ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 644/8684/19

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В., Державного підприємства «СЕТАМ» (далі - ДП «СЕТАМ»), про визнання електронних торгів недійсними та повернення нерухомого майна.

Позов мотивований тим, що 13 березня 2019 року відкриті виконавчі провадження № 58611577, № 58607941 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 33833,94 грн та судового збору у розмірі 640 грн за виконавчим листом, який виданий Орджонікідзевським районним судом м. Харкова у справі № 644/8356/17. 13 березня 2019 року також накладений арешт на майно позивача.

27 серпня 2019 року відбулися електронні торги з примусової реалізації належної ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 .

Результати електронних торгів оформлені протоколом проведення електронних торгів № 428171 та переможцем торгів за протоколом визначена ОСОБА_2 . Визначено суму у розмірі 218050 грн, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця. Акт про проведені електронні торги складений 05 вересня 2019 року.

Про проведення електронних торгів ОСОБА_1 нічого не було відомо, як не було відомо про відкриття виконавчих проваджень. Про продаж квартири він дізнався на початку вересня 2019 року.

Позивач вважає, що зазначені торги проведені з порушенням норм діючого законодавства України, оскільки його не повідомлено про оцінку майна, про час та дату проведення електронних торгів, порушено порядок оголошення про проведення торгів. Також зазначає, що реальна вартість квартири не відповідає вартості, за яку її було продано та є заниженою.

Позивач просив:

визнати недійсними електронні торги, які проведені 27 серпня 2019 року з примусової реалізації квартири загальною площею 32,8 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів № 428171;

повернути нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , організатору електронних торгів - ДП «СЕТАМ».

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 05 травня 2020 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця Близнюкова Ю. В., ДП «СЕТАМ», третя особа - ОСОБА_2 про визнання електронних торгів недійсними та повернення нерухомого майна, відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Суд першої інстанції також вважав, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відбулося порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результат торгів та того, що ці порушення призвели до порушення прав та законних інтересів заявника при проведенні електронних торгів.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.

Додатковою постановою Харківського апеляційного суду від 11 січня 2021 року вирішено питання про судові витрати.

У лютому 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 05 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Касаційна скарга обґрунтована тим, що ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не звернули уваги на те, що права ОСОБА_1 , як власника майна, при проведенні електронних торгів були порушені, а саме: його не повідомлено про відкриття виконавчих проваджень, оцінку майна, про час та дату проведення електронних торгів, занижена реальна вартість квартири. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що у справі про визнання недійсним правочину, який укладений за результатами проведення електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись усі сторони правочину, зокрема, переможець торгів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17 та від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17. Переможець оспорюваних прилюдних торгів ОСОБА_2 залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У жовтні 2021 року приватний виконавець Близнюков Ю. В. подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 05 травня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року - без змін.

Обґрунтовуючи відзив на касаційну скаргу приватний виконавець Близнюков Ю. В. зазначив, що спірне майно не є предметом іпотеки, а тому повідомлення в засобах масової інформації про проведення електронних торгів Порядком реалізації арештованого майна не передбачено. Копії постанов про відкриття виконавчого провадження направлені боржнику на адресу, яка зазначена у виконавчому документі. Звернення стягнення на нерухоме майно боржника відбулось із дотриманням обов`язкових умов, визначених статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження», адже реалізована квартира боржника не була його єдиним житлом.

Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2021 року продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги.

Після усунення недоліків, ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 644/8684/19, витребувано справу з суду першої інстанції.

У вересні 2021 року справа № 644/8684/19 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного суду від 20 травня 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 30 серпня 2021 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 10/856/17, від 06 лютого 2018 року у справі № 911/845/17, від 14 березня 2018 року у справі № 910/1454/17).

Фактичні обставини

Суди встановили, що 07 лютого 2019 року Орджонікідзевським районним судом міста Харкова видано виконавчий лист № 644/8356/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 33 833,94 грн.

13 березня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю. В. відкриті виконавчі провадження за № 58611577 та № 58607941 про стягнення судового збору, суми боргу та накладений арешт на майно ОСОБА_1 . Цього ж дня виконавчі провадження об`єднані у зведене виконавче провадження № 58611944.

ОСОБА_1 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 05 листопада 2010 року.

Згідно копії інформаційного повідомлення з веб-сайту ДП «СЕТАМ» за лотом № 367438 предметом лоту є квартира АДРЕСА_1 . Стартова ціна лоту складала 218 050 грн. Дата проведення аукціону - 27 серпня 2019 року 09-00 годині, дата закінчення торгів - 27 серпня 2019 року 18-00 година, дата закінчення подання заявок - 27 серпня 2019 року 08-00 година, переможцем є учасник № 16, продано - за 218 050 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю. В. на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу виконавця № 2195 від 06 вересня 2019 року по ВП № 58607941, в якій він вимагав надати виконавцю реквізити розрахункового рахунку в банківській установі для перерахування надмірно стягнутих грошових коштів.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 180482973 від 10 вересня 2019 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 17705, виданий 10 вересня 2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ушивець О. Ю.

04 жовтня 2019 року ОСОБА_1 ознайомився з виконавчим провадженням.

Колегія суддів частково приймає аргументи, викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги про визнання електронних торгів недійсними та повернення нерухомого майна.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 61 - 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18), на яку посилався ОСОБА_1 в касаційній скарзі, зроблено висновок, що «набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства».

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (частини перша-четверта статті 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 пред`явив позов до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю. В. та ДП «Сетам». Натомість ОСОБА_2 залучена до участі у справі як третя особа ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Харковавід 29 листопада 2019 року. Позивач клопотань про залучення до участі у справі ОСОБА_2 як співвідповідача не заявляв.

Отже у задоволенні позову слід було відмовити внаслідок неналежного складу відповідачів.

За таких обставин суди дійшли вірного висновку про відмову в задоволенні позову, але помилились щодо мотивів такої відмови.

Оскільки Верховний Суд змінює оскаржені судові рішення, але виключно у частині мотивів їх прийняття, новий розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду