ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 545/1575/21

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Новоселівська сільська об`єднана територіальна громада Полтавського району Полтавської області, про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_2 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №208035, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01-04-516-00029, на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером № 5424083501:01:004:0005, площею 0,12 га, цільове призначення якої ведення садівництва, яка розташована в с. Надержинщина, с/т «Лісові поляни», Полтавського району, Полтавської області.

З технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва ОСОБА_2 у с. Надержинщина, с/т «Лісові поляни», Полтавського району, Полтавської області, яка слугувала підставою для видачі державного акту на право власності на земельну ділянку та з самого державного акту, слідує, що спірну земельну ділянку відповідачу передано у власність на підставі рішення виконкому Надержинщинської сільської ради від 07 травня 2004 року № 27. Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_2 , не містить частини передбачених Інструкцією документів, а саме: відсутні заява власника землі або землекористувача про складання державного акта, експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем, копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність, а також відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про затвердження в установленому порядку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_2 .

Рішення Надержинщинської сільської ради від 07 травня 2004 року № 27, на підставі якого відповідач розробив технічну документацію на спірну земельну ділянку, стосується не ОСОБА_2 , а іншої особи, що підтверджується інформацією з архівного відділу Полтавської районної державної адміністрації.

Рішенням виконавчого комітету Надержинщинської сільської ради № 26 від 07 травня 2004 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню державного акту на право приватної власності на землю згідно проекту забудови в садівничому товаристві «Лісові Поляни» для садівництва виключно площею 0,06 га.

Таким чином, позивач вважав, що відповідач неправомірно здійснив реєстрацію земельної ділянки розміром 0,12 га та відповідно отримав державний акт на право власності на землю, оскільки органом місцевого самоврядування в особі Надержинщинської сільської ради рішення щодо надання дозволу на розробку технічної документації по виготовленню державних актів на право приватної власності на земельну ділянку площею саме 0,12 га не приймалося.

ОСОБА_1 просила:

визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 208035, виданий 28 грудня 2004 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-04-516-00029, відповідно до якого ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 5424083501:01:004:0005, площею 0,12 га, цільове призначення якої ведення садівництва, яка розташована в с. Недержинщина, с/т «Лісові поляни», Полтавського району, Полтавської області;

стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 12 січня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Новоселівська сільська об`єднана територіальна громада Полтавського району Полтавської області задоволено.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №208035, виданий 28 грудня 2004 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 908 грн.

У стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішенням виконавчого комітету Надержинщинської сільської ради № 26 від 07 травня 2004 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню державного акту на право приватної власності на землю згідно проекту забудови в садівничому товаристві «Лісові Поляни» для садівництва виключно площею 0,06 га. На виконання ухвали суду про витребування доказів начальником архівного відділу Полтавської районної державної адміністрації на адресу суду направлено належним чином завірену копію рішення виконавчого комітету Надержинщинської сільської ради № 27 від 07 травня 2004 року та зазначено, що до рішення додатки відсутні. Дане рішення стосується громадянки ОСОБА_5 (а. с. 173-174). Тобто, аналіз вищевказаних обставин свідчить про те, що органом місцевого самоврядування в особі Надержинщинської сільської ради рішення щодо надання дозволу на розробку технічної документації по виготовленню державних актів на право приватної власності на земельну ділянку площею саме 0,12 га не приймалося.

Суд першої інстанції вказав, що положеннями частини першої статті 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Отримання Державного акту на право власності на землю нерозривно пов`язано з прийняттям відповідного рішення органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 22 травня 2013 року в справі № 6-33цс13, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Суд першої інстанції зазначив, що про наявність підстав до визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю виданого ОСОБА_2 серії ПЛ № 208035, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01-04-516-00029 - позивачу стало відомо виключно під час розгляду справи № 545/2727/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Надержинщинської сільської ради Полтавського району, про визнання протиправним та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації, а саме 13 травня 2020 року коли отримано ксерокопії рішень виконавчого комітету Надержищинської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 25, № 26 від 07 квітня 2004 року та повідомлено, що рішення № 27 від 07 травня 2004 року стосується іншої особи, а не ОСОБА_2 , у зв`язку з цим, позовну давність позивачу необхідно поновити.

Суд першої інстанції вказав, що відсутні підстави вважати, що органом місцевого самоврядування в особі Надержинщинської сільської ради рішення щодо надання дозволу на розробку технічної документації по виготовленню державних актів на право приватної власності на земельну ділянку площею саме 0,12 га було прийнято, оскільки а ні позивачем, а ні відповідачем при розгляді справи по суті це рішення не надано суду. На виконання ухвали суду про витребування доказів також дане рішення до суду не було направлено, визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №208035, виданого 28 грудня 2004 року, є належним способом захисту цивільних прав та законних інтересів позивача та з урахуванням викладеного, суд вважав, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 12 січня 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що для отримання Державного акту на право власності на землю було необхідно рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність земельної ділянки. Судом першої інстанції вірно встановлено, що органом місцевого самоврядування в особі Надержинщинської сільської ради рішення щодо надання ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації по виготовленню державних актів на право приватної власності на земельну ділянку площею саме 0,12 га не приймалося. Відповідач не надав належних доказів того, що технічна документація ним розроблена на підставі рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність земельної ділянки. Доводи ОСОБА_2 про те, що право власності на земельну ділянку 0,12 га з кадастровим номером 5424083501:01:004:0005, зареєстровано за ним у встановленому порядку та відповідно до вимог тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, колегією суддів відхилені, оскільки технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 0,12 га не містить частини документів, у тому числі, відсутнє відповідне рішення органу місцевого самоврядування про надання ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації.

Апеляційний суд доводи ОСОБА_8 про те, що у цих правовідносинах слід застосовувати правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 04 березня 2021 року у справі № 709/809/17, від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц, від 03 червня 2020 року у справі № 583/1573/17, від 10 червня 2020 року у справі № 577/2663/17, від 27 березня 2019 року у справі № 703/183/15-ц, відхилив, так як відсутність відповідного рішення органом місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку технічної документації, не є несуттєвою неточністю, як вважає відповідач, а є основним документом на підставі якого особа має право на розробку відповідної документації. Встановлено, що ОСОБА_2 звертався з заявою до Надержинщинської сільської ради про виділення йому земельної ділянки під дачу в с. Надержинщина, Лісова Поляна , площею 0,06 га, а не 0,12 га (а. с. 19). Вказана заява ОСОБА_2 розглянута та на її підставі виконавчим комітетом Надержинщинської сільської ради було винесено рішення № 25 від 07 травня 2004 року, яким передано у власність ОСОБА_2 в садівничому товаристві «Лісова Поляна» земельну ділянку за рахунок рільних земель запасу сільської ради з оформленням державного акту на право власності для садівництва земельну ділянку площею 0,06 га (а. с. 17). Рішенням виконавчого комітету Надержинщинської сільської ради № 26 від 07 травня 2004 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку технічної документації по виготовленню державного акту на право приватної власності на землю згідно проекту забудови в садівничому товаристві «Лісові Поляни» для садівництва виключно площею 0,06 га.

Апеляційний суд вказав, що сторонами у справі надано різні за змістом рішення Надержинщинської сільської ради від 07.05.2004 року № 27, у зв`язку з чим судом першої інстанції було витребувано з архівного відділу Полтавської районної державної адміністрації належним чином завірену копію рішення виконавчого комітету Надержинщинської сільської ради № 27 від 07 травня 2004 року. З копії рішення виконавчого комітету Надержинщинської сільської ради № 27 від 07 травня 2004 року, завіреної належним чином, вбачається, що вказане рішення стосується громадянки ОСОБА_5 , до рішення додатки відсутні (а. с. 173-174). Аналіз указаних обставин свідчить про те, що органом місцевого самоврядування в особі Надержинщинської сільської ради рішення щодо надання дозволу на розробку технічної документації по виготовленню державних актів на право приватної власності на земельну ділянку площею саме 0,12 га не приймалося. Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №208035, виданий 28 грудня 2004 року без належних на те правових підстав.

Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано зробив висновок про те, що позовна давність позивачем пропущена не була, оскільки про наявність обставин, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом позивачу стало відомо під час розгляду іншої справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 власників земельних ділянок в с. Надержинщина, Полтавського району, Полтавської області. У справі № 545/2727/19, яка перебуває в провадженні суду першої інстанції, ОСОБА_2 вважає, що належні відповідачам земельні ділянки, в тому числі земельна ділянка, належна ОСОБА_1 , входять до складу його земельної ділянки площею 0,12 га. Таким чином, ОСОБА_1 звернулася за захистом свого порушеного права в межах позовної давності.

Аргументи учасників справи

06 травня 2022 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4 , на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 12 січня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року, в якій просив: скасувати оскаржені судові рішення; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в суді: першої інстанції в сумі 12 000 грн; апеляційної інстанції в сумі 7 600 грн; касаційної інстанції в сумі 6 000 грн.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 оскарженими рішеннями протиправно позбавлений права власності на землю, якою він володів на законних підставах з 2004 року. Державний акт ОСОБА_2 отримано 28 грудня 2004 року до суду позивач з позовом звернулася у травні 2021 року, а отже з пропуском позовної давності. Судами позивачеві не було поновлено позовну давність, як і не прийнято рішення по заяві про застосування позовної давності від 09 грудня 2021 року, що є порушенням статті 267 ЦК України.

Вказує про неврахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 березня 2021 року в справі № 709/809/17, в якому зазначено, що деякі процедури зі складання технічної документації є допоміжними у процедурі приватизації земельної ділянки, а несуттєві неточності у її складанні не можуть бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку оформлену відповідно до такої технічної документації, за умови правомірних дій власника земельної ділянки. ОСОБА_2 не має нести відповідальність за помилкове прийняття сільською радою двох рішень № 27 від 07 травня 2004 року на двох різних осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Спору між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо земельних ділянок не має, а саме по собі прийняття рішень з однаковим номером та датами не могло бути перешкодою в оформленні права власності на такі земельні ділянки і є формальним та таким, що не має істотного значення. Більше того, сільська рада - орган який прийняв такі рішення, підтверджує законність рішення прийнятого на користь ОСОБА_2 .

Зазначає, що12 січня 2022 року до суду було подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги у суді першої інстанції з доказами понесення таких витрат на загальну суму 12 000 грн. Так, як позов ОСОБА_1 задоволено повністю, то у стягненні витрат на правову допомогу на користь ОСОБА_2 було відмовлено. Витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції склали 7 600 (Складання апеляційної скарги на рішення Полтавського районного суду м. Полтави (11 арк.), формування її та подача до суду - 6000 грн; участь адвоката у судовому засіданні Полтавського апеляційного суду - 1600 грн. Докази понесення таких витрат до суду апеляційної інстанції не подавалися у зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення (до касаційної скарги додаються).Витрати на правову допомогу у суді касаційної інстанції склали 6 000 грн (Складання касаційної скарги на рішення Полтавського районного суду Полтавської області та постанову Полтавського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року (16 арк.), формування її та надсилання до суду).

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2022 рокупризначено справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 27 травня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 460/762/16-ц та від 04 березня 2021 року у справі № 709/809/17.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 208035, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-04-516-00029, на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером № 5424083501:01:004:0005, площею 0,12 га, цільове призначення якої ведення садівництва, яка розташована в с. Надержинщина, с/т «Лісові поляни», Полтавського району, Полтавської області.

Підставою для видачі ОСОБА_2 державного акту серії ПЛ №208035 від 28 грудня 2004 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5424083501:01:004:0005, площею 0,12 га, було рішення виконкому Надержинщинської сільської ради від 07 травня 2004 року № 27, на підставі якого відповідачем було розроблено технічну документацію із землеустрою.

Згідно рішення виконавчого комітету Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 07 травня 2004 року за № 27 ОСОБА_2 передавалася у власність саме за рахунок рільних земель запасу сільської ради земельна ділянка площею 0,12 га та на підставі цього рішення розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та 28 грудня 2004 року видано Державний акт серії ПЛ №208035.

У липні 2013 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулися із заявами до Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області про виділ їм земельних ділянок в розмірі 0,10 га для ведення садівництва.

Рішенням 26 сесії шостого скликання Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 12 липня 2013 року, розглянувши заяви ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про надання їм безоплатно у приватну власність дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва за рахунок земель запасу сільської ради площами 0,10 га кожна. Виготовлені проекти відведення в землевпорядній організації надати до сільської ради на розгляд і прийняття рішення. Земельні ділянки виділені за рахунок земель запасу Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

13 квітня 2016 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 звернулися до ПП «Приват-зем» із відповідними заявами щодо виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва за рахунок земель запасу сільської ради площею 0,10 га.

25 серпня 2016 року розроблені проекти землеустрою погоджені у встановленому законодавством порядку, на підтвердження чого складено відповідні Висновки відділу Держгеокадастру у Полтавському районі ГУ Держгеокадастру в Полтавській області за № 35-28-99.2-512/21-16 ( ОСОБА_6 ) та № 35-28-99.2-504/21-16 ( ОСОБА_7 ).

Рішенням дев`ятої сесії сьомого скликання від 11 жовтня 2016 року відповідні проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_6 затвердженні та передано у приватну власність ОСОБА_7 земельну ділянку кадастровий номер № 5324083501:01:004:0117, площею 0,1000 га та ОСОБА_6 земельну ділянку кадастровий номер № 5324083501:01:004:0116, площею 0,1000 га із земель запасу, ненаданих у власність і користування сільськогосподарського призначення, що розташовані в с. Надержинщина Полтавського району Полтавської області та здійснено державну реєстрацію права власності на зазначені земельні ділянки.

На підставі договору купівлі-продажу від 12 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , остання є власником земельної ділянки кадастровий номер 5324083501:01:004:0117, площею 0,1000 га, яка розташована на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

18 жовтня 2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу № 252, згідно якого ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5324083501:01:004:0116, площею 0,1000 га, яка розташована на території Надержинщинської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18 жовтня 2018 року.

19 липня 2019 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок відділом у Полтавському районі Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві ГУ Держгеокадастру у Полтавській області проведено державну реєстрації та земельну ділянку кадастровий номер кадастровий номер № 5324083501:01:004:0116, площею 0,1000 га (яка належить ОСОБА_1 ) поділено на дві земельні ділянки з кадастровими номерами № 5324083501:01:004:0141 площею 0,0400 га та № 5324083501:01:004:0142 площею 0,0600 га.

29 липня 2019 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок відділом у Полтавському районі Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві ГУ Держгеокадастру у Полтавській області проведено державну реєстрацію та земельну ділянку кадастровий номер 5324083501:01:004:0117, площею 0,1000 га ( ОСОБА_3 ), яку поділено на дві земельні ділянки з кадастровими номерами: 5324083501:01:004:0143, площею 0,0400 га та 5324083501:01:004:0142, площею 0,0600 га.

Сторони не заперечують, що між ними існує спір, щодо розмірів земельних ділянок які перебувають у їх власності, у зв`язку з чим на розгляді в суді першої інстанції перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та інших.

Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша стаття 125 ЗК України, в редакції, чинній на момент видачі оспорюваного державного акту).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина перша стаття 126 ЗК України, в редакції, чинній на момент видачі оспорюваного державного акту).

Належними відповідачами у справах про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року в справі № 357/12524/18 (провадження № 61-18786св20) вказано, що: «оспорюваний за первісним позовом державний акт виданий ЗАТ «Маки» на підставі рішення Макіївської сільської ради народних депутатів Білоцерківського району від 20 грудня 1996 року; оспорюваний за зустрічним позовом державний акт виданий ОСОБА_4 на підставі розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 01 березня 2006 року. Позовних вимог до Макіївської сільської ради Білоцерківського району та Білоцерківської районної державної адміністрації не пред`явлено, клопотань про залучення їх до участі у справі як співвідповідача позивачі не заявляли. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання недійсними оспорюваних державних актів внаслідок неналежного складу співвідповідачів. З огляду на незалучення до участі в справі осіб, питання про права та обов`язки яких підлягає вирішенню за результатами розгляду позовних вимог, у задоволенні вказаних вимог судам слід було відмовити з цих підстав».

У справі, що переглядається:

оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 208035 виданий ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Надержинщинської сільської ради № 26 від 07 травня 2004 року;

суди не звернули увагу, що належними відповідачами у справах про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.

ОСОБА_1 пред`явила позов тільки до ОСОБА_2 , позовних вимог до Новоселівської сільської об`єднана територіальна громада Полтавського району Полтавської області, як правонаступника Надержинщинської сільської ради, не пред`явила, клопотань про залучення до участі у справі як співвідповідача не заявляла. Тому відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів. Як наслідок, судові рішення належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

ОСОБА_10 поніс наступні судові витрати: 12 000,00 грн витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, які підтверджуються копією договору про надання адвокатських послуг (т. 1, а. с. 91-93), детальним описом робіт виконаних адвокатом, копіями квитанцій про оплату за адвокатські послуги, копією акту прийому-передачі послуг (т. 1, а. с. 187-191), витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмір 7 600,00 грн, які підтверджуються копією договору про надання адвокатських послуг копіями квитанцій про оплату за адвокатські послуги, витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 816,00 грн витрат на правову допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції 6 000,00 грн, які підтверджуються копією договору про надання адвокатських послуг копіями квитанцій про оплату за адвокатські послуги, які підтверджуються копією договору про надання адвокатських послуг копіями квитанцій про оплату за адвокатські послуги.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,