ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 926/3030/20

1. Фермерське господарство "Поляна" (далі - позивач, ФГ "Поляна") звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - відповідач-1, ГУ Держеокадастру у Чернівецькій області) та Державного реєстратора сектору з питань Державної реєстрації прав на нерухоме майно, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кельменецької районної державної адміністрації Чернівецької області Дворнічена Сергія Васильовича (далі - відповідач-2, Державний реєстратор) про визнання недійсними наказу ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області від 16.11.2020 №149-Т "Про затвердження документації із землеустрою" (далі - наказ від 16.11.2020 №149-Т) та скасування державної реєстрації речового права на земельну ділянку за кадастровим номером 7322086000:02:001:1002, площею 15,000 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; розташованої за адресою: Чернівецька область, Кельменецький район, Ленковецька сільська рада та запису щодо державної реєстрації прав на це нерухоме майно.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФГ "Поляна" є користувачем земельної ділянки площею 15,25 га на підставі державного акта на право постійного користування землею від 10.01.1994 серія ЧВ № 000090, яка знаходиться на території Ленковецької сільської ради Кельменецького району. Проте наказом від 16.11.2020 за №149-Т затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 15,000 га, яка розташована на території Ленковецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту) з кадастровим номером земельної ділянки 7322086000:02:001:1002.

3. Позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером земельної ділянки 7322086000:02:001:1002, накладається на земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні ФГ "Поляна", що порушує право на володіння, користування земельною ділянкою, тому позивач просить визнати недійсним наказ від 16.11.2020 за №149-Т та скасувати запис в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки.

4. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 13.10.2021 позов задоволено. Місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що право постійного користування земельною ділянку площею 15,25 га за ФГ "Поляна" не припинено, а земельна ділянка з кадастровим номером 7322086000:02:001:1002 накладається на земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні ФГ "Поляна".

5. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дністрові роси" (далі - ТОВ "Дністрові роси", апелянт, скаржник) як особа, яка не брала участі в справі, подало до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.10.2021, у якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

6. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм процесуального і матеріального права та порушує права ТОВ "Дністрові роси", оскільки останнє не мало права придбавати на прилюдних торгах право користування спірною земельною ділянкою. Зазначає, що судом першої інстанції не враховано правову позицію викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 та від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, а саме, щодо обрання позивачем неналежного способу захисту, а також не погоджується із проведеною земельно-технічною експертизою, за результатом якої складено висновок судового експерта Котовського М. Л., взятий місцевим господарським судом до уваги.

7. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 закрито апеляційне провадження у справі № 926/3030/20 за апеляційною скаргою ТОВ "Дністрові роси" на рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.10.2021.

8. Ухвала апеляційного господарського суду з посиланнями на приписи статей 254, 264 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) аргументована тим, що рішення суду першої інстанції не стосується прав, інтересів та (або) обов`язків апелянта.

9. Вказаних висновків суд апеляційної інстанції дійшов з урахуванням встановлених обставин про те, що:

- рішенням суду першої інстанції вирішено спір щодо ФГ "Поляна", яке користувалося земельною ділянкою площею 15,25 га на підставі державного акта на право постійного користування землею від 10.01.1994 серія ЧВ № 000090, яка знаходиться на території Ленковецької сільської ради Кельменецького району;

- з наявного в матеріалах справи наказу від 16.11.2020 №149-Т вбачається, що останнім затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 15,000 га, яка розташована на території Ленковецької сільської ради Кельменецького району Чернівецької області (за межами населеного пункту) з кадастровим номером 7322086000:02:001:1002;

- ФГ "Поляна" звернулося з цим позовом у зв`язку з тим, що не погодилося з прийнятим відповідачем-1 наказом від 16.11.2020 №149-Т, у зв`язку із тим, що сформована земельна ділянка з кадастровим номером 7322086000:02:001:1002 порушує межі та накладається на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні ФГ "Поляна", що порушує право господарства на безперешкодне та мирне володіння та користування нею, відтак позивач - ФГ "Поляна" звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просив суд: 1) визнати недійсним наказ від 16.11.2020 №149-Т; 2) скасувати державну реєстрацію речового права на земельну ділянку та запис щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно;

- учасниками даного спору є ФГ "Поляна" та ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області, яке видало наказ від 16.11.2020 №149-Т, яким за рішенням суду першої інстанції в цій справі порушено право постійного користування земельною ділянкою позивача;

- ТОВ "Дністрові роси" не має правового зв`язку з учасниками даного спору, що виник з приводу порушення права постійного користування позивача земельною ділянкою площею 15,25 га на підставі державного акта на право постійного користування землею від 10.01.1994 серія ЧВ № 000090;

- в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не містяться судження про права, інтереси та (або) та обов`язки ТОВ "Дністрові роси" у правовідносинах, що виникли між учасниками цієї справи, а в мотивувальній та резолютивній частинах оскаржуваного рішення не наведено висновків про права, інтереси та (або) обов`язки апелянта.

10. ТОВ "Дністрові роси" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022, а матеріали справи № 926/3030/20 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. В обґрунтування касаційної скарги апелянт зазначає, що: користується земельною ділянкою за кадастровим номером 7322086000:02:001:1002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення площею 15,000 га, яка розташована на території Ленковецької сільської ради Кельменецького Чернівецької області (за межами населеного пункту) відповідно до умов договору оренди від 22.04.2021, який укладений між ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області та ТОВ "Дністрові роси", право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 23.04.2021, номер запису про інше речове право: 41720274; є добросовісним набувачем права оренди у зв`язку з тим, що орган державної влади здійснив реалізацію права оренди земельної ділянки на прилюдних торгах; повністю виконує зобов`язання по договору оренди шляхом сплати орендної плати; в межах господарської діяльності ТОВ "Дністрові роси" здійснено обробіток земельної ділянки та вирощування сільськогосподарської культури не спірній земельній ділянці.

12. Наведене за доводами скаржника свідчить про те, що права ТОВ "Дністрові роси", які пов`язані з правом користування земельною ділянкою кадастровий номер 7322086000:02:001:1002, порушуються у зв`язку з чим ТОВ "Дністрові роси" звернулося до апеляційного суду за захистом порушеного права.

13. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

14. Частиною 1 статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

15. Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

16. Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

17. Водночас, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 910/20190/16).

18. Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, за змістом якого таке порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

19. Разом з тим згідно з пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

20. При цьому у разі застосування наведеної правової норми за вимогами статті 234 цього Кодексу в мотивувальній частині ухвали про закриття апеляційного провадження повинні бути зазначені, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновків, постановляючи ухвалу.

21. Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

22. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушено та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 22.07.2019 у справі № 911/2635/17).

23. Верховний Суд також наголошує, що ГПК України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 ГПК України) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

24. Обов`язок доказування і подання доказів визначено статтею 74 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

25. Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

26. Суд апеляційної інстанції встановив, ТОВ "Дністрові роси" обґрунтовувало свою апеляційну скаргу незгодою з рішенням місцевого господарського суду по суті розгляду спору (пункт 6 цієї постанови).

27. Колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає, що обставини ухвалення судом першої інстанції рішення про права та/або обов`язки ТОВ "Дністрові роси", як особи яка не брала участі у справі, проте яка вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа повинна викладати в апеляційній скарзі із наданням відповідних доказів на підтвердження таких обставин.

28. За висновком суду апеляційної інстанції, викладеному в оскаржуваній ухвалі про закриття апеляційного провадження, ТОВ "Дністрові роси" не довело, що рішення суду першої інстанції порушує права скаржника / наявність правового зв`язку ТОВ "Дністрові роси" з учасниками даного спору, а доводи апеляційної скарги зводяться до перегляду справи по суті (пункти 8, 9 цієї постанови).

29. Водночас за змістом частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

30. Враховуючи, що ТОВ "Дністрові роси" під час звернення з апеляційною скаргою не довело, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, а встановлення цих обставин, із наданням оцінки відповідним доказам / переоцінка вже встановлених обставин, не входить до повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги, викладені у пунктах 11, 12 цієї постанови, щодо ухвалення судом першої інстанції рішення про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника.

31. Посилання скаржника в касаційній скарзі на положення статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства", статей 55, 124 Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 у справі № 9-зп, статті 16 Цивільного кодексу, статті 20 Господарського кодексу, частини 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 1 статті 2, статті 4 ГПК України містять декларативний характер та, з урахуванням викладеного вище у цій постанові, не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали та не спростовують висновки суду апеляційної інстанції про те, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 13.10.2021 стосується правовідносин, які виникли між ФГ "Поляна" і ГУ Держеокадастру у Чернівецькій області з приваду права постійного користування позивача земельною ділянкою на підставі державного акта на право постійного користування землею від 10.01.1994 серія ЧВ № 000090.

32. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

33. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

34. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновку суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження у справі та не довів порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.

35. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Дністрові роси" залишити без задоволення, а ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 - без змін.

Розподіл судових витрат

36. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд