази й надавши їм належну оцінку, обґрунтовано виходив із того, що правових підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України (пункт 1 частини 2 статті 34 Закону № 4002-XII), для скасування оспорюваного рішення МКАС при ТПП України від 26 лютого 2021 року у справі № 146/2019 немає.

Верховний Суд погоджується з таким висновком.

Відповідно до статті 7 Закону № 4002-XII та статті 4 Регламенту МКАС при ТПП України вказаний суд приймає до розгляду спори за наявності письмової угоди між сторонами про передачу йому на вирішення всіх або визначених спорів, які виникли або можуть виникнути між сторонами у зв`язку із будь-якими конкретними правовідносинами незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в договорі або у вигляді окремої угоди. Арбітражна угода укладається у письмовій формі. Угода вважається укладеною у письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, електронними повідомленнями, якщо інформація, яка міститься у них, доступна для подальшого використання, повідомленнями по телетайпу, телеграфу, факсу або з використанням інших засобів електрозв`язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, а також шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, у яких одна із сторін стверджує про наявність арбітражної угоди, а інша проти цього не заперечує. Посилання у договорі на документ, який містить арбітражне застереження, є арбітражною угодою за умови, що договір укладено у письмовій формі і це посилання є таким, що робить згадане застереження частиною договору.

Арбітражна угода володіє позитивним і негативним ефектом: вона зобов`язує сторони передавати спори в арбітраж і надавати складу арбітражу компетенцію щодо спорів, охоплених арбітражною угодою (позитивний ефект). Якщо виникає спір, який відноситься до обсягу арбітражного угоди, будь-яка зі сторін може передати його на розгляд складу арбітражу. З іншої сторони, арбітражна угода перешкоджає сторонам у спробах вирішити їх спори в суді (негативний ефект). Уклавши арбітражну угоду, сторони визначили інший обов`язковий для них порядок реалізації належних їм прав на використання судових засобів правового захисту, саме у певному (або певних) міжнародному комерційному арбітражі. Сторона, яка уклала арбітражну угоду, не може ігнорувати такі її умови і замість обраного арбітражу звернутися до суду держави, який був би компетентним на вирішення спору за умови відсутності укладеної між сторонами подібної арбітражної угоди.

Відповідно до принципу «competence-competence» арбітражний суд наділений повноваженнями вирішувати питання, чи має він компетенцію на розгляд того чи іншого спору між сторонами арбітражного застереження.

Зокрема, питання про компетенцію МКАС при ТПП України у певній справі вирішується складом Арбітражного суду, який розглядає спір, що закріплено в статті 5 зазначеного Регламенту. Така заява про відсутність у МКАС при ТПП України компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень щодо позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що МКАС при ТПП України перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена відразу ж як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлене у ході арбітражного розгляду. Склад Арбітражного суду може у будь-якому з цих випадків прийняти до розгляду заяву, зроблену пізніше, якщо визнає затримку виправданою.

Під час розгляду справи у МКАС при ТПП України ПАТ «Укрнафта» оспорило компетенцію арбітражного суду з посиланням на те, що з 12 жовтня 2016 року позивач більше не є стороною арбітражної угоди, яка міститься в контракті, оскільки право вимоги перейшло до страховика China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» в порядку суброгації (т. 1, а. с. 68).

Отже, ПАТ «Укрнафта» взяло на себе тягар доказування зазначених обставин перед арбітражним судом.

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 5 Регламенту МКАС при ТПП України, розглядаючи заяву про відсутність компетенції, у тому числі таку, яка ґрунтується на недійсності арбітражної угоди або неможливості її виконання, або втрати нею чинності, склад Арбітражного суду аналізує і оцінює положення арбітражної угоди з урахуванням поданих сторонами доказів. Склад Арбітражного суду має право винести постанову щодо заяви, зазначеної у частині другій цієї статті, або як з питання попереднього характеру, або у рішенні щодо суті спору. Якщо склад Арбітражного суду винесе постанову про наявність компетенції МКАС при ТПП України як з питання попереднього характеру, будь-яка сторона може протягом 30 днів після отримання цієї постанови оскаржити її шляхом звернення із заявою про її скасування до Київського апеляційного суду, рішення якого з цього питання не підлягає оскарженню. Таке звернення не є перешкодою для продовження розгляду справи складом Арбітражного суду та ухвалення рішення щодо суті спору.

У пункті 19.4 рішення МКАС при ТПП України від 26 лютого 2021 року у справі № 146/2019 зроблено висновок, що розгляд заяви відповідача про відсутність компетенції у МКАС при ТПП України тісно пов`язаний з аналізом доказів, що є у справі та які стосуються виконання сторонами обов`язків за контрактом та фактичних обставин справи, арбітражний суд вважав за доцільне розглянути це питання при ухваленні рішення по суті спору (т. 1, а. с. 83-85).

В оскаржуваному рішенні МКАС при ТПП України дійшов висновку, що доказів, які б слугували підставою вважати відповідача такими, що не пов`язаний положеннями контракту від 16 жовтня 2015 року № 20/71-МТР, в якому міститься арбітражне застереження, що є правовою підставою арбітражного розгляду у цій справі, в матеріалах справи немає. Тому твердження відповідача про те, що право вимоги за контрактом перейшло до страхової компанії в порядку суброгації, внаслідок чого позивач більше не є стороною арбітражної угоди, яка міститься в контракті, є безпідставним.

Зважаючи на наведене, арбітражним рішенням спростовані доводи боржника про відсутність в арбітражного суду компетенції щодо вирішення спору між сторонами.

Верховний Суд врахував принцип автономності арбітражної угоди від основного договору (separabiliti), який полягає у тому, що арбітражна угода й основний договір розглядаються як дві окремі угоди, і недійсність договору не може бути підставою для безумовної недійсності арбітражної угоди. Так само втрата чинності договору не може бути підставою для витрати чинності арбітражної угоди.

Така автономність арбітражної угоди дає можливість сторонам спірних правовідносин мати гарантії того, що спір буде розглянуто у будь-якому випадку саме певним арбітражем, оскільки наявність арбітражного застереження робить неможливим звернення до державних судових установ. На цих положеннях базується міжнародне право у регулюванні спірних правовідносин, якому відповідає законодавче регулювання цих відносин в Україні.

Укладаючи арбітражне застереження, сторони, зазвичай, передбачають передачу в арбітраж будь-яких спорів, включаючи спори щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражного застереження). Надалі, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то така можливість завжди використовувалася б недобросовісною стороною для того, щоб арбітражний розгляд не відбувся.

Згідно з пунктом 8.2 контракту від 16 жовтня 2015 року № 20/71-МТР усі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути з контракту або у зв`язку з ним, будуть вирішуватися шляхом переговорів. У разі неможливості врегулювання їх дружнім шляхом, спори і розбіжності підлягають передачі на розгляд і остаточне вирішення до МКАС при ТПП України (т. 1, а. с. 165).

Отже, наведений пункт договору є арбітражним застереженням (угодою), яке недійсним не визнано, а тому спір між сторонами правомірно розглянуто МКАС при ТПП України.

Верховний Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що Shandong Kerui Petroleum Equipment Co., Ltd та страховик приховали від арбітражного суду та Київського апеляційного суду первинні документи щодо відступлення права вимоги за контрактом на користь ТОВ «КНГТУ», оскільки такі доводи не мають правового значення для розгляду заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Арбітражна угода є чинною саме для цих сторін, а можливий перехід права вимоги за основним договором не впливатиме на дійсність та чинність самої арбітражної угоди для цих сторін.

У зв`язку з наведеним необґрунтованими також є доводи апеляційної скарги про те, що Київський апеляційний суд як суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, зокрема China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure».

Такі доводи спростовуються змістом самого оскаржуваного рішення МКАС при ТПП України, яке China Export and Credit Insurance Corporation «Sinosure» не оскаржила.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України з мотивів неврахування МКАС при ТПП України наявності рішення Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2020 року у справі № 910/12464/19, яким позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» до ТОВ «КНГТУ» задоволено частково.

Київський апеляційний суд як суд першої інстанції з урахуванням складу сторін та предмету спору у зазначеній справі, суті поняття публічного порядку України з наведенням відповідних мотивів спростував вказані твердження ПАТ «Укрнафта».

Інші доводи апеляційної скарги також зводяться до незгоди заявника з висновками Київського апеляційного суду, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, ці доводи не спростовують правильність висновків суду про відсутність передбачених законом підстав для скасування рішення МКАС при ТПП України від 26 лютого 2021 року у справі № 146/2019.

Право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала Київського апеляційного суду від 27 вересня 2021 року, як суду першої інстанції, відповідає вимогам статті 263 ЦПК України, суд повно та всебічно встановив усі фактичні обставини справи, надав належну оцінку поданим доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви ПАТ «Укрнафта».

З огляду на передбачені статтею 367 ЦПК України межі розгляду справи судом апеляційної інстанції, не заслуговують на увагу доводи заявника, які також зводяться до власного тлумачення норм закону.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженої ухвали - без змін.

Керуючись статтями 24, 351, 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду