ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 2-844/10

1. Описова частина

У вересні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Івестохіллс Веста») звернулося до суду із заявою про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Заяву мотивовано тим, що 15 червня 2010 року Галицький районний суд м. Львова ухвалив рішення у справі № 2-884/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») заборгованості за кредитним договором № 0144/07/6.10-А.

ТОВ «ФК «Івестохіллс Веста» зазначало, що 26 березня 2019 року між

ПАТ «Банк Форум» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (далі - ТОВ «ФК «Веста») було укладено договір про відступлення прав вимоги № 00002/19/5, відповідно до умов якого

ПАТ «Банк Форум» відступило, а ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором № 0144/07/6.10-А.

Відповідно до протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Веста» від 06 серпня 2019 року № 06/08-2019 ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло правонаступництва всіх прав та обов`язків ТОВ «ФК «Веста».

ТОВ «ФК «Івестохіллс Веста» вважало, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Ураховуючи зазначене, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» просило замінити вибулого стягувача ПАТ «Банк «Форум» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2020 року у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Івестохіллс Веста» про заміну сторони у справі відмовлено.

Ухвала суду мотивовано тим, що заява ТОВ «ФК «Івестохіллс Веста» не містить вимоги про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні або у виконавчому листі, а містить вимогу про заміну вибулого стягувача на його правонаступника у справі, що не ідентично заміні сторони у виконавчому провадженні або у виконавчому листі і не передбачено нормами статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою Львівського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Івестохіллс Веста» залишено без задоволення. Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2020 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки

ТОВ «ФК «Івестохіллс Веста» звернулося із заявою про заміну вибулого стягувача на його правонаступника у справі № 309/4688/14-ц за позовом

ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не про заміну стягувача у виконавчому провадженні або у виконавчому листі, тому суд першої інстанції, на думку суду апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність вимоги заявника про заміну сторони у справі, оскільки вимога про заміну вибулого стягувача на його правонаступника не ідентична заміні сторони у виконавчому провадженні або у виконавчому листі і не передбачена статтею 442 ЦПК України та статтею 15 Закону України «Про виконавче провадження».

У грудні 2020 року ТОВ «ФК «Івестохіллс Веста» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву товариства про заміну сторони у справі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 лютого 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 2-844/10 із Галицького районного суду м. Львова.

У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2021 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2022 року зупинено касаційне провадження у справі № 2-844/10 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2022 року відновлено касаційне провадження у справі № 2-844/10.

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

ТОВ «ФК «Івестохіллс Веста» зазначає, що у зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, а її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 442 ЦПК України, проте, на думку товариства, суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин вимоги частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статей 442, 512 ЦПК України.

Вважає, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 15 червня

2010 року у справі № 2-844/10 позов акціонерного комерційного банку «Форум» (далі - АКБ «Форум») в особі Львівської філії АКБ «Форум» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум» в особі Львівської філії АКБ «Форум» 99 099,15 євро та 44 655,51 грн нарахованих пені та штрафу за невиконання умов кредитного договору (а. с. 6, 7).

Зазначене заочне рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

На виконання заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2010 року видано виконавчий лист, строк пред`явлення якого до виконання до 22 листопада 2013 року (а. с. 8, 9).

Згідно відмітки державного виконавця на виконавчому листі 30 червня

2015 року державним виконавцем повернуто виконавчий лист стягувачу на підставі пункту 7 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент повернення виконавчого листа), а саме боржник - фізична особа чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 26 березня

2019 року № 0002/19/5 та договору про відступлення прав за договорами іпотеки (іпотечними договорами) від 26 березня 2019 року ПАТ «Банк Форум» відступило за плату, а ТОВ «ФК «Веста» набуло права вимоги до банку до позичальників, заставодавців, іпотекодавців та поручителів, зазначених у додатку № 1, додатку № 1.1., додатку № 1.2 та акті № 1 приймання-передачі документації до договору про відступлення права вимоги, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників за кредитними договорами, договорами поруки та договорами іпотеки.

Додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги від 26 березня 2019 року № 0002/19/5 передбачено Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, до яких ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги.

Згідно додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 26 березня 2019 року № 0002/19/5 ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором від 31 жовтня 2007 року № 0144/07/6.10-А.

ТОВ «ФК «Веста» перейменовано на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», що підтверджується протоколом від 06 серпня 2019 року № 06/08-2019 загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Веста» (а. с. 19, 20).

2. Мотивувальна частина

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заява ТОВ «ФК «Івестохіллс Веста» не містить вимоги про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні або у виконавчому листі, а містить вимогу про заміну вибулого стягувача на його правонаступника у справі, що не ідентично заміні сторони у виконавчому провадженні або у виконавчому листі і не передбачено нормами статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

З таким судовим рішенням суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи ? правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження

(з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред`явлення виконавчого документа до виконання, пов`язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов частини п`ятої статті 15 Закону про виконавче провадження, а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, - в силу другої частини цієї статті.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, розглядаючи заяву

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про заміну сторони у справі та відмовляючи у її задоволенні у зв`язку із тим, що заява не містить вимоги про заміну сторони її правонаступником у виконавчому провадженні або у виконавчому листі, не врахував того, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Правонаступник стягувача у виконавчому провадженні, яке не закінчене, проте виконавчий документ повернутий без виконання, має потенційну можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання, яке залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження.

А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Судом апеляційної інстанції не встановлено чи дотримано

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» строків звернення виконавчого документа до виконання під час подачі заяви про заміну сторони у справі до суду, а також чи існують підстави для відновлення виконавчого провадження.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необхідним скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, з передачею справи до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду