ПОСТАНОВА Касаційний цивільний суд ВС у справі № 752/3089/19

Заступник Генерального прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради у лютому 2019 року звернувся до суду з позовом, у якому просив витребувати у ОСОБА_1 земельні ділянки, площею по 0, 1970 га кожна, кадастрові номери 8000000000:90:371:0109, 8000000000:90:371:0110, 8000000000:90:371:0111, 8000000000:90:371:0112, розташовані на 21 кілометрі Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради.

Рішенням від 12 жовтня 2020 року Голосіївський районний суд міста Києва відмовив у задоволенні позову.

Постановою від 02 вересня 2021 року Київський апеляційний суд скасував рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року, позов задовольнив частково.

ОСОБА_1 , не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, у жовтні 2021 року звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Постановою від 22 червня 2022 року Верховний Суд касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року скасував та залишив в силі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року.

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просить здійснити розподіл судових витрат у зв`язку з переглядом справи судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частинами першою, тринадцятою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що постановою Верховного Суду від 22 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року скасовано та залишено в силі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 12 жовтня 2020 року, то судовий збір, сплачений ОСОБА_1 за подання касаційної скарги, підлягає компенсації заявнику за рахунок позивача.

Встановлено, що заступник Генерального прокурора звернувся до суду із позовом у лютому 2019 року, за подання якого сплатив судовий збір у розмірі 143 164, 18 грн, що становить 1 % від ціни позову.

За подання касаційної скарги ОСОБА_1 , відповідно до платіжного доручення від 06 жовтня 2021 року № 1, сплатила судовий збір у розмірі 286 328, 36 грн, тобто 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи, що постановою від 22 червня 2022 року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_1 , однак не вирішив питання щодо розподілу судових витрат за подання касаційної скарги, Верховний Суд, з урахуванням пропорційності до розміру задоволених позовних вимог, дійшов висновку про задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення про стягнення з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 286 328, 36 грн судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду