ПОСТАНОВА Касаційний адміністративний суд ВС у справі № 120/2454/20-а

1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 , в якому просив суд:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку у день виключення зі списків особового складу військової частини;

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 30.04.2020 по дату винесення рішення судом у даній справі.

2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2020 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення окладу.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку у день виключення зі списків особового складу військової частини.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за період затримки у проведенні остаточного розрахунку при звільненні.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 01.05.2020 по дату винесення рішення судом у даній справі.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Запропоновано скаржнику у строк протягом п`яти днів з моменту отримання вказаної ухвали, виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 апеляційну скаргу повернуто відповідачу на підставі ст. 169 КАС України у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.

6. 23 грудня 2020 року Військова частина НОМЕР_1 повторно звернулася з апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2020.

7. Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивоване тим, що після отримання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху представниками військової частини з метою виконання вказаної ухвали була подана заявка на оплату судового збору, проте у зв`язку із закінченням бюджетного періоду оплату судового збору було здійснено Державною казначейською службою лише 14.12.2020, платіжне доручення про сплату надійшло до відповідача 15.12.2020. Скаржник вважав, що вжив всіх необхідних заходів з метою усунення перешкод для відкриття апеляційного провадження, та просив суд поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

8. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2020 відмовлено.

Визнано неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2020.

9. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.3 ст.298 КАС України у зв`язку з пропуском відповідачем строку на апеляційне оскарження.

10. На виконання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 про залишення апеляційної скарги без руху скаржником подано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому відповідач зазначив, що повторна апеляційна скарга подана у найкоротший строк з моменту отримання скаржником ухвали суду про повернення апеляційної скарги, тобто відповідачем вчинено невідкладні заходи щодо повторного подання належним чином оформленої апеляційної скарги. Також зазначав, що перебіг строку на апеляційне оскарження почався з дня вручення йому повного рішення суду, а саме з 12.11.2020.

11. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України у зв`язку з відсутністю належних та достатніх підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено скаржнику у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2020.

12. Оскаржувана ухвала мотивована тим, що доводи апелянта в частині незначного пропуску строку на апеляційне оскарження не знаходять свого підтвердження, оскільки про наявність рішення суду першої інстанції скаржник мав змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту її оприлюднення, тобто з 10.09.2020.

13. Суд апеляційної інстанції також вказав, що державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

14. У квітні 2021 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

15. Скаржник посилається на те, що ним було вжито всі необхідні заходи з метою подання належним чином оформленої апеляційної скарги. Так, первісна апеляційна скарга була подана 19.11.2020, заявка на сплату судового збору подана до фінансово-економічної служби 16.11.2020, але у зв`язку із закінченням бюджетного періоду була виконана лише 14.12.2020, отримана 16.12.2020, а вже 15.12.2020 Сьомим апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу було повернуто.

16. Відповідач зазначає, що повторна апеляційна скарга була подана у найкоротший строк з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги - ухвалу отримано 22.12.2020, а апеляційну скаргу подано 23.12.2020, а отже військова частина не допустила зволікання з поданням апеляційної скарги.

17. Відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк учасниками справи не подано.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

18. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2021 для розгляду справи №120/2454/20-а визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

19. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

20. Ухвалою Верховного Суду від 01.02.2023 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

21. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

23. Відповідно до встановлених судом апеляційної інстанції обставин відповідачем отримано копію повного тексту оскаржуваного рішення 12.11.2020, тобто останнім днем подання апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.09.2020 є 14.12.2020. З первісною апеляційною скаргою відповідач звернувся 19.11.2020, тобто з дотриманням встановлених процесуальних строків на апеляційне оскарження.

24. З повторною апеляційною скаргою позивач звернувся 23.12.2020, на наступний робочий день після отримання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.12.2020 про повернення апеляційної скарги, подавши разом з нею клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

25. Наведені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про те, що позивач не зволікав з поданням як первісної, так і повторної апеляційної скарги, що вказує на добросовісність дій позивача.

26. Також з матеріалів справи вбачається, що після отримання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2020 про залишення апеляційної скарги без руху (а саме 08.12.2020) відповідачем вже 10.12.2020 подано рапорт про сплату судового збору у визначеному у вищевказаній ухвалі розмірі.

27. Подаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з повторною апеляційною скаргою, відповідач зазначив, що після отримання ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху представниками військової частини з метою виконання вказаної ухвали була подана заявка на оплату судового збору, проте у зв`язку із закінченням бюджетного періоду оплату судового збору було здійснено Державною казначейською службою лише 14.12.2020, платіжне доручення про сплату судового збору отримано Військовою частиною НОМЕР_1 вже після винесення апеляційним судом ухвали про повернення апеляційної скарги, тобто дані обставини щодо часу сплати судового збору не залежали від волевиявлення чи дій відповідача, а повторна апеляційна скарга була подана у найкоротший строк з моменту отримання скаржником ухвали про повернення апеляційної скарги.

28. Однак, наведеним у клопотанні доводам суд апеляційної інстанції належної правової оцінки не надав, відповідних доказів не дослідив, у зв`язку з чим висновки суду про неповажність причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Верховний Суд визнає передчасними.

29. Колегія суддів не погоджується також з висновками суду апеляційної інстанції про те, що про наявність рішення суду першої інстанції скаржник мав змогу дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту її оприлюднення, а отже доводи скаржника в частині незначного пропуску строку на апеляційне оскарження не знаходять свого підтвердження. Верховний Суд зауважує, що відповідно до положень статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження після отримання ним повного тексту рішення або ухвали. Тобто право на поновлення процесуального строку виникає з моменту отримання повного тексту рішення, а не його опублікування у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

30. Таким чином, враховуючи те, що первісна апеляційна скарга була подана відповідачем в межах встановленого процесуального строку, та скаржник на наступний день після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги звернувся з повторною апеляційною скаргою, Верховний Суд вважає, що апеляційний суд дійшов передчасних висновків про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

31. При цьому пропуск строку на апеляційне оскарження є незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata (остаточне рішення). Тому, суд апеляційної інстанції передчасно визнав неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження і відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі. Аналогічна правова позиція вже була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 13.02.2020 у справі №280/1824/19, від 20.03.2020 у справі №160/6548/19, від 18.08.2020 у справі №766/7623/17.

32. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

33. За таких обставин, касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 підлягає задоволенню, а ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2021 підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, в ході якого має бути вирішено питання про можливість відкриття апеляційного провадження у справі.

34. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд