ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/2396/20

1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень на них

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Григоренка 23" (далі - ОСББ "Григоренка 23"), в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення установчих зборів щодо створення ОСББ "Григоренка 23", оформлене протоколом №1 від 17.09.2019; визнати недійсним статут ОСББ "Григоренка 23"; визнати недійсним та скасувати запис проведення державної реєстрації ОСББ "Григоренка 23".

1.2.Позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) обґрунтовані тим, що рішення установчих зборів щодо створення ОСББ "Григоренка 23", оформлене протоколом №1 від 17.09.2019, прийнято за її відсутності, оскільки вона не була належним чином повідомлена про проведення зборів. Ініціативною групою відповідача було порушено строк проведення установчих зборів, порушено порядок складання реєстраційного списку співвласників будинку, а також допущено порушення під час проведення установчих зборів та проведення письмового опитування.

1.3.Також позивачка вважає, що у зв`язку з наявністю підстав для скасування рішення установчих зборів визнанню недійсним підлягає також статут ОСББ "Григоренка 23", затверджений на таких установчих зборах, а у зв`язку з ненаданням реєстратору повного пакету документів, необхідних для державної реєстрації ОСББ "Григоренка 23" як юридичної особи, наявні підстави для скасування запису проведення державної реєстрації відповідача (дата та номер запису: 17.09.2019, 10651020000031449).

1.4.Заперечення проти позову мотивовані тим, що ініціативною групою дотримано прядок скликання та проведення установчих зборів, а позивачка приймала участь у подальших загальних зборах ОСББ та здійснювала усі необхідні обов`язкові платежі, що в свою чергу свідчить, що вона надала свою згоду на створення об`єднання і вважає його законним.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. ОСОБА_1 є власницею нежилих приміщень, розташованих у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

2.2.15.05.2019 утворено ініціативну групу зі скликання і проведення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується протоколом №1 створення та засідання ініціативної групи із підготовки, скликання і проведення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 15.05.2019.

2.3.Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.09.2019 за адресою: м. Київ, Дарницький район, проспект Григоренка Петра, 23 було зареєстроване ОСББ "Григоренка 23" (код ЄДРПОУ 43236175), дата запису 17.09.2019 номер запису: 10651020000031449.

2.4.Звертаючись з даним позовом до суду, позивачка зазначила, що дізналась про створення ОСББ вже після його реєстрації; з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань їй стало відомо, що реєстраційна справа ОСББ знаходиться у Дарницькій районній в м. Києві державній адміністрації. Звернувшись до третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, вона отримала копію статуту ОСББ "Григоренка 23", затвердженого установчими зборами протоколом установчих зборів співвласників №1 від 19.09.2019.

2.5.Позивачка вважає, що створення ОСББ (порядок створення, проведення зборів та державна реєстрація) пройшло з грубим порушенням її прав та чинного законодавства, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 16.02.2021 у справі №910/2396/20 у задоволенні позову відмовив.

3.2.Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не встановив будь-яких порушень щодо порядку скликання та проведення установчих зборів ОСББ "Григоренка 23".

3.3.Зокрема, місцевий господарський суд вказав на належне повідомлення позивачки про установчі збори, оскільки таке повідомлення надіслано на адресу її реєстрації, що підтверджується копією паспорта.

3.4.Також господарський суд першої інстанції зазначив, що оскільки вимога про визнання недійсним та скасування запису проведення державної реєстрації ОСББ "Григоренка 23" є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення про створення ОСББ, така похідна вимога також не підлягає задоволенню.

3.5.Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2021 у справі №910/2396/20 скасував та прийняв нове рішення; позов задовольнив частково; визнав недійсним рішення установчих зборів щодо створення ОСББ "Григоренка 23", оформлене протоколом №1 від 17.09.2019; визнав недійсним статут ОСББ "Григоренка 23", затверджений рішенням установчих зборів ОСББ "Григоренка 23", оформленим протоколом №1 від 17.09.2019; закрив провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсним та скасування запису проведення державної реєстрації ОСББ "Григоренка 23".

3.6.Задовольняючи позов у зазначеній частині, апеляційний суд виходив з того, що відповідач не дотримався порядку належного повідомлення позивачки про проведення установчих зборів, які відбулися 31.08.2019, оскільки матеріали справи не містять тексту самого повідомлення про проведення установчих зборів із зазначенням, з чиєї ініціативи скликаються такі збори, місця і часу їх проведення та проекту порядку денного, а також доказів направлення поштової кореспонденції позивачці у встановленому порядку та на належну адресу.

3.7.За висновками апеляційного суду, наявний в матеріалах справи реєстр поштових відправлень не є належним доказом надсилання поштової кореспонденції, оскільки не містить ані дати його складення, ані підпису відправника. При цьому, зазначена в ньому адреса реєстрації місця проживання позивачки станом на час виникнення спірних правовідносин та на теперішній час відноситься до тимчасово окупованої території України, що є загальновідомим фактом.

3.8.Закриваючи провадження в іншій частині, апеляційний суд виходив з того, що скасування державної реєстрації ОСББ (реєстраційного запису) за рішенням суду не може бути самою ліквідацією юридичної особи і не призводить до припинення ОСББ з огляду на вимоги статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якою визначається порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій. Отже, позовна вимога щодо скасування державної реєстрації існуючої юридичної особи (ОСББ) або скасування запису про державну реєстрацію, яка створена у відповідному порядку та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.ОСББ "Григоренка 23" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі №910/2396/20, в якій просить її частково скасувати, у задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення установчих зборів щодо створення ОСББ "Григоренка 23", оформленого протоколом №1 від 17.09.2019, та визнання недійсним статуту ОСББ "Григоренка 23", затвердженого рішенням установчих зборів ОСББ "Григоренка 23", оформленим протоколом №1 від 17.09.2019, - відмовити повністю. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2021 в частині закриття провадження у справі залишити без змін.

4.2.Підставою касаційного оскарження вищезазначеного судового рішення скаржник вказує пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилаючись на неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29.06.2021 у справі №916/964/19, до вирішення якої зупинялося апеляційне провадження у даній справі.

4.3.За твердженнями скаржника, оскільки позивачка була власницею лише групи приміщень, які розташовані на 25 поверсі багатоповерхового будинку, який по факту являється технічним поверхом та позивачка фактично не проживала та ніколи не знаходилась в даному будинку, ініціативною групою було прийняте законне рішення про направлення повідомлення про проведення установчих зборів саме за адресою реєстрації місця проживання позивачки, що підтверджується витягом з паспорту, а не за місцезнаходженням її майна.

4.4.На переконання скаржника, належним доказом такого відправлення є реєстр та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

4.5.Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що позивачка з 09.08.2021 не є співвласницею багатоквартирного будинку, відповідно вимагаючи визнати недійсним рішення установчих зборів та статуту ОСББ "Григоренка 23", насправді не має на меті захистити своє право на участь в управлінні багатоквартирним житловим будинком, а лише порушує права інших співвласників. Оскільки на момент ухвалення рішення судом першої інстанції (26.10.2021) позивачка не була власницею нежитлових приміщень, жодні її права та інтереси не порушено.

4.6. ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін.

4.7.За твердженнями позивачки, вона як власниця нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку не була присутня на установчих зборах, адже не була належним чином повідомлена про їх проведення, оскільки повідомлення щодо часу проведення установчих зборів було надіслано не за адресою місцезнаходження майна в будинку, як іншим співвласникам, а за адресою, яка не має жодного відношення до позивачки: Станично-Луганське, Луганська обл. 93600.

4.8.На переконання позивачки, реєстр поштових відправлень рекомендованих листів без номеру та дати, який сформований в ручному режимі ОСББ "Григоренка 23" та складається з п`яти аркушів і лише останній аркуш містить печатку "Укрпошта", а також список згрупованих поштових відправлення із зазначенням вищевказаної адреси не є належними доказами надсилання поштової кореспонденції позивачці.

4.9.При цьому позивачка зазначає, що адресою реєстрації її місця проживання дійсно є адреса, вказана у наданому відповідачем реєстрі: АДРЕСА_2 , проте вказана адреса станом на час виникнення спірних правовідносин та на теперішній час відноситься до тимчасово окупованої території України, що є загальновідомим фактом.

4.10.Наведене, на думку позивачки, свідчить про недотримання відповідачем порядку належного повідомлення її як співвласниці багатоквартирного будинку, про проведення установчих зборів, які відбулися 31.08.2019, чим порушено законні права та інтереси позивачки, що й було встановлено апеляційним судом.

4.11.Також позивачка звертає увагу на практику Верховного Суду, відповідно до якої нормою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику у багатоквартирному будинку), чого відповідачем у даному випадку здійснено не було.

4.12. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із клопотанням про закриття касаційного провадження у справі, мотивуючи його тим, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №916/964/19, на який посилається ОСББ "Григоренка 23" у своїй касаційній скарзі та заяві про усунення недоліків, стосується правовідносин, які не є подібними до правовідносин, які склались між сторонами у даній справі, суб`єктний склад та правове регулювання у цих справах є відмінними, а отже правовий висновок, викладений у постанові від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, не підлягає застосуванню у правовідносинах, що склались у справі №910/2396/20.

4.13.Також позивачка вказує на те, що в касаційній скарзі конкретно не вказано, які норми процесуального права порушено та які норми матеріального права невірно застосовано апеляційним судом, а наведені доводи зводяться до переоцінки доказів, збирання нових доказів та встановлення нових обставин, які не були встановлені в рішенні суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода відповідача з оскаржуваним рішенням апеляційного суду щодо задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту.

5.2.Таким чином, предметом касаційного оскарження є рішення апеляційного суду щодо задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту. В іншій частині зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядається.

5.3.Спір по справі, зокрема, стосується визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ, через допущені порушення щодо повідомлення позивачки про збори, та як наслідок, визнання недійсним статуту.

5.4.Положеннями статті 385 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

5.5.Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

5.6.Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

5.7.Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

5.8.Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

5.9.Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

5.10.Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації.

5.11.Статтею 110 ЦК України встановлено, що юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

5.12.Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 ЦК України.

5.13.Процедура ліквідації юридичної особи передбачає низку обов`язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.

5.14.Отже, ліквідація юридичної особи - це встановлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи.

5.15.Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність в порядку, передбаченому законом, зокрема, шляхом ліквідації.

5.16.Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та визнання недійсним статуту юридичної особи за рішенням суду не тягне за собою ліквідацію юридичної особи та не призводить до припинення ОСББ.

5.17.Отже, визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та визнання недійсним статуту юридичної особи, яка існує тривалий час і за період свого існування набула відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом, втім свідчить про втручання суду в діяльність ОСББ, яке втрачає юридичну підставу створення та статутний документ, який визначає обсяг правил, що регулюють правовий стан юридичної особи, відносини, пов`язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами, що свідчить про порушення інтересів як ОСББ, так і інших його співвласників, що є недопустимим.

5.18.Належним способом захисту у разі допущені при створенні юридичної особи порушення, які не можна усунути, є позов учасника юридичної особи або органу державної влади про ліквідацію юридичної особи (пункт 2 частини першої статті 110 ЦК України).

5.19.Як зазначалось, судами попередніх інстанцій встановлено факт скликання та проведення ініціативною групою - власників квартир багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 установчих зборів з метою створення об`єднання співвласників зазначеного багатоквартирного будинку №23, затвердження статуту ОСББ та здійснення реєстрацій останнього 17.09.2019, що є підставою для висновку, що з цього часу ОСББ існує і здійснює діяльність зі сприяння використанню власного майна власників жилих і нежилих приміщень та управління, утримання і використання спільного майна.

5.20.Зі змісту статей 15, 16 ЦК України випливає, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

5.21.Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

5.22.Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

5.23.Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

5.24.Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

5.25.Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).

5.26.Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов`язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт.

5.27.За змістом позовних вимог між позивачкою та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт, який позивачка прагне розв`язати всупереч законодавчо встановленій процедурі, про що вже було зазначено у цій постанові.

5.28.Так, враховуючи предмет позову у цій справі, рішення установчих зборів щодо створення ОСББ безпосередньо стосується відносин створення ОСББ "Григоренка 23" як юридичної особи, а вимоги позивачки про визнання незаконним та скасування цього рішення спрямовані на припинення ОСББ "Григоренка 23", а не на захист її прав та охоронюваних законом інтересів (подібний висновок міститься у пункті 5.32 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20).

5.29.Посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, навіть у випадку його доведення, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №916/4625/15, який є релевантним до спірних правовідносин у цій справи в аспекті застосування встановленого законом способу захисту порушеного права).

5.30.Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.

5.31.Зі встановлених судами обставин справи вбачається, що ОСББ "Григоренка 23" здійснює свою діяльність, яка спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов`язків, а тому визнання недійсними установчих зборів ОСББ "Григоренка 23", яке фактично нівелює юридичну підставу його створення, буде здійснене без урахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами усіх співвласників, які тривалий час належним чином реалізують свої права на участь в управлінні справами ОСББ "Григоренка 23" та виконують свої обов`язки зі сплати внесків та інших платежів, пов`язаних з утриманням будинку, та інтересами позивача.

5.32.Позовна вимога щодо визнання недійсним рішення установчих зборів юридичної особи (ОСББ), яка створена у відповідному порядку на захист інтересів співвласників будинку, існує та здійснює свою діяльність тривалий час, за період свого існування набувши відповідних прав і обов`язків, не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача у даній справі. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

5.33.Отже, Верховний Суд зазначає, що оскільки ні рішення установчих зборів, ні існування юридичної особи - ОСББ "Григоренка 23" не порушує прав або правомірних інтересів позивачки, яка, вказуючи у позовній заяві на їх порушення, (не конкретизуючи які саме її права та обов`язки порушено), фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи шляхом скасування юридичної підстави створення ОСББ, відсутні підстави для визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів щодо створення ОСББ "Григоренка 23", оформлене протоколом №1 від 17.09.2019, з огляду на неповідомлення позивачки про їх проведення (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20 та від 07.10.2021 у справі №909/1393/19).

5.34.Крім цього, колегією суддів враховано, що як стверджує відповідач та не заперечує позивачка, вона з 09.08.2021 вже не є співвласницею багатоквартирного будинку, відповідно, вимагаючи визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів та визнання недійсним статуту ОСББ "Григоренка 23", насправді не має на меті захистити своє право на участь в управлінні багатоквартирним житловим будинком, а лише порушує права інших співвласників (аналогічний правовий висновок наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/964/19).

5.35.З огляду на наведене, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів щодо створення ОСББ "Григоренка 23", оформленого протоколом №1 від 17.09.2019, та визнання недійсним статуту ОСББ "Григоренка 23".

5.36.З урахуванням викладеного вище, колегія суддів, користуючись повноваженнями, наданими процесуальним законом, вважає за необхідне (1) резолютивну частину рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту залишити в силі; (2) змінити його мотивувальну частину, яка ґрунтується лише на висновках щодо належного повідомлення позивачки про установчі збори за адресою її реєстрації, із наведенням мотивів, викладених у цій постанові; (3) скасувати постанову апеляційного суду в цій частині.

5.37.Враховуючи наведене у сукупності, Суд не знайшов підстав для закриття касаційного провадження у даній справі.

6.1.За приписами пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.2.Згідно із статтею 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

6.3.Відповідно до частини четвертої статті 311 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

6.4.З урахуванням викладеного оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а мотивувальну частині рішення місцевого господарського суду слід змінити, залишивши в силі його резолютивну частину про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів, визнання недійсним статуту.

7.1.Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, витрати зі сплати судового збору в сумі 8408,00 грн, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають стягненню з позивачки на користь відповідача.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 312, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд