ПОСТАНОВА
суддів Кондратова І.Д., Баранець О.М., Губенко Н.М.
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Баранець О.М., Губенко Н.М., за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В., за участю представників учасників справи:
-представника позивача - Кологойди О.В. (адвокат);
-представника відповідача 1 - Перцева Д.П. (адвокат);
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер Трейд» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер Трейд»
2. Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» про стягнення 91 875,62 грн,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2021 року Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» (далі - Фонд, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Пауер Трейд» (далі - ДТЕК, відповідач 1) та Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - Товариство, відповідач 2) про стягнення 91 875,62 грн, з яких: 26 717,73 грн - 3 % річних та 65 157,89 грн - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022, у задоволенні позову відмовлено повністю.
04.03.2022 Фонд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2022.
Постановою Верховного Суду від 07.06.2022 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Синергія-7» залишено без задоволення, а судові рішення - без змін.
13.06.2022 до Верховного Суду від ДТЕК надійшла заява, в якій відповідач 1 просив долучити до матеріалів справи докази судових витрат та ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Фонду витрати на професійну правничу допомогу в сумі 19 000, 00 грн.
13.06.2022 до Верховного Суду від позивача надійшли заперечення щодо судових витрат відповідача 1 в суді касаційної інстанції, в яких позивач зазначав:
- сума судових витрат є необґрунтованою та неспівмірною зі складністю справи, ціною позову, обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим ним часом на підготовку відзиву на касаційну скаргу. Акт наданих послуг відрізняється від попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, поданого з відзивом на касаційну скаргу та містить витрати, які не є правовою допомогою;
- витрати, заявлені відповідачем 1 в пункті 1 акту наданих послуг щодо аналізу касаційної скарги та розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта в рамках касаційного провадження охоплюються послугами зі складання відзиву на касаційну скаргу і окремо відшкодуванню не підлягають;
- рахунок та акт наданих послуг датовані однією датою, а платіжне доручення про оплату послуг взагалі відсутнє, що свідчить про те, що витрати не є фактично понесеними та неминучими;
- адвокат Перцев Д.П. є штатним працівником департаменту корпоративного управління в групі компанії ДТЕК та отримує заробітну плату за здійснення претензійно - позовної діяльності в інтересах підприємств групи компаній ДТЕК. Штатний юрист не надає правову допомогу, а виконує певну, обумовлену трудовим договором, роботу;
- питання розподілу понесених судових витрат після винесення судового рішення належить до дискреційних повноважень суду і може вирішуватись лише у разі наявності поважних причин неподання доказів понесених судових витрат до закінчення судових дебатів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.
Розглянувши заяву ДТЕКа про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд касаційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
23.02.2021 між ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Перший Радник» (виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги № 1, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надавати клієнту правову допомогу за окремими письмовими дорученнями останнього. Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється сторонами у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору.
Відповідно до пункту 1.3. Договору клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов`язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади.
Згідно з пунктом 4.1 Договору вартість послуг, розмір витрат та порядок розрахунків погоджується сторонами в Додаткових угодах, що є невід`ємною частиною цього договору.
Сторони домовилися про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів виконавця (пункт 4.2 Договору).
Додатковою угодою № 3 до договору № 1 сторони погодили, що вартість послуг надання правової допомоги визначається з урахуванням їх погодинної вартості, зазначеної в пункті 2.2. Додаткової угоди.
Пунктом 2.2. Додаткової угоди погоджено наступний перелік та погодинну вартість послуг:
- вивчення нормативно - правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів - 2 000,00 грн;
- розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази - 2 000,00 грн;
- підготовка та подання процесуальних та інших документів правового характеру (заяв, клопотань, запитів, тощо) - 2 000,00 грн;
- участь у судових засіданнях в судах усіх інстанцій - 2 000,00 грн;
- ознайомлення з матеріалами судової справи, виконання інших дій, що випливають зі змісту договору - 2 000,00 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Із акту наданих послуг № 60 від 07.06.2022 вбачається, що загальна вартість робіт складає 19 000,00 грн, яка складається: 1) аналізу касаційної скарги від 01.03.2022 (9 сторінок з додатками) та розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта в рамках касаційного провадження у справі № 910/10507/21 та погодження її з клієнтом - 1 година (вартість 2 000,00 грн); 2) підготовка та подання до Верховного Суду таких документів: відзиву на касаційну скаргу (7 сторінок), попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат у зв`язку з переглядом справи № 910/10507/21 у суді касаційної інстанції (2 сторінки) та заява про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду (2 сторінки) - 6 годин (вартість 12 000,00 грн); 3) участь у судовому засіданні 07.06.2022 - 30 хвилин (вартість 1 000,00 грн); 4) підготовка заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду по справі № 910/10507/21 з додатками, які клієнт поніс у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції - 2 години (вартість 4 000,00 грн). Всього - 19 000,00 грн.
ТОВ «ДТЕК Пауер Трейд», на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу за розгляд спору в суді касаційної інстанції в розмірі 19 000,00 грн надало такі докази:
- копію договору про надання правової допомоги № 1 від 23.02.2021;
- копію додаткової угоди до договору про надання правової допомоги від 19.07.2021;
- копію акту наданих послуг № 60 від 07.06.2022;
- рахунок на оплату № 5 від 07.06.2022.
Отже відповідачем 1, згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було надано докази в обґрунтування понесених витрат.
Проте, Верховний Суд не погоджується зі здійсненим розрахунком витрат на правову допомогу та вважає, що вони підлягають частковому задоволенню на суму 11 000,00 грн, оскільки витрати на підготовку та подання до Верховного Суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, заяви про надання доказів понесених судових витрат від 06.05.2022 та заяви про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду від 09.06.2022 (загальною вартістю 8 000,00 грн) - це витрати, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги. В той час, як відповідно до підпункту в) пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції здійснює саме розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Заперечення позивача, що витрати, заявлені відповідачем 1 в пункті 1 акту наданих послуг щодо аналізу касаційної скарги та розробки загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта в рамках касаційного провадження охоплюються послугами зі складання відзиву на касаційну скаргу і окремо відшкодуванню не підлягають Верховним Судом відхиляються, оскільки у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20, на яку посилається позивач, суд касаційної інстанції вказав, що послуги адвоката зі здійснення аналізу нормативного матеріалу, консультації, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах охоплюються послугою зі здійснення підготовки відзиву на касаційну скаргу, в той час як у справі, що переглядається, такі послуги були відсутні.
Доводи Фонду про те, що рахунок та акт наданих послуг датовані однією датою, а платіжне доручення про оплату послуг взагалі відсутнє, що свідчить про відсутність доказів понесених витрат, Верховний Суд також відхиляє, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Заперечення позивача, що адвокат Перцев Д.П. є штатним працівником департаменту корпоративного управління в ДТЕК, а тому не може надавати правову допомогу на підставі договору про правову допомогу, оскільки виконує певну, обумовлену трудовим договором, роботу, суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на те, що укладення юридичною особою договору про правову допомогу зі своїм штатним працівником, який одночасно є адвокатом, не суперечить чинному законодавству України (вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 826/15943/17).
Твердження Фонду, що питання розподілу понесених судових витрат після винесення судового рішення належить до дискреційних повноважень суду і може вирішуватись лише у разі наявності поважних причин неподання доказів понесених судових витрат до закінчення судових дебатів Верховний Суд відхиляє, з огляду на те, що відповідно до абзацу 2 частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява відповідача 1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції підлягає частковому задоволенню у сумі 11 000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
