ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/2776/21

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛІНКОМ" (далі - Позивач, ТОВ "ВЕЛІНКОМ") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПАТ "НЕК "Укренерго", Відповідач) в якому просило суд:

- зобов`язати Відповідача виконати умови Договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0494-02024 від 29.03.2019, передбачені п.п. 2, 4 п. 9.2, п. 10.3, п. 10.4;

- визнати неправомірними дії Відповідача із надання ТОВ "ВЕЛІНКОМ" статусу "Дефолтний", наданого з 08.02.2021;

- відновити правове становище, що існувало до порушення Відповідачем прав Позивача, а саме до надання останньому статусу "Дефолтний" 08.02.2021 шляхом припинення застосування до ТОВ "ВЕЛІНКОМ" наслідків, передбачених п. 1.7.5. Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 307 від 14.03.2018 (далі - Правила ринку), а саме: видалити публікацію на офіційному веб-сайті АР повідомлення про набуття Позивачем статусу "Дефолтний"; відновити майбутні та скасовані діючі реєстрації ДД щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; встановити попередній обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР для ТОВ "ВЕЛІНКОМ".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0494-02024 від 29.03.2019 в частині надання доказів отримання та погодження ТОВ "ВЕЛІНКОМ" актів прийому-передачі електроенергії та актів звірки розрахунків з листопада 2020 року по лютий 2021 року.

1.3. Також Позивач зазначав, що ним не отримано від відповідача у відповідності до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0494-02024 від 29.03.2019 документів, які підтверджували надання позивачу статусу "Переддефолтний" та "Дефолтний", а також письмового повідомлення із визначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати.

1.4. Крім того, за твердженнями Позивача, Відповідач взагалі не мав права вживати до нього заходи, передбачені пунктом 1.7.5. глави 1.7. розділу І Правил ринку, оскільки діяла постанова НКРЕКП № 766 від 08.04.2020 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних з поширенням коронавірусної хвороби (Covid-19)" (із відповідними змінами та доповненнями).

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі №910/2776/21, відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

Місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов висновку, що Позивача було правомірно включено до Переліку учасників ринку, що набувають статусу "Переддефолтний" через заборгованість за вересень 2020 року, яка виникла за несплату у строки, визначені Правилами ринку.

3.1. У касаційній скарзі ТОВ "ВЕЛІНКОМ" просить скасувати рішення попередніх інстанцій та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави для подання касаційної скарги, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів 1.7.1 та 1.7.2 Правил ринку.

Також скаржник стверджує про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "НЕК "Укренерго" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій - без змін.

4. Розгляд справи Верховним Судом

4.1. Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2022 було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ВЕЛІНКОМ" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі № 910/2776/21 і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 23.03.2022.

4.2. Водночас, 16.03.2022 судовий розгляд справи № 910/2776/21 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду не відбувся, з огляду на обставини, пов`язані з військовою агресією Російської Федерації, у тому числі введенням воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

4.3. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.3-02/930 від 19.05.2022 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/2776/21 у зв`язку з увільненням судді ОСОБА_1 від роботи у зв`язку із призовом на військову службу по мобілізації.

4.4. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2022 справу № 910/2776/21 було передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєв В.А. - головуючий, Берднік І.С., Суховий В.Г.

4.5. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.05.2022 вищезазначену касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 29.06.2022.

4.6. Справа розглядається судом касаційної інстанції у розумний строк з урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (із змінами).

5. Обставини встановлені судами

5.1. ПАТ "НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

5.2. ТОВ "Велінком" є користувачем системи передачі, який діє на підставі статуту та відповідної ліцензії від 04.12.2018 № 1617, енергетичний ідентифікаційний код (ЕІС) 56х930000008720Т.

5.3. 29.03.2019 між ТОВ "Велінком" (користувач) та Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ОСП) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0494-02024, відповідно до умов якого ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послуги відповідно до умов цього договору.

5.4. Відповідно до п. 6.5. договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата за послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" ( далі також - Сервіс), з використанням кваліфікованого підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

5.5. Згідно з п. 7.1. договору, ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу; обмежувати, припиняти, знижувати надійність надання послуги та відключати від системи передачі у випадках, визначених розділом 7 договору та Кодексом системи передачі.

5.6. ОСП має право припинити надання послуги користувачу, якщо користувач не виконує своїх зобов`язань з оплати послуги ОСП або нехтує обов`язками, що випливають з цього договору (п. 8.4. договору).

5.7. Відповідно до п.п. 2, 4 п. 9.2. договору ОСП зобов`язується складати та надавати користувачу, на його запит, акти, рахунки, повідомлення у терміни та відповідно до порядку, зазначеному в розділі 6 та 10 цього договору. ОСП зобов`язується повідомляти користувача про наміри застосування обмеження або припинення надання послуги із обґрунтуванням причин відповідно до розділу 7 цього договору.

5.8. Згідно з п. 10.3. договору, у разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги ОСП направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості користувачем ОСП має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги з передачі електричної енергії відповідно до вимог КСП.

5.9. Пунктом 10.4. договору встановлено, що акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі або отриманою з ЄДР юридичних осіб.

5.10. Відповідно до інформації, розміщеній на сайті Відповідача https://ua.energy/ станом на 05.02.2021 ТОВ "Велінком" перебуває в статусі "Переддефолтний" з підстав заборгованості за передачу електричної енергії.

6.1. Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

6.2. Відповідно до положень п. 1.7.1. розділу 1.7. Правил ринку учасник ринку, крім оператора системи передачі (ОСП), оператора ринку (ОР) та гарантованого покупця, набуває статусу "Переддефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій або обставин: 1) учасник ринку до 18:00 банківського дня, що є другим робочим днем після дати отримання на електронну адресу учасника ринку через систему управління ринком платіжного документа від АР (адміністратор розрахунків), не здійснив відповідну оплату; 2) учасник ринку, який є СВБ, не надавав, не підтримував, не збільшував та не поновлював фінансові гарантії в необхідному обсязі відповідно до розділу VI цих Правил; 3) учасник ринку не здійснив оплату послуги з передачі електричної енергії та/або з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у строк понад 30 календарних днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги.

6.3. У п. 1.7.2. Правил ринку вказано, що при набутті статусу "Переддефолтний" Адміністратор розрахунків на період існування такого статусу: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний"; 2) публікує на офіційному веб-сайті Адміністратора розрахунків повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) використовує фінансові гарантії, що надаються учасником ринку, для покриття його заборгованості перед ОСП; 4) використовує фінансові гарантії, що надаються ним, для покриття заборгованості перед адміністратором розрахунків (АР) та/або, якщо учасник виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу "Переддефолтний" кожного банківського дня (о 12:00) направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), розміру простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії.

6.4. Пунктом 1.7.4. Правил ринку передбачено, що учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Дефолтний", зокрема у разі, якщо тривалість статусу "Переддефолтний" для учасника ринку становить більше двох робочих днів.

6.5. Згідно з п. 1.7.5. вказаних Правил на період існування статусу "Дефолтний" Адміністратор розрахунків вживає до такого учасника ринку такі заходи: 1) надсилає учаснику ринку та Регулятору повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний"; 2) публікує на офіційному вебсайті АР повідомлення про набуття учасником ринку статусу "Дефолтний" із зазначенням дати набуття такого статусу; 3) зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації двосторонніх договорів (ДД) щодо продажу електричної енергії учасникам ринку; 4) установлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР) для такого учасника ринку; 5) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника (або споживача), після набуття ним статусу "Дефолтний" постачання електричної енергії споживачам такого учасника ринку (або такому у.часнику ринку) здійснюється постачальником "останньої надії" відповідно до Правил роздрібного ринку; 6) якщо учасник ринку також виступає в якості електропостачальника, після набуття ним статусу "Дефолтний" кожного банківського дня о 12:00 направляє до уповноважених банків довідку, що містить інформацію щодо повного та скороченого найменування учасника ринку або ПІБ (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа-підприємець), ЄДРПОУ або РНОКПП (якщо учасником ринку є фізична особа або фізична особа - підприємець) та кінцевий розмір простроченої електропостачальником оплати вартості його небалансів електричної енергії.

6.6. Суди встановили, що у ТОВ "Велінком" наявна заборгованість перед Відповідачем за послуги з передачі електричної енергії за договором № 0494-02024 від 29.03.2019 за вересень 2020 року, яка виникла за несплату у строки, визначені Правилами ринку (що підтверджується виставленими ПАТ "НЕК "Укренерго" рахунками та надісланими Позивачу актами приймання-передачі).

6.7. В такий спосіб, існування заборгованості та її несплата є самостійною підставою для набуття ТОВ "Велінком" статусу "Переддефолтний" у розумінні пп. 3 п. 1.7.1. Правил ринку. У зв`язку з цим НЕК "Укренерго" як оператор системи передачі і Адміністратор розрахунків може застосувати заходи, передбачені пунктами 1.7.2. та 1.7.4 Правил ринку.

6.8. 10.12.2020 о 10:08 год на електронну пошту Позивача відправлено повідомлення про набуття ним статусу "Переддефолтний".

10.12.2020 о 10:10 год на офіційному сайті Відповідача опубліковано Позивача в переліку учасників ринку, які набули статусу "Переддефолтний".

03.02.2021 Відповідачем виявлено технічну помилку в частині оприлюднення вичерпного переліку компаній, які перебувають у статусі "Переддефолтний/Дефолтний", про що проінформовано Позивача шляхом направлення відповідного повідомлення на електрону пошту.

Через зазначену технічну помилку Позивачу було надано додатково 2 (два) робочі згідні з п. 1.7.4. Правил ринку для здійснення заходів щодо унеможливлення набуття ними статусу "Дефолтний".

Не отримавши оплати за послуги з передачі електричної енергії, 08.02.2021 о 10:06 год на електрону пошту Позивача відправлено повідомлення про набуття ним статусу "Дефолтний".

6.9. З огляду на відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості Позивача перед Відповідачем за послуги з передачі електричної енергії за вересень 2020 року станом на момент отримання ним статусу "Переддефолтний" та статусу "Дефолтний", господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

6.10. При цьому, судами не встановлено, а скаржником не доведено обставин, які б забороняли застосовувати до Позивача заходи, які передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку відповідно до Постанови НКРЕКП від 08.04.2020 № 766 "Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (Covid-19)" (в редакції від 27.01.2021 № 93).

6.11. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

6.12. Зміст зазначеної норми свідчить, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

6.13. При цьому формування правового висновку не може ставитись у пряму залежність від обставин конкретної справи та зібраних у ній доказів і здійснюватися поза визначеними статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

6.14. Аргументуючи підстави касаційного оскарження передбачені у пункті 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень пунктів 1.7.1. та 1.7.2. Правил ринку у подібних правовідносинах.

6.15. Так, положення пункту 1.7.1. Правил ринку містять в собі перелік подій або обставин за яких учасник ринку набуває статусу "Переддефолтний", а пункт 1.7.2. цих правил визначає алгоритм дій Адміністратора розрахунків у випадку набуття учасником ринку статусу "Переддефолтний"

Застосування вказаних пунктів залежить від встановлення судами переліку подій або обставин передбачених цими пунктами, які стосуються виконання/невиконання зобов`язань учасником ринку та набуття останнім у зв`язку із цим відповідного статусу, а відтак застосування наведених положень чинного законодавства є чітким, передбачуваним та не потребує формування висновку судом касаційної інстанції щодо особливостей їх застосування.

6.16. За таких обставин, доводи касаційної скарги у цій частині фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій та до необхідності встановлення інших обставин, ніж встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, та стосуються переоцінки наданих сторонами доказів, без урахування меж повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи та підстави для відмови у задоволенні позову, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для формування правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування наведених скаржником норм права в правовідносинах, що склалися в цій справі, а тому касаційна скарга у цій частині задоволенню не підлягає.

6.17. До того ж встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

6.18. Що стосується посилання заявника в якості підстави для подання касаційної скарги на те, що місцевим і апеляційним судами не було досліджено зібрані у справі докази, то колегія суддів зазначає наступне.

6.19. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

6.20. При цьому, відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

6.21. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.22. Таким чином, за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не само по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

6.23. За таких обставин Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови не підтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/12765/19, від 05.11.2020 у справі № 922/3472/19, від 10.11.2020 у справі №912/441/18, від 19.11.2020 у справі № 912/217/18.

6.24. Зважаючи на викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження не отримали підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішень попередніх інстанцій.

7.1. Відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

7.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7.3. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

7.4. За змістом частини першої статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

7.5. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для їх зміни чи скасування.

8. Розподіл судових витрат

8.1. Понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на останнього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд