ПОСТАНОВА Касаційний господарський суд ВС у справі № 921/221/21

1. В квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивачка) звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чародійка" (далі - Відповідач) про визнання недійсними протоколів загальних зборів засновників (учасників) Відповідача від 18.01.2020 № 14 та від 26.03.2021 № 17.

2. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.07.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2021, позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Відповідача, оформлене протоколом загальних зборів засновників (учасників) від 18.01.2020 № 14. Відмовлено в частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників (учасників) Відповідача, оформленого протоколом загальних зборів засновників (учасників) від 26.03.2021 № 17.

3. За наслідками нового розгляду цієї справи в частині заяви Позивачки про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.06.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022, її задоволено частково, вирішено стягнути з Відповідача на користь Позивачки 25750,00 грн вказаних витрат.

4. Відповідач з цими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився, у зв`язку з чим подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив Суд їх скасувати та відмовити Позивачці у задоволенні заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, надану їй у цій справі.

5. Постановою Верховного Суду від 13.12.2022 касаційну скаргу Відповідача задоволено частково, оскаржувані судові рішення змінено та вирішено стягнути з останнього на користь Позивачки 15 750,00 грн судових витрат на правничу допомогу, надану у цій справі.

6. Позивачка у відзиві просила Суд стягнути з Відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн, надану їй у зв`язку із касаційним оскарженням Відповідачем рішень судів попередніх інстанцій.

7. Відповідач так само звернувся до Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з Позивачки судові витрати на професійну правничу допомогу, надану під час оскарження ним рішень судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, у розмірі 7 000,00 грн.

8. Разом з цим, Відповідач просить Суд здійснити новий розподіл судових витрат на правничу допомогу, які за заявою Позивачки стягнуто з Відповідача на її користь додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022.

9. Позивачкою подано до Суду заяву, у якій вона просила відмовити Відповідачеві у задоволенні його заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, а у випадку, якщо Суд дійде висновку про її задоволення, зменшити розмір таких витрат, виходячи з пропорційності задоволених вимог касаційної скарги та обґрунтованості такої заяви.

10. Вказані заяви Позивачки та Відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу прийнято Судом до розгляду ухвалами від 19.12.2022 та від 24.01.2023, відповідно.

11. Суд виходить з того, що відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

12. Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

13. Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

14. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

15. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

16. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

17. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

18. Згідно з частиною першою статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

19. Під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і при апеляційному та касаційному переглядах учасники процесу несуть судові витрати.

20. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

21. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 123 ГПК України).

22. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 ГПК України).

23. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

24. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

25. Суд враховує, що за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

26. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

27. Загальне правило розподілу судових витрат визначено у частині четвертій статті 129 ГПК України. Зокрема, у пункті 3 частини четвертої статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

28. Разом із тим, у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

29. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

30. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

31. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

32. Як заначено вище, Позивачкою подано до Суду відзив із запереченнями проти касаційної скарги, у якій вона також просила стягнути з Відповідача 5500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката Свірського Т.В., надану їй під час розгляду Судом касаційної скарги Відповідача на підставі договору про надання правової допомоги від 13.02.2020 та додаткової угоди до нього від 29.11.2022, копія якої та копія акту надання - отримання послуг від 10.12.2022 додані до відзиву.

33. З акту вбачається, що вартість послуг адвоката становить 5 500,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - підготовка відзиву на касаційну скаргу та 1 500,00 грн - участь в судовому засіданні.

34. Суд зазначає, що представник Позивачки - адвокат Свірський Т.В., брав участь у судовому засіданні, в якому розглядалася Судом касаційна скарга Відповідача, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

35. Разом з цим, 08 та 23 грудня 2022 року Відповідач звернувся до Суду із клопотанням та заявою, відповідно, у яких просив ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Позивачки судові витрати, пов`язані із професійною правничою допомогою, наданою адвокатом під час касаційного провадження, у розмірі 7 000,00 грн.

36. До клопотання від 08.12.2022 Відповідачем додано копії додатку від 30.09.2022 № 4 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 26.04.2021, укладеного між Відповідачем та Адвокатським об`єднанням "Сила права" (далі - Об`єднання), та акту обсягу наданої правничої (правової) допомоги від 10.12.2022 № 5.

37. Відповідно до пункту 1 додатку від 30.09.2022 № 4 його сторони визначили такі види правничої (правової) допомоги: (1) формування правової позиції, підготовка та подання касаційної скарги на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 22.06.2022 у справі № 921/221/21; (2) участь у судових засіданнях; (3) підготовка заяв з процесуальних питань; (4) інша допомога, пов`язана зі справою.

38. З пункту 2 додатку від 30.09.2022 № 4 вбачається, що за одну годину представництва в суді та іншу правничу допомогу, пов`язаною зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, Відповідач сплачує Об`єднанню гонорар у розмірі 1 000,00 грн.

39. З пункту 3 додатку від 30.09.2022 № 4 вбачається, що загальний розмір гонорару залежить від кількості затрачених адвокатом Об`єднання годин у цій справі, але у будь-якому випадку не може бути меншим 5 000,00 грн.

40. З акту від 10.12.2022 № 5 вбачається, що Об`єднанням надано такі послуги: (1) формування правової позиції, підготовка та подання касаційної скарги на оскаржувані постави судів попередніх інстанцій, на які витрачено 5 годин вартістю 5000,00 грн, (2) підготовка та подання до Суду заяв, клопотань, - 2 години вартістю 2000,00 грн.

41. Наведені докази сторонами подано до Суду в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 129 ГПК України.

42. Отже, за наслідками здійсненої оцінки доказів, поданих сторонами справи, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 ГПК України, Суд зазначає таке.

43. Як зазначалося вище, Позивачка просить відшкодувати їй судові витрати на правничу допомогу, надану адвокатом у вигляді підготовки відзиву на касаційну скаргу Відповідач та участі в судовому засіданні, у розмірі 5500,00 грн. Однак Суд зазначає, що зміст відзиву вказує на загальні обґрунтування правомірності заяви Позивачки про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, але не містить обґрунтованих міркувань щодо питань, з яких відкрито касаційне провадження за скаргою Відповідача.

44. Разом з цим, з доданих до заяви Відповідача документів вбачається, що останньому надано правничу допомогу, яка полягає у підготовці касаційної скарги та інших заяв, клопотань, на яку витрачено адвокатом 7 годин часу. Однак Суд вважає, що витрачений час є надмірним для підготовки процесуальних документів, поданих до касаційного суду, зокрема, заяви про розгляд касаційної скарги без участі представника Відповідача та стягнення судових витрат на правничу допомогу. Суд також зазначає, що час роботи адвоката Відповідача, витрачений додатково на підготовку ним заяви про усунення недоліків у касаційній скарзі, не може бути відшкодований за рахунок Позивачки, адже вчинення такої процесуальної дії спрямоване лише на усунення своїх недоліків, допущених у сказі.

45. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи часткове задоволення касаційної скарги Відповідача та заяву Позивачки про зменшення розміру судових витрат, заявлених Відповідачем, Суд вважає, що наявні підстави для зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, надану сторонам справи адвокатами, у зв`язку з касаційним оскарженням рішень судів попередніх інстанцій.

46. Суд, керуючись критеріями розумності, обґрунтованості, співмірності та пропорційності, дійшов висновку про необхідність покладення на Відповідача судових витрат на правничу допомогу, заявлених Позивачкою, у розмірі 3 400,00 грн, а на Позивачку - 4300,00 грн, які заявлено Відповідачем.

47. Крім того, відповідно до підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

48. Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

49. Керуючись наведеними нормами процесуального права, Суд зазначає таке.

50. Як зазначено вище, Відповідач, не погоджуючись з додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.06.2022, оскаржив його в апеляційному порядку. За наслідками такого перегляду Західним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 19.09.2022, якою залишено без змін вказане додаткове рішення суду першої інстанції.

51. Крім того, суд апеляційної інстанції також прийняв додаткову постанову від 24.10.2022, якою задовольнив заяву Позивачки про стягнення з Відповідача судових витрат в сумі 5000,00 грн, які пов`язані з правничою допомогою, наданою їй у зв`язку з вищевказаним апеляційним провадженням.

52. Однак Верховний Суд своєю постановою від 13.12.2022 змінив оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, зокрема, постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022. У зв`язку з цим, а також виходячи з мотивів, наведених далі по тексту цієї постанови, Суд вважає за необхідне змінити додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022.

53. Як вбачається з акту надання-отримання послуг від 21.09.2022, який додано до вказаної заяви Позивачки, адвокатом Свірським Т.В. надано правову допомогу у вигляді, зокрема, підготовки відзиву на апеляційну скаргу (зокрема, але не виключно: правовий аналіз матеріалів справи та оцінка обставин і наявних доказів; правовий аналіз законодавства та судової практики; формування правової позиції), вартістю 4 000,00 грн.

54. Однак Суд, виходячи із оцінки змісту відзиву Позивачки на апеляційну скаргу Відповідача на додаткове рішення суду першої інстанції, вважає, що вартість послуги за підготовку вказаного процесуального документа у розмірі 4000,00 грн не відповідає критеріям співмірності та обґрунтованості.

55. Наведене обґрунтовується тим, що питання правомірності заяви Позивачки про відшкодування витрат на правничу допомогу, надану їй у цій справі, було предметом розгляду у господарських судах трьох інстанцій неодноразово, а її представник не змінювався, тобто адвокат Свірський Т.В. надавав послуги з підготовки відповідних заяв щодо стягнення судових витрат, апеляційної та касаційної скарг Позивачки на судові рішення, якими їй було відмовлено у задоволенні заяви, та відзиву на апеляційну скаргу Відповідача на додаткове рішення суду першої інстанції. Наведене зводиться Судом до того, що необхідність у вчиненні додаткових робіт з правового аналізу матеріалів справи, оцінки обставин і наявних доказів, правового аналізу законодавства, формування правової позиції відсутня, адже будь-яких змін у справі, які б потребували виконання таких робіт, матеріали справи не містять.

56. Виходячи з викладеного, а також враховуючи заперечення Відповідача проти вказаної заяви Позивачки, в якому він просив, зокрема, зменшити розмір судових витрат на правничу допомогу до 2 000,00 грн, Суд вважає за необхідне змінити додаткову постанову суду апеляційної інстанції від 24.10.2022, шляхом часткового задоволення заяви Позивачки про стягнення судових витрат, понесених нею у зв`язку з апеляційним оскарженням Відповідачем додаткового рішення суду першої інстанції, та зменшення розміру цих витрат до 3 100,00 грн. При визначенні цього розміру судових витрат Суд також виходить з критеріїв, наведених у пункті 46 цієї постанови.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд