УХВАЛА Касаційний господарський суд ВС у справі № 920/1191/20

1. У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (далі - ТОВ «Сумське МНВО», позивач) звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання права власності на автомобіль КС 5579 на базі КАМАЗ 53213 (автокран-Е), колір зелений, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1997 року випуску, шасі № НОМЕР_2 .

2. Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.06.2021 в позові відмовлено.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 рішення суду першої інстанції змінено шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

4. Ухвалою Верховного Суду від 25.05.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Сумське МНВО» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 і рішення Господарського суду Сумської області від 23.06.2021 у справі № 920/1191/20 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

5. Зазначена ухвала мотивована тим, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України суд встановив, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.

6. Водночас при постановленні ухвали від 25.05.2022 про закриття касаційного провадження у справі № 920/1191/20 суд касаційної інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

7. Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2022 судове засідання з розгляду клопотання ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 920/1191/20 призначено на 08.06.2022.

9. 06.05.2022 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ТОВ «Сумське МНВО», підписаний адвокатом Самохіним Андрієм Миколайовичем (далі - Самохін А. М.), в якому ОСОБА_1., серед іншого, просить стягнути з ТОВ «Сумське МНВО» понесені судові витрати в суді касаційної інстанції.

10. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи № 920//1191/20 у Верховному Суді, складається з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

11. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просив його задовольнити.

12. 07.06.2022 до суду надійшло клопотання ТОВ «Сумське МНВО» про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

13. У своєму клопотанні ТОВ «Сумське МНВО» просить зменшити розмір судових витрат, заявлений ОСОБА_1, на представництво інтересів у Верховному Суді у справі № 920/1191/20 до 2000,00 грн. При цьому позивач стверджує, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову (правничу) допомогу визначений штучно та є завищеним, оскільки як обсяг документів, отриманих адвокатом Самохіним А. М. від ОСОБА_1, так і обсяг документів, складених та виготовлених адвокатом Самохіним А. М., не є значним.

14. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить стягнути з ТОВ «Сумське МНВО» судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, які пов`язані з розглядом справи № 914/708/21 у Верховному Суді.

15. На обґрунтування заявленої суми до відзиву додано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 29.04.2022, копії додаткових угод № 3 від 19.01.2022 та № 4 від 29.04.2022 до договору про надання правничої допомоги в господарській справі від 20.01.2021, акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 29.04.2022, квитанція до прибуткового касового ордера від 29.04.2022 на суму 5000,00 грн.

16. Копія договору про надання правничої допомоги в господарській справі від 20.01.2021 надавалося до суді першої інстанції та міститься в матеріалах справи (т. 3, а. с. 114).

17. Колегія суддів суду касаційної інстанції, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на таке.

18. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

19. Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта та його невід`ємною складовою.

20. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

21. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

22. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

23. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

24. За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

25. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

26. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

27. Положеннями частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

28. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

29. Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі та визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

30. Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

31. Договір про надання правової допомоги у господарській справі від 20.01.2021 підписаний ОСОБА_1 та адвокатом Самохіним А. М. Відповідно до пункту 1.1 даного договору адвокат бере на себе обов`язки представляти права і законні інтереси клієнта в суді та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма, без обмежень, правами представника, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

32. Пунктом 4.1 та 4.2 даного договору передбачено, що на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг професійної правничої допомоги враховується при визначенні обґрунтованого розміру гонорару. Всього гонорар адвоката складає: за домовленістю сторін та визначаються в додатковій угоді до цього договору.

33. Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 4 від 29.04.2022 до договору про надання правничої допомоги в господарській справі від 20.01.2021 клієнт та адвокат, керуючись пунктом 4.2 договору, дійшли взаємної згоди, що гонорар адвоката за представництво інтересів клієнта у справі № 920/1191/20 у Верховному Суді становить 5000,00 (п`ять тисяч) грн.

34. З детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, від 29.04.2022 та копії акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 29.04.2022 вбачається, що під час розгляду справи № 920/1191/20 адвокатом Самохіним А. М. були вчинені наступні дії задля представництва інтересів клієнта, які підлягають оплаті зі сторони ОСОБА_1: ознайомлення з документами, наданими ОСОБА_1, складання та направлення процесуальних документів (в т.ч. виготовлення копій документів), зокрема відзиву на касаційну скаргу. У вказаних документах також зазначено, що кількість витраченого часу на надання послуг становить 5 годин, а вартість однієї години роботи адвоката становить 1000,00 грн.

35. Указаний детальний опис підписаний адвокатом Самохіним А. М., акт здачі-прийняття виконаних робіт підписаний ОСОБА_1 та адвокатом Самохіним А. М.

36. Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

37. Таким чином, ОСОБА_1 своєчасно відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України звернувся із клопотанням про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а також надав докази про понесення відповідних витрат.

38. Водночас доводи ТОВ «Сумське МНВО», наведені в клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, не є достатніми для задоволення цього клопотання. Так, ТОВ «Сумське МНВО», заявляючи, що витрати підлягають зменшенню, стверджує, що обсяг документів, отриманих адвокатом Самохіним А. М. від ОСОБА_1 , та обсяг документів, складених та виготовлених адвокатом Самохіним А. М., не є значним. На думку ТОВ «Сумське МНВО», опрацювання документів, складання відзиву та виготовлення копій документів, долучених до нього, не вимагали витрат часу адвокатом Самохіним А. М. в обсязі 5 годин. У зв`язку з цим ТОВ «Сумське МНВО» просить зменшити розмір судових витрат, заявлений ОСОБА_1, до 2000,00 грн.

39. ОСОБА_1 , заявляючи клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, навів аргументи та надав докази, що підтверджують обсяг наданих адвокатом послуг. У свою чергу ТОВ «Сумське МНВО» подало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги без надання будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів та не наводить обґрунтований розрахунок витрат, які є співмірними.

40. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

41. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

42. Наведене спростовує твердження ТОВ «Сумське МНВО», викладені в клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

43. Відповідно до вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

44. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

45. Відповідно до практики ЄСПЛ, яку згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

46. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

47. З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені ОСОБА_1 до стягнення, є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом виконаних адвокатом робіт; значенням справи для ОСОБА_1 .

48. Колегія суддів суду касаційної інстанції також зазначає, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в додатковій ухвалі від 03.12.2021 у справі № 927/237/20 дійшов висновку, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.

49. Ураховуючи, що Верховним Судом під час постановлення ухвали від 25.05.2022 не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, необхідно постановити додаткову ухвалу із даного питання.

50. З огляду на наведені обставини та зазначені положення процесуального законодавства, враховуючи, що витрати на правничу допомогу, заявлені до стягнення ОСОБА_1 , є необхідними, оскільки сторони обумовили сплату коштів саме за представництво інтересів у суді касаційної інстанції, та співмірними, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити та стягнути з ТОВ «Сумське МНВО» на користь ОСОБА_1 5000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд