ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 910/14422/15

1. Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування", відповідач) про стягнення 79.870.000,00 грн заборгованості за простроченим кредитом, 14.096.507,95 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 7.247.381,92 грн заборгованості за простроченими відсотками, 661.703,52 грн пені за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків, 4.792.200,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язання.

2. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390 від 29.09.2013 (далі - Кредитний договір), щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

3. Справа розглядалась судами неодноразово.

4. Після скасування судових рішень у справі, постановою Вищого господарського суду України від 09.08.2017, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. Під час нового розгляду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2019 замінено позивача у справі ПАТ "Дельта Банк" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор"), на підставі договору про відступлення прав вимоги №1295/К від 15.04.2019, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор".

6. Протокольною ухвалою від 18.11.2020 прийнято до розгляду заяву ТОВ ?Фінансова компанія Фінгруп Фактор? щодо збільшення розміру позовних вимог, згідно якої нова сума боргу склала 79.870.000,00 грн заборгованість за простроченим кредитом, 20.048.464,11 грн пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 56.707.700,00 грн - штраф за неналежне виконання умов кредитного договору, 110.286.246,70 грн - прострочених відсотків за користування кредитними коштами, 2.647.790,03 грн - пеня за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами, 269.566,98 грн - 3% річних від суми прострочених відсотків, 139.800,95 грн - інфляційних втрат за простроченими відсотками, 999.993,11 грн - пеня за несвоєчасне повернення нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 замінено позивача у справі ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор? його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" (далі - ТОВ "Інтер Вей Капітал").

8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 прийнято заяву ТОВ "Інтер Вей Капітал" про збільшення розміру позовних вимог, в якій ТОВ "Інтер Вей Капітал" просило суд стягнути з відповідача: 79.870.000,00 грн заборгованості за простроченим кредитом, 20.048.464,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 110.286.246,70 грн заборгованості за простроченими процентами, 2.647.790,03 грн пені за несвоєчасну сплату нарахованих процентів, 59.103.800,00 грн штрафу за неналежне виконання зобов`язання, 15.000.658,50 грн 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 139.800,95 грн інфляційних втрат за простроченими процентами, 999.993,11 грн пені за несвоєчасне погашення процентів, 92.169.980,00 грн інфляційних втрат за простроченим кредитом.

9. Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" 79.870.000,00 грн. основного боргу за тілом кредиту, 20.048.464,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 14.731.091,51 грн - 3% річних, 92.169.980,00 грн інфляційних втрат. Здійснено розподіл судових витрат. В іншій частині у позові відмовлено.

10. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 покладено на АТ "Укргазвидобування".

11. Постановою Верховного Суду від 07.02.2022 касаційні скарги АТ "Укргазвидобування" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 задоволено частково.

12. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 в частині задоволених позовних вимог про стягнення 14.731.091,51 грн 3% річних, 92.169.980,00 грн інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту та судового збору - скасовано, в іншій частині судові рішення залишено без змін. Викладено резолютивну частину судового рішення в наступній редакції:

"1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" про збільшення розміру позовних вимог в частині 92.169.980,00 грн інфляційних втрат та 15.000.658,50 грн 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту залишити без розгляду.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" (01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 44-Г, ідентифікаційний код 40890026) 79.870.000 (сімдесят дев`ять мільйонів вісімсот сімдесят тисяч) грн основного боргу за тілом кредиту, 20.048.464 (двадцять мільйонів сорок вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн 11 коп пені за несвоєчасне повернення кредиту, 15.452,64 грн ( п`ятнадцять тисяч чотириста п`ятдесят ) грн 64 коп судового збору. В іншій частині у позові відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 34047020) 116.449,68 (сто шістнадцять тисяч чотириста сорок дев`ять) грн 68 коп судового збору.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор"(49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 1-А, офіс 702, інд код 38945479) 76.892,31 ( сімдесят шість тисяч вісімсот дев`яносто дві ) грн 31 коп судового збору ".

Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 скасовано в частині покладення на АТ "Укргазвидобування" судового збору у розмірі 335.000,92 грн 92 судового збору. Стягнуто з ТОВ "Інтер Вей Капітал" на користь АТ "Укргазвидобування" 335.000,92 грн судового збору за подання апеляційної скарги. В іншій частині додаткову постанову залишено без змін.

Заяву АТ "Укргазвидобування" про поворот виконання наказів Господарського суду міста Києва від 22.09.021, виданих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/14422/15, задоволено частково. Здійснити поворот виконання наказів Господарського суду міста Києва від 22.09.2021, виданих на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/14422/15, шляхом:

- стягнення з ТОВ "Інтер Вей Капітал" на користь АТ "Укргазвидобування" 106.917.599,01 грн;

- стягнення з ПАТ "Дельта Банк" на користь АТ "Укргазвидобування" 273.899,01 грн;

- стягнення з ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" на користь АТ "Укргазвидобування" 30.327,98 грн.

Стягнуто з ТОВ "Інтер Вей Капітал" на користь АТ "Укргазвидобування" 446.667,90 грн судового збору за подання касаційної скарги.

13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октант" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Октант") звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові. В апеляційній скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Октант" посилалось на те, що є правонаступником ТОВ "Інтер Вей Капітал" на підставі договору про відступлення права вимоги від 14.02.2021 № 14/02-2021, тоді як ТОВ "Фінансова компанія "Октант" не було залучено до участі у справі, що позбавило ТОВ "Фінансова компанія "Октант" права на судовий захист.

14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Октант".

15. Ухвалу мотивовано тим, що у справі здійснено апеляційний і касаційний перегляди судового рішення щодо суті позовних вимог, отже, судове рішення щодо заявлених позовних вимог набуло законної сили, а тому зважаючи на положення п. 2 частини 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, наявні підстави для відмови ТОВ "Фінансова компанія "Октант", яке є правонаступником позивача у справі, у відкритті апеляційного провадження.

16. ТОВ "Фінансова компанія "Октант" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу передати до апеляційного суду для подальшого розгляду апеляційної скарги.

17. У касаційній скарзі та поясненнях до неї, скаржник зазначає, що апеляційним судом безпідставно застосовано положення ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, рішення суду першої інстанції оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку тільки в частині задоволених вимог, в частині відмови у позові рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.

ТОВ "Фінансова компанія "Октант" не брало участі у розгляді справи, тоді як є правонаступником ТОВ "Інтер Вей Капітал", відповідно до укладеного сторонами договору про відступлення права вимоги від 14.02.2021. Безпідставна відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження порушує право на апеляційне оскарження судового рішення ТОВ "Фінансова компанія "Октант", гарантоване положеннями ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

18. ТОВ "Інтер Вей Капітал" також звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на вказану ухвалу апеляційного суду. У своїй касаційній скарзі ТОВ "Інтер Вей Капітал" просить скасувати ухвалу апеляційного суду, а матеріали справи повернути до апеляційного суду для подальшого розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Октант" на рішення суду першої інстанції.

19. У касаційній скарзі, ТОВ "Інтер Вей Капітал" зазначає, що апеляційний суд мав розглядати апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Октант" з урахуванням положень ст. 272 Господарського процесуального кодексу України, тоді як апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі ст. 175 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, скаржник зазначає, що у апеляційного суду не було підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, зважаючи, що ТОВ "Фінансова компанія "Октант" є особою, яка не брала участі у справі, тоді як рішення суду першої інстанції стосується прав та обов`язків ТОВ "Фінансова компанія "Октант", оскільки останнє є правонаступником ТОВ "Інтер Вей Капітал", на підставі укладеного ТОВ "Інтер Вей Капітал" та ТОВ "Фінансова компанія "Октант" договору про відступлення права вимоги.

Зважаючи на вказане, скаржник вважає, що необґрунтовані та незаконні дії суду апеляційної інстанції, які полягають в порушенні норм процесуального права та невірному застосуванні правових висновків Верховного Суду, призвели до безпідставної відмови у відкритті апеляційного провадження та обмеження, гарантованого Конституцією України і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, на апеляційне оскарження судового рішення.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

20. АТ "Укргазвидобування" подало відзиви на касаційні скарги, в яких, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційних скаргах, та водночас вказуючи на законність і обґрунтованість судового рішення, просить суд касаційної інстанції ухвалу апеляційного суду залишити без змін, а касаційні скарги без задоволення.

21. Перевіривши повноту встановлення попередньою судовою інстанцією обставин справи та правильність застосування нею норм процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників ТОВ "Фінансова компанія "Октант" та відповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційних скаргах, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

22. Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання законності відмови суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження, з підстав наявності судового рішення у справі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав позову.

24. Здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, оцінивши доводи касаційних скарг, Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Октант", але касаційний суд вважає за необхідне змінити підстави для такої відмови.

25. Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.08.2022 ТОВ "Фінансова компанія "Октант" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 15.03.2021 в частині відмови у позові про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 110.286.246,70 грн за період з 01.01.2015 по 01.10.2020, 59.103.800,00 грн штрафу за несплату відсотків за період з 01.01.2015 по 01.10.2020, 2.647.790,03 грн пені нарахованої на відсотки за період з 01.01.2015 по 30.06.2015, пені нарахованої на відсотки за період з 01.11.2019 по 01.11.2020 у розмірі 999.993,11 грн, 3% річних нарахованих на відсотки у розмірі 269.566,98 грн за період 2015-2016 роки та інфляційних втрат нарахованих на відсотки у розмірі 139.800,95 грн за період 2015-2016 роки (далі - у визначеній договором частині вимог).

26. При цьому, в апеляційній скарзі ТОВ "Фінансова компанія "Октант" зазначало, що товариство, як правонаступника ТОВ "Інтер Вей Капітал" позивача, не залучено до участі у справі, а тому ТОВ "Фінансова компанія "Октант" не брало участі у розгляді справи, що є порушенням його права на доступ до правосуддя.

27. В обґрунтування підстав апеляційного оскарження ТОВ "Фінансова компанія "Октант" зазначало, що є правонаступником ТОВ "Інтер Вей Капітал", на підставі укладеного ТОВ "Фінансова компанія "Октант" та ТОВ "Інтер Вей Капітал" договору про відступлення права вимоги, у визначеній договором частині вимог.

28. Перевіривши наведене скаржником, апеляційний суд встановив, що ТОВ "Фінансова компанія "Октант" є правонаступником ТОВ "Інтер Вей Капітал". А тому, зважаючи на положення ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України та ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ "Фінансова компанія "Октант" з набуттям з 14.02.2021 прав кредитора у цивільно-правових зобов`язаннях, у яких виник господарський спір, що розглядався судами у даній справі, набуло і процесуальних прав та обов`язків позивача у справі.

29. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що під час нового розгляду справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 замінено позивача у справі ПАТ "Дельта Банк" його правонаступником -ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор", на підставі договору про відступлення прав вимоги №1295/К від 15.04.2019, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор", за заявою останнього.

30. В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 замінено позивача у справі ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор? його правонаступником - ТОВ "Інтер Вей Капітал", за заявою ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор?.

31. Як вказувалось, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" 79.870.000,00 грн основного боргу за тілом кредиту, 20.048.464,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 14.731.091,51 грн - 3% річних, 92.169.980,00 грн інфляційних втрат. Здійснено розподіл судових витрат. В іншій частині у позові відмовлено.

32. Касаційним судом, здійснено перегляд судових рішень у справі за наслідками якого, постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 14.731.091,51 грн 3% річних, 92.169.980,00 грн інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту та судового збору - скасовано, в іншій частині судові рішення залишено без змін. При цьому, касаційним судом резолютивну частину судових рішень у скасованій частині викладено відповідним чином, зокрема за яким, заяву ТОВ "Інтер Вей Капітал" про збільшення розміру позовних вимог в частині 92.169.980,00 грн інфляційних втрат та 15.000.658,50 грн 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту залишено без розгляду, позов задоволено частково, стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" 79.870.000,00 грн основного боргу за тілом кредиту, 20.048.464,11 грн пені за несвоєчасне повернення кредиту, 15.452,64 грн грн судового збору. В іншій частині у позові відмовлено.

33. У справі здійснено апеляційний і касаційний перегляд рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.

34. Суд касаційної інстанції вважає, безпідставними доводи скаржників у касаційних скаргах про необґрунтованість застосування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, оскільки апеляційним судом встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Октант" є правонаступником ТОВ "Інтер Вей Капітал", а у вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду, викладено правовий висновок в тому числі і щодо правонаступництва. При цьому, апеляційним судом враховано, що у даній справі щодо заявлених позовних вимог також здійснено апеляційний і касаційний перегляд судових рішень.

35. З урахуванням вищезазначеного, касаційний суд погоджується з висновками апеляційного суду про те, що ТОВ "Фінансова компанія "Октант" є правонаступником ТОВ "Інтер Вей Капітал", у визначеній договором частині вимог.

36. Водночас, касаційний суд вважає, що фактично апеляційний суд порушив норми процесуального права, а саме щодо застосування в даному випадку положень ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, але таке порушення норм процесуального права не може бути підставою для скасування ухвали, оскільки таке порушення не призвело до ухвалення незаконного рішення.

37. З урахуванням вищезазначеного, касаційний суд зазначає таке.

38. Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого відбувається через набуття суб`єктивного права та/чи суб`єктивного обов`язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.

39. Положення щодо процесуального правонаступництва регламентовано статтею 52 Господарського процесуального кодексу України.

40. Так, відповідно до положень цієї статті у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

41. Процесуальне правонаступництво - це заміна особи, яка бере участь в процесі як сторона, іншою особою (правонаступником), яке займає процесуальне становище вибула сторона. При цьому, при вступі (залученні) в процес правонаступника нове провадження у справі не порушується, оскільки процесуальне правонаступництво характеризується тим, що правонаступник продовжує участь в процесі, займаючи правове становище попередника.

42. Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.

43. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках заміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

44. Отже, для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва господарському суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Процесуальне правонаступництво відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Процесуальне правонаступництво фактично слідує за матеріальним. (аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17)

45. Суд залучає до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує.

46. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425 викладено правовий висновок, зокрема, щодо правонаступництва. Так, у вказаній постанові зазначено, що вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій.

47. Разом з цим, згідно з частинами першою, другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

48. Положеннями частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

49. Водночас, ст. 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

50. Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

51. У статті 42 Господарського процесуального кодексу України законодавець визначив, зокрема права учасників справи, що забезпечують реалізацію права на звернення до господарського суду, передбачене частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, та конкретизував способи звернення до суду. Так, за змістом пунктів 3, 5 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України до процесуальних прав учасників справи належать права: подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

52. Положеннями пункту 2, 6 частини 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

53. Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

54. Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

55. Положеннями ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

56. Водночас, проаналізувавши положення Глави 4 Господарського процесуального кодексу України "Учасники судового процесу", касаційний суд зазначає, що кодексом не передбачено залучення до участі у справі за власною ініціативою суду іншого позивача у справі або його правонаступника, оскільки, вказана дія залежить виключно від волевиявлення позивача.

57. Так, у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 369/5894/17, касаційним судом, зокрема визначено, що процесуальним законодавством не передбачено залучення іншого позивача у справі за ініціативою суду.

58. Узагальнивши вищезазначене Суд констатує, що суд не в праві ініціювати залучення до участі у справі іншого позивача, оскільки звернення до суду з позовом і пред`явлення вимог до відповідача є правом особи, яким вона розпоряджається на власний розсуд.

59. Таким чином касаційний суд зазначає, що з метою вступу у справу особи, яка є правонаступником учасника судового процесу, така особа або учасник судового процесу, зобов`язані подати до суду відповідну заяву, відповідно до ч.1 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

60. Як вбачається з матеріалів справи, ні ТОВ "Інтер Вей Капітал", яке приймало участь в судах як апеляційної так і касаційної інстанції, ні ТОВ "Фінансова компанія "Октант", після укладення договору про відступлення права вимоги 14.02.2021, в порушення ст.ст. 41, 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, не звернулось до суду з відповідною заявою про заміну позивача у справі, тоді як, залучення до участі у справі іншого позивача суд може здійснити виключно за заявою позивача або його правонаступника, і про обставини заміни сторони правовідносин правонаступником суд може дізнатись тільки від учасників таких правовідносин.

61. Про обставини заміни сторони у правовідносинах вказало тільки ТОВ "Фінансова компанія "Октант" у апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції від 15.03.2021, яку подано до апеляційного суду 24.08.2022, тобто через півтора року після укладення вказаного договору, коли розгляд справи закінчено, у справі відбувся і апеляційний і касаційний перегляд рішення суду першої інстанції по суті спору.

62. Зважаючи на зазначене, внаслідок неповідомлення ТОВ "Інтер Вей Капітал" та ТОВ "Фінансова компанія "Октант" суду про укладення між ними договору про відступлення права вимоги, судом, як передбачено положеннями частини 3 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, не було залучено до участі у справі ТОВ "Фінансова компанія "Октант" і відповідна ухвала суду щодо залучення такої особи не виносилась. У зв`язку з чим, ТОВ "Інтер Вей Капітал" фактично залишило за собою обсяг прав та обов`язків позивача у справі.

63. При цьому, судом касаційної інстанції враховано, що спір про стягнення з АТ "Укргазвидобування" на користь ТОВ "Інтер Вей Капітал" заборгованості за кредитним договором вже вирішений судовими рішеннями у цій справі, позов задоволено частково, отже, ці рішення є обов`язковими і для правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Октант" у спірних правовідносинах.

64. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20В зазначено, що незалежно від того, чи є дійсною вимога (права), передана (передані) за договорами відступлення, зазначене свідчить про наявність підстав послідовного процесуального правонаступництва цих товариств у спірних правовідносинах. Це правило застосовується і в разі, якщо суд вирішив спір з правопопередником сторони у справі. Велика Палата Верховного Суду вважає неприпустимим повторний розгляд справи, вже вирішеної судом, на тій підставі, що позивач відступив право вимоги, про примусове задоволення якої він просив суд, за позовом особи, якій право вимоги відступлене чи то самим позивачем, чи то шляхом вчинення ланцюгу відступлень прав вимоги.

65. Водночас, згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

66. Як визначено статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

67. Разом з цим, частинами 1, 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

1) апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню;

2) є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї ж особи на це саме судове рішення;

3) є постанова про залишення апеляційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення;

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

2. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

68. Таким чином, положеннями частини 2 цієї статті встановлено присічний строк на звернення з апеляційною скаргою, і у разі якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного рішення пропущений процесуальний строк може бути поновлено лише у разі, якщо його пропущено внаслідок виникнення обставин непереборної сили, або якщо апеляційну скаргу подано особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у справі, щодо якої суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

69. В даному випадку ТОВ "Фінансова компанія "Октант" не належить до категорії осіб, до яких не може бути застосовано присічний строк на звернення з апеляційною скаргою, оскільки, залучення до участі у справі ТОВ "Фінансова компанія "Октант" залежало виключно від волевиявлення вказаного товариства та ТОВ "Інтер Вей Капітал", які не звернулись до суду з відповідною заявою. При цьому, оскільки у ТОВ "Інтер Вей Капітал" зберігається весь обсяг прав та обов`язків позивача у справі, яке не оскаржувало судове рішення першої інстанції від 15.03.2021 до апеляційного суду в межах строків встановлених кодексом, що стало наслідком пропуску такого строку на звернення з апеляційною скаргою, у зв`язку зі здійсненням сторонами матеріального правонаступництва, відповідно до положень ст. 514 Цивільного кодексу України та ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, втрата первісним кредитором певних процесуальних прав, унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається, отже, касаційний суд вважає, що в даному випадку наявні підстави, передбачені частиною 2 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, для відмови у відкритті апеляційного провадження.

70. Касаційний судом враховано, що право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

71. Скаржники, звертаючись з касаційними скаргами на ухвалу апеляційного суду, вказують на те, що саме апеляційний суд позбавив їх права на апеляційний перегляд судового рішення, оскільки в порушення положень ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження, що призвело до обмеження прав особи на апеляційне оскарження судового рішення, тоді як таке право гарантовано ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказані доводи є безпідставними оскільки, касаційним судом визначено, що відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження стала наслідком неналежного користування ТОВ "Фінансова компанія "Октант" своїми правами правонаступника позивача ТОВ "Інтер Вей Капітал", який в свою чергу також не вчинив всіх необхідних процесуальних дій щодо оскарження рішення суду першої інстанції, в порядку та з дотриманням строку, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.

72. При цьому, у силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

73. Доводи скаржників щодо необхідності врахування апеляційним судом положень ст. 272 Господарського процесуального кодексу України та правових висновків Верховного Суду у справах № 902/824/20, № 910/2002/17, № 910/10364/16, № 44/380-б, № Б13/115-12, № 913/567/19, відхиляються касаційним судом, оскільки у вказаних справах положення цієї статті застосовувались судом за інших процесуальних обставин та іншого процесуального статусу сторін.

74. При цьому, суд касаційної інстанції при розгляді цієї справи також враховує, що здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової визначеності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення. (Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 911/4590/13).

75. Так, Верховний Суд враховує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити з урахуванням преамбули Конвенції, у відповідній частині якої верховенство права оголошується частиною спільної спадщини Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судових рішень. Процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 46- 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

76. У цій справі ЄСПЛ встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки розгляд касаційної скарги третьої особи, що не брала участь у справі, проводився всупереч принципу юридичної визначеності та праву підприємства-заявника на справедливий суд. При цьому, ЄСПЛ брав до уваги як те, що процесуальні правила не дозволяли Верховному Суду України діяти у такий спосіб, так і те, що ніщо не заважало скаржнику використовувати інші законні засоби для захисту своїх інтересів, чи то у рамках існуючого господарського провадження (шляхом подання заяви до Генеральної прокуратури України щодо втручання (подібний спосіб аналізувався Судом у нещодавній справі "Гору проти Греції" (№ 2) (Gorou v. Greece (no. 2)) [ВП], заява № 12686/03, пп. 27-42, ECHR 2009-...), чи то за допомогою окремого цивільного позову.

77. Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження, на підставі ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, не призвела до прийняття неправильного рішення, а тому відповідно до положень ст. 311 Господарського процесуального кодексу України, вказане не може бути підставою для скасування ухвали апеляційного суду, отже, ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 підлягає зміні шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції даної постанови.

78. Відповідно до частини 3 статті 304, пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

79. Відповідно до частини 4 статті 311 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

80. Оскільки встановлена під час касаційного провадження помилковість висновків суду апеляційної інстанції не призвела до прийняття невірного по суті рішення, суд касаційної інстанції, користуючись наданими процесуальним законом повноваженнями, вважає необхідним змінити мотивувальну частину ухвали суду апеляційної інстанції без скасування по суті правильного рішення.

Щодо судових витрат.

81. Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 315 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції повинні бути зазначені: новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

82. З огляду на висновок Верховного Суду про відмову у задоволенні касаційних скарг, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд