ПОСТАНОВА
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-промислова компанія «Співдружність Україна» до Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 (головуючий суддя - Глущенко Я.Б., судді: Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.) у справі №826/8760/17.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-промислова компанія «Співдружність Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві № 0033251404 та №0033301404 від 07.07.2017; №0038441404 та №0038471404 від 31.07.2017; №0044411304 від 29.08.2017.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги залишено без розгляду. Визнано причини пропущення строку на апеляційне оскарження, зазначені у клопотанні Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, неповажними. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 відмовлено.
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві оскаржило її у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що апеляційним судом не надано належної правової оцінки обставинам, зазначеним відповідачем на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції. Також вказує, що Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві було здійснено сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що підтверджується платіжним дорученням від 15.04.2021 №1305. Суд апеляційної інстанції при прийнятті ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження не був позбавлений права перевірити в електронній базі ДСС сплату та зарахування судового збору.
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-промислова компанія «Співдружність Україна» зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Однією з основних засад судочинства, визначеною пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
За правилами частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення складено 24.12.2020, проте апеляційну скаргу подано до суду лише 17.03.2021.
На обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає, що копію рішення отримано 15.02.2021.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 визнано причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними, апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишено без руху з огляду на необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
При прийнятті цієї ухвали, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копію рішення суду отримано апелянтом 13.02.2021. Отже, останній день строку на його оскарження припадає на 15.03.2021. Згідно поштового штемпеля на конверті, в якому направлено апеляційну скаргою, датою подання скарги є 17.03.2021.
В межах строку наданого для усунення недоліків заявником апеляційної скарги подано клопотання про поновлення строку на усунення недоліків, в якому зазначає, що копія оскаржуваного рішення надійшла до податкового органу 15.02.2020, що підтверджується вхідним штемпелем канцелярії.
Також апелянт просив продовжити строк на усунення недоліків в частині сплати судового збору, до якого було додано копію службової записки від 25.02.2021 №2969/26-15-20-02-16 до управління інфраструктури та бухгалтерського обліку ГУ ДПС у м. Києві щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду від 24.12.2020 у справі №826/8760/17.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.04.2021 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.12.2020 відмовлено.
Суд не прийняв до уваги посилання скаржника на дату отримання судового рішення згідно штемпеля вхідної кореспонденції, оскільки за доводами суду, організація апелянтом реєстрації вхідної кореспонденції є свідченням про виконання внутрішньої процедури оформлення вхідної кореспонденції та не змінює дати отримання такої.
Однак, приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження не врахував той факт, що дата зазначена у повідомленні про вручення поштового відправлення - 13.02.2021 є вихідним днем (субота) для податкового органу як суб`єкта владних повноважень. Скаржник наголошував на тому, що фактично копію рішення він отримав 15.02.2021 (понеділок), проте суд апеляційної інстанції не прийняв докази скаржника, надавши перевагу відомостям, що зазначені у повідомленні про вручення поштового відправлення.
Суд вважає, що суд апеляційної інстанції мав звернути увагу на те, що 13.02.2021 (субота) є вихідним днем, та врахувати ці доводи скаржника при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також той факт, що податковим органом вчинялися дії на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021 в частині сплати судового збору.
Посилання позивача у відзиві на касаційну скаргу на постанову Верховного Суду 12.03.2021 у справі №640/23728/19 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в цій справі обставин, які б свідчили про намір та бажання скаржника оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не містила.
У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
