ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 361/3910/19

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 01 липня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано інформацію народного депутата України ОСОБА_2 , оприлюднену в ході пленарного засідання Верховної Ради України 05 липня 2016 року наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_1.»недостовірною та такою, що ганьбить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .

У червні 2021 року ОСОБА_3 , який не брав участі в справі, подав до апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2019 року.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2019 року закрито.

Постановою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 27 липня 2021 рокубез змін.

У травні 2022 року ОСОБА_1 через представника Кравця Р. Ю. звернувся до Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просить стягнути з ОСОБА_3 понесені ним витрати на правничу допомогу за подання відзиву на касаційну скаргу в розмірі 5 000 грн.

Заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з таких підстав.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Зазначене узгоджується із положенням частини першої статті 182 ЦПК України про те, що учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань при розгляді справи судом.

Тобто саме зацікавлена сторона повинна вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Установлено, що правничу допомогу на стадії касаційного розгляду справи ОСОБА_1 надавав адвокат Кравець Р. Ю.

У грудні 2021 року представник позивача Кравець Р. Ю. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3 , а у лютому 2022 року - заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді касаційної інстанції, яка постановою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року повернута йому без розгляду в зв`язку із ненаданням доказів надсилання її копій іншим учасникам справи.

Після отримання копії постанови Верховного Суду від 23 лютого 2022 року (06 травня 2022 року), 10 травня 2022 року адвокат Кравець Р. Ю. повторно подав до Верховного Суду заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді касаційної інстанції. До заяви долучені докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї заяви.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу заявник подав такі докази: договір про надання правничої допомоги № 137 від 03 серпня 2020 року; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1108574 від 09 червня 2021 року; акт надання послуг № 1128 від 10 грудня 2021 року; рахунок на оплату № 1334 від 10 грудня 2021 року; та квитанцію від 10 грудня 2021 року про оплату правничої допомоги за цим рахунком у розмірі 5 000 грн.

Враховуючи наведене, оскільки заявником надано суду докази детального опису виконаної адвокатом роботи та її вартості, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги ОСОБА_3 не заявляв, вимоги про стягнення з нього на користь позивача витрат на правничу допомогу за подання відзиву на касаційну скаргу в розмірі 5 000 грн підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,