УХВАЛА
суддів Уркевича В. Ю., Мачульського Г. М., Краснова Є. В.
секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання фізичної особи-підприємця Дергуна Ігоря Володимировича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 921/115/21 за позовом Приватного підприємства «Білявинці» до фізичної особи-підприємця Дергуна Ігоря Володимировича про визнання недійсним договору оренди від 03.07.2017, додаткової угоди від 28.12.2018 та актів приймання-передачі автомобілів в кількості 12 штук, за участю представників:
позивача - Павловської Т. М. (у порядку самопредставництва, взяла участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції), відповідача - Суп М. Б. (адвокат, взяла участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції)
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2021 року Приватне підприємство «Білявинці» (далі - ПП «Білявинці») звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до фізичної особи - підприємця Дергуна Ігоря Володимировича (далі - ФОП Дергун І. В.) про визнання недійсними договору оренди від 03.07.2017, додаткової угоди від 28.12.2018 та актів приймання-передачі автомобілів у кількості 12 штук, що є додатками до договору (далі - договір від 03.07.2017 з додатками).
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022, у задоволенні позову відмовлено.
3. Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022, стягнуто з ПП «Білявинці» на користь ФОП Дергуна І. В. 11 616,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2022 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПП «Білявинці» на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022, рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2021 та додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.10.2021 у справі № 921/115/21 на підставі пункту 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.
5. Зазначена ухвала мотивована тим, що після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України суд встановив, що висновки щодо застосування норми права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними.
6. Водночас при постановленні ухвали від 20.07.2022 про закриття касаційного провадження у справі № 921/115/21 суд касаційної інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
7. Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 судове засідання з розгляду клопотання ФОП Дергуна І. В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 921/115/21 призначено на 10.08.2022.
Короткий зміст клопотання та заперечень на нього
9. 14.07.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) відповідач направив відзив на касаційну скаргу, який 18.07.2022 надійшов до суду касаційної інстанції.
10. У відзиві ФОП Дергуна І. В. на касаційну скаргу ПП «Білявинці», підписаному адвокатом Суп Мар`яною Богданівною (далі - Суп М. Б.), ФОП Дергун І. В., серед іншого, просить стягнути на його користь з ПП «Білявинці» понесені судові витрати в суді касаційної інстанції, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
11. У судовому засіданні представник ФОП Дергуна І. В. підтримала клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та зазначила, що у прохальній частині клопотання, наведеного у відзиві, допущена описка, оскільки сума витрат на професійну допомогу складає не 5000,00 грн, а 6000,00 грн, що підтверджується доданими документами. У зв`язку з цим просила задовольнити вказане клопотання та стягнути з ПП «Білявинці» на користь ФОП Дергуна І. В. витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
12. У судовому засіданні представник ПП «Білявинці» заперечувала проти клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та просила відмовити в його задоволенні.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані положення законодавства
13. ФОП Дергун І. В. у відзиві на касаційну скаргу просить стягнути з ПП «Білявинці» судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, які пов`язані з розглядом справи № 921/115/21 у Верховному Суді.
14. На обґрунтування заявленої суми до відзиву додані договір про надання правничої допомоги від 08.07.2022, розрахунок витрат для надання правничої допомоги адвоката у справі № 921/115/21 про визнання недійсним договору оренди транспортних засобів, актів приймання-передачі та додаткової угоди в суді касаційної інстанції, акт приймання-передачі наданих послуг від 13.07.2022 до договору про надання правничої допомоги від 08.07.2022.
15. Вказані документи були направлені ПП «Білявинці» разом з відзивом на касаційну скаргу.
16. Колегія суддів суду касаційної інстанції, розглянувши зазначене клопотання, дійшла висновку про наявність підстав для його задоволення з огляду на таке.
17. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
18. Додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта та його невід`ємною складовою.
19. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
20. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін для досудового вирішення спору.
21. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
22. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
23. За приписами частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
24. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
25. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
26. Положеннями частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
27. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
28. Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі та визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
29. Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
30. Договір про надання правничої допомоги у господарській справі від 08.07.2022 підписаний ФОП Дергуном І. В. та адвокатом Суп М. Б. Відповідно до пункту 1.1 даного договору адвокат зобов`язується надати клієнту правничу допомогу у справі господарського судочинства № 921/115/21 про визнання недійсним договору про оренду транспортних засобів, актів приймання-передачі та додаткової угоди у Верховному Суді в складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
31. Пунктом 4.1 даного договору передбачено, що за послуги клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) за домовленістю відповідно до розрахунку витрат для надання правничої допомоги адвоката, що є додатком до даного договору.
32. Відповідно до розрахунку витрат для надання правничої допомоги адвоката у справі № 921/115/21 про визнання недійсним договору оренди транспортних засобів, актів приймання-передачі та додаткової угоди в суді касаційної інстанції вартість підготовки відзиву на касаційну скаргу становить 6000,00 грн, підготовки заперечення на відповідь на відзив 5000,00 грн, клопотання з процесуальних питань (долучення доказів, витребування доказів, проведення судових експертиз, виклик свідків, заяв, письмових пояснень, тощо) 2000,00 грн, вартість участі адвоката в судових засіданнях в суді касаційної інстанції в режимі відеоконференції 2500,00 грн.
33. З акта приймання-передачі наданих послуг від 13.07.2022 до договору про надання правничої допомоги від 08.07.2022, підписаного ФОП Дергун І. В. та адвокатом Суп М. Б., вбачається, що адвокатом 13.07.2022 за завданням клієнта було надано правничу допомогу, яка включає підготовку відзиву на касаційну скаргу на рішення Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2021 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.04.2022 у справі № 921/115/21 за позовом ПП «Білявинці» до ФОП Дергуна І. В. про визнання недійсними договору оренди транспортних засобів, актів приймання-передачі та додаткової угоди. Вартість наданих послуг становить 6000,00 грн.
34. Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
35. Таким чином, ФОП Дергун І. В. своєчасно відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України звернувся із клопотанням про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, а також надав докази про понесення відповідних витрат.
36. Водночас доводи представника ПП «Білявинці», наведені під час судового засідання, про необхідність відмови в задоволенні клопотання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги через те, що їх розмір є завищеним, не є обґрунтованими.
37. Так, ФОП Дергун І. В., заявляючи клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, навів аргументи та надав докази, що підтверджують обсяг наданих адвокатом послуг.
38. У свою чергу ПП «Білявинці» не надало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а лише під час судового засідання усно навело свої доводи без надання відповідних доказів.
39. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
40. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
41. Вказане вище спростовує доводи представника ПП «Білявинці» про необхідність відмови у стягненні витрат на оплату правничої допомоги, наведені під час судового засідання.
42. Відповідно до вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
43. Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
44. Відповідно до практики ЄСПЛ, яку згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
45. У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
46. З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені ФОП Дергуном І. В. до стягнення, є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом виконаних адвокатом робіт; значенням справи для ФОП Дергуна І. В.
47. Колегія суддів суду касаційної інстанції також зазначає, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в додатковій ухвалі від 03.12.2021 у справі № 927/237/20 дійшов висновку, що для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.
48. Ураховуючи, що Верховним Судом під час постановлення ухвали від 20.07.2022 не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, необхідно постановити додаткову ухвалу із даного питання.
49. З огляду на наведені обставини та зазначені положення процесуального законодавства, враховуючи, що витрати на правничу допомогу, заявлені до стягнення ФОП Дергуном І. В., є необхідними, оскільки сторони обумовили сплату коштів саме за представництво інтересів у суді касаційної інстанції, та співмірними, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про те, що клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити та стягнути з ПП «Білявинці» на користь ФОП Дергуна І. В. 6000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
