ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 914/79/19

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувшись із позовом до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі - відповідач), просив зобов`язати відповідача завершити підготовку до приватизації способом викупу об`єкта - нежитлового приміщення, загальною площею 25,5 м2, з індексами 48-1, 48-2, 48-3 (далі - спірний об`єкт приватизації, спірне нежитлове приміщення), розташованого за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 5, а саме визначити вартість спірного об`єкта приватизації за власний рахунок відповідача, з посиланням на положення статей 4, 7, 8, 9, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (чинного до 06.03.2018), пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (чинного з 07.03.2018).

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач набув права на приватизацію шляхом викупу спірного нежитлового приміщення на підставі ухвали Львівської міської ради від 20.07.2017 № 2284 "Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2017 № 1661 "Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014", проте відповідач не виконав обов`язку щодо встановлення ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, а отже, не завершив підготовку спірного об`єкта приватизації до продажу у строк, передбачений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (чинного до 06.03.2018).

2.1 Суди розглядали справу неодноразово.

2.2 Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 (суддя Синчук М.М.), залишеним без змін останньою постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2022, позов задоволено частково, зобов`язано відповідача завершити підготовку до приватизації способом викупу спірного нежитлового приміщення, в іншій частині позову відмовлено.

2.3 Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем було порушено передбачений законом 2-місячний строк відповідної підготовки, так і строк (до 31.10.2017), визначений у листі Управління комунальної власності Львівської міської ради від 11.08.2017 № 2302-4150.

3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 910/11054/18, від 22.01.2021 у справі № 922/623/20. При цьому заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду у спірних правовідносинах щодо застосування частини другої статті 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

3.3 Позивач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, своє право на участь у судовому засіданні не використав.

3.4 Представник відповідача за повідомленням відповідального працівника апарату Господарського суду Львівської області, у якому було призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції, після сигналу «відбій повітряної тривоги» та після закінчення достатнього часу для явки у приміщення Господарського суду Львівської області для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, для проведення судового засідання в режимі відеоконференції не з`явився.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди встановили, що 25.03.2016 між позивачем (орендар) та відповідачем (орендодавець) був укладений договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Л-10025-16 (далі - договір оренди), за умовами якого, з урахуванням укладеної між сторонами 23.11.2016 угоди № Л-100025-16 (д-16) про внесення змін до договору оренди, орендодавець на підставі наказу від 18.03.2016 № 11-А передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів". Об`єктом оренди є приміщення (підвал загальною площею 25,5 м2, з індексами 48-1, 48-2, 48-3, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР БТІ та ЕО від 24.12.2014, інвентарний № 790. Термін договору оренди - 2 роки 364 дні з 25.03.2016 до 24.03.2019.

4.2 22.02.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про включення об`єкта оренди до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу.

4.3 20.07.2017 Львівська міська рада прийняла ухвалу № 2284 "Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2017 № 1661 "Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014", згідно з пунктом 19 додатку якої до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу, включено об`єкт нерухомого майна - приміщення напівпідвалу загальною площею 25,5 м2, яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 5.

4.4 11.08.2017 листом № 2302-4150 відповідач повідомив позивача про те, що питання приватизації майна вирішено позитивно та запропоновано на виконання зазначеної ухвали Львівської міської ради укласти договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості та завершити процедуру приватизації орієнтовно до 31.10.2017.

4.5 27.09.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Термін ЛТД" (далі - ТОВ "Термін ЛТД"), як суб`єктом оціночної діяльності, на замовлення відповідача був складений звіт для визначення ринкової вартості приміщення для приватизації способом викупу нежитлових приміщень напівпідвалу (позначені в технічній документації під індексами 48-1, 48-2, 48-3) загальною площею 25,5 м2 за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 5.

4.6 05.10.2017 Львівська міська рада, розглянувши звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Личаків-5", враховуючи витяг з протоколу № 65 засідання постійної комісії з питань комунальної власності від 12.09.2017, керуючись Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", прийняла ухвалу № 2461 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.07.2017 № 2284", якою виключила пункт 19 додатку до ухвали Львівської міської ради від 20.07.2017 № 2284.

4.7 19.10.2017 листом № 2302-вих-6019 відповідач повідомив ТОВ "Термін ЛТД" про те, що ухвалою сесії Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 прийнято рішення про вилучення з переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу, нежитлового приміщення по вул. Личаківській, 5 (напівпідвал 25,50 м2), повернуто без розгляду звіт про оцінку майна нежитлових приміщень на вул. Личаківській, 5, та договір про проведення незалежної оцінки об`єкта приватизації шляхом викупу від 22.09.2017 № 631-П, укладений між відповідачем, ТОВ "Термін ЛТД" і позивачем, який відповідач просив вважати анульованим.

4.8 08.11.2017 листом № 2302-вих-6456 відповідач повернув позивачу документи на приватизацію, оскільки ухвалою Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 прийнято рішення про вилучення з переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу (пункт 19 додатку до ухвали від 20.07.2017 № 2284), нежитлового приміщення за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 5 (напівпідвал 25,50 м2).

4.9 13.12.2017 відповідач листом № 2302-7060 відмовив позивачу в укладенні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення напівпідвалу з підстав його вилучення з переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу.

4.10 Не погоджуючись з ухвалою Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461, позивач звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради та орендодавця про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 та зобов`язання укласти договір купівлі-продажу.

4.11 Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2018 у справі № 914/111/18, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано ухвалу Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 про вилучення з переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу (пункт 19 додатку до ухвали від 20.07.2017 № 2284), об`єкта за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 5 (напівпідвал 25,50 м2) та зобов`язано орендодавця укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень на запропонованих позивачем умовах.

4.12 Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2018, залишеним без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018, рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2018 у справі № 914/111/18 скасовано у частині зобов`язання Управління комунальної власності Львівської міської ради укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень на запропонованих позивачем умовах і в цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

4.13 У подальшому, 24.01.2019 Львівська міська рада, посилаючись на Закони України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", Програму сприяння створенню та забезпечення функціонування об`єднань співвласників багатоквартирних будинків у м. Львові, затверджену ухвалою Львівської міської ради від 18.06.2009 № 2693, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 13.06.2016 № 448 "Про сприяння у створенні об`єднань співвласників багатоквартирних будинків у м. Львові", розглянувши звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Личаків-5" від 13.06.2018 № 18 (зареєстроване у Львівській міській раді 08.08.2018 за № 3-1-76001-001) та враховуючи витяг з протоколу № 65 засідання постійної комісії з питань комунальної власності від 12.09.2017, прийняла ухвалу № 4556 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.07.2017 № 2284", якою внесла зміни шляхом повторного вилучення пункту 19 додатку до ухвали Львівської міської ради від 20.07.2017 № 2284.

4.14 Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 20.11.2019 у справі № 914/411/19, задоволено позов ОСОБА_1 до Львівської міської ради (за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління комунальної власності Львівської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Личаків-5") про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради від 24.01.2019 № 4556.

4.15 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.16 Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.17 Відтак згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 вказаного Кодексу підставами касаційного оскарження судових рішень є виключно неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

4.18 Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення з підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України суд касаційної інстанції зазначає наступне.

4.19 Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, суд вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі, з огляду на наступне.

4.20 У справі № 910/11054/18, постанова Верховного Суду від 02.04.2019, предметом позову є зобов`язання відповідача укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень. Верховний Суд, приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, виходив, зокрема з того, що висновки про вартість майна Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затверджені не були, об`єкт приватизації знаходився на етапі підготовки об`єкта до приватизації, приватизація не була завершена, тому дійшов висновку про те, що Департамент правомірно відмовив в укладені договору купівлі-продажу спірних приміщень, посилаючись на пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

4.21 В той час, як у справі, яка переглядається, спір виник з приводу невиконання відповідачем своїх обов`язків з проведення процедури підготовки об`єкта до приватизації, у тому числі щодо визначення вартості майна, яка передує укладенню договору купівлі-продажу.

4.22 У справі № 922/623/20 (постанова Верховного Суду від 22.01.2021) предметом позову були вимоги прокурора до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання договору купівлі-продажу нежитлових будівель недійсним, зобов`язання повернення нежитлових приміщень та скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності. Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, зазначив, що оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що орендарем здійснювалися будь-які поліпшення орендованих приміщень за договором оренди, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про порушення органами місцевого самоврядування умов та порядку приватизації, а відтак оспорюване рішення є незаконним та підлягає скасуванню.

4.23 Отже, вище наведені скаржником постанови Верховного Суду хоча і були прийняті за матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, схожого з тим, що має місце у цій справі, але за інших фактичних обставин справи, ніж у справі, що розглядається, тобто зазначені справи і ця справа є відмінними за істотними правовими ознаками, що свідчить про неподібність правовідносин у них.

4.24 За таких обставин наведена відповідачем підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала свого підтвердження під час касаційного перегляду справи, у зв`язку з чим касаційне провадження у цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України.

4.25 Відповідач посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» у спірних правовідносинах.

4.26 У даній справі, що переглядається у касаційному порядку, суд апеляційної інстанції із посиланням на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 28.09.2021 із даної справи, вказав, що право на викуп спірного нежитлового приміщення, яке виникло під час дії Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (далі - Закон про малу приватизацію), зумовлює виникнення в Управління обов`язку завершити процедуру підготовки спірного нежитлового приміщення до приватизації, в тому числі в частині визначення вартості об`єкта приватизації, яка (процедура) передує укладенню договору купівлі-продажу, однак саме відповідачем було порушено передбачений вказаним законом двох місячний строк відповідної підготовки, так і строк (до 31.10.2017), визначений у листі Управління комунальної власності Львівської міської ради від 11.08.2017 № 2302-4150.

4.27 Отже, приймаючи оскаржену постанову суд апеляційної інстанції виходив із того, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", виходячи із мотивів, викладених у постанові Верховного Суду із цієї справи, а не той закон, на який скаржник посилається у касаційній скарзі.

4.28 Такі висновки суду апеляційної інстанції витікають із висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 28.09.2021 у даній справі.

4.29 Згідно підпункту «а» пункту 3 частини 1 статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції мають бути зазначені мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі.

4.30 Отже, стосовно аргументів, викладених в касаційній скарзі, щодо виникнення права на викуп, слід зазначити наступне.

4.31 За змістом частини 1 статті 51 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А, зокрема, окреме індивідуально визначене майно. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.

4.32 Частиною 2 статті 51, частиною 2 статті 162 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації. Викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

4.33 Статтею 3 Закону про малу приватизацію у відповідній редакції встановлено, що приватизація об`єктів малої приватизації здійснювалася шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).

4.34 Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону про малу приватизацію включення об`єктів малої приватизації до переліку об`єктів, що підлягають приватизації відповідно до цього Закону, здійснюється з ініціативи, зокрема, покупця.

4.35 З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону про малу приватизацію (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; а також вчиненні інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.

4.36 Стаття 11 Закону про малу приватизацію передбачала, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами (ч. 1).

4.37 Таким чином Львівська міська рада визначивши відповідною ухвалою, що спірне майно підлягає приватизації, якщо така ухвала не визнана незаконною в установленому законом порядку і не скасована, створила передумови для проведення підготовчих дій, необхідних для приватизації такого майна.

4.38 Згідно пункту 1 частини 1 статті 182 Закону про малу приватизацію приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням такої особливості: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

4.39 Із спірних правовідносин у даній справі, щодо наявності обов`язку завершити підготовку до приватизації об`єкту, за наявності чинної і не скасованої ухвали Львівської міської ради про включення нерухомого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, виходячи із доводів, викладених у касаційній скарзі про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав вважати, що судом апеляційної інстанції у цій частині було неправильно застосовано норми матеріального права, тому підстави для скасування судових рішень із підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, відсутні.

4.40 Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судові витрати за подання касаційної скарги належить покласти на відповідача.

Керуючись статтями 240, 296, 300, 301, 309, 315, 317 ГПК України,