ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 904/411/21

1.1. Дочірнє підприємство "Петриківкатеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (далі - ДП ""Петриківкатеплоенерго") звернулося із позовом, в якому просить визнати недійсним та скасувати акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, складений 23.12.2020 Кам`янським відділенням Акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Дніпропетровськгаз" (далі - АТ "ОГС Дніпропетровськгаз") про задоволення акта про порушення від 24.11.2020 № 4484 та здійснення перерахунку (донарахування) необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу в кількості 6031 м3 на суму 54 382,66 грн стосовно ДП "Петриківкатеплоенерго".

Позивач не погоджується з актом-розрахунком, оскільки за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитою) природною газу. Просить визнати недійсним та скасувати вказаний акт-розрахунок.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" (оператор ГРМ) є оператором газорозподільної системи, який надає ДП "Петриківкатеплоенерго" (споживач) послуги з розподілу природного газу згідно з типовим договором розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, укладеного між сторонами в порядку статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом приєднання до нього споживача.

ДП "Петриківкатеплоенерго" (споживач) шляхом направлення заяви-приєднання від 01.01.2016 № 9420P00NGAT016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) АТ "ОГС Дніпропетровськгаз", приєдналося до типового договору розподілу природного газу.

Протягом дії договору сторонами вносилися зміни до його умов шляхом укладання наступних додаткових угод: від 30.09.2016 № 1, від 30.11.2016 № 2, від 01.10.2018 № 3, від 05.12.2018 № 4, від 01.02.2019 № 5, від 02.12.2019 № 6.

Відповідно до п. 1.1 типового договору, цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам) до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Згідно з п. 1.2 типового договору, умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.15 № 2494 (далі - Кодекс ГРС).

У відповідності до п. 1.3 типового договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 2.1 типового договору визначено, що за цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Згідно із п. 7.2. типового договору, оператор ГРМ має право:

безперешкодного та безкоштовного доступу на територію та земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система, та/або газове обладнання споживача, та/або комерційний вузол обліку, для виконання службових обов`язків, передбачених законодавством та цим договором (підп. 3);

перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті споживача, у порядку, визначеному Кодексом газорозподільних систем (підп.4);

вимагати від споживача підписання акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності Сторін (підп. 5);

встановлювати на комерційному вузлі обліку (лічильнику газу) засоби дистанційної передачі даних та/або дублюючі чи контрольні засоби вимірювальної техніки, якщо такі заходи здійснюються за рахунок та силами Оператора ГРМ (підп. 6).

23.11.2020 позивач звернувся до відповідача із листом від 23.11.2020 № 104, в якому повідомив про несправність лічильника газу Курс G-40 А 1 № 4623 котельні № 2 по вул. Светлоярській, 7А у смт Петриківка, Петриківського району Дніпропетровської області та просив направити представника Кам`янського відділення АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" для його заміни.

24.11.2020 відповідачем проведена перевірка технічного стану вузла обліку на об`єкті позивача, під час якої виявлено порушення пп. 1 п. 3 гл. 2 Розділу XI Кодексу ГРС, об 11:30 було перекрито вхідну засувку, розпломбовано та знято лічильник газу "Курс-1" G-40 № 4623, запаковано, опломбовано пломбою № 60497901 для проходження позачергової повірки; встановлено підмінний аналогічний повірений лічильник природного газу "Курс-1" G-40 № 7391. Перевірено програмовані параметри, виставлені початкові покази на лічильнику 301648 м3. О 12:00 24.11.2020 відкрито вхідну засувку, перевірено на герметичність проходження імпульсів від лічильника до коректора, опломбовано ЗВТ.

Вищевикладене оформлене актом перевірки технічного стану вузла обліку від 24.11.2020, який підписаний представником споживача, та складено протокол від 24.11.2020 щодо направлення ЗВТ на позачергову перевірку, з яким так само ознайомлений представник споживача, що підтверджується підписом на акті.

Того ж дня відповідачем складений акт про порушення від 24.11.2020 № 4484, яким зафіксовано порушення підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу XI Постанови НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 (Кодекс ГРС): робота комерційного вузла обліку природного газу (далі - ВОГ) чи його складових в позаштатному режимі, а саме вихід з ладу лічильника природного газу "Курс-01" G40 №4623.

27.11.2020 відповідачем складено протокол проведення позачергової повірки лічильника № 27/11/20/1, в якому зафіксовано, що пошкоджень немає, цілісність лічильника не порушена, але відсутні покази на екрані лічильника; комісія дійшла висновку, що лічильник не придатний до застосування. Зазначений протокол підписали члени комісії відповідача та представник споживача Козин П. П.

30.11.2020 відповідач направив позивачу лист від 30.11.2020 № 49002.3.4Сл-15163-1120, в якому повідомив, що засідання комісії з розгляду акта про порушення від 24.11.2020 відкладено на 23.12.2020, у зв`язку із необхідністю проведення додаткової перевірки.

23.12.2020 комісією газорозподільного підприємства складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, відповідно до якого на підставі акта про порушення від 24.11.2020 № 4484 з приводу виявлених порушень - робота комерційного ВОГ в позаштатному режимі (підпункт 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС) проведено розрахунок об`єму та обсягу природного газу і його вартості, завданих порушеннями споживача у розмірі 54 382,66 грн. В графі "опис розрахунку" зазначено: оператор ГРМ: м3: 6 031,00; грн: 54 382,66 грн. Будь-якого іншого розрахунку, детального та обґрунтованого, акт не містить.

Вказаний акт-розрахунок містить заперечення представника споживача Козина П. П. щодо незгоди з нарахованою кількістю природного газу та вартістю його відшкодування.

Листом від 19.01.2021 № 49020-Сл-884-0121 позивач повідомив відповідача про донарахування необлікованого об`єму природного газу за період з 20.11.2020 10:00 по 24.11.2020 11:30, згідно із актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 23.12.2020, надав рахунок на оплату збитків від 23.12.2020 та повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання від 19.01.2021 № 49020-Сл-868-0121.

Позивач стверджує, що в цій ситуації наявні дані в обчислювачі/коректорі об`єму газу є достатніми для визначення об`єму природного газу по об`єкту споживача, що відповідно до абзацу 2 пункту 8 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС звільняє позивача від застосування щодо нього заходів відповідальності у випадку наявності порушень, пов`язаних з пошкодженням лічильника - відсутністю дійсних показів на табло лічильника газу (скид даних).

Отже, не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач просить визнати недійсним та скасувати акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, складений 23.12.2020 АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" про задоволення акта про порушення № 4484 від 24.11.2020 та здійснення перерахунку (донарахування) необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу в кількості 6031 м3 на суму 54 382,66 грн стосовно ДП "Петриківкатеплоенерго".

3.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 (суддя Рудь І. А.) у задоволені позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції аргументовано тим, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, що засвідчують непридатність до застосування обох засобів вимірювальної техніки (і лічильника газу, і коректора обсягів газу), які у сукупності складають вузол обліку газу, належний позивачу, у зв`язку із чим робота в позаштатному режимі одного із складових вузла обліку газу, в даному випадку лічильника, призвела до некоректного обліку спожитого газу та передачі спотворених даних. За таких обставин, підтверджується встановлене відповідачем порушення у вигляді позаштатного режиму роботи лічильника газу у період з 20.11.2020 по 24.11.2020, коли Оператором було складено акт про порушення. Відповідно рішення комісії Оператора, оформлене протоколом від 23.12.2020, на підставі якого складено оскаржуваний акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості на суму 54 382,66 грн, прийнято відповідачем правомірно, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими.

У цьому випадку мало місце повідомлення споживачем про несправність лічильника, на підставі якого оператором здійснено перевірку технічного стану вузлу обліку споживача, за результатами якої встановлена позаштатна робота лічильника та його непридатність до застосування, що у подальшому підтверджено позачерговою повіркою ЗВТ та складено акт про порушення. Вказані обставини зафіксовані та підтверджені листом позивача від 23.11.2020 № 104, актом перевірки технічного стану вузла обліку від 24.11.2011, протоколом направлення ЗВТ на позачергову повірку від 24.11.2020, актом про порушення від 24.11.2020 № 4484, протоколом проведення позачергової повірки лічильника газу від 27.11.2020 № 27/11/20/1, які підписані представником позивача без будь-яких заперечень. Таким чином, має місце порушення, що сталося внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (яке кваліфікується як "не з вини споживача"), передбачене підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, наслідком якого є здійснення оператором перерахунку розподіленого (спожитого) об`єму природного газу за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ (підпункт 1 пункту 4 глави 4 Розділу XI Кодексу ГРС).

Газовий лічильник позивача не передавав до коректора імпульсів щодо витрати об`єму природного газу в робочих умовах, що підтверджується показниками в розділі зазначеного акта "Інформація з коректора", в якому зазначено, що година витрати газу становить 0 м3/год. Вказане свідчить про те, що коректор взагалі не обліковував обсяги природного газу, а тому доводи позивача, що коректор був у справному стані суд вважає помилковими. Наведені обставини також підтверджуються наданими відповідачем звітами за контрактну добу з 19.11.2020-20.11.2020, 20.11.2020-21.11.2020, 21.11.2020-22.11.2020, 22.11.2020-23.11.2020, 23.11.2020-24.11.2020, 24.11.2020-25.11.2020, де показання об`єму газу за робочих умов та показання об`єму газу за стандартних умов є незмінними з 02:00 год. 20.11.2020 по 12:00 год. 24.11.2020, що є доказом того, що газовий лічильник і коректор не здійснювали облік спожитого природного газу

3.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 904/411/21 (Мороз В. Ф. головуючий, судді Коваль Л. А., Чередко А. Є) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021 скасовано. Постановлено нове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним та скасовано рішення Кам`янського відділення АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" від 23.12.2020 про задоволення акта про порушення від 24.11.2020 № 4484 та здійснення перерахунку (донарахування) необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу в кількості 6 031 м3 на суму 54 382,66 грн стосовно ДП "Петриківкатеплоенерго".

Постанова мотивована тим, що в акті про порушення не зазначено в чому полягає позаштатний режим роботи комерційного ВОГ чи його складових, виходячи з положень пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС. Разом з тим, на думку перевіряючих, вихід з ладу лічильника природного газу "Курс-01" G40 № 4623 може кваліфікуватися як позаштатний режим роботи комерційного ВОГ чи його складових. Ані акт перевірки технічного стану вузла обліку від 24.11.2020, ані акт про порушення від 24.11.2020 № 4484 не містять відомостей щодо несправності коректора, обчислювача чи інших складових вузла обліку об`єму газу як і їх роботи в позаштатному режимі, що могло б кваліфікуватися за підпунктом 1 або відповідно 2 пункту 5 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРС.

Ані рішення комісії з розгляду актів про порушення Кодексу газорозподільних систем від 23.12.2020, оформлене протоколом № 131, ані акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму (обсягу) природного газу і його вартості від 23.12.2020, ані рахунок на його оплату не є оперативно-господарською санкцією. Відтак, має місце неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції при розгляді справи № 904/411/21.

Судом встановлено фактичні обставини того, що за наслідками перевірки ВОГ на об`єкті позивача встановлено позаштатний режим роботи, у зв`язку з чим ЗВТ направлено на позачергову повірку, за результатами якої лічильник визнано непридатним, на підставі чого представники Відповідача склали акт про порушення згідно з підпунктом 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС. В подальшому за результатами розгляду вказаного акта про порушення комісія Кам`янського відділення АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" змінила режим нарахування, визначивши необлікований об`єм природного газу відповідно до підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Якщо за результатами позачергової повірки, яка мала місце у справі 27.11.2020, встановлено непридатність лічильника до застосування лише внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, наслідки, передбачені підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, а саме визначення обсягу переданого (прийнятого) газу за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання, не настають.

Суд врахував положення абзацу 6 пункту 6 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, відповідно до якого, зокрема якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення.

Водночас у цій нормі йдеться загалом про комерційний ВОГ (ЗВТ), а не окремі його складові.

Досліджуючи питання справності коректору "Універсал-02" до лічильника природного газу "Курс-01" G40 №4623, суд першої інстанції відзначив, що в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, що засвідчують непридатність до застосування обох засобів вимірювальної техніки (і лічильника газу, і коректора обсягів газу), які у сукупності складають вузол обліку газу, належний позивачу, у зв`язку із чим суд доходить висновку, що робота в позаштатному режимі одного із складових вузла обліку газу, у цьому випадку лічильника, призвела до некоректного обліку спожитого газу та передачі спотворених даних.

Суд апеляційної інстанції вважав вказані висновки помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та наявним доказам.

Кодекс ГРС вимагає у всіх випадках виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, складати акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу (зокрема, пункт 1 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС).

Акта про порушення, в якому було б встановлено несправність коректора як і його роботи в позаштатному режимі, що могло б кваліфікуватися за підпунктом 1 або відповідно 2 до пункту 5 глави 4 розділу XІ Кодексу ГРС, відповідачем не складалося.

При цьому апеляційний суд зазначив, що протоколом проведення позачергової повірки лічильника № 27/11/20/1 також не було встановлено цих обставин, а лише зазначено про непридатність до застосування саме лічильника газу.

Не було виявлено відповідачем пошкоджень, порушень цілісності, непридатності до застосування або роботи в позаштатному режимі коректора при обстеженні коректора "Універсал-02" до лічильника природного газу "Курс-01" G40 №462, як складових вузла обліку об`єму газу.

Більше того, в акті перевірки технічного стану вузла обліку від 24.11.2020 в графі "Інформація з коректора" наведені наступні показники: "Об`єм газу накопичувальний" 10527 м3; "Годинна витрата газу" 0 м3/г; "Температура газу" +7,84 0С; "Тиск газу" 103,08 кПа; "Покази лічильника" 4802 м3.

АТ " ОГС Дніпропетровськгаз", всупереч вимогам пп. 2 п. 4 гл. 4 розділу ХІ Кодексу ГРС та статей 13, 74 ГПК України, звіти коректору об`єму газу "Універсал-02", в яких були б зафіксовані та зареєстровані повідомлення про наявні аварійні/діагностична ситуації, суду не надало і в матеріалах справи такі відсутні.

Натомість, виходячи з функціонального призначення коректора об`єму газу, яке наведено у пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, вбачається, що останнім було здійснено заміри тиску і температури газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, а також обчислено об`єм газу за стандартних умов, шляхом перетворення вихідних сигналів від лічильника газу, тобто вказані на його індикаторах числові значення відповідних показників в акті перевірки технічного стану вузла обліку від 24.11.2020 з високою ймовірністю лише спростовують твердження про його несправність.

Враховуючи усе вищенаведене, оскільки матеріалами справи не підтверджується несправність коректору об`єму газу "Універсал-02", й судом такі не встановлені, як і те, що мали місце зареєстровані та зафіксовані у звітах коректора об`єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність), які б свідчили про позаштатний режим роботи лічильника, підстави для застосування пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС відсутні.

При цьому апеляційний суд вважає безпідставними висновки господарського суду про те, що коректор взагалі не обліковував обсяги природного газу, адже коректор/обчислювач природного газу не є самостійним вимірювальним приладом і не може бути ототожненим із лічильником газу (правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 19.09.2018 у справі № 908/2313/18, від 15.05.2018 у справі № 914/1147/17 та від 28.02.2020 у справі № 922/4734/16).

Також, колегія суддів відхилила доводи відповідача про те, що нормами Кодексу ГРС передбачено донарахування за самим лише фактом непридатності приладу обліку, і воно не ставиться у залежність від наявності або відсутності вини споживача або несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ, оскільки для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС необхідне дотримання певних обов`язкових умов (сукупність), зокрема щодо несправності обчислювача (коректора) об`єму газу, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах повідомлення про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, а в даному випадку ці умови не виконуються.

Поряд з цим, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 відступила від висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 05.05.2018 у справі № 904/7840/17, від 25.05.2018 у справі № 916/2550/17, від 24.12.2019 у справі № 906/102/18 та від 06.08.2020 у справі № 922/3905/19, які й стали підставою для формування відповідної правової позиції АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" у справі № 904/411/21.

Звертаючись з позовом позивач просив суд визнати недійсним та скасувати акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, складений 23.12.2020 Кам`янським відділенням АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" про задоволення акта про порушення від 24.11.2020 № 4484 та здійснення перерахунку (донарахування) необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу в кількості 6031 м3 на суму 54 382,66 грн стосовно ДП "Петриківкатеплоенерго". При цьому предметом позовних вимог було визначено визнання недійсним рішення про застосування господарської санкції.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення, має розглядатися судом як вимога про визнання недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 17-14-01/1494 (925/1335/20).

Таким чином, виходячи з аналогії правовідносин у сфері електро та газопостачання та їх законодавчого регулювання, вимога про скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ про здійснення перерахунку (донарахування) необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу є належним способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з газорозподільною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованого (необлікованого) природного газу та створює загрозу припинення газопостачання.

Встановивши порушення прав позивача спірним рішенням, виходячи зі змісту позовної заяви та тексту прохальної частини, з яких вбачається оскарження саме акта, яким перераховано (донараховано) необліковані об`єми (обсяги) природного газу, яким в розумінні приписів Кодексу ГРС є рішення комісії, враховуючи положення Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). та ст. 20 ГК України, апеляційний суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, визначив ефективним способом захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, визнання недійсним та скасування рішення АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" від 23.12.2020 про задоволення акта про порушення від 24.11.2020 № 4484 та здійснення перерахунку (донарахування) необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу в кількості 6 031 м3 на суму 54 382,66 грн стосовно ДП "Петриківкатеплоенерго".

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 904/411/21 і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Підставою касаційного оскарження, є пункти 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник вважає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.12.2020 у справі № 906/962/18 про те, що за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Апеляційний господарський суд зазначив, що відповідач заперечував справність коректора об`єму газу "Універсал 2". Однак, відповідач вказував на те, що коректор не обліковує об`єм природного газу, які споживалися позивачем за спірний період, але не зазначав про несправність коректора.

Матеріали справи містять звіти за контрактну добу, де показання об`єму газу за робочих умов та показання об`єму за стандартних умов є незмінними з 20.11.2020 по 24.11.2020, що є доказом того, що газовий лічильник і коректор не здійснювали облік спожитого природного газу.

Таким чином, помилковими є висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності звітів, оскільки звіти з повідомленнями про роботу лічильника та коректора в позаштатному режимі - відсутність зміни показань лічильника газу та обчислювача, наявні матеріалах справи.

У випадку, якщо суд вважав, що у матеріалах справі відсутні докази несправності коректора, то він мав з`ясувати факт, що він є справним та здійснював облік спожитого газу і який обсяг газу обліковувався коректором в період з виходу з ладу лічильника до встановлення підмінного.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку на підставі неіснуючих доказів стосовно того, що в акті про порушення не зазначено в чому полягає позаштатний режим роботи комерційного ВОГ чи його складових, виходячи з положень п. 6 гл. 6 розділу Х Кодексу ГРС. Так, в матеріалах справи міститься акт про порушення, в якому вказано, що встановлено порушення Кодексу ГРС: "пп. 1 п. 3 гл. 2 Розділу Х Постанови НКРЕКП від 30.02.2015 № 2494 робота комерційного вузла обліку природного газу (далі - ВОГ) чи його складових в позаштатному режимі, а саме вихід з ладу лічильника природного газу "Курс-01" G40 №4623". Тобто в акті міститься опис порушення - вихід з ладу лічильника. У цьому випадку, лічильник газу перестав діяти, а саме перестав змінювати показання за умови, що відбувалося споживання природного газу, що в силу пп. 2. П. 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС є позаштатним режимом (відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу).

Апеляційний господарський суд встановив обставини справи на підставі недопустимих доказів щодо здійснення відповідачем донарахування на підставі результатів позачергової повірки, якою нібито встановлено непридатність лічильника до застосування лише внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології. Водночас протокол проведення позачергової перевірки не містить висновку, що він непридатний внаслідок невідповідності нормативним документа, а непридатність пов`язана саме з його позаштатним режимом роботи.

4.2. У свою чергу, позивач звернувся із клопотанням про закриття касаційного провадження. Клопотання аргументовано тим, що вказана справа є малозначною, а тому Верховний Суд помилково відкрив провадження без наявності відповідного обґрунтування для прийняття зазначеної скарги. Крім того, Верховний Суд вже виклав висновок щодо застосування приписів глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРС, а тому на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України провадження необхідно закрити.

Колегія суддів відхиляє зазначене клопотання, оскільки вважає помилковими вказані доводи позивача. Зокрема, зазначена справа розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами загального позовного провадження, малозначною не визнавалася, а предметом позовних вимог є не стягнення 54 382,66 грн, а скасування відповідного рішення Кам`янського відділення АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" щодо донарахування об`ємів природного газу на зазначену суму. Крім того, закриття касаційного провадження у порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 статті 296 ГПК України стосуються випадків звернення із касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України і необхідності формування висновку щодо застосування певної норми права, водночас скарга відповідача обґрунтована підставами оскарження, передбаченими пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК України.

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об`ємів і обсягів) по об`єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу.

Згідно з абзацом першим пункту 2 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРС фактичний об`єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об`єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних ВОГ, визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору, що передбачено абзацом 1 пункту 1 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРС.

Вузол обліку природного газу/вузол обліку/ВОГ, за положеннями пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, визначається як сукупність засобів вимірювальної техніки, зокрема лічильник газу або звужуючий пристрій, та допоміжних засобів, призначених для вимірювання, реєстрації результатів вимірювання та розрахунків об`єму природного газу, зведених до стандартних умов, визначених законодавством.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об`єму природного газу, належить, зокрема, пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

У пункті 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС (абзаци 1-3) визначено обов`язки власника (користувача) комерційного ВОГ у випадку виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, до яких належить також лічильник, та перелік ситуацій, які кваліфікуються як позаштатний режим роботи.

Так, у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає:

1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо;

2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу;

3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ;

4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення;

5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів;

6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об`єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об`ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Наведене положення стосовно окремих складових комерційного ВОГ конкретизує підпункт 2 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС. При цьому для цілей визначення необлікованих об`ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим, Кодекс ГРС розмежовує несправність лічильника, що сталася внаслідок його пошкодження, та несправність лічильника, що сталася внаслідок позаштатного режиму роботи.

Так, вказаним положенням підпункту 2 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС визначено, що у разі виявлення Оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням того, що у разі якщо при вимірюванні лічильником газу або звужуючим пристроєм та/або датчиком різниці тиску перевищується діапазон вимірювання або вони працюють в позаштатному режимі, про що є зареєстровані та зафіксовані у звітах обчислювача чи коректора об`єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність), об`єм розподіленого (спожитого) природного газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунки проводяться за фактичний час тривалості аварійної/позаштатної ситуації.

Такий підхід дозволяє кваліфікувати пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або роботу комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно, як порушення "не з вини споживача", оскільки хоча споживач у цих випадках не здійснював несанкціонованого втручання, водночас міг виявити пошкодження ЗВТ/лічильника газу (механічне пошкодження цілісності конструкції комерційного ВОГ та/або його складових, зокрема корпусу, скла, кріплення, захисних елементів, ліній з`єднання) або позаштатний режим роботи, що за пунктом 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС охоплює ситуації, які споживач може виявити.

При цьому, як видно зі змісту пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, він не описує виявлення непридатності до застосування внаслідок невідповідності його метрологічних характеристик, тобто дефект лічильника, який міг з часом проявитись і який не пов`язаний з його пошкодженням або позаштатним режимом роботи. Такі дефекти споживач за звичайних умов не може виявити. Для їх запобігання лічильники газу підлягають зокрема, періодичній повірці.

За визначенням, поданим у пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, повірка лічильника газу - встановлення придатності до застосування лічильника газу на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик, що здійснюється в установленому законодавством порядку.

Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 6 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС, відповідно до якого, зокрема якщо за результатами позачергової чи експертної повірки комерційного ВОГ (ЗВТ) буде підтверджена його невідповідність нормативним документам у сфері метрології та/або факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках за відсутності дублюючого чи підмінного ВОГ (ЗВТ) або припинення газопостачання об`єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, зі складанням акта про порушення.

У цій нормі йдеться загалом про комерційний ВОГ (ЗВТ), а не окремі його складові. Натомість у главі 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, до якого відсилає ця норма, пункт 4 стосується лічильника газу або звужуючого пристрою, а пункт 5 - датчика тиску, та/або датчика температури, та/або обчислювача (коректора) об`єму газу.

При цьому, за змістом підпункту 2 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС про виникнення позаштатного режиму роботи лічильника свідчать зафіксовані та зареєстровані у звітах справного обчислювача (коректора) об`єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностична ситуації.

Отже за умови відсутності пошкодження лічильника, пропущення строку періодичної повірки лічильника газу з вини споживача або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та за наявності справного обчислювача (коректора) об`єму газу, який не містить зареєстрованих та зафіксованих у звітах повідомлень про роботу лічильника газу в позаштатному режимі, несправність лічильника внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології, встановлена за результатами позачергової або експертної повірки, не є підставою для здійснення перерахунку споживачу об`єму розподіленого (спожитого) природного газу відповідно до пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18, на яку заявник посилається як на підставу касаційного оскарження.

5.4. Як слідує із мотивів скарги, заявник вважає, що апеляційний господарський суд проігнорував вказаний правовий висновок і не взяв до уваги те, що коректор не здійснював облік об`єму природного газу, а матеріали справи містять звіти, у яких наявні повідомлення про роботу лічильника газу та коректора в позаштатному режимі. У випадку, якщо суд вважав, що у матеріалах справі відсутні докази несправності коректора, то він мав з`ясувати факт, що він є справним та здійснював облік спожитого газу і який обсяг газу обліковувався коректором в період з виходу з ладу лічильника до встановлення підмінного.

Однак, як слідує із оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції вказав на те, що АТ "ОГС "Дніпропетровськгаз", всупереч вимогам підпункту 2 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС та ст.ст. 13, 74 ГПК України, звіти коректору об`єму газу "Універсал-02", в яких були б зафіксовані та зареєстровані повідомлення про наявні аварійні/діагностична ситуації, суду не надало і в матеріалах справи такі відсутні. Крім того, виходячи з функціонального призначення коректору об`єму газу, яке наведено у пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, вбачається, що останнім було здійснено заміри тиску і температури газу, що протікає у вимірювальному трубопроводі, а також обчислено об`єм газу за стандартних умов, шляхом перетворення вихідних сигналів від лічильника газу, тобто вказані на його індикаторах числові значення відповідних показників в акті перевірки технічного стану вузла обліку від 24.11.2020 з високою ймовірністю лише спростовують твердження про його несправність.

Задовольняючі позовні вимоги, апеляційний господарський суд додатково зазначив, що оскільки матеріалами справи не підтверджується несправність коректору об`єму газу "Універсал-02", й судом такі не встановлені, як і те, що мали місце зареєстровані та зафіксовані у звітах коректора об`єму газу повідомлення про наявні аварійні/діагностичні ситуації (несправність), які б свідчили про позаштатний режим роботи лічильника, підстави для застосування пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС відсутні.

З наведеного слідує, що розглядаючи справу № 904/411/21 суд апеляційної інстанції досліджував наявні у матеріалах справи звіти коректора об`єму газу і окремо зауважив на відсутності у них повідомлень про несправність, які є необхідними для застосування приписів пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, на що і вказано у правовому висновку у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18. Окремо судом також досліджено і вказано на відсутність підстав вважати, що коректор об`єму газу є несправним. Тобто, апеляційний господарський суд вірно визначив які основні елементи необхідно встановити для можливості правильного застосування приписів пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС, з урахуванням наведеного вище правового висновку Верховного Суду, дослідив докази, які наявні у матеріалах справи і надав їм відповідну оцінку.

У той же час, обґрунтовуючи подану касаційну скаргу, заявник посилається на те, що у матеріалах наявні звіти, які мають повідомлення про роботу в позаштатному режимі, яке виражене у формі відсутності зміни показань лічильника газу та обчислювача. Однак Верховний Суд зауважує, що вказані доводи фактично стосуються переоцінки відповідних доказів, які вже були оцінені судом апеляційної інстанції. Оскільки відповідна оцінка спірним доказам вже була надана, колегія суддів звертає увагу, що аргументи заявника в цій частині стосуються необхідності додаткової перевірки доказів, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Таким чином, Верховний Суд не убачає підстав вважати, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував приписи пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС без урахування висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 906/962/18, а доводи заявника в цій частині стосуються оцінки встановлення обставин справи і оцінки доказів, а саме відомостей, які містяться у звітах, яким вже надана оцінка.

5.5. Стосовно доводів АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" на спростування висновку апеляційного господарського суду про те, що в акті про порушення не зазначено в чому полягає позаштатний режим роботи комерційного ВОГ чи його складових, виходячи з положень п. 6 гл. 6 розділу Х Кодексу ГРС.

Так, скаржник вважає, що в акті зазначено про встановлення порушення Кодексу ГРС: "пп. 1 п. 3 гл. 2 Розділу Х Постанови НКРЕКП від 30.02.2015 № 2494 робота комерційного вузла обліку природного газу (далі - ВОГ) чи його складових в позаштатному режимі, а саме вихід з ладу лічильника природного газу "Курс-01" G40 №4623". Тобто в акті міститься опис порушення - вихід з ладу лічильника. У цьому випадку, лічильник газу перестав діяти, а саме перестав змінювати показання за умови, що відбувалося споживання природного газу, що в силу підпункту 2. пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС є позаштатним режимом (відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу).

Однак Верховний Суд відхиляє зазначені аргументи заявника. Так, суд апеляційної інстанції зауважив, що саме, відповідно до приписів пункту 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС є позаштатним режимом роботи комерційного ВОГ. Оцінюючи спірний акт, судом і зауважено на невідповідності його змісту визначенням, які відображено у пункті 6 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС. У свою чергу, звертаючись із касаційною скаргою, АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" наводить власне тлумачення змісту акта про порушення і намагається довести, що " вихід з ладу лічильника природного газу" є "відсутністю зміни показань лічильника газу". Однак вказані доводи також стосуються суто переоцінки доказів, які наявні у матеріалах справи, а саме акта про порушення. Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції оцінював вказаний акт, з урахуванням його змістовних аргументів, а тому безпідставними є посилання на те, що висновки суду здійснені на підставі неіснуючих доказів.

5.6. Стосовно посилання заявника на те, що обставини, що мають суттєве значення, встановлені судом апеляційної інстанції на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинуть на прийняття оскаржуваного рішення.

Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі № 916/1168/17, від 16.03.2021 у справі № 905/1232/19, від 18.01.2022 у справі № 908/728/21.

Як слідує із доводів касаційної скарги, заявник вважає, що суд неповно з`ясував обставини справи, що призвело до ухвалення постанови на підставі недопустимих та неіснуючих доказів. У цьому контексті АТ "ОГС Дніпропетровськгаз" звертає увагу на оцінку судом протоколу проведення позачергової перевірки та подальшого висновку про непридатність лічильника до застосування внаслідок його невідповідності нормативним документам у сфері метрології. З оскарженої постанови слідує, що суд апеляційної інстанції здійснював оцінку протоколу проведення позачергової перевірки, аналізував її зміст, суть та сукупний зв`язок причин непридатності до застосування лічильника.

У свою чергу, посилаючись на встановлення обставин на підставі недопустимого доказу, заявник фактично наводить доводи щодо змісту спірного протоколу, заперечуючи те, як апеляційний господарський суд оцінив його, а також які зробив висновки на підставі цього доказу. Таким чином, скаржник не наводить аргументів про те, що зазначений протокол є саме недопустимим доказом, що він отриманий внаслідок порушення закону, тощо. Такі доводи скаржника стосуються необхідності переоцінки доказів та зводяться до заперечення обставин, встановлених судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки, як уже зазначалося, згідно з імперативними приписами статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

5.7. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи скаржника щодо допущення судом апеляційної інстанції порушень норм матеріального і процесуального права не підтвердилися, підстави оскарження, якими мотивована касаційна скарга не містять обґрунтування, яке було б достатнім для підтвердження помилковості висновків суду, а тому відсутні підстави для скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 904/411/21.

6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення і постанову необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувану постанову, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд